- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 991/854/24
Провадження 1-кп/991/9/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27 березня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000169 від 13.04.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, обслуговуючий кооператив «Садово-житловий комплекс « АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000169 від 13.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 01.02.2024 призначено підготовче судове засідання на 07.02.2024, яке в подальшому відкладалось на 19.02.2024, 26.02.2024, 04.03.2024, 27.03.2024.
В підготовчому судовому засіданні 27.03.2024 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
1. Обґрунтування поданого клопотання
У своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 зазначав, що відповідно до правової кваліфікації кримінального правопорушення, викладеній у обвинувальному акті, дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у підбурюванні до обіцянки надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто обіцяє таку вигоду, дії з використання наданого їй службового становища.
Водночас, у п. 3 примітки статті 354 КК України вказано, що під пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. А юридична література наголошує на тому, що передбачена ст. 369 КК України обіцянка неправомірної вигоди має місце тоді, коли особа домовляється із суб`єктом «пасивного» підкупу про надання неправомірної вигоди. Об`єктивна сторона при обіцянці неправомірної вигоди службовій особі виражається у висловленні останній наміру про надання неправомірної вигоди з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.
З формулювання обвинувачення ОСОБА_6 випливає, що обіцянка надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, була висловлена адвокату ОСОБА_6, а не самій службовій особі, яка є адресатом обіцянки неправомірної вигоди, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 369 КК України та назви цієї статті.
Стверджує, що стороною обвинувачення спотворено формулювання диспозиції статті 369 КК України. Вважає хибною думку прокурора, що обіцянка надати неправомірну вигоду може бути висловлена будь-якій особі, що суперечить об`єктивній стороні злочину, передбаченого статтею 369 КК України. Отже, на переконання захисника, відмінності між диспозицією ч. 1 статті 369 КК України та формулюванням обвинувачення є істотними бо впливають на межі кримінально-протиправної поведінки: вказівка в обвинувальному акті на «підбурювання до обіцянки надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище» безпідставно розширює межу застосування кримінального закону, і відповідно, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, не відповідає диспозиції складу правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 статті 369 КК України.
З урахуванням зазначеного, сторона захисту просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України з зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
2. Позиція учасників в судовому засіданні
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, з підстав зазначених у ньому.
Додатково вказував, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в формі обіцянки службовій особі, яка займає відповідальне становище, передбачає висловлення обіцянки конкретній службовій особі - адресату активного підкупу. Якщо на певному етапі ця обіцянка не дійшла до службової особи, злочин не буде вважатись закінченим. На твердження захисника, якщо обіцянка надати неправомірну вигоду не надійшла до адресата - службової особи, необхідно кваліфікувати злочин, як замах на вчинення кримінального правопорушення. Водночас, сторона обвинувачення в обвинувальному акті стверджує про закінчений злочин, хоча прокурор - службова особа, категорично заперечує факт висловлення йому такої обіцянки. Обвинувачений не є службовою особою, та суб`єктом, зазначеним у п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а є адвокатом. Тому у даному випадку, подія кримінального правопорушення відсутня.
Обвинувачений підтримав позицію захисника. Підтвердив надання згоди на закриття кримінального провадження.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, так як питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України не може бути вирішено у підготовчому судовому засіданні.
Також зазначала, що сторона захисту не вірно розуміє зміст статті 369 КК України, тому хибно приходить до висновків, що формулювання статті 369 КК України про обіцянку надати неправомірну вигоду службовій особі, означає, що така обіцянка повинна бути висловлена цій службовій особі віч на віч адресату неправомірної вигоди. Таке звужене тлумачення виключало б залучення посередників при вчинені кримінальних правопорушень, передбачених статтею 369 КК України, яких особи залучають для вчинення злочину, особливо коли це стосується топ-корупціонерів, так як вони намагаються мінімізувати контакти між особою, яка обіцяє чи пропонує неправомірну вигоду та особою, яка має за неправомірну вигоду вчинити певні дії з використанням службового становища. Тому безпідставно вважати про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
3. Оцінка та мотиви суду
Оцінюючи доводи сторони захисту в контексті можливості закриття кримінального провадження на підставі відсутності події кримінального правопорушення, суд виходить із такого.
Судове провадження, це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (ст. 3 КПК України).
У главі 27 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок здійснення підготовчого провадження та урегульовано питання, які вирішуються судом під час підготовчого судового засідання. Особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Підготовче судове засіданні в судовому провадженні є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, у якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Питання закриття кримінального провадження після надходження до суду регламентовано статтями 284 та 314 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти ряд рішень, зокрема і рішення про закриття кримінального провадження в разі встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини 1, а саме:
-5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
-6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
-7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;
-8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
-10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи;
або встановлені підстав, передбачених частиною 2 статті 284 КПК України:
-1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
-1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;
-1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;
-1-2) з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою;
-2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;
-3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України,
У клопотанні захисник ОСОБА_8, як на підставу закриття кримінального провадження, посилається на п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відсутність події кримінального правопорушення, яка не передбачена у п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Так, згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини. При доказуванні обставин, які утворюють подію кримінального правопорушення, встановлюються передбачені нормою кримінального закону діяння, наслідки та наявність між ними причинно-наслідкового зв`язку.
Однак, суд на стадії підготовчого судового засідання обмежений у своїх повноваженнях, зокрема щодо перевірки всіх зібраних доказів для доведення або спростування вини обвинуваченого; перевірки належності та допустимості доказів; дослідження доказів, встановлення відсутності події кримінального правопорушення тощо.
Водночас, частиною 7 статті 284 КПК регламентовано, що якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Тобто, Кримінальний процесуальний кодекс України, закріпивши у ст. 284 КПК України повноваження суду закривати кримінальне провадження, передбачає його закриття на підставі, зокрема пункту першого, частини першої статі 284 КПК України, лише під час судового розгляду.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні - це встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників кримінального провадження, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і об`єктивне дослідження матеріалів кримінального провадження та постановлення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Отже, закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України можливе тільки після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин на підставі оцінки судом у сукупності всіх доказів, що наявні в матеріалах провадження.
Наразі у кримінальному провадженні № 52023000000000169 від 13.04.2023 стадія підготовчого судового провадження не закінчена, судом вирішуються питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду з урахуванням вимог частини 2 статті 315 КПК України.
Водночас, суд на аргумент захисника щодо істотних відмінностей між диспозицією статті 369 КК України та формулюванням обвинувачення ОСОБА_6, зазначає, що пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Тобто в обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленим. Більш того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, так як визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Ця правова позиція узгоджується з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17. В свою чергу, судовий розгляд може здійснюватись лише в межах висунутого обвинувачення, тому дослідження судом фактичних обставин, про які зазначає прокурор в обвинувальному акті, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.
За таких обставин суд у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 284, 314-316, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 52023000000000169 від 13.04.2023 на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3