ВАКС вдруге закрив справу через «правки Лозового» за обвинуваченням народного депутата України Ярослава Дубневича та ще вісьмох осіб у заволодінні коштами «Укрзалізниці».

За версією слідства, вони організували схему, за якою філія «Укрзалізниці» закупила стрілочну продукцію за завищеними цінами через дві компанії-посередниці, бенефіціаром однієї з яких є Дубневич.

Підозри у справі отримали:

• Ярослав Дубневич, народний депутат України Верховної Ради 7-го, 8-го і 9-го скликань від УДАРу, Блоку Петра Порошенка, та партії «За майбутнє»;
• Едуард Пушкаренко, колишній помічник Дубневича, перший заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ;
• Сергій Тараненко, голова правління, гендиректор та співвласник ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод»;
• Валерій Крячко, заступник гендиректора та співвласник ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод»;
• Антон Шевченко, колишній засновник ТОВ «Арго» — фіктивної компанії-переможця торгів;
• Олег Місьонг, директор ТОВ «Корпорація КРТ» — компанія, якою володіє сам Дубневич;
• Андрій Степаненко, ексначальник відділу верхньої будови колії філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ;
• Тетяна Клепак та Оксана Захаревич, працівники цього відділу.

Про що справа та як функціонувала схема?

За версією слідства, Ярослав Дубневич, користуючись статусом очільника транспортного комітету ВРУ та своїм авторитетом, мав значний вплив на менеджмент «Укрзалізниці». На думку слідства, він фактично пролобіював виділення коштів «Укрзалізниці» на закупівлю стрілочних переводів та запасних частин до них для залізничних колій, а в подальшому разом із залученими особами організував закупівлю продукції за завищеними цінами у підконтрольного йому ТОВ «Арго».

До реалізації схеми було залучено Едуарда Пушкаренка, колишнього помічника нардепа, який на той час займав керівну посаду у профільній філії УЗ. Він координував підготовку тендерної документації через підлеглих йому Клепак, Степаненка та Захаревич таким чином, щоб забезпечити перемогу ТОВ «Арго». У фіктивних торгах на суму 562 млн грн також брала участь фірма «АКБ Тяжмашкомплект», яка виконувала роль технічного суперника.

Також Дубневич звернувся до гендиректора Дніпропетровського стрілочного заводу Сергія Тараненка, який теж був його помічником.

Схема постачання була штучно ускладнена: замість прямого контракту УЗ з Дніпропетровським стрілочним заводом, продукція реалізовувалася через ланцюг посередників. Спочатку завод продав товар «Корпорації КРТ», власником якої є сам Дубневич, за 525,9 млн грн. Далі ціна зросла на 20%, коли товар перепродали фірмі «Арго» за 631,4 млн грн. ТОВ «Арго» перепродала товар «Укрзалізниці» за 637,9 млн грн (+1%).

Експертиза встановила, що «Укрзалізниця» зазнала збитків на 93,28 млн грн через ігнорування можливості прямих закупівель у виробника. Незаконно отримані кошти учасники корупційної схеми розподілили між собою:

• 6,37 млн грн залишились на рахунках ТОВ «Арго» та нібито були винагородою Едуарда Пушкаренка та Антона Шевченка;

• 89 млн грн залишились на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ», які Ярослав Дубневич та Олег Місьонг використали на власний розсуд, зокрема  перерахувавши їх на рахунки фіктивних підприємств.

Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 КК України. Антону Шевченку також інкримінують ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366; Пушкаренку — ч. 1 ст. 205; трьом працівникам філії «Укрзалізниці» — ч. 3 ст. 358 КК України.

Спроба підкупу детективів та спецоперація НАБУ

За версією слідства, учасники схеми хотіли продовжити дію договору ще на рік, що дозволило б поставити ще 20% продукції за завищеними цінами. Але влітку 2016 року ці закупівлі потрапили у фокус уваги детективів НАБУ, що змусило фігурантів діяти обережніше. Вони довго узгоджували умови пролонгації договору на наступний рік адже необхідно було домовитись з Дубневичем. Відтак за рік учасники схеми планували повторити злочин. З матеріалів НСРД, зібраних детективами, вбачається, що кожне рішення погоджувалося з Дубневичем.

Коли детективи НАБУ почали розслідування справи, один із ключових фігурантів Едуард Пушкаренко (в матеріалах НСРД ідентифікований як «Едік») спробував домовитися про закриття справи через мережу знайомих — співробітника СБУ та бізнесмена Андрія Рогозу, який, до речі, пішов на угоду зі слідством у справі про оборудки в оборонній галузі. Рогоза своєю чергою вийшов на Євгена Шевченка, якого вважали особою зі зв’язками в НАБУ.

Згідно з матеріалами листування, «Едік» пропонував значні суми за припинення розслідувань:

• $0,5–1 млн — за справу щодо «Укрзалізниці»;
• $2–2,5 млн — за справу про розкрадання газу на львівських ТЕЦ.

Проте план провалився: Євген Шевченко звернувся до НАБУ та погодився на роль агента. Протягом кінця 2016 — початку 2017 рр. під контролем детективів тривала спецоперація, в ході якої було задокументовано зустрічі та розмови з фігурантами. Хоча посередник Андрій Рогоза, ймовірно, намагався привласнити «аванс», видаючи це за успішні перемовини з бюро, насправді ці дії лише допомогли слідству зібрати докази проти Дубневича та його оточення.

Завдяки задокументованим розмовам через НСРД, правоохоронці змогли:

1. Підтвердити зв’язок Пушкаренка та Дубневича з низкою фіктивних компаній «Арго», «Лембуд» тощо;
2. Обґрунтувати підозри ключовим учасникам та підготувати подання на зняття депутатської недоторканності з Ярослава Дубневича;
3. Ініціювати розслідування АМКУ, яке завершилося штрафами на суму понад 13 млн грн для компаній-учасниць змови «Експозиція» та «Єврооснова-СМ».

Етап судового розгляду

Після призначення підготовчого засідання в лютому 2022 року справа півроку перебувала на розгляді колегії суддів, коли ж раптом вони її закрили — через закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.  Проте згодом апеляція ВАКС скасувала це рішення суду та повернула її у першу інстанцію для нового розгляду.

Справа перебувала в підготовчому провадженні понад 4 роки. Численні неявки Ярослава Дубневича до приміщення суду, який нібито перебуває за кордоном на лікуванні та нібито через політичне переслідування, змусило суд піти на відчайдушні кроки: оголосити нардепа в міжнародний розшук та звернути понад 56 млн грн його застави в дохід держави. Ці кошти перерахували на потреби Збройних сил України.

У травні 2026 року колегія суддів ВАКС вдруге ухвалила рішення про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (так звані «поправки Лозового») у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування. 

Справа братів Дубневичів: куди ще тягнуться ниточки?

Окрім цієї справи, Ярослав Дубневич та його брат обвинувачуються в справі про розкрадання газу загальною вартістю понад 2,1 млрд грн за участі підконтрольних йому осіб на ТЕЦ у Львівській області та подальшу легалізацію частини грошей. 

Андрій Степаненко в свою чергу є фігурантом справи про завдання збитків ДП «Укрзалізничпостач» на понад 20 млн грн через закупівлю метизної продукції за завищеними цінами.