- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/954/24
Провадження №11-сс/991/176/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 27 - частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.05.02.2024 детектив НАБУ звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна підозрюваної ОСОБА_7 .
3.07.02.2024 слідчий суддя задовольнив клопотання детектива.
4.25.02.2024 на цю ухвалу адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання детектива; (2) накладено арешт у виді позбавлення права відчуження, розпорядження на: (a) земельну ділянку площею 0,0297 га, кадастровий номер: 5922380800:01:003:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138998459223; (b) житловий будинок, площею 63,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138978259223; (c) земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер: 5920610100:00:001:0831, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 696815559206; (d) земельну ділянку площею 0,0527 га, кадастровий номер: 5920610100:00:001:0830, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 696755959206; (e) житловий будинок, площею 37,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 472943859206; (f) автомобіль HONDA CR-V, 2014 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (далі також - нерухоме майно та автомобіль).
6.Арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання з таких підстав: (1) детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 27 - частиною 3 статті 369 КК; (2) зі змісту клопотання та доданих до нього документів вбачається, що ОСОБА_7, будучи адвокатом, використала наданий їй статус з метою підбурити ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище (суддям Сумського апеляційного суду), за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища (прийняття рішення про визнання ОСОБА_8 невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020 або прийняття рішення про повернення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та іншої особи на новий розгляд до суду першої інстанції); так, 31.01.2024, близько 11 год 00 хв, ОСОБА_8, перебуваючи в будівлі за адресою: АДРЕСА_3, на виконання домовленості з ОСОБА_7, передав їй частину грошових коштів у сумі 2000 доларів США в якості неправомірної вигоди для передачі суддям Сумського апеляційного суду, але 31.01.2024, близько 17 год 00 хв, колегія суддів Сумського апеляційного суду оголосила ухвалу в судовій справі № 573/719/20, якою залишила вирок без змін; (3) письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7, яка є адвокатом, 01.02.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 та в цей же день їй вручено прокурором САП ОСОБА_5, отже нею набуто статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації; (4) надані прокурором пояснення та представлені матеріали кримінального провадження переконують слідчого суддю у наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення; (5) санкцією злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, передбачена можливість застосування як додаткового факультативного покарання у виді конфіскації майна; (6) тому віднайдене належне їй нерухоме майно та автомобіль (що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостями із реєстраційної картки транспортного засобу) може бути предметом можливої конфіскації як виду покарання, у зв`язку з чим наявні підстави для їх арешту; (7) ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником чи довіреними йому особами; (8) пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.Адвокат ОСОБА_6 просив: (1) поновити строк на апеляційне оскарження ухвали; (2) скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені клопотання про арешт майна.
8.В обґрунтування вимог про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив таке: (1) оскаржувана ухвала слідчого судді винесена 07.02.2024 без виклику та повідомлення захисника та підозрюваної; (2) підозрюваній вона не вручена до моменту подання апеляційної скарги; (3) захиснику вона направлена 15.02.2024, а вручена згідно трекінгу Укрпошти 20.02.2024.
9.Доводи апеляційної скарги по суті стосувались необґрунтованості: (1) підозри; (2) розгляду слідчим суддею клопотання в закритому режимі; (3) ризику відчуження ОСОБА_7 арештованого майна.
10.Необґрунтованість підозри аргументується тим, що: (1) первинне внесення інформації до ЄРДР відбулось за попередньої кваліфікацією за частиною 3 статті 368 КК (за фактом нібито попередньої змови адвоката ОСОБА_7 з суддями Сумського апеляційного суду щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 ), що надало можливість органу досудового розслідування отримати судовий дозвіл на проведення НСРД; (2) слідчому судді не надано жодних матеріалів, які б свідчили про домовленість підозрюваної з суддями цього суду, ця обставина має вирішальне значення для правильної кваліфікації та обґрунтованості підозри.
Позиція учасників судового провадження
11.Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
12.Прокурор заперечував проти задоволення скарги.
13.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Мотиви та оцінка Суду
14.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
15.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для: (1) поновлення строку на апеляційне оскарження; (2) арешту майна через необґрунтованість підозри, відсутність ризиків та інші можливі порушення КПК під час розгляду клопотання слідчим суддею.
(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді
16.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
17.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).
18.Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.11.2019 (справа № 760/12179/16-к) прийшла до висновку, що за змістом абзацу 2 частини 3 статті 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
19.Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що розгляд клопотання про арешт майна слідчим суддею відбувався без виклику та участі підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника в закритому судовому засіданні, оскаржувана ухвала слідчого судді винесена 07.02.2024. Твердження захисника про те, що оскаржувана ухвала була йому направлена 15.02.2024 і вручена 20.02.2024 підтверджується даними трекінгу Укрпошти. При цьому апеляційна скарга захисником подана 24.02.2024.
20.Із урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для сторони захисту не є пропущеним, отже не має підстав для його поновлення, а апеляційна скарга підлягає апеляційному розгляду.
(2) Щодо наявності правових підстав для арешту майна через необґрунтованість підозри
21.Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 01.02.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, в цей же день воно вручене їй прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у присутності її захисника - адвоката ОСОБА_6 .
22.Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 набула статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації. Сторона захисту цього висновку не заперечує.
23.За версією слідства ОСОБА_7, будучи адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 від 20.05.2011), використала наданий їй статус з метою підбурити ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
24.Так, 14.01.2021 суддя Білопільського районного суду Сумської області розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020200130000158 від 06.03.2020, за результатами чого ухвалила вирок відносно ОСОБА_8 та визнала його не винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 185 КК (за епізодом викрадення майна ОСОБА_10 ), за частиною 1 статті 357 КК, окрім цього визнала його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 185 КК (за епізодами викрадення майна ОСОБА_11, ОСОБА_12 ) і призначила йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
25.11.03.2023 суддя колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду ОСОБА_13 своєю ухвалою відкрила провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14, захисника ОСОБА_15, обвинуваченого ОСОБА_16, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок Білопольського районного суду Сумської області від 14.01.2021 відносно ОСОБА_16, ОСОБА_8 (справа № 573/719/20).
26.За твердженням детектива, у середині серпня 2021 року, ОСОБА_7 вирішила підбурити ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме суддям Сумського апеляційного суду.
27.Зокрема, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_4, переконавши ОСОБА_8, що в силу тривалого здійснення індивідуальної адвокатської діяльності на території міста Суми вона знайома з суддями Сумського апеляційного суду, у тому числі з головою Сумського апеляційного суду, повідомила ОСОБА_8, що йому необхідно надати грошові кошти в сумі від 12 000 до 14 000 доларів США як неправомірну вигоду для суддів Сумського апеляційного суду, за вчинення цими суддями дій в інтересах ОСОБА_8, а саме для прийняття рішення про визнання ОСОБА_8 невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020.
28.14.12.2021 ОСОБА_8 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до правоохоронних органів, у якій повідомив, що його адвокат ОСОБА_7 разом з головою та суддями Сумського апеляційного суду, які розглядають апеляційну скаргу, вимагають неправомірну вигоду в розмірі від 12 000 до 14 000 доларів США за ухвалення виправдувального вироку відносно нього.
29.У подальшому, 21.09.2022 ОСОБА_7, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 112, змінила суму неправомірної вигоди, а саме повідомила, що сума неправомірної вигоди становитиме 5 000 доларів США. Окрім цього ОСОБА_7 повідомила, що вживе заходів до відкладення судового засідання на декілька місяців для того, щоб ОСОБА_8 зміг зібрати необхідну суму грошових коштів.
30.26.09.2022 ОСОБА_7, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 112, повідомила ОСОБА_8, що надання неправомірної вигоди буде відбуватися в два етапи, тобто 2 000 доларів США до судового засідання та 2 000 доларів США після прийняття рішення колегією суддів. При цьому ОСОБА_7 пояснила, що в інтересах ОСОБА_8 буде прийняте рішення про повернення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та іншої особи на новий розгляд до суду першої інстанції. Для формування впевненості ОСОБА_8 в можливості надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8, що суму та механізм передачі неправомірної вигоди вона дізналась від голови Сумського апеляційного суду.
31.13.01.2023 ОСОБА_7, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, продовжила підбурювати ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду. Зокрема, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_17, що попередні домовленості щодо передачі неправомірної вигоди суддям в розмірі 4 000 доларів США за прийняття ними рішення на користь ОСОБА_8 чинні.
32.31.01.2024, близько 11 год 00 хв, ОСОБА_8, перебуваючи в будівлі за адресою: АДРЕСА_3, на виконання домовленості з ОСОБА_7, передав частину грошових коштів у сумі 2 000 доларів США в якості неправомірної вигоди для передачі суддям Сумського апеляційного суду.
33.31.01.2024, близько 17 год 00 хв, колегія суддів Сумського апеляційного суду оголосила ухвалу в судовій справі № 573/719/20, якою залишила вирок без змін. Одразу ж після цього ОСОБА_7, перебуваючи біля будівлі Сумського апеляційного суду, повідомила ОСОБА_8, що їй не відомі причини прийняття колегією суддів Сумського апеляційного суду вказаного вище рішення.
34.У подальшому, цього ж дня неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США вилучено у ОСОБА_7 під час особистого обшуку.
35.Зазначена підозра на переконання слідчого судді є обґрунтованою з огляду на додані до клопотання про арешт майна та досліджені ним матеріали, зокрема, (1) протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 21.12.2021, 15.07.2022, 21.09.2022, 09.11.2022, 14.03.2023 та 22.08.2023; (2) протоколи за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7 від 22.09.2022 № 638, від 04.10.2022 № 740 та № 741, від 13.01.2023 № 186, від 17.02.2023 № 605, від 21.02.2023 № 655, від 24.08.2023 № 5/6/5/1-5625 (зафіксоване спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_8 21.09.2022, 26.09.2022, 13.01.2023, 16.01.2023, 18.01.2023, 23.08.2023); (3) протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 31.01.2024; (4) протокол затримання ОСОБА_7 від 31.01.2024; (5) інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
36.Матеріали, надані на підтвердження клопотання про арешт майна, є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 для цілей арешту майна.
37.Сторона захисту стверджує про необґрунтованість підозри з мотивів, наведених у пункті 10 цієї ухвали.
38.Щодо зміни первинної кваліфікації кримінального правопорушення, що розслідується в межах цього кримінального провадження з частини 3 статті 368 КК (за фактом попередньої змови адвоката ОСОБА_7 з суддями Сумського апеляційного суду щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 ), що надало можливість органу досудового розслідування отримати судовий дозвіл на проведення НСРД, Суд зазначає таке.
39.Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
40.Крім того, на переконання Суду, попередня кваліфікація кримінального правопорушення за частиною 3 статті 368 КК не була свавільною чи маніпулятивною, оскільки: (1) дослідженими матеріалами НСРД підтверджується обговорення між підозрюваною та її клієнтом не тільки необхідність та доцільність надання неправомірної вигоди колегії суддів задля ухвалення необхідного судового рішення, але і запланований розподіл сум між членами колегії та адвокатом, обставини комунікації з одним із членів колегії, який нібито мав вплив на інших, що давало стороні обвинувачення достатні підстави вважати про існування наміру колегії суддів отримати відповідну неправомірну вигоду через адвоката; (2) оскільки і первинна (попередня) правова кваліфікація діяння, і поточна не відносять вчинене до нетяжкого злочину (санкції як частини 3 статті 368, так і частини 3 статті 369 КК відносять зазначені злочини до тяжких), будь-яка з них з огляду на вимоги частини 2 статті 246 КПК дозволяла проводити НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю.
41.Суд погоджується з твердженням апелянта, що слідчому судді не надано матеріалів, які б свідчили про реальну (фактичну) домовленість підозрюваної з суддями цього суду, водночас це скоріш за все і стало підставою для зміни попередньої кваліфікації на більш точну, за частиною 3 статті 369 КК, оскільки наданими матеріалами на рівні стандарту «обґрунтована підозра» підтверджується саме підбурювання підозрюваною свого клієнта до надання неправомірної вигоди суддям, яка на момент затримання їм передана не була, і судове рішення, прийняття якого підозрювана обіцяла забезпечити за неправомірну вигоду, прийняте не було.
42.З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри.
43.Щодо твердження про недоведеність прокурором (та не встановлення слідчим суддею) ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК як необхідної умови застосування арешту майна, Суд зазначає наступне.
44.У клопотанні детектива з цього приводу зазначено про наявність ризику відчуження виявленого ним майна з огляду на той факт, що воно не вилучено у власника.
45.Суд виходить з того, що власник майна, дізнавшись про бажання органу досудового розслідування, прокурора накласти арешт на його майно з метою його збереження для виконання завдань кримінального провадження, у випадку незастосування такого заходу забезпечення, матиме можливість в будь-який момент знищити, пошкодити, викривити, приховати можливі докази або відчужити відповідне майно. Такі обставини є беззаперечними з огляду на зміст правомочностей власника (статті 317 Цивільного кодексу України). Це в майбутньому може ускладнити чи навіть унеможливити досягнення завдань кримінального провадження.
46.Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду в господарських справах, які на переконання Суду є релевантними і до кримінального провадження в контексті досліджуваного питання. Так, касаційний суд неодноразово зазначав, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
47.Захисник також посилався на те, що слідчий суддя безпідставно не повідомив підозрювану як власника майна про розгляд клопотання детектива, що не дало стороні захисту змоги приймати участь в судовому засіданні та висловити свої заперечення проти задоволення клопотання.
48.Слідчий суддя це рішення мотивував тим, що здійснення розгляду клопотання у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, а шкода від оприлюднення інформації щодо обставин досудового слідства переважає суспільний інтерес в її отриманні (з посиланням на положення пункту 4 частини 2 статті 27, частини 1 статті 222 КПК, статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
49.Не вдаючись у перевірку обґрунтованості такого режиму розгляду клопотання, Суд зауважує, що підозрювана та її захисник мали змогу в повній мірі реалізувати свої інтереси на представлення своєї позиції в суді апеляційної інстанції.
50.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
(3) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
51.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
52.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
53.Керуючись статтями 170-173, 404, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2024 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3