- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/776/24
Провадження № 1-кс/991/1422/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
05 березня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_12.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52023000000000229 від 23 травня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник власника майна ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 ; детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_2, на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 52023000000000229 від 23 травня 2023 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
До провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, у якій останній зазначає про те, що 16 січня 2024 року, на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року, детективом ОСОБА_5 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Під час обшуку було вилучено належне ОСОБА_2 майно, яке жодного відношення до кримінального провадження не має, а саме: конверт білого кольору формату А5, який містить аркушу паперу формату А4 із друкованими даними пошти «EVOR»; 2 примірники довіреності від 30.09.2022 (у протоколі обшуку зазначено 13.12.2022) з оригіналами підписів ОСОБА_2 та відтисків печатки ТОВ «АКСАРІЯ»; документ «Додаток до договору оренди обладнання» на 3 арк. з оригіналами підписів ОСОБА_2 ; аркуш паперу, який містить нанесені олівцем відомості про перерахування коштів.
У скарзі адвокат зазначає, що ухвалами слідчого судді від 22 грудня 2023 року не надавалось прямого дозволу на відшукання документів, вилучених у ході обшуку, а тому такі документи мають статус тимчасово вилученого майна та повинні бути негайно повернуті ОСОБА_2 як законному володільцю.
У зв`язку з чим скаржник просить зобов`язати уповноважену службову особу НАБУ повернути ОСОБА_2 або її уповноваженому представнику майно, яке 16.01.2024 тимчасово вилучене під час проведення в рамках кримінального провадження № 52023000000000229 від 23.05.2023 обшуку за адресою АДРЕСА_3 .
На підтвердження зазначеної у скарзі інформації скаржник долучив до неї такі матеріали: копію витягу з ЄРДР; копію ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року; копію протоколу обшуку від 16 січня 2024 року тощо.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Детектив заперечував щодо задоволення скарги, зазначив, що вилучене майно не є тимчасово вилученим, оскільки дозвіл на його відшукання був наданий ухвалою слідчого судді від 22 грудня 2023 року.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_3 та додані до неї матеріали, заслухав думки сторін.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 100 КПК України: «Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 ст. 110 КПК України: «Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України: «Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч.5 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 КПК України: «Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 5 ст. 234 КПК України: «Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України: «При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог п. п. 1-4 ч. 2 ст. 307 КПК України: «Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги».
Зі змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що:
- під час розгляду клопотання про обшук, слідчий суддя має встановити, в тому числі, наявність підстав вважати, що відшукувані стороною обвинувачення речі і документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду;
- у випадку задоволення відповідного клопотання, слідчий суддя в ухвалі про дозвіл на обшук має зазначити перелік речей, документів або осіб, для виявлення яких він проводиться;
- при обшуку слідчий (детектив) та/або прокурор мають право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, разом з тим, у випадку вилучення іншого майна (яке не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання) таке майно вважається тимчасово вилученим.
Зі змісту скарги видно, що предметом оскарження є бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку 16 січня 2024 року майна.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року (справи № 991/11079/23 та № 991/11078/23) органу досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52023000000000229 було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирах АДРЕСА_4, яка перебуває у власності ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_2, з метою відшукання: документів, пов`язаних із закупівлею авіаційних шин у 2022 році (запити постачальникам, цінові пропозиції, договори/контракти (додатки до них, додаткові угоди), їх проекти тощо); мобільних терміналів систем зв`язку, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, в яких містяться відомості про вчинений злочин, які використовувались для обміну інформацією ОСОБА_2 та містять його переписку (у т.ч. здійснену за допомогою різноманітного програмного забезпечення та поштових скриньок - «Skype», «Viber», «Whats Арр», «Line», «Telegram», «Signal», «CoverMe», «Gmail», «Mail.ru», «Ukr.net», «iCloud», «FaceBook» та інших, що контролюються програмами, поштовими скриньками та хмарами сервісів компаній «Google Inc.», «Apple Inc.», «FaceBook Ink.», «Mail.ru Group», «Yandex N.V.», «Telegram», «CoverMe», TOB «Укрнет» та іншими); будь-яких документів за 2022 рік з печаткою МО України, військової часини, з вільними зразками підписів та почерку ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11 з метою подальшого експертного дослідження під час почеркознавчої експертизи; документів, пов`язаних з іноземною компанією «Evor Consulting OU» (Естонська Республіка) щодо закупівлі шин, інших товарів, управління компанією, її рахунками тощо.
Разом з тим, у судовому засіданні детектив довів, що зазначені у скарзі документи пов`язані із закупівлею авіаційних шин у 2022 році, а також з іноземною компанією «Evor Consulting OU» та містять інформацію щодо закупівлі шин, інших товарів, управління компанією, її рахунками. Крім того, на деяких документах містяться вільні зразки підписів та почерку осіб, зазначених в ухвалі, а тому їх відшукання також передбачено ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
За таких обставин, слідчий суддя зазначає, що вилучені у ОСОБА_2 документи належать до переліку речей, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 22 грудня 2023 року. Таким чином, вказані речі не можуть вважатися тимчасово вилученим майном відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про його повернення особі, в якої він був вилучений.
З огляду на викладене, слідчий суддя, погоджується з доводами детектива, в частині того, що вилучене під час обшуку майно, не належить до тимчасово вилученого майна, має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, а також перебуває у сторони обвинувачення у відповідності до вимог процесуального права.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у даному випадку бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відсутня, а тому у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 169, 173, 303, 304, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 11 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1