- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/476/19
Провадження №11-кп/991/30/24
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_2
Головуючий в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
03 квітня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
представника потерпілого ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника потерпілого ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_13 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року,
В С Т А Н О В И Л А:
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_13 про скасування арешту нерухомого майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що кримінальне провадження №42018100000000258 об`єднано з кримінальним провадженням №52018000000000098 за номером останнього. У подальшому з нього виділено кримінальне провадження №52019000000000355. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2018 у справі №752/12167/18 постановлена у кримінальному провадженні №42018100000000258, а Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 у справі №760/14440/18 - №52018000000000098. Ці судові рішення, а також постанови детектива Національного антикорупційного бюро України і прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про визнання речовими доказами 71 об`єкту нерухомого майна були предметом дослідження суду першої інстанції. Наведене свідчить, що об`єкти нерухомого майна, арештовані у кримінальному провадженні №52019000000000355, визнані речовими доказами. Однак, такий захід забезпечення кримінального провадження втратив свою актуальність із моменту ухвалення вироку, оскільки виконав функцію забезпечення речових доказів. Тому необхідність в арешті майна відпала, а його продовження порушує право заявника на мирне та законне володіння власністю.
Просить задовольнити клопотання та скасувати арешт, накладений ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 у справі №760/14440/18 та Голосїївського районного суду м. Києва від 20.06.2018 у справі №752/12167/18.
У судовому засіданні представник потерпілого ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_13 підтримав вимоги поданого клопотання, посилаючись на доводи, наведені у ньому; обвинувачений ОСОБА_8, захисники ОСОБА_10, ОСОБА_12 не заперечили проти задоволення клопотання; прокурор САП ОСОБА_6 покладався на розсуд суду; обвинувачений ОСОБА_7, захисники ОСОБА_9, ОСОБА_11 проти задоволення клопотання заперечили, оскільки питання про скасування арешту майна мав вирішувати суд першої інстанції, а також не відпали раніше заявлені ризики.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника потерпілого ОСОБА_13, прокурора САП ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що воно є необґрунтованим із огляду на таке.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями п.2 ч.4 ст.374 КПК України визначено, що у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення щодо речових доказів і документів, а також заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У клопотанні представник потерпілого ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_13 просить скасувати арешт, накладений із метою забезпечення збереження речових доказів ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 у справі №760/14440/18 та Голосїївського районного суду м. Києва від 20.06.2018 у справі №752/12167/18, на нерухоме майно.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 18.10.2023 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, звільнено його від відбування покарання, призначеного за ч.4 ст.358 КК України, за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності згідно із ч.5 ст.74 КК України, також ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, зі штрафом в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, звільнено його від відбування покарання, призначеного за ч.4 ст.358 КК України, за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності згідно із ч.5 ст.74 КК України, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, зі штрафом в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 8 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна. Згідно із ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій строком 3 роки, з конфіскацією 1/2 належного йому на праві власності майна, зі штрафом в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Вирішено питання щодо строку відбування призначених обвинуваченим покарань, запобіжних заходів, судових витрат. Окрім цього, ухвалено речові докази залишити у матеріалах кримінального провадження, а грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які зберігаються в НАБУ згідно з квитанцією №200 від 22.06.2018, та грошові кошти в сумі 1700 доларів США, які зберігаються в НАБУ відповідно до квитанції №210 від 22.06.2018, повернути ОСОБА_8 .
При цьому відомостей про рішення щодо речових доказів - об`єктів нерухомого майна та заходів забезпечення кримінального провадження - арешту, накладеного ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/14440/18 від 12.06.2018 та Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/12167/18 від 20.06.2018 на об`єкти нерухомого майна, оскаржуваний вирок не містить.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. До питань про будь-які сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок, належать і питання про долю речових доказів та заходи забезпечення кримінального провадження, якщо їх не вирішено вироком суду.
Згідно з п.4 ч.2 ст.539 КПК України клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок у разі необхідності вирішення питання, передбаченого п.14 ч.1 ст.537 КПК України.
Із наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції не уповноважений вирішувати питання щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження у разі не вирішення його судом першої інстанції при ухваленні вироку, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника потерпілого ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» ОСОБА_13 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4