- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
Справа № 991/847/24
Провадження № 1-кп/991/7/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 березня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000824 від 05.04.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.01.2024 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 15.03.2024 призначено судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні на 19.03.2024.
19.03.2024 прокурор ОСОБА_5 через канцелярію Вищого антикорупційного суду подав клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 58-107). Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. ОСОБА_6 з 05.04.2018 відсутній за місцем проживання та реєстрації, у зв`язку з чим орган досудового розслідування вжив заходи для вручення йому 07.05.2018 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Під час досудового розслідування 02.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. ОСОБА_6 відомо про розпочате кримінальне провадження № 42018000000000824 через повідомлення у кримінальному провадженні, які безпосередньо вручались його адвокатам, близьким родичам, розміщувались на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, публікувались у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр». Факт обізнаності обвинуваченого щодо кримінального провадження відносно нього підтверджується клопотаннями обвинуваченого ОСОБА_6 на адресу Вищого антикорупційного суду, які він заявляв під час підготовчого судового засідання, та особисто, у режимі відеоконференції, підтвердив той факт, що йому з 2018 року відомо про розпочате кримінальне переслідування відносно нього, та факт переховування на тимчасово окупованій території України від органів слідства та суду. За таких умов, посилаючись на статті 297-1, 323 КПК України, прокурор просить постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання і просив суд його задовольнити. Додатково пояснив, що ОСОБА_6 як підозрюваний постановою слідчого від 17.05.2018 оголошений у розшук у зв`язку з вибуттям на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим. Ця постанова була прийнята до виконання органами Національної поліції і заведено ОРС категорії «Розшук» від 13.06.2018.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно є передчасним, адже обвинувачений ОСОБА_6 приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо з якихось причин ОСОБА_6 не зможе брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції, то тоді можливо буде вирішити це питання. Також подав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Суть заперечень зводиться до того, що повідомлення про підозру від 05.04.2018 не було вручене ОСОБА_6 або житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання останнього, що передбачене ч. 2 ст. 135 КПК України; орган досудового розслідування не поінформував ОСОБА_6 про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, адже було відомо, що останній 05.04.2018 виїхав до тимчасово окупованої території АР Крим і до цього часу не повертався, тому представник житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання не вручив ОСОБА_6 повідомлення про підозру, і детектив не вжив заходів для реалізації права бути поінформованим про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; повідомлення про підозру ОСОБА_6 складене з порушенням правил підслідності кримінального правопорушення; матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б об`єктивно доводили обставини, що викликають підозру ОСОБА_6 у причетності до викладених в обвинувальному акті подій.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив відмовити у здійсненні спеціального судового провадження. Пояснив, що у 2018 році виїхав на окуповану територію АР Крим на законних підставах, ніхто йому в цьому не перешкоджав, не забороняв. Прокурор ОСОБА_5 давно знає про його перебування у АР Крим, проте не вжив ніяких заходів для екстрадиції до України в передбаченому законом порядку.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора.
Мотиви суду
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує таке.
Частиною 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений у міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою.
Підставою для здійснення спеціального судового провадження, згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України, є ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Тобто, спеціальний судовий розгляд можливо здійснювати за наявності таких умов: 1) КПК України передбачає здійснення спеціального судового розгляду щодо злочину, в якому обвинувачено особу; 2) обвинувачений переховується від суду на певній території з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук; 3) обвинувачений обізнаний про розпочате кримінальне провадження щодо нього; 4) не прибув на виклик суду без поважної причини більш як два рази.
Суд встановив, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (зазначено про вчинення його шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем); ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до наведеного в абзаці першому ч. 2 ст. 297-1 КПК України переліку статей Кримінального кодексу України судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), зокрема, щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем).
Норма абзацу третього ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачає, що здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке не зазначене прямо в переліку злочинів, щодо яких ч. 2 ст. 297-1 КПК України визначена можливість здійснення спеціального судового провадження. Проте зі змісту обвинувального акта видно, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення тісно пов`язане із обставинами вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, адже складання і видача завідомо неправдивих документів було необхідним для вчинення заволодіння коштами банку. Отже, виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні службового підроблення може негативно вплинути на повноту судового розгляду. У зв`язку з цим суд вважає, що питання щодо здійснення спеціального судового провадження можливо вирішувати у цьому кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою від 17.05.2018 слідчий у кримінальному провадженні оголосив розшук підозрюваного ОСОБА_6, який за місцем проживання не перебуває, відсутні відомості про його місцезнаходження та відповідно до даних Інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-1» ОСОБА_6 вибув на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим. Згідно із доданими до клопотання прокурора копіями супровідних листів зазначена постанова була направлена для організації виконання до управління карного розшуку ГУНП України у м. Києві та прийнята до виконання Подільським управлінням поліції ГУНП у м. Києві 13.06.2018. Відповідно до списку осіб, які перетнули кордон, відібраних за умовами на 04.05.2018, ОСОБА_9 перетнув кордон 05.04.2018 в напрямку виїзду на пункті пропуску «Рухомий комплекс № 200301, Каланчак»( т. 2 а.с. 76-79).
Відповідно до повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва 13.12.2018 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесене клопотання про публікацію Синього сповіщення щодо ОСОБА_6 з метою встановлення його місцезнаходження. Листом від 04.02.2021 Інтерпол, Москва, повідомив про встановлення місця перебування ОСОБА_10 в Криму.
02.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4468/23 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018 стосовно ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України.
Факт виїзду до тимчасово окупованої території АР Крим 05.04.2018 і перебування там до цього часу обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово підтвердив під час підготовчого судового засідання (22.02.2024, 15.03.2024) та у судовому засіданні 19.03.2024, беручи участь у них у режимі відеоконференції із судом з власних технічних засобів, що підтверджується матеріалами судового провадження (журналами судових засідань, технічними записами судових засідань, клопотаннями ОСОБА_6, надісланими ним на електронну пошту суду).
На стадії досудового розслідування ОСОБА_6 не з`являвся на виклики до слідчого Генеральної прокуратури на 06.04.2018 - отриманий його дружиною 05.04.2018, до детектива НАБУ на 03.05.2023 і 05.05.2023 - відповідно до ч. 1, 8 ст. 135 КПК України повістки були направлені йому за відомим органу досудового розслідування місцем його проживання, направлені на адресу захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_11, опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (т. 2 а.с. 98-107). Зазначене вказує на те, що ОСОБА_6 з квітня 2018 року повинен був бути обізнаним про наявність цього кримінального провадження.
Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 всупереч покладеному на нього п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальному обов`язку не прибув за викликом до суду особисто у підготовчі судові засідання, призначені на 07.02.2024, 15.02.2024, 22.02.2024, 15.03.2024 і в судове засідання 19.03.2024. До початку кожного із цих засідань (окрім призначеного на 22.02.2024) ОСОБА_6 надсилав на електронну пошту суду клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів (т. 1 а.с. 80-85, 171-178, т. 2 а.с. 1-10, 43-57). У цих клопотаннях ОСОБА_6 вказував своєю адресою: АДРЕСА_2 . Однак, як зазначено вище, у судових засіданнях 22.02.2024, 15.03.2024, 19.03.2024 ОСОБА_6 під час відеоконференцій, до яких він підключався з власних технічних засобів, повідомляв, що перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, адресу свого перебування там суду не повідомляв та пояснював, що начебто не може прибути до України через наявність судових рішень судів Російської Федерації про притягнення його до відповідальності через несплату податків. При цьому ОСОБА_6 підтвердив, що після 2018 року і до винесення у 2022 році щодо нього судових рішень судів РФ не повернувся на територію України через наявність цього кримінального провадження, у якому складене повідомлення про підозру його у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на переконання суду, досліджені матеріали кримінального провадження та встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 із 2018 року свідомо переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України - території Автономної Республіки Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На підставі наведених вище норм КПК України та встановлених обставин судового провадження, суд дійшов висновку, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 наявні підстави здійснювати спеціальне судове провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022, так як він обвинувачується у вчиненні злочину, який належить до передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України переліку, а матеріали щодо другого кримінального правопорушення не можуть бути виділені в окреме провадження без шкоди для повноти судового розгляду; обізнаний про здійснюване кримінальне провадження, в якому йому висунуте обвинувачення; ухиляється від явки на виклики суду, не прибуваючи особисто в судові засідання, у які його викликано, а також обвинувачений ОСОБА_6 оголошений у розшук та переховується від суду на тимчасово окупованій території України.
Заперечення сторони захисту проти клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження суд відхиляє з таких мотивів.
Аргумент захисника ОСОБА_7 про те, що для здійснення спеціального судового провадження немає підстав через участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судових засіданнях в режимі відеоконференцій, є необґрунтованим і не відповідає нормам КПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження (тобто прокурора з боку обвинувачення і обвинуваченого, його захисника з боку захисту - п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України), крім випадків, передбачених цим Кодексом. На обвинуваченого, згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, покладений обов`язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Як зазначено вище, у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 був оголошений у розшук і був наданий дозвіл слідчого судді на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 . За правилами ч. 5 ст. 297-4 КПК України якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. На стадії досудового розслідування ОСОБА_6 не був затриманий і добровільно не з`явився до органу досудового розслідування, у зв`язку з чим досудове розслідування було закінчене за правилами спеціального досудового провадження.
Стаття 336 КПК України регламентує підстави, порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження та повноваження суду приймати рішення про здійснення дистанційного судового провадження. Зі змісту норм цієї статті є очевидним, що рішення про здійснення дистанційного судового провадження суд може прийняти у певних, визначених у ч. 1 статті, випадках і з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження і виключно щодо тих учасників судового провадження, які належним чином виконують свої процесуальні обов`язки. Прийняття такого рішення є правом, а не обов`язком суду.
Після надходження обвинувального акта щодо ОСОБА_6 до суду обвинувачений так само не з`явився до суду в жодне із призначених судових засідань і не був затриманий. Ухвалами від 01.02.2024 і 14.02.2024 суд відмовляв у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції з участю обвинуваченого ОСОБА_6 із використанням ним власних технічних засобів.
Надання судом дозволу на підключення обвинуваченого ОСОБА_6 до відеоконференції із судом у судових засіданнях 22.02.2024, 15.03.2024, 19.03.2024 як способу забезпечити його поінформованість про хід судового провадження, не є рішенням про здійснення дистанційного судового провадження з перебуванням обвинуваченого за межами суду і не свідчить про те, що таке підключення суд розцінює як добровільну явку ОСОБА_6 до суду.
Зі змісту норми ч. 5 ст. 297-4 та ч. 4 ст. 323 КПК України вбачається, що кримінальне провадження підлягає здійсненню за загальними правилами, у тому числі передбаченими статтею 336 КПК України, лише після того, як обвинувачений з`явився або був доставлений до суду. На переконання суду, прийняття рішення про здійснення дистанційного судового провадження не є можливим щодо особи, яка перебуває в розшуку і чиє місце проживання (перебування) є невідомим та не може бути перевіреним.
Доводи захисника у письмових запереченнях на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 не було здійснене у передбачений КПК України спосіб, суд не бере до уваги, оскільки оцінка таким доводам із посиланням на матеріали кримінального провадження, які їх спростовують, була надана слідчим суддею під час розгляду питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового провадження (ухвала від 02.08.2023).
Наведені судом вище у цій ухвалі обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_6 як на стадії досудового розслідування, так і судового провадження є поінформованим про підозру і висунуте йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим твердження захисника у письмових запереченнях про порушення права ОСОБА_6 за пунктом 3 (а) ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставним.
Аргументи захисника про складення повідомлення про підозру ОСОБА_6 з порушенням правил підслідності та про необґрунтованість підозри (обвинувачення) ОСОБА_6 суд не розглядає і не оцінює в межах вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження з огляду на те, що такі питання підлягають дослідженню на стадії судового розгляду на основі усієї сукупності наданих сторонами доказів та висловлених щодо них доводів.
За таких умов суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 297-1, 323, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000824 від 05.04.2018, щодо ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що згідно з нормами ч. 4 ст. 323 КПК України в разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику ОСОБА_7 Інформацію про прийняте рішення опублікувати у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3