- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 991/711/24
Провадження № 1-кп/991/5/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 березня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у судовому розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8, ОСОБА_9,
потерпілого ОСОБА_10,
секретаря судового засідання ОСОБА_11 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000301, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
2.У судовому засіданні 11 березня 2024 року захисник ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. На думку захисника, прокурор упереджений по відношенню до потерпілого ОСОБА_10 . Свою заяву мотивував таким: 1) прокурор ОСОБА_5 протягом 8 місяців не вносив відомості до ЄРДР після самостійного виявлення ним з матеріалів цього кримінального провадження обставин, що свідчили про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України; 2) прокурор ОСОБА_5 протягом більше ніж 7 місяців не вирішив питання про вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України не дивлячись на те, що у цьому кримінальному провадженні розслідувались факти підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди; 3) прокурор ОСОБА_5 безпідставно, за відсутності відомостей про заподіяння шкоди у кримінальному провадженні, надав ОСОБА_10 статус потерпілого.
Вказана упередженість, на думку захисника, зумовлена наявністю угоди між прокурором САП ОГП та ОСОБА_10, як обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52020000000000362, за умовами якої останньому призначено умовне покарання.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав заяву свого адвоката. Додав, що прокурор ОСОБА_5 двічі повідомляв йому про підозру, відтак є упередженим по відношенню до нього.
2.2.Захисник ОСОБА_8 підтримала заяву адвоката ОСОБА_4 .
2.3.Обвинувачений ОСОБА_6 також підтримав заяву.
2.4.Прокурор ОСОБА_5 просив залишити заяву без задоволення. Зазначив, що адвокат не навів доказів його упередженості чи заінтересованості.
3.Заслухавши заяву захисника та думки сторін суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу прокурора ОСОБА_5 з огляду на таке.
4.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст. 77 КПК України.
Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід прокурору заявлено до початку судового розгляду, тому суд дійшов висновку про можливість його розгляду.
З аналізу статтей 77, 80 КПК України вбачається, що заявник відводу має навести мотиви заявленого відводу та підстави для його задоволення.
Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість останнього. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
КПК не визначає змісту поняття «упередженість», однак в українській мові прикметник «упереджений» означає особу, яка має негативну, необ`єктивну, заздалегідь сформовану думку щодо когось чи чогось, тобто неупередженість прокурора належить оцінювати скрізь призму відповідності КПК вчинених ним слідчих та процесуальних дій і ухвалених процесуальних рішень.
В будь-якому випадку неупередженість презюмується, аж доки не буде надано належних доказів існування обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в такому. При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, неупередженість повинна визначатись на підставі суб`єктивного критерію (поведінка прокурора, яка надає можливість встановити чи мав він у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість), а також на підставі об`єктивного критерію (чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора).
5.В цілому, зі змісту заявленого прокурору відводу, його підставою є переконання захисника про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості прокурора при здійсненні процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні. Так, на переконання захисника, прокурором ОСОБА_5 не були здійснені необхідні у цьому кримінальному провадженні процесуальні дії: не внесено до ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення та не повідомлення йому про підозру. Отже захисник незгодний із, на його думку, бездіяльністю прокурора ОСОБА_5 .
5.1.Суд дійшов висновку, що оголошені захисником обставини не свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_5 Процесуальна діяльність прокурора вказує на його відмінну від сторони захисту правову позицію щодо одних і тих же обставин. Незгода захисника із правовою позицією прокурора, прийнятими (неприйнятими) ним рішеннями та здійсненими (нездійсненими) процесуальними діями не є тими обставинами, що можуть свідчити про упередженість прокурора та не можуть бути підставою для його усунення від участі в розгляді обвинувального акта.
5.2.Більше того, відповідно до вимог частин 1, 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження прокурора виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього прокурора, що не відповідає засаді змагальності сторін.
5.3.Прокурор ОСОБА_5, не здійснюючи процесуальні дії на які посилається захисник, діяв в межах своїх дискреційних повноважень, які передбачені кримінальним процесуальним законом. Вказане не може вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості або свідчать про його особисту зацікавленість в результатах кримінального провадження, а отже не є підставою для відводу від розгляду обвинувального акта. Сумніви ж сторони захисту щодо його упередженості мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер.
5.4.У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Відтак поява у ОСОБА_10 процесуального статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні не пов`язана із рішеннями прокурора, отже доводи захисника про те, що прокурор ОСОБА_5 упереджений оскільки безпідставно надав ОСОБА_10 статус потерпілого не обґрунтовані.
5.5.Процесуальний закон уповноважує прокурора повідомляти особі про підозру (п. 11 ч. 2 ст. 36 КПК). Також, згідно ч. 2 ст. 481 КПК, Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у тому числі адвокату, в порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу. В світлі доводів, викладених в п 5.2. цієї ухвали, колегія суддів зазначає, що здійснення повідомлення про підозру не може свідчити про упередженість прокурора під час розгляду обвинувального акта.
5.6.Крім того, у заяві про відвід не наведено будь-яких об`єктивних відомостей про прояв з боку прокурора неприязного чи упередженого ставлення до потерпілого чи представників сторони захисту.
6.Враховуючи наведене, заява захисника про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 77, 81, 369-372, 375, 376 КПК України, суд постановив:
1.Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
ОСОБА_3