Документ № 118073967

Справа № 991/2147/24

Провадження № 1-кс/991/2171/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

27 березня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 12 січня 2023 року за № 5202300000000015.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

ОСОБА_2 (за змістом скарги зазначений як незаконно підозрюваний).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Заявник - ОСОБА_2

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про закриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року. Зазначене питання вирішується за ініціативою слідчого судді.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

ОСОБА_3, у передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України порядку, звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_3 зазначає, що він є незаконно підозрюваним та просить скасувати вручене йому 17.01.2024 року у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, посилаючись на закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року і скасування «першого» повідомлення про підозру у межах кримінального провадження за № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року. Крім того, ОСОБА_3 покликається і на те, що норми ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08 грудня 2023 року № 3509-ІХ).

25 березня 2024 року до слідчого судді електронною поштою від імені старшого детектива НАБУ (надалі - детектив) ОСОБА_4 надійшли заперечення проти зазначеної скарги, які не підписані кваліфікованим електронним підписом.

Слідчий суддя дослідив матеріали скарги ОСОБА_3 . Заперечення, які надійшли від імені детектива слідчий суддя не досліджував з огляду на неможливість ідентифікації їх автора (відсутність кваліфікованого електронного підпису).

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 1 КПК України: «Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України».

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України: « досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження».

Відповідно до вимог п. п. 6, 10, 18 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів; кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».

Відповідно до вимог п. п. 19 і 25 ч. 1 ст. 3 КПК України: «сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники; учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КПК України: «Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: « Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 113 КПК України: «Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 114 КПК України: «Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КПК України: «Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України: « При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України: « Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. п. 3 і 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Відповідно до вимог ч. ч. 2 і 3 ст. 214 КПК України: «Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3, 4, 6 ст. 219 КПК України: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 198-4 цього Кодексу; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті».

Відповідно до вимог ч. ч. 2-5 ст. 294 КПК України: «Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження. Клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 4 ст. 295 КПК України: «Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295-1 КПК України: «У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого».

Відповідно до вимог ст. 533 КПК України: «Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України».

Відповідно до вимог п. 20-8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України: «Положення і частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»».

Слідчий суддя, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), зважає також і на оцінку фактичних обставин, здійснену колегіями суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (надалі - АП ВАКС) та їх висновки при апеляційному перегляді ухвал слідчих суддів за апеляційними скаргами ОСОБА_2, які містяться в ухвалах АП ВАКС від 15 лютого 2023 року (справа № 991/6076/22, провадження № 11-сс/991/57/23, кримінальне провадження № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року), від 15 березня 2023 року (справа № 991/1466/23, провадження № 11-сс/991/204/23, кримінальне провадження № 52023000000000015 від 12.01.2023 року), від 24 квітня 2023 року (справа № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23, кримінальне провадження № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року).

Слідчий суддя вважає, що провадження за цією скаргою ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у вчиненні злочину у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року слід закрити з огляду на таке.

Колегія суддів АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в ухвалі від 15 березня 2023 року (справа № 991/1466/23, провадження № 11-сс/991/204/23) у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року послалася на таке: «Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 відбувалося у межах строків досудового розслідування, виходячи з таких обставин. Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України. З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 востаннє продовжено до 22 квітня 2022 року включно. 17 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. 01 грудня 2022 року ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42018000000002581 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС КП «Д-3» Вищого антикорупційного суду 12 березня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа № 991/3913/20); 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (справа №991/3913/20); 14 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/3851/20). Таким чином, у кримінальному провадженні № 42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану в Україні вже було повідомлено про підозру ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому з 22 квітня 2022 року строки досудового розслідування мали б продовжуватися. 12 січня 2023 року з матеріалів кримінального провадження № 42018000000002581, після повідомлення у ньому про підозру ОСОБА_2, виділено в окреме кримінальне провадження за № 52023000000000015 матеріали за підозрою ОСОБА_2 . Таким чином, на думку колегії суддів, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків».

Колегія суддів АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в ухвалі від 15 лютого 2023 року (справа № 991/6076/22, провадження № 11-сс/991/57/23) у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року послалася на таке: «Так, з матеріалів судової справи вбачається, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України. Відомості про можливе вчинення народним депутатом України VІІІ скликання ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування 09 квітня 2020 року за № 52020000000000247. 10 квітня 2020 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань за № 52020000000000244 від 09 квітня 2020 року, № 52020000000000245 від 09 квітня 2020 року; № 52020000000000246 від 09 квітня 2020 року; № 52020000000000247 від 09 квітня 2020 року та № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року об`єднані в одне кримінальне провадження № 42018000000002581. З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002581 продовжено до 22 квітня 2022 року включно. Постановою детектива НАБ України від 30 листопада 2022 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 кваліфікацію злочину, який інкриміновано ОСОБА_2 змінено з ч. 2 ст. 364 КК України на ч.5 ст.191 КК України. 01 грудня 2022 року ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та 02 грудня 2022 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави. Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження можливо лише в межах строків досудового розслідування. Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. 17 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 01 грудня 2022 року в цьому ж кримінальному провадженні сторона обвинувачення вручила повідомлення про підозру ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС КП «Д-3» Вищого антикорупційного суду 12 березня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/2333/20); 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_10 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/3913/20); 14 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_11 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/3851/20). Таким чином, у кримінальному провадженні № 42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану в Україні вже було повідомлено про підозру ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому з 22 квітня 2022 року строки досудового розслідування мали б продовжуватися. Доводи прокурора про відсутність необхідності продовжувати строки досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000002581, оскільки з нього було виділено матеріали стосовно ОСОБА_8 в інше провадження, є не обгрунтованими, так як наявність вказаних обставин не свідчить про не набуття ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 статусу підозрюваних саме в кримінальному провадженні № 42018000000002581 та не є підставою для невиконання вимог ст. 294 КПК України на підставі ч. 8 ст. 615 КПК України. На думку колегії суддів, виділення матеріалів мало місце в зв`язку з наявністю доказів для складання та направлення в подальшому стосовно них обвинувальних актів. Разом з тим, це не спростовує доводи захисника, що станом на 24 лютого 2022 року в даному кримінальному провадженні вже була вручена підозра іншим особам. Тому колегія суддів вважає, що ч. 8 ст. 615 КПК України не підлягає застосуванню у даній справі, та строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 мав продовжуватися. Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги захисника такими, що знайшли своє підтвердження, так як невиконання вимог ст. 219, 294 КПК України виключає набуття ОСОБА_2 процесуального статусу підозрюваного. Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який за матеріалами справи закінчився 22 квітня 2022 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, повідомлення про підозру ОСОБА_2 вручено 01 грудня 2022 року, тобто після закінчення строків досудового розслідування, а тому клопотання, подане поза межами строку досудового розслідування, виключає можливість його розгляду по суті, у тому числі, його задоволення».

Колегія суддів АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в ухвалі від 24 квітня 2023 року (справа № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23) у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року послалася на таке: «З матеріалів судової справи вбачається, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України. Відомості про можливе вчинення народним депутатом України VІІІ скликання ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування 09 квітня 2020 року за № 52020000000000247. 10 квітня 2020 року постановою прокурора матеріали досудових розслідувань за № 52020000000000244 від 09 квітня 2020 року, № 52020000000000245 від 09 квітня 2020 року; № 52020000000000246 від 09 квітня 2020 року; № 52020000000000247 від 09 квітня 2020 року та № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року об`єднані в одне кримінальне провадження № 42018000000002581. 01 грудня 2022 року ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та 02 грудня 2022 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року. Отже, вирішуючи питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст. 116 КПК України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що до введення воєнного стану у даному кримінальному провадженні були наявні особи, яким було повідомлено про підозру, та що строк досудового розслідування на момент повідомлення про підозру ОСОБА_2 закінчився, з таких підстав. З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 продовжено до 22 квітня 2022 року включно. 17 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України. 01 грудня 2022 року в цьому ж кримінальному провадженні сторона обвинувачення вручила повідомлення про підозру ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, які містяться в АСДС КП «Д-3» Вищого антикорупційного суду 12 березня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/2333/20); 18 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_10 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/3913/20); 14 травня 2020 року в кримінальному провадженні № 42018000000002581 повідомлено про підозру ОСОБА_11 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (справа №991/3851/20). Таким чином, у кримінальному провадженні № 42018000000002581 станом на дату введення воєнного стану в Україні вже було повідомлено про підозру ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому з 22 квітня 2022 року строки досудового розслідування мали б продовжуватися. У зв`язку з чим, на думку колегії суддів, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків. Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 такими, що знайшли своє підтвердження, так як невиконання вимог ст.219, 294 КПК України виключає набуття ним процесуального статусу підозрюваного. Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який за матеріалами справи закінчився 22 квітня 2022 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, повідомлення про підозру ОСОБА_2 вручено 01 грудня 2022 року, тобто після закінчення строків досудового розслідування, а саме клопотання, подане поза межами строку досудового розслідування, що виключає можливість його розгляду по суті, у тому числі, його задоволення з метою, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України».

Кримінальне провадження за № 42018000000002581 було зареєстроване у ЄРДР 22 жовтня 2018 року. 01 грудня 2022 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а матеріали щодо нього 12 січня 2023 року постановою прокурора були виділені у кримінальне провадження за № 52023000000000015. У кримінальному провадженні за № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року, до дати повідомлення про підозру ОСОБА_2, була здійснена низка повідомлень про підозру особам у період з 18 грудня 2019 року по 27 жовтня 2022 року з наступним виділенням матеріалів в окремі кримінальні провадження, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 .

Строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово продовжувалися: ухвалами слідчих суддів від 16 квітня 2020 року на 12 місяців тобто до 22 квітня 2021 року, від 14 квітня 2021 року і від 18 жовтня 2021 року на 6 місяців і на 6 місяців, тобто до 22 жовтня 2021 року і 22 квітня 2022 року, відповідно.

Ухвалою слідчого судді від 05 грудня 2022 року у справі № 991/6077/22 був накладений арешт на майно ОСОБА_2, як підозрюваного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яка була скасована ухвалою колегії суддів АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 24 квітня 2023 року (справа № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23) у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року із закриттям провадження за клопотанням детектива.

Ухвалою колегії суддів АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від15 березня 2023 року (справа № 991/1466/23, провадження № 11-сс/991/204/23) у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12.01.2023 року було скасоване повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 01 грудня 2022 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя приймає до уваги і погоджується зі встановленими зазначеною вище колегією суддів АП ВАКС фактичними обставинами, фактами та висновками, які викладені в її ухвалах від 15 лютого 2023 року (справа № 991/6076/22, провадження № 11-сс/991/57/23), від 24 квітня 2023 року (справа № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23) у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року, а також від 15 березня 2023 року (справа № 991/1466/23, провадження № 11-сс/991/204/23) у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12.01.2023 року, стосовно того, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року сплив ще до «першого» повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме 22 квітня 2022 року та не був продовжений у встановленому КПК України порядку.

Таким чином, починаючи з 23 квітня 2022 року здійснення слідчих дій, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень стороною обвинувачення у кримінальному провадженні за № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року, зокрема і повідомлення про підозру ОСОБА_2, винесення 12 січня 2023 року прокурором постанови про виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_2 в окреме кримінальне провадження, вчинялися стороною обвинувачення поза межами строку досудового розслідування та без дотримання належної правової процедури, а реєстрація кримінального провадження за № 52023000000000015 в ЄРДР 12 січня 2023 року була здійснена без належних правових підстав.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що зазначені вище три ухвали колегії суддів АП ВАКС набрали законної сили, а тому за змістом вимог ст. 533 КПК України, вони є обов`язковими для сторони обвинувачення і органу досудового розслідування, оскільки вони є учасниками кримінальних проваджень № 42018000000002581 від 22 жовтня 2018 року і № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року за визначенням п. п. 19 і 25 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Слідчий суддя також не приймає до уваги заперечення детектива, оскільки вони надійшли до суду електронною поштою і не містять кваліфікованого електронного підпису, що унеможливлює здійснення ідентифікації їх автора.

Слідчий суддя зауважує, що у зв`язку з тим, що вчинення процесуальних дій за межами визначеного законом строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є неможливим і такі дії не можуть мати правових наслідків, він утримується від вирішення питання по суті поданої ОСОБА_2 скарги.

Слідчий суддя, з огляду на наведене вище вважає, що норми Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08 грудня 2023 року № 3509-ІХ (надалі - Закон України № 3509-ІХ), зокрема змінена ч. 1 ст. 219 КПК України (за якою строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження), з урахуванням п. 20-8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (за яким норма ч. 1 ст. 219 КПК України застосовується до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України № 3509-ІХ, тобто до 01.01.2024 року).

Слідчий суддя, у зазначеному аспекті, крім зазначеного звертає увагу ще й на таке.

19 січня 2023 року у цьому кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що свідчить про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у зазначену вище дату. Більше того, 10 березня 2023 року детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення підозрюваному ОСОБА_2 та його захисникам строку для ознайомлення з матеріалами цього кримінального провадження, а 16 березня 2023 року подав слідчому судді заяву про залишення його без розгляду (без зазначення мотивів), у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді від 17 березня 2023 року провадження за цим клопотанням було закрито (справа № 991/2151/23, провадження № 1-кс/991/2180/23). Стороною обвинувачення, прокурором зокрема, не були надані слідчому судді будь-які докази щодо прийняття рішення або/та вчинення конклюдентних дій, які б підтвердили зворотне повернення досудового розслідування до попередньої стадії, тобто до його завершення.

За таких обставин та з огляду на норми кримінального процесуального права, слідчий суддя вважає, що зміни внесені до КПК України зазначеним вище Законом України № 3509-ІХ стосуються всіх кримінальних проваджень, в тому числі і тих, які були розпочаті до 01.01.2024 року, та у яких не було повідомлено про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. А тому вказані зміни, не можуть поширюватися на кримінальне провадження за № 52023000000000015 від 12.03.2023 року, оскільки з наданих прокурором матеріалів видно, що стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування ще до набрання чинності Законом України № 3509-ІХ досудове розслідування вже було завершене.

Слідчий суддя щодо можливості застосування норм Закону України № 3509-ІХ до цього кримінального провадження враховує і те, що:

- в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії, що встановлено ст. 8 Конституції України;

- закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, що встановлено ст. 58 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99), яке є обов`язковим до

виконання на території України, остаточним і не може бути

оскарженим, визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується

людини і громадянина (фізичної особи). Це рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі (змінює замість законодавця закон/законодавче регулювання), гарантуючи, при цьому, конституційний принцип розподілу влади, стабільність суспільно-управлінських відносин в Україні та неможливість настання непередбачуваних наслідків, зокрема, для правової системи, а також суб`єкта, на користь якого вже було винесене судове рішення.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим слідчий суддя не зважає на решту доводів і аргументів скаржника.

Слідчий суддя, з огляду на наведене, враховуючи норми ст. ст. 8 і 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99), керуючись загальними засадами кримінального провадження та положеннями ст. ст. 303-307, 372 КПК України, дійшов висновку про існування підстав для закриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Провадження за скаргою поданою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17 січня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 52023000000000015 від 12 січня 2023 року - закрити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 02 квітня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1