Документ № 117558950

Справа № 991/878/22

Провадження № 1-кп/991/66/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_15 (у режимі відеоконференції),

їх захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_22, ОСОБА_23,

ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_23, захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20, захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_21, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24, захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_26, захисника обвинуваченої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_22 про закриття кримінального провадження та скарги № 02, № 03, № 04, № 05, № 07, № 09, № 10, № 11, № 12 і заперечення № 06, № 13 захисника ОСОБА_24, подані в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Фастів Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Городок Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Шевченкове Броварського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_9,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_10,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням: ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_23, захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20, захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_21, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24, захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_26 до суду надійшли клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні 28.11.2023 захисник обвинуваченої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_22 також заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Разом з тим захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_24 в обґрунтування клопотання посилається на скарги та заперечення, подані в порядку ч. 2, 3 ст. 303 КПК України, зокрема на:

- скаргу № 02 на постанову прокурора від 02.06.2017 про виділення з матеріалів кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016 матеріалів в окреме провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017;

- скаргу № 03 на постанову прокурора від 29.11.2017 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52017000000000793 від 15.11.2017;

- скаргу № 04 на постанову прокурора від 02.01.2019 про визначення підслідності та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52018000000001205, № 52018000000001206, № 52018000000001207, № 52018000000001208, № 52018000000001209 від 17.12.2018;

- скаргу № 05 на постанову прокурора від 11.03.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до трьох місяців;

- заперечення № 06 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2019 у справі № 760/9477/19 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до чотирьох місяців;

- скаргу № 07 на постанову прокурора від 24.04.2019 про виділення з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 матеріалів в окреме провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019;

- скаргу № 09 на постанову прокурора від 19.12.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до чотирьох місяців;

- скаргу № 10 на постанову прокурора від 20.02.2020 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до шести місяців;

- скаргу № 11 на постанову прокурора від 21.04.2020 про відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017;

- скаргу № 12 на постанову прокурора від 21.04.2020 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та № 52020000000000233 від 02.04.2020;

- заперечення № 13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2021 у справі № 991/3324/21 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до 31.01.2022 включно.

Враховуючи, що захисник ОСОБА_24 мотивує клопотання про закриття кримінального провадження в тому числі з посиланням на доводи, які містяться у вказаних скаргах та запереченнях, суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно.

Обґрунтування поданих клопотань, скарг та заперечень

Суть доводів сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження зводиться до такого.

1. Матеріали кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 виділені з кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016 без відповідних правових підстав. Як і матеріали кримінального провадження № 52019000000000348 виділені з кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 всупереч ч. 3 ст. 217 КПК України. Положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено можливості виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо фактового кримінального провадження або щодо невстановленої особи, якій не повідомлено про підозру.

Аналогічними доводами обґрунтовані скарги № 02 та № 07 захисника ОСОБА_24 на постанови від 02.06.2017 та від 24.04.2019, які, на його думку, є формальними, а допущені порушення впливають на допустимість зібраних доказів.

2. Строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 продовжений до чотирьох місяців неуповноваженим суб`єктом - слідчим суддею. З огляду на те, що днем початку досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні є день, коли розпочато розслідування кримінального провадження, з якого воно виділено, то питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 мав вирішувати прокурор.

Такі ж мотиви містяться в запереченнях № 06 захисника ОСОБА_24 на ухвалу слідчого судді від 12.04.2019 у справі № 760/9477/19. Водночас захисник переконаний, що підстави для задоволення клопотання детектива були відсутні, а слідчий суддя розглянув відповідне клопотання формально, ухвала є необґрунтованою та невмотивованою.

3. Строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 продовжував спливати у виділеному кримінальному провадженні № 52019000000000348 та закінчився 15.05.2019. Прокурор, приймаючи процесуальне рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження та усвідомлюючи факт спливу 3 місяців та 9 днів строку досудового розслідування (з 15.01.2019 (дата повідомлення про підозру у межах кримінального провадження № 52017000000000365) до 24.04.2019 (дата виділення кримінального провадження № 52019000000000348), мав до 15.05.2019 у передбаченому законом порядку ініціювати питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 до шести чи дванадцяти місяців, чого зроблено не було.

4. 03.05.2019 обвинуваченому ОСОБА_10 та його захиснику ОСОБА_27 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, однак у період з 03.05.2019 до 15.05.2019 сторона обвинувачення не надала останнім фактичний доступ до матеріалів досудового розслідування. На прохання сторони захисту надати такий доступ, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28 листом від 10.05.2019 № 0431-188/15584 повідомила, що розпочати ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України можна з 13.05.2019 у робочий час, попередньо узгодивши його із детективами Національного бюро. Вказаний лист передано до відділу поштового зв`язку для відправлення 13.05.2019 та доставлено адресату 15.05.2019 (тобто в останній день строку досудового розслідування). Лише після отримання такого повідомлення 15.05.2019 захисник ОСОБА_10 прибув до Національного бюро та отримав фактичний доступ до матеріалів досудового розслідування. Сторона захисту вважає, що саме цей лист і є повідомленням про надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням конкретної дати, коли захист міг би отримати фактичний доступ.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 5 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування у період з 03.05.2019 до 15.05.2019 продовжував спливати та, на думку захисників, закінчився 15.05.2019.

5. Після повідомлення ОСОБА_7 про підозру, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 продовжено до чотирьох та до шести місяців неуповноваженим суб`єктом - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З огляду на те, що

1) кримінальне провадження № 52019000000000348 є похідним (виділеним) від кримінального провадження № 52017000000000365 (строк досудового розслідування у якому продовжував слідчий суддя із застосуванням норм Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII) та до нього не може застосовуватись інший правовий режим продовження строку досудового розслідування,

2) п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII суперечить ст. 5 КПК України,

3) законодавець передбачив, що застосування положень Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII пов`язане не із датою початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а із датою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що у кримінальному провадженні № 52019000000000348 зроблено 24.04.2019,

тому лише слідчий суддя мав право продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 понад три місяці. За таких обставин законно продовжений тримісячний строк досудового розслідування у вказаному провадженні закінчився 31.01.2020.

Відповідними доводами обґрунтовані скарги № 09 та № 10 захисника ОСОБА_24 на постанови від 19.12.2019 та від 20.02.2020. Разом з тим захисник вважає вказані постанови формальними, а допущені порушення такими, що впливають на допустимість зібраних доказів.

6. Під час ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, сторона обвинувачення здійснювала процесуальну діяльність, спрямовану на збір доказової бази. На переконання захисту, проведення досудового розслідування, за умов формального направлення повідомлення про його завершення, відновлює перебіг строку, передбаченого ст. 219 КПК України. Тому строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 після прийняття стороною обвинувачення 03.05.2019 та 21.04.2020 рішення про завершення розслідування, повідомлення захисту про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, продовжував спливати та закінчився до направлення обвинувального акта до суду.

7. Строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 був продовжений до чотирьох місяців, а кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 - до шести місяців, тому загальний строк досудового розслідування, обрахований в порядку п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК України, становив понад дев`ять місяців та закінчився 21.04.2020 - в день об`єднання вказаних кримінальних проваджень.

8. Після об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень, прокурор, у порушення ч. 7 ст. 219 КПК України, жодного разу не виніс відповідної постанови про визначення загального строку досудового розслідування. Відсутність таких постанов, на думку захисту, позбавляє можливості встановити додержання стороною обвинувачення загального строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні.

Схожими доводами обґрунтовані скарги № 03, № 04, № 12 захисника ОСОБА_24 на постанови від 29.11.2017, від 02.01.2019, від 21.04.2020. Поряд з цим у запереченнях № 13 на ухвалу від 05.07.2021 захисник вказує на те, що слідчий суддя, під час розгляду клопотання детектива про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України, не перевірив наявність постанов про обрахунок загального строку досудового розслідування та відповідно додержання стороною обвинувачення вимог ст. 219 КПК України.

Захисник у скаргах додатково зазначив, що в постановах відсутній перелік чи посилання на матеріали, які були об`єднані в одне кримінальне провадження, що перешкоджає пересвідчитись в належному процесуальному способі отримання та долучення тих чи інших доказів. Водночас кримінальні провадження № 52020000000000233 від 02.04.2020 та № 52018000000001205, № 52018000000001206, № 52018000000001207, № 52018000000001208, № 52018000000001209 від 17.12.2018 зареєстровані на матеріалах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017. На переконання захисника, неможливо об`єднати в одне кримінальне провадження те, що і так є складовою цього провадження.

9. 21.04.2020, перед повідомленням ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, захисник ОСОБА_18 заявив детективу Національного антикорупційного бюро України клопотання про здійснення фіксації такої процесуальної дії за допомогою технічних засобів, чого зроблено не було. З огляду на положення ч. 1, 6 ст. 107 КПК України, а також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_18 заперечують проти визнання процесуальної дії та її результатів чинними, повідомлення ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування 21.04.2020 в об`єднаному кримінальному провадженні 52017000000000365 від 02.06.2017 є недійсним. Беручи до уваги те, що сторона обвинувачення вважається такою, що не повідомила сторону захисту ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, відповідно момент початку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України (який слідує за повідомленням всіх підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування) не настав, тому строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 сплив до направлення обвинувального акта до суду, оскільки перебіг цього строку 21.04.2020 не зупинявся.

Водночас доручення прокурора про повідомлення підозрюваним та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів зареєстровано в Національному антикорупційному бюро України 21.04.2020 лише о 17 год 55 хв, у той час як детектив, на виконання вказаного доручення, повідомляв стороні захисту означену інформацію починаючи з 16 год 05 хв цього дня.

10. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 закінчився 08.02.2022, однак прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом 09.02.2022, тобто поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК України. Матеріали справи не містять доказів (поштовий конверт зі штампами відправлення, штампами поштового відділення, опис документів, фіскальний чек та квитанція про відправлення тощо) на підтвердження того, що прокурор скерував обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку в межах строку досудового розслідування.

Інші скарги захисника ОСОБА_24 мотивовані тим, що:

- постанова прокурора від 11.03.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до трьох місяців є формальною, необґрунтованою, невмотивованою та винесеною всупереч п. 6, 7, 8 ч. 2 та ч. 6 ст. 295 КПК України (скарга № 05);

- постанова прокурора від 21.04.2020 про відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 винесена всупереч положень ст. 282 КПК України, так як досудове розслідування у кримінальному провадженні не було зупинене, а було завершене. Разом з тим завершене кримінальне провадження відновленню не підлягає (скарга № 11).

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12 підтримали позицію своїх захисників та просили закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_19, а також захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_17 підтримали заявлені клопотання, скарги та заперечення, просили їх задовольнити та закрити кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотань захисників, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 складено, затверджено та скеровано до суду засобами поштового зв`язку в межах строку досудового розслідування.

Зазначив, що у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до, так і після 16.03.2018. Вважає, що до об`єднаного кримінального провадження має застосовуватись єдиний правовий режим, який визначається датою внесення до реєстру відомостей про перше (за порядком обліку в Єдиному реєстрі досудових розслідувань) кримінальне правопорушення, у цьому випадку - 02.06.2017. Такий правовий режим поширюється на всі наступні епізоди та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування, оскільки подальше об`єднання і виділення матеріалів не може враховуватись при визначенні цієї дати.

Водночас, беручи до уваги положення п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16.03.2018.

За таких обставин, з огляду на те, що датою внесення відомостей в реєстр є 02.06.2017, то, на переконання прокурора, до об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 не може застосовуватись п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та відповідно суд позбавлений можливості закрити провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Представник потерпілого (цивільного позивача) Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_29 не прибув у підготовче судове засідання. Разом з тим 25.08.2023 суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішив провести підготовче судове засідання без участі представника потерпілого (цивільного позивача), у зв`язку із заявою останнього про проведення такого засідання за його відсутності.

Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість розгляду клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження, а також скарг та заперечень захисника ОСОБА_24 за відсутності представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_29, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду останніх, що узгоджується із положеннями ст. 314, 325, 326 КПК України.

Мотиви та висновки суду

Історія кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до об`єднання з кримінальним провадженням № 52019000000000348 від 24.04.2019

Суд на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження встановив, що Національне антикорупційне бюро України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Начальник п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_30 постановою від 02.06.2017 виділила із кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016 матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати коштів Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», вчиненої службовими особами вказаного підприємства під час укладення договорів поставок стрілочної продукції виробництва ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» із ТОВ «Арго» на загальну суму 562 млн грн, за завідомо завищеними цінами, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою з представниками приватних суб`єктів господарювання, в особливо великих розмірах. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 52017000000000365.

Постановою від 29.11.2017 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 об`єднав матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52017000000000793 від 15.11.2017 в одне провадження.

17.12.2018 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених

1) ч. 1 ст. 205 КК України - за фактом того, що в період квітня-червня 2015 року працівниками приватних суб`єктів господарювання здійснено придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Арго», з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної із заволодінням коштами підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України під час проведення останніми закупівель матеріально-технічних ресурсів для потреб залізниць України (кримінальне провадження № 52018000000001205),

2) ч. 1 ст. 366 КК України - за фактом того, що в період лютого-березня 2016 року службова особа ТОВ «Арго» виготовила офіційний документ звітного характеру - фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Арго» за 2014 рік (баланс на 31.12.2014 (форма № 1-м) та звіт про фінансові результати за 2014 рік (форма № 2-м), у якому зазначила завідомо недостовірні відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Арго», та, виготовивши його копію, долучила її до складу конкурсної пропозиції підприємства відносно участі у відкритих торгах щодо закупівлі стрілочних переводів, башмакоскидачів, пристроїв зрівнювальних та комплектів роздільного скріплення, оголошених 31.12.2015 Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» (кримінальне провадження № 52018000000001206),

3) ч. 3 ст. 358 КК України - за фактом того, що протягом грудня 2015 року - березня 2016 року працівник Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», яка не є службовою особою, за попередньою змовою із службовими особами Філії, склала завідомо підроблені офіційні документи - техніко-економічне обґрунтування закупівлі стрілочних переводів, башмакоскидачів, пристрою зрівнювального у 2016 році з очікуваною вартістю предмета закупівлі майже 235,8 млн грн та техніко-економічне обґрунтування закупівлі рамних рейок, хрестовин та контррейкових рейок у 2016 році з очікуваною вартістю понад 490 млн грн, зазначивши у них дані щодо цін, які не відповідали дійсності та були економічно необґрунтованими (кримінальне провадження № 52018000000001207),

4) ч. 3 ст. 358 КК України - за фактом того, що наприкінці грудня 2015 року працівник Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», яка не є службовою особою, за попередньою змовою з іншими працівниками Філії, склала завідомо підроблений офіційний документ - техніко-економічне обґрунтування закупівлі комплектів роздільного скріплення у 2016 році з очікуваною вартістю понад 39,7 млн грн, зазначивши у ньому дані щодо цін, які не відповідали дійсності та були економічно необґрунтованими (кримінальне провадження № 52018000000001208),

5) ч. 4 ст. 358 КК України - за фактом того, що протягом грудня 2015 року - березня 2016 року службова особа Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», за попередньою змовою з іншими працівниками Філії, будучи обізнаним про те, що техніко-економічні обґрунтування закупівель у 2016 році стрілочних переводів, башмакоскидачів, пристрою зрівнювального, комплектів роздільного скріплення та рамних рейок, хрестовин і контррейкових рейок місять дані щодо цін, які не відповідали дійсності та були економічно необґрунтованими, маючи на меті організувати вказані закупівлі за процедурою відкритих торгів, замість більш економічно доцільної переговорної процедури, використав їх, надавши до комітету з конкурсних торгів Філії (кримінальне провадження № 52018000000001209).

02.01.2019 заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_31 виніс постанову, якою визначив підслідність злочинів у кримінальних провадженнях № 52018000000001205 від 17.12.2018 за ч. 1 ст. 205 КК України, № 52018000000001206 від 17.12.2018 за ч. 1 ст. 366 КК України, № 52018000000001207 від 17.12.2018 за ч. 3 ст. 358 КК України, № 52018000000001208 від 17.12.2018 за ч. 3 ст. 358 КК України, № 52018000000001209 від 17.12.2018 за ч. 4 ст. 358 КК України за детективами Національного антикорупційного бюро України та об`єднав матеріали досудових розслідувань у вказаних провадженнях в одне з кримінальним провадженням № 52017000000000365 від 02.06.2017.

15.01.2019 в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.

Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_32 постановою від 11.03.2019 продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до трьох місяців, а саме до 15.04.2019.

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_33 ухвалою від 12.04.2019 у справі № 760/9477/19 продовжила строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до чотирьох місяців, а саме до 15.05.2019.

Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 постановою від 24.04.2019 виділив з кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 матеріали досудового розслідування щодо особи, яка є одним із організаторів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння коштами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», вчиненої службовими особами та іншими працівниками цього підприємства, під час здійснення закупівель стрілочних переводів, запасних частин до них та комплексів роздільного скріплення виробництва ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» на загальну суму 532 млн грн, за завідомо завищеними цінами, за попередньою змовою з представниками приватних підприємств ТОВ «Арго», ТОВ «Корпорація КРТ» та ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», в особливо великих розмірах, шляхом організації відкритих торгів із заздалегідь визначеним переможцем - ТОВ «Арго». Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 52019000000000348.

03.05.2019 детектив за дорученням прокурора повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Виконувач обов`язків заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 постановою від 21.04.2020 відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.

21.04.2020 постановою виконувача обов`язків заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 в частині підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Історія кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019

31.10.2019 ОСОБА_7 у межах кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.

19.12.2019 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_32 відповідною постановою продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до чотирьох місяців, а саме до 29.02.2020.

Постановою від 20.02.2020 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_32 продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до шести місяців, а саме до 29.04.2020.

Історія кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 після об`єднання з кримінальним провадженням № 52019000000000348 від 24.04.2019

Постановою виконувача обов`язків заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 21.04.2020 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та № 52020000000000233 від 02.04.2020 об`єднано в одне провадження під номером 52017000000000365.

21.04.2020 детектив за дорученням прокурора повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_34 ухвалою від 05.07.2021 у справі № 991/3324/21 в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України встановив стороні захисту, а саме: підозрюваним ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх захисникам строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 до 31.01.2022 включно, після спливу якого сторона захисту буде вважатись такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження.

04.02.2022 детектив склав, а прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за обвинуваченням: ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до змісту супровідного листа № 16/1/5-18123-17, 07.02.2022 прокурор скерував до суду вказаний обвинувальний акт з додатками.

09.02.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 з додатками зареєстрований у Вищому антикорупційному суді.

Щодо правомірності виділення матеріалів досудового розслідування з кримінальних проваджень № 52016000000000089 від 31.05.2016 та № 52017000000000365 від 02.06.2017

Частиною ч. 1 ст. 217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (ч. 3, 4 ст. 217 КПК України).

Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором (ч. 5 ст. 217 КПК України).

З наведеної норми вбачається, що виділення матеріалів досудового розслідування здійснюється щодо певних кримінальних правопорушень у тому випадку, коли це є необхідним.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить імперативних норм щодо можливості виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження виключно щодо певної особи, яка має статус підозрюваного у первісному кримінальному провадженні.

Положення ч. 3 ст. 217 КПК України вказують на те, що у сторони обвинувачення повинні бути підстави вважати, що одна особа вчинила декілька кримінальних правопорушень або ж одне чи більше кримінальних правопорушень вчинено двома чи більше особами і для ефективного виконання завдань кримінального провадження буде доцільним виділення в окреме провадження певних матеріалів.

Єдине обмеженням для прийняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування встановлене ч. 4 ст. 217 КПК України, а саме якщо виділення матеріалів досудового розслідування може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Постанова від 02.06.2017 (щодо виділення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 з провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016) мотивована тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.05.2016 здійснюється щодо чотирьох епізодів, зокрема

1) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовими особами ДП «Укрзалізничпостач» своїм службовим становищем під час проведення державних закупівель, у результаті чого спричинено тяжкі наслідки на суму понад 50 млн грн),

2) за підозрою ОСОБА_35, ОСОБА_36 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (використання службового становища всупереч інтересам ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», вчиненим за попередньою змовою з невстановленими особами - представниками ТОВ «НВФ Колія», ТОВ «Промбудколія», ТОВ «Корпорація КРТ», ТОВ «Арго», у ході закупівлі метизної продукції за завідомо завищеними цінами у вказаних суб`єктів господарювання, у результаті чого заподіяно шкоду державному підприємству на суму 26,7 млн грн),

3) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (вчинення замаху на розтрату 35,8 млн грн службовими особами ПАТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Евромост» та ПП «ВКФ Єврометиз», шляхом закупівлі метизної продукції на загальну суму 92,6 млн грн у вказаних підприємств,

4) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата коштів Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», вчиненої службовими особами вказаного підприємства під час укладення договорів поставок стрілочної продукції виробництва ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» із ТОВ «Арго» на загальну суму 562 млн грн, за завідомо завищеними цінами, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою з представниками приватних суб`єктів господарювання, в особливо великих розмірах).

У ході досудового розслідування виникла необхідність виділення в окреме провадження матеріалів за фактом вчинення останнього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та таке виділення не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неправомірності означеної постанови, оскільки виділення матеріалів досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з кримінального провадження, у якому є особи, яким повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не суперечить положенням ст. 217 КПК України. Висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2023 у справі № 336/941/19.

Відповідно скарга № 02 захисника ОСОБА_24 на постанову від 02.06.2017 задоволенню не підлягає.

Твердження сторони захисту про те, що двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.05.2016, обрахований від дати повідомлення про підозру ОСОБА_37 та ОСОБА_38, закінчився до виділення кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, не підтверджується будь-якими доказами.

Надані суду захистом документи, а саме постанова прокурора від 02.06.2017 (щодо виділення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000365 від 02.06.2017 з провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016) та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 у справі № 991/6519/20, не містять фактичних даних, на підставі яких суд міг би встановити хронологію здійснення досудового розслідування № 52016000000000089 від 31.05.2016, зокрема повідомлення про підозру згаданим особам, можливого вирішення питання про продовження строку досудового розслідування, та зробити висновок про закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016 станом на дату виділення із нього матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Постанова від 24.04.2019 (щодо виділення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 з провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017) мотивована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України. У межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України. У ході досудового розслідування виникла необхідність у виділенні в окреме провадження матеріалів досудового розслідування відносно особи, яка є народним депутатом України та якій не повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, проте вона є одним із організаторів його вчинення. Зазначено, що таке виділення не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Норми Кримінального процесуального кодексу України не містять заборони для прокурора в прийнятті рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, якій не повідомлено про підозру, але наявні підстави вважати, що вона має відношення до вчинення певного кримінального правопорушення, досудове розслідування якого триває в межах первісного кримінального провадження.

Разом з тим сторона захисту не зазначила, які саме права та свободи ОСОБА_7 було порушено внаслідок прийняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 з провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, та за результатами дослідження наданих сторонами матеріалів суд не встановив істотних порушень прав та свобод ОСОБА_7 внаслідок прийняття вказаного рішення.

За таких обставин твердження сторони захисту про неправомірність постанови від 24.04.2019 не ґрунтуються на законі, а скарга № 07 захисника ОСОБА_24 на постанову від 24.04.2019 задоволенню не підлягає.

Щодо порядку продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та можливості застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до об`єднаного кримінального провадження

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Загальні положення щодо строку досудового розслідування закріплені у ст. 219 КПК України, а порядок його продовження унормовано параграфом 4 глави 24 КПК України.

Водночас положеннями параграфу 4 глави 24 КПК України у різних редакціях (до 15.03.2018 включно та з 16.03.2018) унормовувались два порядки обчислення початку та продовження строку досудового розслідування та, відповідно, визначались різні суб`єкти, уповноважені його продовжувати.

Положеннями Кримінального процесуального кодексу України в редакції з 20.11.2012 (дата набуття чинності кодексом) до 15.03.2018 включно передбачено, що початок обчислення строку досудового розслідування пов`язано із повідомленням особі про підозру та такий строк може бути продовжений прокурором відповідного рівня.

Так, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 219 КПК України (у редакції станом на 15.03.2018) передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас ч. 2 ст. 294 КПК України (у редакції станом на 15.03.2018) визначено, що у разі, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; 2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Інший порядок обчислення початку та продовження строку досудового розслідування запроваджений на підставі Закону № 2147-VIII, яким, зокрема, вносились зміни (викладались в новій редакції, доповнювались новими положеннями) статті 217, 219 КПК України, а також було виключено та доповнено новими положеннями статті, що містяться в параграфі 4 глави 24 КПК України (пп. 13, 14, 20-22 п. 7 параграфу 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII).

Зазначені зміни, запроваджені Законом № 2147-VIII, введені в дію з 16.03.2018, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII).

Так, ч. 1, 2 ст. 219 КПК України (у редакції станом на 11.03.2019, 12.04.2019, 19.12.2019, 20.02.2020 - дати вирішення питань про продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52019000000000348 від 24.04.2019) передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України (у редакції станом на 11.03.2019, 12.04.2019, 19.12.2019, 20.02.2020 - дати вирішення питань про продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52019000000000348 від 24.04.2019) у разі, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

01.01.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 № 3509-IX (далі - Закон № 3509-IX), яким зокрема викладено в новій редакції ч. 1 ст. 219 КПК України, п. 20-8 розділу XI Перехідні положення КПК України та виключено ч. 2 ст. 219 КПК України.

Наразі ч. 1 ст. 219 КПК України передбачає, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, у силу п. 20-8 розділу XI Перехідні положення КПК України, положення ч. 1 ст. 219 цього Кодексу в редакції Закону № 3509-IX застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Водночас Законом № 3509-IX не внесено змін до порядку продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що датою початку досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні є дата реєстрації такого провадження в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань та саме від неї залежить застосовність до провадження положень Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII.

Зміст ч. 1, 2 ст. 214 КПК України дає підстави стверджувати, що дата початку досудового розслідування щодо певного кримінального правопорушення співпадає з датою внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення такого правопорушення. Подальше об`єднання або виділення матеріалів досудового розслідування не може впливати на визначення цієї дати.

Пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII передбачає, що вирішальне значення, для можливості застосування норм Кримінального процесуального кодексу України в редакції цього Закону, має саме дата внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про правопорушення, яке стало предметом досудового розслідування у відповідному провадженні, а не дата реєстрації виділеного кримінального провадження.

Щодо тверджень захисту про те, що п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII суперечить ст. 5 КПК України суд зазначає, що ці норми співвідносяться як спеціальна та загальна, тому у спеціально визначеній цим пунктом ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali). Пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII покликаний визначити коло кримінальних проваджень, до яких застосовуватимуться відповідні зміни законодавства, та має на меті забезпечення правової визначеності.

Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18, у якій зокрема зазначено, що вказана норма п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.

Тобто ці зміни та відповідно новий порядок продовження строку досудового розслідування поширюється виключно на провадження щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, починаючи з 16.03.2018.

Положення Кримінального процесуального кодексу України, зокрема і в редакції Закону № 2147-VIII, не містять нормативного регулювання порядку продовження строку досудового розслідування у випадку, коли у кримінальному провадженні об`єднано матеріали досудових розслідувань кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до та із 16.03.2018. Або ж у разі, коли із об`єднаного кримінального провадження (щодо розслідування кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до та із 16.03.2018) виділено матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018.

Частина 1 ст. 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження, серед іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність (п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до принципу верховенства права, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України).

Разом з тим під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 1, 6 ст. 9 КПК України).

Водночас Законом № 2147-VIII запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні.

З огляду на те, що 1) кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 (щодо вчинення кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018) постановою прокурора від 02.01.2019 об`єднано з кримінальними провадженнями № 52018000000001205 від 17.12.2018, № 52018000000001206 від 17.12.2018, № 52018000000001207 від 17.12.2018, № 52018000000001208 від 17.12.2018, № 52018000000001209 від 17.12.2018 (щодо вчинення кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань із 16.03.2018), та 2) у межах об`єднаного кримінального провадження особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до, так і з 16.03.2018, то, з урахуванням завдань кримінального провадження та його засад, суд дійшов висновку, що строк досудового розслідування у такому об`єднаному провадженні підлягав продовженню у порядку, передбаченому ст. 294-295-1 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII, тобто до трьох місяців керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора, а до шести та до дванадцяти місяців - слідчим суддею.

Вказане твердження узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 199/4574/20.

За таких обставин суд зазначає, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 був продовжений до трьох місяців та до шести місяців уповноваженими суб`єктами (заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і слідчим суддею відповідно) та у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону № 2147-VIII.

Постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_39 від 11.03.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до трьох місяців мотивована тим, що детектив обґрунтував неможливість проведення ряду слідчих та процесуальних дій у передбачений законом двомісячний строк, зокрема у зв`язку зі складністю кримінального провадження, строками проведення експертиз, необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та всіх осіб, причетних до їх вчинення. Проведення таких дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та виконання завдань такого провадження, а результати цих дій мають значення для судового розгляду. При винесенні постанови розглянуті заперечення сторони захисту. Постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, прийнята уповноваженим суб`єктом та в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час розгляду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 до шести місяців, слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_33 врахувала позицію сторони захисту, надала оцінку їх доводам та задовольнила клопотання частково, продовжила строк досудового розслідування до чотирьох місяців, з метою отримання стороною обвинувачення висновків призначених судово-економічної та почеркознавчих експертиз.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги № 05 захисника ОСОБА_24 на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_39 від 11.03.2019 та відхиляє заперечення № 06 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_33 від 12.04.2019 у справі № 760/9477/19.

Водночас матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 виділені постановою прокурора від 24.04.2019 з кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 здійснювалось за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018.

Враховуючи, що зміни, передбачені Законом № 2147-VIII, не мають зворотньої дії в часі та не застосовуються до кримінальних проваджень, у яких відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018, суд дійшов висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 правомірно продовжено заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40 постановами від 19.12.2019 та від 20.02.2020 у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції до 16.03.2018.

Вказані постанови від 19.12.2019 та від 20.02.2020 мотивовані тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні неможливо завершити у встановлені строки, оскільки існує необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збирання доказів, встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування. Провести такі дії у визначені строки не представилось можливим, у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, необхідністю проведення значної кількості слідчих дій, для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, та всіх осіб, причетних до його вчинення. Проведення таких дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а результати цих дій мають значення для судового розгляду. При винесенні постанови від 20.02.2020 розглянуті заперечення сторони захисту. Постанови відповідають вимогам ст. 110 КПК України, прийняті уповноваженим суб`єктом та в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Доводи сторони захисту щодо неправомірності продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52019000000000348 від 24.04.2019 також були предметом оцінки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та відхилені ухвалою від 18.05.2023 у цій справі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що слід відмовити в задоволенні скарг № 09 та № 10 захисника ОСОБА_24 на постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_39 від 19.12.2019 та від 20.02.2020.

Суд не погоджується із твердженням прокурора про те, що до об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 не застосовується п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, на підставі Закону № 2147-VIII Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, який передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Зазначені зміни також введені в дію з 16.03.2018 та відповідно до п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

З урахуванням зазначеного вище висновку суду про те, що на об`єднане кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 розповсюджується положення Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII, то відсутні підстави стверджувати, що до такого провадження не може бути застосований п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому суд бере до уваги, що в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 особам було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до, так і з 16.03.2018. Вказана підозра надалі трансформувалась в обвинувачення, яке наразі є предметом судового провадження.

Щодо порядку обрахунку строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 після виділення із кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017

На переконання сторони захисту, чотиримісячний строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 (з якого станом на дату виділення матеріалів - 24.04.2019 - використано 3 місяці та 9 днів) продовжував спливати у виділеному кримінальному провадженні № 52019000000000348 та закінчився 15.05.2019, оскільки не був продовжений до шести чи дванадцяти місяців у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Суд не погоджується з цим твердженням з огляду на таке.

Так, станом на 24.04.2019 в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 було повідомлено про підозру вісьмом особам, а строк досудового розслідування продовжений ухвалою слідчого судді до чотирьох місяців - до 15.05.2019.

Водночас матеріали досудового розслідування щодо цих осіб не виділялись у кримінальне провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019, тому відсутні підстави стверджувати про те, що чотиримісячний строк досудового розслідування первісного кримінального провадження продовжував спливати у виділеному кримінальному провадженні та закінчився 15.05.2019.

За логікою сторони захисту, питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 мало б вирішуватись із врахуванням позиції підозрюваних у іншому кримінальному провадженні - № 52017000000000365 від 02.06.2017, що суперечить правовій процедурі, передбаченій Кримінальним процесуальним кодексом України.

Як встановлено судом, початок обчислення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 пов`язаний із повідомленням особі про підозру.

З урахуванням того, що першопочатково у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 не було осіб, яким повідомлено про підозру, а ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру лише 31.10.2019, то двомісячний строк досудового розслідування почав свій плин саме з 31.10.2019.

Щодо порядку обрахунку загального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 відповідно до положень ст. 219 КПК України

Відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК України (у редакції станом на 21.04.2020 - дата прийняття прокурором постанови про об`єднання кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52019000000000348 від 24.04.2019), загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 цього Кодексу, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Питання обрахунку загального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 було предметом розгляду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Так, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18.05.2023 у цій справі дійшов висновку, що кримінальні провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52019000000000348 від 24.04.2019 розслідувались в один проміжок часу, тому загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатись шляхом поглинання меншого строку більшим. Тому станом на 21.04.2020 загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 становив 5 місяців 22 дні.

Саме цей висновок і став підставою для скасування ухвали суду від 08.09.2022 про закриття кримінального провадження, оскільки Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не погодилась із позицією суду першої інстанції про те, що вказані кримінальні провадження розслідувались в різні проміжки часу, а загальний строк досудового розслідування, визначений у порядку п. 2 ч. 4 ст. 219 КПК України, становив 9 місяців 10 днів та сплинув на дату їх об`єднання.

Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді, тому суд не приймає доводи сторони захисту про те, що загальний строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 після об`єднання з кримінальним провадженням № 52019000000000348 від 24.04.2019, обрахований шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, становив понад дев`ять місяців та закінчився 21.04.2020.

Водночас суд зазначає, що порядок визначення загального строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні передбачений безпосередньо нормами Кримінального процесуального кодексу України, тому наявність чи відсутність постанов прокурора про обрахунок загального строку досудового розслідування, винесених на виконання вимог ч. 7 ст. 219 КПК України, не впливає на обрахунок цього строку та не змінює його.

Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_24 про те, що кримінальні провадження № 52020000000000233 від 02.04.2020 за ч. 2 ст. 209КК України та № 52018000000001205 за ч. 1 ст. 205 КК України, № 52018000000001206 за ч. 1 ст. 366 КК України, № 52018000000001207 за ч. 3 ст. 358 КК України, № 52018000000001208 за ч. 3 ст. 358 КК України, № 52018000000001209 за ч. 4 ст. 358 КК України від 17.12.2018 неможливо було об`єднати із кримінальним провадженням № 52017000000000365 від 02.06.2017 за ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 358 КК України, так як вони зареєстровані на підставі матеріалів останнього.

Так, норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що за загальним правилом досудове розслідування певного кримінального правопорушення здійснюється лише після внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.

Дії сторони обвинувачення щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України (обставини вчинення яких встановлені під час здійснення досудового розслідування інших правопорушень), та подальше об`єднання матеріалів досудових розслідувань таких проваджень із первісним (за умови, що у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що ці кримінальні правопорушення вчинені одними особами, об`єднані єдиним умислом та їх доцільно розслідувати в одному провадженні) узгоджуються із положеннями ст. 214, 217 КПК України.

Разом з тим Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вимог щодо зазначення повного переліку матеріалів досудових розслідувань у відповідній постанові про їх об`єднання. Суд вважає, що відсутність такого переліку в постановах від 29.11.2017, від 02.01.2019 та від 21.04.2020 не перешкоджає встановленню процесуального шляху отримання матеріалів досудових розслідувань в межах кожного із об`єднаних кримінальних проваджень.

Відповідно відсутні підстави для задоволення скарг № 03, № 04, № 12 захисника ОСОБА_24 на постанови від 29.11.2017, від 02.01.2019 та від 21.04.2020, а також для врахування заперечень № 13 на ухвалу слідчого судді від 05.07.2021.

Щодо ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 в порядку ст. 290 КПК України та невключення такого періоду до строку досудового розслідування

Частиною 3 ст. 219 КПК України (у редакції станом на 03.05.2019, 21.04.2020 - дати повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017) передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

03.05.2019 детектив за дорученням прокурора повідомив стороні захисту (зокрема підозрюваним ОСОБА_12, ОСОБА_10 ) про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

07.05.2019, 14.05.2019 захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_27 звертався до органу досудового розслідування із клопотанням повідомити йому, коли саме захист може ознайомитись із томом кримінального провадження, у якому знаходиться постанова про виділення кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 та реєстр виділених матеріалів.

У відповідь на вказане клопотання від 07.05.2019, детектив листом від 10.05.2019 № 0431-188/15584 повідомив, що у зв`язку із підготовкою та впорядкуванням матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 в томи, захисник може розпочати ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України з 13.05.2019 у робочий час, попередньо узгодивши його з детективами Національного бюро.

Означений лист направлений засобами поштового зв`язку 13.05.2019 (про свідчить копія поштового конверту з відповідними штампами) та, за твердженням захисника обвинуваченого ОСОБА_10, одержаний адвокатом ОСОБА_27 15.05.2019. У той же день ОСОБА_10 та ОСОБА_27 почали ознайомлюватись із матеріалами досудового розслідування, що підтверджується копіями протоколів від 15.05.2019.

На переконання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20, строк досудового розслідування у період з 03.05.2019 до 15.05.2019 продовжував спливати та закінчився 15.05.2019, оскільки саме лист від 10.05.2019 № 0431-188/15584 є повідомленням про надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням конкретної дати, коли захист міг би отримати фактичний доступ.

Суд не погоджується із цими доводами та зазначає, що з огляду на положення ч. 3 ст. 219 КПК України (у редакції станом на 03.05.2019), а також ст. 116 КПК України, у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

Тобто Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує зупинення обрахунку строку досудового розслідування у зв`язку із ознайомленням учасниками кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування саме із датою направлення або безпосереднього вручення відповідного повідомлення стороні захисту.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 (на яку посилається і сторона захисту), той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатись у строк досудового розслідування.

За таких обставин проміжок часу між 03.05.2019 (день повідомлення про завершення досудового розслідування) та 15.05.2019 (день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування) не включається у строк досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування почав свій відлік 01.05.2020 (після того, як сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_7 та його захисників) про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Зміст п. 5 ч. 1 ст. 3, ст. 214, 217, 219, 294 КПК України свідчить про те, що строк досудового розслідування є строком, упродовж якого сторона обвинувачення має закінчити у кримінальному провадженні розслідування кримінального правопорушення (одного чи кількох) у цілому, незалежно від кількості осіб, які підозрюються у його (їх) вчиненні.

Тобто строк досудового розслідування єдиний для кримінального провадження та для його учасників. Відповідно такий строк не може бути обрахований для кожного із учасників кримінального провадження окремо в залежності від дат їх повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Строк ознайомлення з матеріалами, який не включається у строк досудового розслідування, починається з дати, наступної за датою повідомлення хоча б однієї особи зі сторони захисту в порядку ч. 1 ст. 290 КПК України, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.11.2022 у справі № 203/2076/21.

Відповідно до матеріалів справи 21.04.2020 детектив за дорученням прокурора повідомив зокрема підозрюваним ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх захисникам про завершення досудового розслідування № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, про що свідчать відмітки на цьому повідомленні. ОСОБА_7 та його захисникам таке повідомлення вручено 30.04.2020.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 (після об`єднання із кримінальним провадженням № 52019000000000348 від 24.04.2019), який не включається у строк досудового розслідування, почався з 22.04.2020 - наступний день за днем повідомлення більшості осіб зі сторони захисту.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_18 про те, що повідомлення ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування 21.04.2020 в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 є недійсним, відповідно момент початку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не настав, а тому перебіг строку досудового розслідування 21.04.2020 не зупинявся, суд зазначає таке.

Відповідно до відмітки, вчиненої на письмовому повідомленні про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів від 21.04.2020, ОСОБА_8 зазначив, що перед проведенням процесуальної дії заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації, яка здійснена не була.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними. Саме на цю норму посилається захист ОСОБА_8, стверджуючи про недійсність процесуальної дії - повідомлення 21.04.2020 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 або ж його захисник ОСОБА_18 звертались до детектива із вказаним клопотанням завчасно та до моменту проведення такої процесуальної дії. Тому відсутні підстави стверджувати про те, що означена процесуальна дія є недійсною внаслідок незастосування технічних засобів фіксування за клопотанням захисту.

Суд звертає увагу, що вказана відмітка ОСОБА_8 вчинена на повідомленні від 21.04.2020 після того, як ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_41, ОСОБА_9 та безпосередньо захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_18 проставили підписи на підтвердження повідомлення їм про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів. Тобто після того, як деяким учасникам кримінального провадження вже було повідомлено цю інформацію. За таких обставин заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_18 проти визнання процесуальної дії та її результатів чинними не впливає на початок обрахунку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та не вказує на те, що ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_18 не доведено до відома інформацію про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Разом з тим, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2021 у справі № 991/3324/21 ОСОБА_8 та ОСОБА_18 здійснювали ознайомлення із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017. Тобто сторона захисту ОСОБА_8 під час досудового розслідування визнавала означену процесуальну дію, у тому числі її результати.

Суд не погоджується із твердженням сторони захисту про те, що детектив 21.04.2020 був неуповноважений повідомляти підозрюваним та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Кримінальний процесуальний кодекс України унормовує, що лише за дорученням прокурора детектив має право повідомити зокрема підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

У повідомленні про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів від 21.04.2020 зазначено, що детектив діє за дорученням прокурора від 21.04.2020. Вказане доручення дійсно датоване 21.04.2020, однак зареєстроване в Національному антикорупційному бюро України цього дня о 17 год 55 хв, у той час як стороні захисту повідомлялась означена інформація детективом починаючи з 16 год 05 хв.

Суд зазначає, що кримінальне процесуальне законодавство не пов`язує виникнення повноважень детектива на повідомлення учасникам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів із фактом реєстрації в органі досудового розслідування відповідного доручення прокурора як вхідної кореспонденції. Адже про надання такого доручення детектив може дізнатись в інший спосіб.

Суд відхиляє доводи захисту про сплив строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 внаслідок того, що під час ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України сторона обвинувачення здійснювала процесуальну діяльність, спрямовану на збір доказової бази. Положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено, що такі дії призводять до процесуального наслідку у виді відновлення перебігу строку досудового розслідування. Разом з тим вказані обставини за умов, передбачених ст. 87 КПК України, можуть впливати на допустимість отриманих доказів.

Щодо можливості відновлення 21.04.2020 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 після його завершення

Кримінальним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок дій сторони обвинувачення у випадку, коли під час виконання вимог ст. 290 КПК України виникла потреба у проведенні слідчих (розшукових) чи процесуальних дій.

Положення ч. 8 ст. 223 КПК України містять заборону лише щодо проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 цього Кодексу.

Інших заборон чи обмежень кримінальне процесуальне законодавство не визначає.

Як вже встановив суд, 03.05.2019 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Зі змісту постанови від 21.04.2020 вбачається, що, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, у сторони обвинувачення виникла необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, а тому, керуючись ст. 36, 110 КПК України, прокурор відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.

У цій ситуації прокурор, керуючись зокрема ст. 110 КПК України (відповідно до ч. 3 якої постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне), вирішив поновити здійснення завершеного досудового розслідування, оскільки виникла необхідність у проведенні певних дій у межах кримінального провадження.

Як вбачається із досліджених матеріалів, після відновлення досудового розслідування, прокурор постановою від 21.04.2020 закрив кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 в частині підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Суд звертає увагу, що Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18.09.2019 № 101-IX, яким виключено ст. 205 КК України, набрав чинності 25.09.2019, тобто під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Водночас ст. 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Цього ж дня прокурор прийняв рішення об`єднати матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та № 52020000000000233 від 02.04.2020 в одне провадження під номером 52017000000000365. Відповідна постанова мотивована тим, що кримінальні правопорушення, досудове розслідування яких здійснюється в межах означених кримінальних проваджень, вчинені одними і тими ж особами, об`єднані єдиним умислом, а їх окреме розслідування не сприяє повноті та якості досудового розслідування.

Надалі 21.04.2020 стороні захисту знову повідомлено про завершення досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За таких обставин прокурор, зокрема з метою виконання обов`язку, передбаченого ст. 283 КПК України, а також вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження, оскільки їх окреме розслідування не сприяє повноті та якості досудового розслідування, відновив здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, що є виправданою дією за вказаних обставин та не суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що скарга № 11 захисника ОСОБА_24 на постанову від 21.04.2020 задоволенню не підлягає.

Щодо доводів сторони захисту про направлення прокурором обвинувального акта до суду 09.02.2022, тобто поза межами строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, який закінчився 08.02.2022

Як вже встановив суд, загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 станом на 21.04.2020 (дата об`єднання кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019, № 52020000000000233 від 02.04.2020 та повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів) становив 5 місяців 22 дні, тобто невикористаний залишок шестимісячного строку був 8 днів.

Період з 22.04.2020 до 31.01.2022 (строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України) не включається в загальний строк досудового розслідування, який відновив свій перебіг з 01.02.2022 та відповідно закінчився 08.02.2022.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

У матеріалах справи міститься супровідний лист від 07.02.2022 № 16/1/5-18123-17 про направлення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 з додатками до Вищого антикорупційного суду.

Зі змісту акта Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 № 03.14.1-07/20/2022 вбачається, що вказаний обвинувальний акт надійшов до суду 09.02.2022 засобами поштового зв`язку.

Відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу Вищого антикорупційного суду, 09.02.2022 створено реєстраційну картку вхідного документа - обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, - яка містить інформацію щодо реквізитів такого документа, у тому числі зазначено, що останній надійшов до суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за трек-номером 0303514872077, відправлення містило супровідний лист на 2 арк., том 1 на 193 арк., том 2 на 134 арк.

До обліково-статистичної картки на кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 прикріплено скан-копії вказаного обвинувального акта з додатками та поштового відправлення № 0303514872077 із відмітками про поштові адреси та найменування відправника - САП ОГП і одержувача - Вищий антикорупційний суд.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_18 просив суд визнати очевидно недопустимими фактичні дані, які містяться зокрема в скан-копії поштового відправлення № 0303514872077. На обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що такий документ суд отримав 17.07.2023 з істотним порушенням порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України. Відсутність у матеріалах справи оригіналу поштового відправлення № 0303514872077 викликає обґрунтовані сумніви в достовірності скан-копії останнього, а тому, на переконання захисника, така скан-копія підлягає виключенню з матеріалів судової справи № 991/878/22 в порядку ч. 3 ст. 358 КПК України.

Доводи захисника ОСОБА_18 щодо отримання судом 17.07.2023 нових доказів у кримінальному провадженні, а саме скан-копії поштового відправлення № 0303514872077, вже були предметом оцінки суду під час розгляду заяви захисника ОСОБА_18 про відвід головуючого судді та ухвалою від 20.02.2024 визнані необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідальний працівник апарату суду, на виконання вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України і Положення про автоматизовану систему документообігу суду, прикріпив скан-копію поштового відправлення № 0303514872077 до обліково-статистичної картки на кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 в день надходження обвинувального акта до суду - 09.02.2022.

Тобто станом на 17.07.2023 вказаний документ вже був наявний в електронній формі в автоматизованій системі документообігу Вищого антикорупційного суду. Тому відсутні підстави стверджувати, що скан-копія поштового відправлення № 0303514872077 отримана судом 17.07.2023 з істотним порушенням порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_18 про виключення скан-копії поштового відправлення № 0303514872077 з матеріалів судової справи № 991/878/22 в порядку ч. 3 ст. 358 КПК України суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Згідно з ч. 3 ст. 358 КПК України якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

З огляду на те, що оригінал поштового відправлення № 0303514872077 відсутній у матеріалах справи, суд вважає, що для підтвердження змісту такого документа можуть бути визнані допустимими відомості, які містяться в автоматизованій системі документообігу, зокрема скан-копія поштового відправлення № 0303514872077. Тому суд не вбачає підстав для виключення скан-копії поштового відправлення № 0303514872077 з матеріалів судової справи № 991/878/22 в порядку ч. 3 ст. 358 КПК України.

Клопотання захисника ОСОБА_18 в частині визнання очевидно недопустимими фактичних даних, які містяться в службовій записці помічника судді апарату Вищого антикорупційного суду від 17.07.2023, листі головуючого судді від 17.07.2023, відповіді керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 25.07.2023, та виключення цих документів із матеріалів судової справи № 991/878/22 в порядку ч. 3 ст. 358 КПК України не підлягає задоволенню. Означені документи не є джерелом доказів у кримінальному провадженні та не можуть бути використані на підтвердження або спростування тих чи інших обставин справи, у тому числі суд не бере їх до уваги при вирішенні заявлених клопотань про закриття провадження.

Сукупність встановлених судом обставин, а саме:

- наявність відомостей в автоматизованій системі документообігу Вищого антикорупційного суду щодо надходження 09.02.2022 обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за трек-номером 0303514872077;

- зміст акта Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 № 03.14.1-07/20/2022, відповідно до якого вказаний обвинувальний акт надійшов до суду 09.02.2022 засобами поштового зв`язку;

- із скан-копії поштового відправлення, яка прикріплена 09.02.2022 до обліково-статистичної картки на кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, вбачається, що відправником є САП ОГП, а одержувачем - Вищий антикорупційний суд, трек-номер відправлення 0303514872077;

- відповідно до фіскального чека від 07.02.2022, який надав суду прокурор, поштове відправлення № 0303514872077 направлено адресантом 07.02.2022,

дає підстави для висновку про те, що прокурор направив обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 на адресу Вищого антикорупційного суду 07.02.2022 за допомогою засобів поштового зв`язку, а саме поштовим відправленням № 0303514872077. Тобто прокурор скерував обвинувальний акт з додатками до суду в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Посилання сторони захисту на порушення прокурором вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27, та на відсутність у справі опису-вкладення до поштового відправлення № 0303514872077, не спростовує вказаного висновку суду.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_16, захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_23, захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20, захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_21, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24, захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_26, захисника обвинуваченої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_22 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, а також скарг № 02, № 03, № 04, № 05, № 07, № 09, № 10, № 11, № 12 та заперечень № 06, № 13 захисника ОСОБА_24 .

Керуючись ст. 284, 314, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, які подали захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_16, захисник обвинуваченої ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_23, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_20, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_21, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_18, захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_24, захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_26, захисник обвинуваченої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_22 .

Відмовити в задоволенні скарг № 02, № 03, № 04, № 05, № 07, № 09, № 10, № 11, № 12 захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24, а саме на:

- постанову прокурора від 02.06.2017 про виділення з матеріалів кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.05.2016 матеріалів в окреме провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017;

- постанову прокурора від 29.11.2017 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52017000000000793 від 15.11.2017;

- постанову прокурора від 02.01.2019 про визначення підслідності та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017 та № 52018000000001205, № 52018000000001206, № 52018000000001207, № 52018000000001208, № 52018000000001209 від 17.12.2018;

- постанову прокурора від 11.03.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до трьох місяців;

- постанову прокурора від 24.04.2019 про виділення з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 матеріалів в окреме провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019;

- постанову прокурора від 19.12.2019 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до чотирьох місяців;

- постанову прокурора від 20.02.2020 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 до шести місяців;

- постанову прокурора від 21.04.2020 про відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017;

- постанову прокурора від 21.04.2020 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000365 від 02.06.2017, № 52019000000000348 від 24.04.2019 та № 52020000000000233 від 02.04.2020.

Відхилити заперечення № 06, № 13 захисника ОСОБА_24 на:

- ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2019 у справі № 760/9477/19 про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до чотирьох місяців;

- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2021 у справі № 991/3324/21 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 до 31.01.2022 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3