Пошук

Документ № 117259415

  • Дата засідання: 20/02/2024
  • Дата винесення рішення: 20/02/2024
  • Справа №: 991/1265/24
  • Провадження №: 52023000000000156
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.

Справа № 991/1265/24

Провадження 1-кс/991/1277/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Каніж Новомиргородського району Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.03.2023 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, сторона захисту ОСОБА_6 подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, для розгляду якої автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів Кропивницького апеляційного суду у складі: головуючого - ОСОБА_4 та суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8 . Надалі суддю ОСОБА_8 замінено на суддю ОСОБА_9 .

26.05.2023 ОСОБА_4 за місцем свого проживання зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_10, який повідомив ОСОБА_4, що його знайомий ОСОБА_11 цікавився можливістю прийняття Кропивницьким апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги рішення про призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Під час вказаної розмови у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на прохання надати та одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах підсудного ОСОБА_6 з використанням наданої йому влади.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_4 вирішив залучити до вчинення злочину ОСОБА_10 як пособника. Так, під час вказаної зустрічі підозрюваний вступив у попередню змову з ОСОБА_10, з яким вони домовилися, що ОСОБА_4 вчинить на користь ОСОБА_6 дії з використанням наданої йому влади, а ОСОБА_10, у свою чергу, повинен сприяти підозрюваному у вчиненні злочину, а саме передати прохання ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду для судді ОСОБА_4, одержати таку неправомірну вигоду та передати її останньому після прийняття судового рішення на користь ОСОБА_6 . Також, ОСОБА_4 визначив розмір неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США для себе за вчинення дій з використанням наданої судді влади щодо прийняття рішення про зміну призначеного ОСОБА_6 покарання на таке, що не пов`язане з позбавленням волі, та уповноважив ОСОБА_10 самостійно визначити суму грошової винагороди за сприяння у вчиненні злочину та повідомити зацікавленим особам загальний розмір неправомірної вигоди. Водночас ОСОБА_12 визначив обов`язкову умову прийняття означеного рішення за вказану суму неправомірної вигоди - відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого до підсудного.

26.05.2023 у ході телефонної розмови ОСОБА_10, на виконання спільного з ОСОБА_12 умислу, повідомив ОСОБА_11 про необхідність досягнення домовленості з потерпілим у вказаному вище кримінальному провадженні. Під час особистої зустрічі, яка відбулась у цей же день за місцем проживання ОСОБА_10, останній висловив прохання ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду в розмірі 3 350 доларів США (з яких 3000 доларів США призначались як неправомірна вигода судді ОСОБА_4, а 350 доларів США - ОСОБА_10 за посередницькі послуги), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 26.05.2023 становило 122 504,81 грн, за вчинення суддею Кропивницького апеляційного суду та головуючим суддею колегії суддів, яка розглядає апеляційну скаргу в судовій справі № 387/315/22, ОСОБА_12 дій щодо призначення ОСОБА_6 за результатами апеляційного перегляду покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10, що потерпілий відмовляється досягати будь-яких домовленостей з ОСОБА_6

31.05.2023 під час спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_10, останній повідомив, що умова примирення підсудного ОСОБА_6 з потерпілим не може бути досягнута.

Однак, ОСОБА_12, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, надав ОСОБА_10 вказівку повідомити представникам ОСОБА_6 як альтернативу розмір неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США для себе, за зменшення призначеного ОСОБА_6 покарання з трьох років до вісімнадцяти місяців позбавлення волі.

05.06.2023 під час зустрічі ОСОБА_10 висловив ОСОБА_11, як альтернативу попереднім домовленостям, прохання надати неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США (з яких 1500 доларів США призначались як неправомірна вигода судді ОСОБА_4, а 500 доларів США - ОСОБА_10 за посередницькі послуги), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.06.2023 становило 73 137,2 грн, за зменшення призначеного ОСОБА_6 покарання з трьох років до вісімнадцяти місяців позбавлення волі, але, якщо ж таке примирення буде досягнуто, то попередні домовленості та сума неправомірної вигоди 3 350 доларів США за призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, залишаються в силі.

Під час чергової зустрічі 15.06.2023 ОСОБА_4 з ОСОБА_10 вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди до 10 000 доларів США за винесення рішення у судовій справі № 387/315/22 з призначенням ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, незалежно від позиції потерпілого у кримінальному провадженні, та обумовили між собою, що одержані від представників ОСОБА_6 кошти будуть зберігатись у ОСОБА_10 до прийняття колегією суддів Кропивницького апеляційного суду рішення на користь вказаної особи.

Під час телефонної розмови, яка відбулась 16.06.2023, ОСОБА_10 запросив ОСОБА_11 на зустріч, у ході якої висловив ОСОБА_11 прохання надати неправомірну вигоду в сумі 10 500 доларів США (з розрахунку 10 000 доларів США судді ОСОБА_4 та 500 доларів США ОСОБА_10 за посередницькі послуги), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 16.06.2023 становило 383 970,30 грн, за вчинення суддею Кропивницького апеляційного суду та головуючим суддею колегії суддів, яка розглядає апеляційну скаргу в судовій справі № 387/315/22, ОСОБА_4 дій щодо призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, незалежно від позиції потерпілого у кримінальному провадженні.

Під час наступної зустрічі, яка відбулась 13.07.2023, ОСОБА_10 висунув ОСОБА_11 категоричну вимогу щодо необхідності передати кошти в сумі 250 доларів США як частину неправомірної вигоди загальною сумою 10 500 доларів США, а саме як оплату за його посередницькі послуги, на що ОСОБА_11 надав вимушену згоду та 15.07.2023 передав, а ОСОБА_10 одержав кошти в сумі 250 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 15.07.2023 становило 9 142,15 грн).

17.07.2023 ОСОБА_10 висунув вимогу ОСОБА_11 надати попередньо обумовлену суму неправомірної вигоди 01.08.2023.

01.08.2023 ОСОБА_10 одержав від ОСОБА_11 кошти в сумі 10 250 доларів США (за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.08.2023 становило 374 828,15 грн) та 02.08.2023 повідомив ОСОБА_4, що предмет неправомірної вигоди знаходиться у нього на зберіганні до прийняття рішення по справі.

03.08.2023 відбулась заміна захисника ОСОБА_6, а судове засідання було відкладено на 28.09.2023, тобто обумовлене рішення по суті апеляційної скарги не було прийнято.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_10 03.08.2023 за власною ініціативою повернув ОСОБА_11 раніше одержані від нього кошти в сумі 10 000 доларів США, а 250 доларів США залишив собі як повну оплату за його посередницькі послуги.

Під час особистої розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, яка відбулась 10.09.2023 за місцем проживання останнього, суддя ОСОБА_4 висунув категоричну вимогу про необхідність передачі йому представниками ОСОБА_6 коштів у сумі 10 000 доларів США за вчинення ним, як суддею Кропивницького апеляційного суду та головуючим суддею колегії суддів, яка розглядає апеляційну скаргу в судовій справі № 387/315/22, дій, спрямованих на призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Так, 23.09.2023 ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_11 висунув прохання передати йому раніше визначену неправомірну вигоду в сумі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 23.09.2023 становило 365 686 грн, за вчинення суддею Кропивницького апеляційного суду та головуючим суддею колегії суддів, яка розглядає апеляційну скаргу в судовій справі № 387/315/22, ОСОБА_4 дій, спрямованих на призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, не пізніше 27.09.2023, на що ОСОБА_11 вимушено погодився.

26.09.2023 ОСОБА_10 одержав від ОСОБА_11 кошти в сумі 10 000 доларів США за вчинення суддею Кропивницького апеляційного суду та головуючим суддею колегії суддів, яка розглядає апеляційну скаргу в судовій справі № 387/315/22, ОСОБА_4 дій, спрямованих на призначення ОСОБА_6 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

26.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

14.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31.10.2023 застосував до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 017 736,50 грн, яка була внесена.

Надалі заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постановою від 19.12.2023 продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000156 від 04.04.2023 до трьох місяців, а саме до 26.01.2024.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 продовжено строк дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків, до 22.02.2024.

16.01.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та наразі триває ознайомлення з відповідними матеріалами.

Враховуючи факт продовження існування встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також відсутність можливості забезпечити закінчення досудового розслідування у межах строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, існує необхідність у продовженні на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити. Додатково пояснив, що матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, виділені в окреме провадження та ця особа надала викривальні показання щодо ОСОБА_4 . Тому прокурор вважає, що існує ризик впливу ОСОБА_4 на ОСОБА_10, з метою зміни останнім своїх показань.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, не заперечували щодо задоволення клопотання.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає таке.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

26.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а 14.12.2023 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у вчиненні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб (т. 2 а.с. 217-227).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 у справі № 991/9508/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 017 736,50 грн та покладено процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 26.12.2023 (т. 2 а.с. 206-216).

Надалі слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22.12.2023 у справі № 991/11011/23 продовжив на два місяці, а саме до 22.02.2024, строк дії частини обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме: прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_10, свідками у справі ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Кіровоградській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в України (т. 2 а.с. 238-250).

Отже, наразі до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 017 736,50 грн та покладено на строк до 22.02.2024 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів УСБУ в Кіровоградській області про виявлення кримінального правопорушення вх. № 190/7363-00-кп від 04.04.2023; протоколів огляду від 27.09.2023, від 14.06.2023, від 15.07.2023, від 01.08.2023, від 26.09.2023; протоколів про результати проведення негласних слідчих розшукових дій та інші матеріали.

Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин та відповідно встановлення вказаних вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказаний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного та наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон (т. 2 а.с. 12, 163-165, 166-167, 168-187).

З огляду на те, що ОСОБА_4 досяг шістдесяти трьох річного віку, то існують достатні підстави вважати, що підозрюваний не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану та на нього не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Встановлено, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_4, не будучи обмежений у спілкуванні із такими свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того, щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Водночас під час оцінки продовження існування заявленого ризику слідчий суддя враховує повідомлену прокурором інформацію про те, що ОСОБА_10, який, за версією органу досудового розслідування, був пособником ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, надав викривальні покази щодо останнього. Матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, наразі виділені в окреме провадження, що підтверджується відповідною постановою прокурора від 15.01.2024 (т. 2 а.с. 236-237).

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду цього клопотання не зменшився.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_10, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, та свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 .

Зважаючи на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені прокурором ризики продовжують існувати та не зменшилися до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування, що є підставою для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .

Продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Водночас жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.

Слідчий суддя враховує, що стороні захисту 16.01.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тому слідчий суддя вважає доведеними посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 22.12.2023 у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України.

При визначенні строку, на який слід продовжити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 176, ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196 КПК України, які наділяють слідчого суддю правом у період, коли триває досудове розслідування (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Разом з цим строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на строк не більше двох місяців, тобто до 20.04.2024.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 20 квітня 2024 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатись із м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_10, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, та свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1