- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/2193/24
Провадження 1-кс/991/2475/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.07.2017,
ВСТАНОВИВ:
У провадження судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.07.2017 (справа №991/2193/24).
Заява обґрунтована тим, що в сторони обвинувачення виникли сумніви у неупередженості та безсторонності слідчого судді ОСОБА_6 та дотримання слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_7 принципів незалежності та об`єктивності.
Вказане пов`язано з тим, що захисник ОСОБА_8 вже зверталась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №52023000000000361 від 01.06.2017.
Тоді ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 08.03.2024 у справі №991/1867/24 відмовлено у відкритті провадження за цією скаргою. Таке рішення мотивовано тим, що п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, яким передбачено можливість оскарження повідомлення про підозру, не застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 16.03.2018.
Таким чином, прокурор зазначає, що слідчим суддею ОСОБА_6 з інтервалом в 11 днів винесено прямо протилежні за змістом судові рішення щодо наявності підстав для відкриття провадження за скаргою на повідомлення ОСОБА_7 про підозру, що може викликати у стороннього спостерігача сумнів у його безсторонності та неупередженості у цій справі.
Крім того, слідчий суддя ОСОБА_6 розглядав клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №52017000000000361 ОСОБА_7 та ухвалою від 30.01.2024 у справі №991/11115/23 відмовив у його задоволенні (ухвала не набрала законної сили). Зазначена ухвала вмотивована відсутністю, на думку слідчого судді, достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27, ч. З ст. 209 КК України, оскільки більшість наданих стороною обвинувачення при розгляді клопотання доказів слідчим суддею не враховано, як такі, що зібрані начебто з порушенням імунітету ОСОБА_7 як другого з подружжя судді Європейського суду з прав людини.
І хоча ухвала від 30.01.2024 не набрала законної сили, прокурор вважає, що мотиви, викладені у ній, дають достатні підстави вважати, що у слідчого судді ОСОБА_6 заздалегідь сформувалась думка про те, що повідомлена ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні підозра є необґрунтованою, а тому слідчий суддя наразі є упередженим по відношенню до сторони обвинувачення, та зібраних нею доказів, що не відповідає принципам незалежності та об`єктивності.
Зважаючи на викладене, прокурор ОСОБА_5 просить відвести слідчого суддю ОСОБА_6 від участі у розгляді скарги захисника ОСОБА_8 на повідомлення ОСОБА_7 про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000361.
Розгляд заяви про відвід призначено на 28.03.2024, про що повідомлено учасників.
Порядок вирішення питання про відвід регламентовано ч. 3 ст. 81 КПК України. Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Слідчий суддя ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не прибув, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористався.
У судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу заяви прокурора пояснили, що під час подання стороною захисту першої скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_7, підготовка якої здійснювалася протягом певного часу, захисниками в скарзі не зазначено позицію колегії суддів Верховного суду, викладеної в постанові від 27.02.2024 у справі №991/1568/24 як правову підставу для звернення зі скаргою, тому слідчим суддею відмовлено у відкритті провадження за скаргою. Після зміни правових позицій Верховного суду змінилася й позиція слідчого судді, в чому не вбачається жодних ознак неупередженості та необ`єктивності слідчого судді.
Інша підстава, про яку зазначає прокурор, є фрагментом із апеляційної скарги прокурора на ухвалу від 30.01.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №52017000000000361.
За наведеного, захисники вважають подану заяву безпідставною та необґрунтованою, оскільки викладені прокурором доводи зводяться виключно до незгоди із ухваленими слідчим суддею рішеннями. З огляду на зазначене, захисники просили відмовити в задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 .
Інші учасники провадження у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
За наведеного, суддя дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, що сприятиме забезпеченню виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.
Заслухавши пояснення захисників, дослідивши матеріали заяви про відвід, суддя дійшов таких висновків.
Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до положень ч.ч. 3-4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Разом з тим, положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Вказане, на переконання судді, свідчить, що така заява має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Прокурор ОСОБА_5 як на підставу, що виключає участь слідчого судді ОСОБА_6 у розгляді скарги, посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, з огляду на такі обставини
: І. Постановлення слідчим суддею двох різних рішень, а саме ухвалу про відмову у відкритті провадження та ухвалу про відкриття провадження, щодо ідентичних скарг сторони захисту на повідомлення про підозру.
ІІ. Постановлення слідчим суддею ОСОБА_6 за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 ухвали від 30.01.2024, якою відмовлено в задоволенні такого клопотання, з мотивів відсутності, на думку слідчого судді, достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27, ч. З ст. 209 КК України.
З огляду на зазначені прокурором обставини, суддя зауважує наступне.
Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у тому числі і повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Із долучених до скарги матеріалів вбачається, що 08.03.2024 слідчим суддею ОСОБА_6 постановлено ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.07.2017 (справа №991/1867/24). Вказане мотивовано тим, що положення п. 10. ч. 1 ст. 303 КПК України в частині можливості оскарження слідчому судді повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 застосуванню не підлягають.
У той же час, обмежень стосовно права звернення до слідчого судді із скаргою на повідомлення про підозру після постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою норми КПК України не містять.
Таким чином, як повідомили в судовому засіданні захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_3, сторона захисту повторно звернулася до слідчого судді із скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.07.2017, зазначивши серед правових підстав для звернення посилання на висновки колегії суддів Верховного суду.
19.03.2024 слідчим суддею відкрито провадження за скаргою (справа №991/2193/24). При цьому, як слідує зі змісту вказаної ухвали, таке рішення постановлено з урахуванням правової позиції, висловленої в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №991/1568/23, що повідомлення про підозру в об`єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до 16.03.2018, а частина - після 16.03.2018, підлягає оскарженню.
Водночас слідчий суддя бере до уваги, що вказане рішення стосується виключно перевірки скарги на її відповідність вимогам ст. 303-304 КПК України, така скарга не була розглянута по суті, тож слідчим суддею не перевірено наведених в ній обставин та не надано їм правової оцінки.
Поряд з цим постановлення слідчим суддею ОСОБА_6 ухвали від 30.01.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7, не може свідчити про прояви упередженості такого слідчого судді під час розгляду інших справ, у яких закон вимагає встановлення слідчим суддею, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Слід зауважити, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника із діями слідчого судді під час розгляду судової справи та бажання отримати за результатом такого розгляду рішення, яке б задовольнило інтереси сторони обвинувачення.
Крім того, суддя переконаний, що бажання прокурора щодо здійснення судового контролю у кримінальному провадженні слідчим суддею, який матиме безумовне переконання в обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри (а слідчий суддя ОСОБА_6, на переконання прокурора, не є таким слідчим суддею), явно суперечитиме гарантованим засадам законності та змагальності кримінального провадження.
У той же час слід зауважити, що суддя у межах розгляду заяви про відвід не наділений повноваженнями втручатися в процес розгляду слідчими суддями конкретних справ, а законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді справ, не може перевірятися за межами передбаченими процесуальним законом.
У даному випадку незгода прокурора із викладеними в ухвалі слідчого судді від 30.01.2024 висновками повинна забезпечуватися шляхом використання можливості перегляду судових рішень в суді апеляційної інстанції, а не завдяки заявленню слідчому судді відводу з мотивів наявності сумніву щодо безсторонності такого слідчого судді.
Відтак, посилання прокурора на існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_6, не знайшли свого підтвердження та зводяться до незгоди прокурора із ухваленими рішеннями, суддею не встановлено жодних об`єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість слідчого судді під час розгляду справи № 991/2193/24 .
З огляду на зазначене, та враховуючи, що слідчий суддя не пов`язаний своїми попередніми висновками, які не мають преюдиціального значення під час винесення рішення в конкретній справі, суддя дійшов переконання, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_6 чи унеможливлювали б винесення ним об`єктивного судового рішення у справі №991/2193/24 (провадження №1-кс/991/2216/24), а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Відтак, відведення слідчого судді без наявності таких обставин не відповідатиме призначенню інституту відводу та не сприятиме дотриманню гарантій справедливого судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження, суддя вважає, що заявлений відвід є необґрунтованими, а тому в його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви прокурора відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1