Пошук

Документ № 118005682

  • Дата засідання: 21/03/2024
  • Дата винесення рішення: 21/03/2024
  • Справа №: 991/2012/24
  • Провадження №: 52017000000000361
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.

Справа № 991/2012/24

Провадження 1-кс/991/2037/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_5, на рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 08.02.2024, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_5, на рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - Керівник САП) від 08.02.2024 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.

Скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017, за фактами ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України. Процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП).

02.02.2024 адвокат ОСОБА_3 звернулася до Керівника САП як прокурора вищого рівня зі скаргою на недотримання розумних строків прокурором САП ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361.

12.02.2024 адвокат отримала рішення, у якому Керівник САП повідомив, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Зважаючи на те, що рішення Керівник САП оформив у формі листа, адвокат звернулася до слідчого судді ВАКС зі скаргою на бездіяльність Керівника САП, у задоволенні якої було відмовлено 06.03.2024 із посиланням на можливість оформлення рішення прокурора у формі листа (справа №991/1465/24, провадження №1-кс/991/1480/24). Із повним текстом ухвали, як зазначає захисник, остання ознайомилася лише 12.03.2024, а тому клопоче про продовження строку на оскарження рішення Керівника САП.

Водночас захисник ОСОБА_3 зазначає, що прийняте прокурором рішення не відповідає вимогам КПК України в частині його обґрунтованості та вмотивованості, адже на переконання сторони захисту у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 строки досудового розслідування спливли 22.03.2020 з огляду на таке.

10.04.2020 кримінальне провадження №52017000000000361 об`єднано з кримінальним провадженням №52020000000000191 від 17.03.2020, тобто детективи НАБУ розслідують кримінальні правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) як до 16.03.2018, так і після 16.03.2018. А отже з 10.04.2020 на це кримінальне провадження розповсюджується більш сприятливий для учасників кримінального провадження правовий режим, що полягає в продовженні строків досудового розслідування не прокурором, а слідчим суддею, оскільки очевидно, що судовий контроль є більшою гарантією дотримання прав особи. Незважаючи на це, 16.07.2020 заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 виніс незаконну постанову про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 21.01.2021, не маючи повноважень продовжувати строк слідства до 12 місяців.

Окремо від цього, захисник зазначає, що в кримінальному провадженні №52017000000000361 строки досудового розслідування також спливли, оскільки з 01.07.2020 (по теперішній час) діє Закон України №2617-VIII, який повністю ввів нову редакцію ч. 3 ст. 294 КПК України, відмінну від положень процесуального закону в редакції Закону №2147-VIII, який діяв з 16.03.2018 до 01.07.2020. У Законі України №2617-VIII відсутні прикінцеві положення, які б встановлювали обмеження для, так званий, старих проваджень.

З огляду на ці дві окремі та самодостатні підстави (незастосування з 10.04.2020 більш сприятливого для особи правового режиму та з 01.07.2020 дія нової редакції ч. З ст. 294 КПК України), строк досудового розслідування був незаконно продовжений прокурором як неуповноваженим суб`єктом і, як наслідок, строки досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000361 спливли 22.03.2020.

Захисник зазначає, що керівник САП у своєму рішенні не надав будь-якої правової оцінки аргументам, наведеним у скарзі, та не навів мотивів їх відхилення.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 просила:

- скасувати рішення Керівника САП від 08.02.2024 (вих. №16/1/6-18125-17) про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017;

- встановити, що строки досудового розслідування спливли 22.03.2020;

- зобов`язати Керівника САП задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_3 від 02.02.2024 в інтересах ОСОБА_5 про недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №520170000000000361 від 01.06.2017 з огляду на сплив строків досудового розслідування 22.03.2020.

У судовому засіданні від захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення до скарги, у яких захисник наголосив на тому, що у випадку, якщо закон не регулює або неоднозначно регулює правовідносини, застосуванню підлягає принцип найбільш сприятливого для особи тлумаченням норми права, що підтверджується наведеними у додаткових поясненнях позиціями Верховного суду. Крім того, зазначив, що на час продовження 16.07.2020 Генеральним прокурором строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №520170000000000361 уже існувала позиція Верховного суду, викладена в постанові від 23.04.2020 у справі №310/9496/19, де Верховний суд вказав, що продовження строків у об`єднаних кримінальних провадженнях має здійснювати слідчий суддя.

Вказані доводи, не були враховані при винесенні рішення від 08.02.2024, що свідчить про необґрунтованість такого рішення, у зв`язку з чим просить його скасувати та зобов`язати Керівника САП повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подану нею скаргу у повному обсязі та просила задовольнити з підстав, викладених у ній. Зазначила, що прокурором у рішенні не наведено належних мотивів та аргументів, які б вказували, що прокурором враховано такі обставини:

- у кримінальному провадженні об`єднано 14 епізодів, натомість прокурор зазначає про 6 (потім 7) епізодів. При цьому, у кримінальному провадженні є епізоди, що внесені до ЄРДР як до 16.03.2018, так і після 16.03.2018;

-не надано оцінку доводам про те, що на момент винесення постанови про продовження строку досудового розслідування від 13.02.2020 прокурором не застосовано принцип найбільш сприятливого для особи тлумаченням закону, а на момент винесення постанови про продовження строку досудового розслідування від 16.07.2020 прокурор мав би вже зважати не лише на застосовування принципу найбільш сприятливого для особи тлумаченням закону, а й на внесені зміни до ст. 294 КПК України, якими знято обмеження щодо можливості продовження слідчим суддею строків досудового розслідування, у тому числі в кримінальних провадженнях, які розпочаті до 16.03.2018;

-не надано доводів та оцінки тим правовим позиціям Верховного суду, на які посилається сторона захисту у скарзі. Натомість наведено позицію, яка не має відношення до обставин кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, захисник просила поновити строк на оскарження рішення прокурора, скасувати таке рішення та зобов`язати Керівника САП задовольнити скаргу від 02.02.2024, з огляду на закінчення строків досудового розслідування.

Прокурор, рішення якого оскаржується, у судове засідання не прибув.

До початку судового розгляду від Керівника САП ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на скаргу, у яких він просив: 1) закрити провадження за скаргою у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного адвокатом ОСОБА_3 строку на оскарження рішення; 2) у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 об`єднано 13 кримінальних проваджень, в 6 з яких (розпочатих до 16.03.2018 та після 16.03.2018, але й після продовження строку досудового розслідування до 12 місяців) повідомлено про підозру окремим особам, а в решті - про підозру не повідомлялося; 3) незастосовність висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 31.10.2022 у справі №753/12578/19 до кримінального провадження №52017000000000361; 4) неможливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки кримінальне провадження №52017000000000361, у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру, розпочато 01.06.2017; 5) відсутність у слідчого судді повноважень зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з урахуванням поданих ним заперечень.

Заслухавши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Із матеріалів скарги та долучених до неї документів вбачається таке:

-захисник ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_5, шляхом направлення на електронну адресу, звернулася до керівника САП у порядку ст. 308 КПК України зі скаргою від 02.02.2024 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування;

-оскаржуване рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги, винесено Керівником САП 08.02.2024 ( вих. №16/1/6-18125-17);

-згідно з відомостями системи «Трекінг» на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» поштове відправлення із рішенням за вих. №16/1/6-18125-17 отримано захисником 12.02.2024;

-22.02.2024 захисник звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Керівника САП, яка полягає у не розгляді в передбачений законом порядок та спосіб, а саме шляхом винесення вмотивованої постанови, поданої захисником скарги;

-06.03.2024 за результатом розгляду скарги слідчим суддею постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні скарги, копію повного тексту ухвали захисник отримала 12.03.2024;

-12.03.2024 адвокат ОСОБА_3 подала скаргу на рішення Керівника САП від 08.02.2024 (вих. №16/1/6-18125-17).

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про можливість поновлення строку на звернення зі скаргою на рішення Керівника САП від 08.02.2024, що сприятиме забезпеченню дотримання гарантованого права сторони захисту на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. За такого, підстав для закриття провадження за скаргою не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Предметом оскарження у цій справі є рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 від 08.02.2024 (вих. №16/1/6-18125-17) на недотримання прокурором ОСОБА_7 розумних строків під час досудового розслідування. За твердженням захисника, Керівником САП неповно розглянуто подану скаргу, оскільки рішення не містить обґрунтування щодо продовження неналежним суб`єктом строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 після його об`єднання з матеріалами кримінального провадження №52020000000000191 від 17.03.2020.

Так, відповідно до змісту скарги за вих. №15305379 від 02.02.2024, адвокат ОСОБА_3 порушила перед Керівником САП питання недотримання прокурором САП ОСОБА_7 розумних строків щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування.

Обґрунтовуючи скаргу, захисник посилається на такі обставини:

І. 25.11.2019 кримінальне провадження №52017000000000361 об`єднано з кримінальним провадженням №52019000000000321 від 15.04.2019, а 10.04.2020 об`єднано з кримінальним провадженням №52020000000000191 від 17.03.2020, тобто детективи НАБУ розслідують 14 епізодів кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР як до 16.03.2018, так і після 16.03.2018. Таким чином, на зазначене кримінальне провадження розповсюджується більш сприятливий для учасників кримінального провадження правовий режим, а саме продовження строків досудового розслідування не прокурором, а слідчим суддею, оскільки очевидно, що судовий контроль є більшою гарантією дотримання прав особи.

Всупереч цьому, прокурор продовжив 13.03.2020 та 16.07.2020 строки досудового розслідування до шести, а потім до 12 місяців, не маючи на це повноважень, оскільки до кримінального провадження №52017000000000361 мають застосовуватися положення Закону №2147-VIII. На підтвердження зазначених у скарзі доводів захисник посилається на ряд правових позицій, зроблених Верховним судом, зокрема від 31.10.2022 у справі №753/12578/19.

ІІ. Незалежно від обставин, викладених у п. І, у кримінальному провадженні №52017000000000361 строки досудового розслідування також спливли, оскільки таке кримінальне провадження було об`єднано з кримінальним провадженням №52020000000000191, яке внесено до ЄРДР 17.03.2020. Тобто, продовження строків досудового розслідування має здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону №2617-VIII.

За наведеного, на переконання захисника, у зв`язку із незаконним продовженням прокурором як неуповноваженим суб`єктом строків досудового розслідування, такі строки спливли 22.03.2020.

З огляду на вимоги ч. 5 ст. 294 КПК України, якою встановлено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає, єдиним варіантом для прокурора, на думку захисника, є прийняття рішення про закриття кримінального провадження, відтак захисник просила Керівника САП надати прокурору САП, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361 обов`язкові для виконання вказівки щодо строків прийняття рішення про закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що процесуальне рішення прокурора, відповідно до положень ст. 110 КПК України, має містити мотиви його прийняття та відповідне обґрунтування.

Натомість, відмовляючи у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, Керівник САП обґрунтував своє рішення виключно нерелавантністю посилання захисника на постанову Об`єднаної палати Верховного суду від 31.10.2022 у справі №753/12578/19 обставинам кримінального провадження №52017000000000361, оскільки у кримінальному провадженні №52017000000000361 на час первісного повідомлення про підозру 22.01.2020 були об`єднані матеріали виключно досудових розслідувань, розпочатих до 16.03.2018, а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру здійснено 10.07.2023, тобто після продовження 16.07.2020 заступником Генерального прокурора строку досудового розслідування до 12 місяців. Відомості про кримінальні правопорушення, за якими особам повідомлено про нову підозру, внесені до ЄРДР після продовження строку досудового розслідування до 12 місяців (11.06.2021 та 23.06.2023).

Слідчий суддя вважає, що таке обґрунтування прийнятого Керівником САП рішення про відмову в задоволенні скарги є неналежним, оскільки з нього не вбачається здійснення аналізу та оцінки всіх доводів адвоката щодо закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361 та підстав відхилення таких доводів.

Зокрема, прокурором не проаналізовано порушені захисником питання внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення (до 16.03.2018, чи після 16.03.2018) у кримінальних провадженнях, які вподальшому були об`єднані із кримінальним провадженням №52017000000000361.

При цьому, слідчий суддя, не вдаючись до будь-якої правової оцінки доводів адвоката по суті, зауважив, що прокурором не надано жодної оцінки обставинам продовження у кримінальному провадженні прокурорами, як уповноваженими/неуповноваженими суб`єктами, 13.03.2020 та 16.07.2020 строку досудового розслідування до 6 та до 12 місяців та поширення на таке кримінальне провадження дії положень Законів №2147-VIII та №2617-VIII.

Тобто, на зазначені захисником доводи про закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361, у зв`язку з чим таке кримінальне провадження має бути закрито, Керівник САП належним чином не відреагував та як наслідок у оскаржуваному рішенні не надав будь-якої правової оцінки можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Водночас вищенаведені обставини мають бути дослідженні у кримінальному провадженні №52017000000000361 та їм має бути надана належна правова оцінка, з огляду на встановлені ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження, серед яких захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Слідчий суддя зазначає, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України).

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що прокурор розглянув скаргу на недотримання розумних строків формально, не надавши ґрунтованих аргументів на зазначені адвокатом ОСОБА_3 доводи скарги.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч.ч. 1-2 ст. 307 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що рішення Керівника САП від 08.02.2024 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки не містить належних і достатніх мотивів його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а тому скасувавши рішення Керівника САП від 08.02.2024, слідчий суддя позбавлений можливості зобов`язати Керівника САП задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_3 від 02.02.2024, в інтересах ОСОБА_5, про недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №520170000000000361 від 01.06.2017, констатувавши тим самим факт спливу строків досудового розслідування, тобто фактично розглянути по суті скаргу адвоката, оскільки ч. 2 ст. 308 КПК України обов`язок щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків покладено саме на прокурора вищого рівня. Таким чином, слідчий суддя позбавлений можливості перебирати на себе повноваження прокурора, який відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

За наведеного, в задоволенні решти вимог скарги необхідно відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-308, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 08.02.2024, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.

Зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 повторно розглянути скаргу від 02.02.2024 адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_5, на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1