- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/1304/24
Провадження 1-кп/991/14/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його захисників, адвокатів ОСОБА_6
ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
його захисника, адвоката ОСОБА_9
прокурора ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, та
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2 Ухвалою суду від 22.02.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 56-57).
1.3 04.03.2024 та 05.03.2024 до суду надійшли клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8, адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_9, про повернення обвинувального акта прокурору (т. 1, а.с. 113-119, 151-160). Також, 05.03.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_7, подав до суду доповнення до зазначеного клопотання захисника ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 143-146). Ухвалою суду від 05.03.2024 у задоволенні цих клопотань було відмовлено (т. 1, а.с. 221-222).
1.4 05.03.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, подав до суду клопотання про витребування документів у порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України (т. 1, а.с. 147-148).
1.5 Того ж дня від захисника ОСОБА_6, в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України надійшли скарги на бездіяльність та дії прокурора (т. 1, а.с. 126-132, 165-173).
1.6 У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_7, в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 178-220).
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1 Щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду
У підготовчому судовому засіданні:
- прокурор уважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не ініційовані, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Просив призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. Наголосив, що сторона обвинувачення прохатиме суд про здійснення судового виклику свідків, перелік яких буде визначений під час судового розгляду;
- обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_8 та їх захисники мали спільну позицію щодо неможливості призначення судового розгляду до вирішення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду клопотання про направлення цього кримінального провадження в інший суд, яке було подане стороною захисту.
2.2 Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, про витребування документів
У клопотанні захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, просив витребувати з Офісу Генерального прокурора відомості з ЄРДР про рух кримінальних проваджень № 42023000000000791 від 13.05.2013 за період з 13.05.2023 по 16.02.2024 та № 42023000000001876 від 23.11.2023 за період з 23.11.2023 по 16.02.2024 (т. 1, а.с. 147-148).
В обґрунтування цього клопотання захисник послався на те, що первинно відомості до ЄРДР внесені за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_5 08.08.2023 повідомлено про підозру. 23.11.2023 до ЄРДР внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а кримінальному провадженню присвоєно № 42023000000001876. У подальшому зазначені кримінальні провадження об`єднані в одне за № 42023000000000791. У цьому кримінальному провадженні до суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Проте, під час ознайомлення із зазначеними матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України стороною захисту з`ясовано, що і них відсутні документи, які стосуються: внесення до ЄРДР відомостей за ст. 369 КК України; виділення епізоду за ст. 368 КК України або закриття провадження у цій частині; винесення постанови про зміну підслідності за ст. 190 КК України тощо. Такі процесуальні документи, у разі їх існування, мають бути оцінені судом на предмет своєчасності та законності виникнення правової кваліфікації злочину за ст. 369 КК України, за якою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення.
У підготовчому судовому засіданні:
- обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_8 та їх захисники клопотання підтримали та просили суд його задовольнити;
- прокурор проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, заперечував. Водночас пояснив, що під час досудового розслідування не було винесено окремої постанови про зміну кваліфікації кримінального правопорушення. Натомість зміна правової кваліфікації злочину у кримінальному провадженні відбулась шляхом повідомлення особам про підозру та про зміну раніше повідомлених підозр.
2.3 Щодо скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, на бездіяльність прокурора у цьому кримінальному провадженні
У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, просив визнати протиправною бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, яка полягала у недотриманні положень ст. 52 КПК України під час вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру 08.08.2023 (т. 1, а.с. 126-132).
Захисник обґрунтував цю скаргу тим, що під час вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, прокурору належало забезпечити його право на належний та ефективний захист, незважаючи на те, що сам підозрюваний на участі захисника не наполягав.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 скаргу захисника підтримав.
2.4 Щодо скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, на дії прокурора у кримінальному провадженні
У скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, просив визнати такими, що не відповідають положенням кримінального процесуального закону, та скасувати: доручення Генерального прокурора ОСОБА_11 від 23.11.2023 про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001876 від 23.11.2023 детективам НАБУ; постанову старшого детектива - заступника керівника п`ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_12 від 23.11.2023 про визначення старшого слідчого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні; постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 28.11.2023 про визначення групи прокурорів у цьому ж кримінальному провадженні; постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.11.2023 про об`єднання кримінальних проваджень № 42023000000001876 від 23.11.2023 та № 42023000000000791 від 13.05.2023 (т. 1, а.с. 165-173).
Мотиви скарги зводяться до того, що Генеральним прокурором ОСОБА_14 не була дотримана визначена у ч. 5 ст. 36 КПК України правова процедура та порушені вимоги ст. 214, 216 КПК України щодо правил підслідності при наданні детективам НАБУ доручення на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001876 від 23.11.2023, відомості у якому внесені до ЄРДР за ознаками вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України. Незаконність цього доручення призвело до неправомірності похідних від нього процесуальних документів, перелік яких наведений у скарзі, що в цілому ставить під сумнів наявність у детективів та прокурорів відповідних повноважень в указаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 скаргу захисника підтримав.
2.5 Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу
У цьому клопотанні захисник ОСОБА_7 просив суд змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн, який застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023, а саме просив зменшити розмір застави до 7 000 000,00 грн (т. 1, а.с. 178-220).
В обґрунтування клопотання захисник зазначив про те, що з 18.10.2023 обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під дією запобіжного заходу у вигляді застави. За цей час обвинувачений не порушив покладені на нього та неодноразово продовжені процесуальні обов`язки, належним чином їх дотримувався, прибував за викликами до детективів, прокурорів, слідчих суддів та суду, не вчиняв дій, які б вказували на його ухилення від органу досудового розслідування та суду або свідчили про перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, усталений спосіб життя, сім`ю, є діючим народним депутатом України, має передвиборчі зобов`язання перед виборним округом і виборцями, займає активну громадянську позицію, допомагає силам оборони України, що у сукупності вказує на наявність тісних соціальних зв`язків та стримуючих факторів. Зазначені обставини можуть вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також, захисник звертає увагу на те, що обвинувачений має незадовільний стан здоров`я, страждає хронічним захворюванням та з 2018 року має інвалідність І групи. Наявність хронічного невиліковного захворювання є підставою для порушення перед судом питання про звільнення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі. Зазначене додатково свідчить про вкрай низьку ймовірність ризику переховування ОСОБА_5 від суду.
На думку захисника, зазначені обставини та не встановлення нових ризиків у поведінці обвинуваченого свідчать про наявність підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді застави, а саме для зміни її розміру з 10 000 000,00 грн до 7 000 000,00 грн, з покладенням на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні:
- обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_8 та їх захисники клопотання підтримали та просили його задовольнити;
- прокурор проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7, заперечував, вказуючи на те, що ухвалою слідчого судді від 12.02.2014 підтверджено існування ризиків, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. На даний час ці ризики не зменшилися.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1 Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, перевіривши доводи поданих скарг та клопотань, колегія суддів дійшла до таких висновків.
3.2 Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України
Угод про визнання винуватості до суду не надходило, про їх досягнення сторони кримінального провадження не повідомляли.
Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України досліджувалося судом під час розгляду клопотань захисників про його повернення прокурору, за наслідком чого була постановлена відповідна ухвала (т. 1, а.с. 221-222).
Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено
3.3. Щодо клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про відкладення підготовчого судового засідання до вирішення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду клопотань про направлення кримінального провадження до іншого суду
04.03.2024 та 05.03.2024 до суду надійшли клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про відкладення підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 135-138, 141-142). Клопотання аргументували тим, що захисником обвинуваченого ОСОБА_5, адвокатом ОСОБА_6, та захисником обвинуваченого ОСОБА_15, адвокатом ОСОБА_9, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подані клопотання про направлення цього кримінального провадження до іншого суду. Розгляд клопотань апеляційний суд призначив на 08.03.2024. З огляду на зазначене, захист вважає, що до вирішення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду їх клопотань, які стосуються визначення підсудності кримінального провадження, завершення підготовчого судового засідання є неможливим.
З даного приводу колегія суддів заважує, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Тобто, з`ясування питання підсудності кримінального провадження належить до дискреційних повноважень суду у підготовчому судовому засіданні.
У цьому підготовчому засіданні судом не встановлено ознак, які б вказували про те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не підсудне Вищому антикорупційному суду.
З поданих до суду клопотань слідує, що захист скористався своїм правом, регламентованим у ч. 3 ст. 34 КПК України, на звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням про направлення кримінального провадження до іншого суду.
Однак, на переконання колегії суддів, процесуальна реалізації захистом такого права не перешкоджає здійсненню судом у підготовчому судовому засіданні своїх повноважень та вирішенню визначених у ст. 314 КПК України питань.
Ба більше, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Початок судового розгляду чітко визначений у ст. 347 КПК України. А саме ч. 2 цієї статті передбачено, що судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.
З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що вирішення судом питань, притаманних підготовчому судовому засіданні, зокрема, й стосовно підсудності, не суперечить нормам кримінального процесуального закону.
Враховуючи наведене, за відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
3.4 Щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
У зв`язку із цим судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов`язкової участі прокурора, обвинувачених та їх захисників.
3.5 Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, про витребування документів у порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про витребування з Офісу Генерального прокурора, як держателя ЄРДР, відомостей щодо руху цього кримінального провадження № 42023000000000791 від 13.05.2023 у період з 13.05.2023 по 16.02.2024 та кримінального провадження № 42023000000001876 від 23.11.2023 у період з 23.11.2023 по 16.02.2024 (т. 1, а.с. 147-148).
На переконання суду, захисник обрав не передбачений законом спосіб реалізації прав, з огляду на таке.
Так, згідно з п. 3 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231, реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена, зокрема, для надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних, належать до охоронюваної законом таємниці.
В силу вимог ч. 6 ст. 163 КПК України доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, може бути наданий стороні кримінального провадження шляхом надання тимчасового доступу.
У клопотанні захисник просив надати відомості, якими володіє Офіс Генерального прокурора як розпорядник інформації, які були створені в межах кримінальних проваджень № 42023000000000791 від 13.05.2023 та № 42023000000001876 від 23.11.2023, що в подальшому об`єднані в одне провадження, та стосуються процесуального джерела виникнення кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 369 КК України, а саме: щодо виділення епізоду злочину за ст. 368 КК України або закриття провадження в цій частині, винесення постанови про зміну підслідності за ст. 190 КК України тощо. Тобто, захисник просив надати доступ до інформації, що знаходяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, має обмежений доступ та охороняється законом.
З огляду на те, що захисник ОСОБА_6 не дотримався прямо передбаченої законом процедури щодо отримання доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вимоги його клопотання задоволенню не підлягають.
Крім того, здійснення судом оцінки на предмет наявності (існування), достатності, своєчасності та законності процесуальних документів органу досудового розслідування у контексті процесуальної правомірності кваліфікації дій обвинувачених за ст. 369 КК України та з`ясування долі правової кваліфікації злочину за ст. 368 КК України є передчасним на стадії підготовчого судового засідання.
3.6 Щодо поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скарг
Як згадувалось вище, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, звернувся до суду зі скаргами на бездіяльність та дії (фактично на рішення) прокурора у цьому кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 126-132, 165-173). На переконання колегії суддів, їх розгляд під час підготовчого судового засідання неможливий, з огляду на таке.
У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді.
Згідно з ч. 2 цієї статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.
Аналіз положень ч. 2 ст. 303 КПК України свідчить про те, що ця норма не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та дотримання правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядається» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України).
Водночас, ч. 4 ст. 291 КПК України визначено, що надання суду інших документів, окрім обвинувального акта з визначеними у цій же нормі додатками, до початку судового розгляду забороняється.
Враховуючи мету підготовчого судового засідання, на цій стадії суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку будь-яких доказів, тим паче тих, які можуть впливати на доведення винуватості або невинуватості особи. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89,94 КПК України.
Ба більше, надання оцінки на стадії підготовчого провадження законності дій прокурорів чи детективів при проведенні певних процесуальних дій чи при винесенні відповідних процесуальних рішень під час досудового слідства у цьому кримінальному провадженні, може бути витлумачене як форма упередженості щодо оцінки доказів, які мають значення для встановлення певних фактів та обставин, на предмет їхньої належності та допустимості.
Протилежний висновок захисника ОСОБА_6, що наведений ним у скарзі на дії прокурора з посиланням на аналогію до приписів ст. 307 КПК України (т. 1, а.с. 165-173), ґрунтується на його суб`єктивному трактуванні норм процесуального закону, що не узгоджується із концепцією підготовчого судового провадження та судового розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що оцінку викладеним у скаргах захисника ОСОБА_6 доводам слід надати під час судового розгляду у порядку ст. 89, 94 КПК України.
3.7 Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави
Встановлені судом обставини
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.08.2023 до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000,00 грн та покладенням на підозрюваного таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_16, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю (т. 1, а.с. 219-220).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 10 000 000,00 грн та покладенням таких самих обов`язків, як і попередньою ухвалою слідчого судді (т. 1, а.с. 190-195).
Зазначену ухвалу слідчого судді було оскаржено в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного розгляду ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.10.2023 рішення слідчого судді залишено без змін (т. 1, а.с. 195 зв.-199).
17.10.2023 застава у розмірі 10 000 000,00 грн була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду ОСОБА_17 (т. 1, а.с. 206).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії обов`язків, що були визначені зазначеними вище ухвалами слідчих суддів від 09.08.2023 та 04.10.2023 за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю (т. 1, а.с. 200).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2024 ОСОБА_5 продовжено строк дії таких обов`язків на два місяці (т. 1, а.с. 210-218).
Отже, на теперішній час відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн. із покладеними на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 12.02.2024 обов`язками.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_7, у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави, а фактично відповідно до прохальної частини клопотання - про зменшення розміру застави з 10 000 000,00 грн до 7 000 000,00 грн та повернення заставодавцю ОСОБА_18 частини сплаченої застави в сумі 3 000 000,00 грн (т. 1, а.с. 178-220).
Мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке розглядається за правилами, передбаченим для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як уже згадувалося вище, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 визначений ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді від 09.08.2023 розмір альтернативний запобіжний у вигляді застави з був зменшений з 30 000 000,00 грн до 10 000 000,00 грн. У цьому рішенні слідчий суддя констатував доведеність детективом існування ризиків переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_7 посилався на суттєве зменшення ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, адже, перебуваючи під дією застави з 18.10.2023, обвинувачений ОСОБА_5 прибував за викликами детективів, прокурорів, слідчого судді та суду, не вчиняв спроб покинути територію України чи перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, що підтверджується наявністю незмінного місця проживання, усталеного способу життя, сім`ї, місця роботи, статусом народного депутата України та його обов`язками перед виборцями, активною громадянською позицією та наданням допомоги силам оброни України.
Окремо захисник звернув увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_5 має незадовільний стан здоров`я, страждає хронічним захворюванням та з 2018 року має інвалідність І групи. У разі доведення в суді пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення та визнання його винуватим, зазначені дані про стан здоров`я можуть бути підставою для порушення перед судом питання про звільнення від реального відбування покарання у виді позбавлення волі. На думку захисту, це додатково свідчить про вкрай низьку ймовірність ризику переховування ОСОБА_5 від суду.
З посиланням на такі обставини, захист вважає, що розмір запобіжного заходу у вигляді застави можливо зменшити з 10 000 000,00 грн до 7 000 000,00 грн.
З даного приводу колегія суддів наголошує, що застава, як один із запобіжних заходів, полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Тобто, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
В силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачений покладених на нього обов`язків та нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182, ст. 178 КПК України.
Відповідно, розмір застави впливає на рівень таких гарантій і має бути пропорційним обставинам кримінального провадження, встановленим ризикам кримінального провадження, обов`язкам підозрюваного і стадії кримінального провадження.
За таких умов зменшення або збільшення розміру застави може вважитися зміною запобіжного заходу (застави у відповідному розмірі) на запобіжний захід того самого виду (заставу), однак більшої або меншої суворості.
Судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 2 ст. 182 КПК України).
На переконання суду, захист не довів, що на даний час зменшилися чи перестали існувати ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5, його переховування від суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що слугувало б підставою для зменшення розміру застави.
Наголошення захисника на тому, що ОСОБА_5 виконує процесуальні обов`язки із часу внесення застави, ніяким чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування та продовження запобіжного заходу перестали існувати. Навпаки, належне виконання обов`язків свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, а визначений судом розмір застави стимулює обвинуваченого до відповідної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, на даний час досить високим залишається ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань. Вказане у взаємозв`язку із наявним у ОСОБА_5 статусом народного депутата України та можливістю впливу на інших осіб, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність збереження застосованого до обвинуваченого розміру застави з метою запобігання цьому ризику.
Відомості про стан здоров`я ОСОБА_5 були враховані слідчими суддями при постановленні ухвал про обрання запобіжного заходу та його продовження.
Змодельована захисником ситуація про те, що в майбутньому у разі ухвалення обвинувального вироку ОСОБА_5, маючи інвалідність І групи та хронічне захворювання, матиме процесуальну можливість бути звільненим від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на даний час не є переконливою підставою для нівелювання ризику переховування.
Загалом захисник в клопотанні не зазначив жодних нових, актуальних даних, які б не були враховані слідчими суддями при ухваленні відповідних рішень і слугували переконливою підставою для зменшення розміру застави.
Отже, захистом не доведено, що ризики, які обумовили застосування та продовження альтернативного запобіжного заходу вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн, суттєво зменшилися або перестали існувати. Тому в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 належить відмовити.
3.8 Щодо складання досудової доповіді
Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 інкримінується вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, колегія суддів, керуючись положеннями ст. 314, 3141 КПК України, дійшла переконання про відсутність підстав та необхідності для складання досудової доповіді.
3.9 Висновки суду
Вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 315, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000791 від 13.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які кожен окремо обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, на 13 год 00 хв 14.03.2024 у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, просп. Берестейський, 41).
2. Здійснювати судовий розгляд за участі прокурора, обвинувачених та їх захисників.
3. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
4. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, про витребування в Офісу Генерального прокурора відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3