- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа № 991/1570/24
Провадження №11-сс/991/224/24
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представник власників майна - адвокат ОСОБА_6, керівники ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КБ ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД» та прокурор не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КД ЕНЕРДЖІ 2», Приватного підприємства «НАЦПРОД» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2024 року клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на: переносний диск Seagate SRD0NF1 (5 Тб, серійний номер: NABZFS49, маркувальне позначення: b01171); НЖМД Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WRD0B12F) та Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WKD3LHZM); твердотілий накопичувач SK Hynix HFS256G39TND-N210A (серійний номер: EJ83N70401070425K); переносний твердотілий накопичувач Transcend TS240GESD230C (240 Гб, серійний номер: F53354-0008), які вилучені 21 лютого 2024 року в ході проведення обшуку комплексу будівель та споруд, які розташовані у АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:004:0114, за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КД ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД». Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовими доказами, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження.
18 березня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого надійшла апеляційна скарга представника ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КБ ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД» - адвоката ОСОБА_6, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Вважає судове рішення незаконним, ухваленим з порушенням вимог КПК України, та, як наслідок, арешт майна є необгрунтованим. Слідчим суддею було порушено його право як представника власників майна на ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим він був позбавлений права надати обгрунтовані заперечення, що свідчить про упередженість судді. Також, слідчим суддею при постановленні осаржуваної ухвали не дотримано критеріїв та стандартів ЄСПЛ щодо заборони безпідставного обмеження права власності, порушено фундаментальний принцип законності, відповідно до якого кримінальне процесуальне законодавство повинно застосовутися, у тому числі, з урахуванням практики ЄСПЛ.
20 березня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло заперечення прокурора на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, у кримінальному проваженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу.
У судове засідання представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та про підтримання заперечень.
Керівники ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНП ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КБ ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД» у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023000000001375 від 21 серпня 2023 року, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст.364 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом можливого заподіяння збитків ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» через економічний механізм винагороди за генерацію електроенергії із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у період з липня 2022 року по серпень 2023 року, в т.ч. (але не виключно) за електроенергію, згенеровану сонячними електростанціями (СЕС), що припинили синхронізуватися з українською енергосистемою та розташовані на тимчасово окупованій території України. Стороною обвинувачення такі дії кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України та за ч.2 ст.364 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких, та за ч.2 ст.364 КК України - до тяжких.
З матеріалів справи вбачається, що договори про надання послуг з передачі електричної енергії були укладені з такими учасниками ринку електричної енергії як ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КД ЕНЕРДЖІ 2» та ПП «НАЦПРОД», до матералів справи додано копію реєстру банківських документів щодо перерахування грошових коштів на виконання вказаних умов договорів.
Зазначені вище обставини, з матеріалами, наданими слідчому судді та додатково наданими прокурором письмовими запереченнями до суду апеляційної інстанції, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку комплексу будівель та споруд, які розташовані у АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:004:0114, за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КД ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД», з метою відшукання речей та документів, а саме: договорів про надання послуг комерційного обліку з додатками, специфікаціями, додатковими угодами; документів, у яких зазначений перелік, розташування засобів комерційного обліку кожного виробника електричної енергії; актів про виробіток та відпуск електричної енергії, актів звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електроенергії, актів коригування та актів приймання виконаних робіт за період з 24 лютого 2022 року; документів, у яких відображалася інформація щодо перебоїв зв`язку із засобами комерційного обліку вказаних виробників та неможливості отримання даних комерційного обліку та/або які складалися під час локального зчитування результатів вимірювання з лічильників, у випадку виходу з ладу обладнання для дистанційного зчитування лічильника і передачі даних або каналів зв`язку та в інших випадках локального зчитування; матеріалів щодо спірних даних комерційного обліку або невідповідності таких даних, які готувались та/або направлялись учасниками ринку при вирішенні суперечок, судового або досудового врегулювання спорів за період з 24 лютого 2022 року; листування, записників, нотаток, службових записок, чернеток, а також електронних носіїв інформації (мобільних телефонів, ноутбуків, нетбуків, планшетів, комп`ютерної техніки, флеш накопичувачів та інших засобів збереження електронної інформації), в яких збереглися документи (в тому числі електронні) та відомості, які вказують на діловий обмін інформацією, на позаслужбові зв`язки виробників зі службовими або уповноваженими особами, представниками регулятора, гарантованого покупця та оператора системи розподілу, відповідного постачальника послуг комерційного обліку та стосуються несинхронної роботи об`єктів генерації з ОЕС України або передачі даних комерційного обліку.
З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2024 року за результатом проведення обшуку вилучено, в тому числі, переносний диск Seagate SRD0NF1 (5 Тб, серійний номер: NABZFS49, маркувальне позначення: НОМЕР_1 ); НЖМД Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WRD0B12F) та Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WKD3LHZM); твердотілий накопичувач SK Hynix HFS256G39TND-N210A (серійний номер: EJ83N70401070425K); переносний твердотілий накопичувач Transcend TS240GESD230C (240 Гб, серійний номер: F53354-0008).
Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що у робочому кабінеті системного адміністратора ОСОБА_8 (на першому поверсі з правого боку біля входу) виявлено переносний диск Seagate SRD0NF1 (NABZFS49) під?єднаний до порту USB ноутбука LenovoIdeaPad 3 151AU7 (серійний номер: PF4G3FVX). Вказаний носій інформації під?єднувався до ноутбуку спеціаліста за допомогою пристрою для блокування запису на носій у режимі «тільки читання». За допомогою програмного засобу серед текстової інформації виявлено файли, що мають значення для кримінального провадження. Крім того, виялено системний блок Gamemax чорного кольору без бокових кришок та написом на наклейці «БІО-ГАЗ». У ньому виявлено два НЖМД SeagateST8000VX004 (WRDOB12F) і SeagateST8000VX004 (WKD3LHZM), які почергово під?єднувалися до ноутбука спеціаліста за допомогою пристрою для блокування запису на носій у режимі «тільки читання». За допомогою програмного засобу серед явної текстової інформації на НЖМД SeagateST8000VX004 ( НОМЕР_2 ) виявлено файли, що мають значення для кримінального провадження. За допомогою наявного обладнання отримати доступ до внутрішнього наповнення НЖМД SeagateST8000VX004 (WKD3LHZM) не вдалось через проблеми зчитування даних.
Також, у цьому ж кабінеті виявлено твердотілий накопичувач SK Hynix HFS256G39TND-N210A (EJ83N70401070425K), який під?єднувався до ноутбука спеціаліста за допомогою пристрою для блокування запису на носій у режимі «тільки читання». За допомогою програмного засобу серед текстової інформації виявлено файли, що мають значення для кримінального провадження. Також, проведено спробу створення повної побітової копії цього носія інформації, яку перервано через проблеми при зчитуванні даних (орієнтовний час створення копії складав близько 19 годин). Створити копію даних вищезазначених матеріальних носіїв не вдалось. Також виявлено переносний твердотілий накопичувач Transend TS240GESD230C (F53354-0008) з наклейкою з надписом «KDEnergy», який під`єднувався до робочого ноутбука спеціаліста за допомогою пристрою для блокування запису на носій у режимі «тільки читання». Внутрішній вміст цього носія мав логічний захист у вигляді шифрування за допомогою Bitlocker. За допомогою програмного засобу було проведено спроби створення повних побітових копій носія інформації, які переривалися через помилки зчитування даних. Під час обшуку представникам товариства була надана можливість скопіювати вміст документів, що вилучалися.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на їх вилучення, наявна постанова детектива НАБУ від 22 лютого 2024 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.154-156), є необхідність у проведенні експертного дослідження із застосуванням відповідного програмного забезпечення та копм`ютерного обладанання, установлення робочого стану комп`ютерно-технічних засобів та виявлення інформації та програмного забезпечення, яка на них міститься, що підтверджується постановою детектива НАБУ про призначення комп`ютерно-технічно експертизи від 22 лютого 2024 року (т.1 а.с.157-159, 232-233), є ризик знищення доказів, оскільки видалення чи зміна інформації на вилучених пристроях не потребує спеціальних знань.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів вважає небезпідставними доводи апеляційної скарги представника щодо порушення його права на ознайомлення з матеріалами, які додані до клопотання на підтвердження його обгрунтування, та неможливість у зв`язку з цим ефективно здійснювати захист інтересів його довірителів.
Процедура судового розгляду, у тому числі клопотання про арешт майна, визначена § 3 КПК України.
Відповідно до ст. 358 КПК України, яка міститься у даному параграфі, протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
Згідно ч.2 ст 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи та технічного запису судового засідання слідує, що представник власників майна був ознайомлений судом лише з клопотанням про арешт майна, мав у наявності копію ухвали про надання дозволу на проведення обшуку та копію протоколу обшуку, про що він заявив слідчому судді під час судового розгляду (технічний запис судового засідання: 16 год 06 хв). Слідчий суддя вважав, що інші документи, які додані до клопотання, мають бути у розпорядженні представника, так як вони є документами, які є у розпорядженні юридичних осіб, інтереси яких він представляє (технічний запис судового засідання: 16 год 07 хв), тобто зробив припущення про ознайомлення його з доказами, що повністю суперечить ст.62 Конституції України.
Разом з тим, наявні документи у представника (копія ухвали та протоколу про проведення обшуку) у своїй сукупності не підтверджують ні факту правомірності проведення досудового розслідування, ні факту наявності підстав вважати, що вчинено таке кримінальне правопорушення, яке є підставою для вжиття заходів його забезпечення. Також фактично до матеріалів клопотання додано документи й інших юридичних осіб, інтереси яких не довірено представляти при розгляді даного клопотання адвокату ОСОБА_6 .
Тому, колегія суддів під час розгляду клопотання встановила порушення слідчим суддею загальних засад кримінального провадження: представнику третьої особи не відкрито матеріали, які обгрунтовують клопотання (Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості ст.22 КПК України); безпосередність дослідження доказів судом (Безпосередність дослідження показань, речей і документів ст.23 КПК України). У зв`язку з чим представник третьої особи був позбавлений можливості ефективно здійснювати захист інтересів його довірителів, вчасно подати заперечння щодо копотання, а також подати апеляційну скаргу з обгрунтуванням її доводів.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя є суддею першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п.3.1 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23 червня 1993 року № 12952/87, пункт 63).
Вимоги, що виникають з права на змагальні провадження фактично є однаковими для цивільних та кримінальних проваджень (Werner v. Austria (Вернер проти Австрії), § 66).
У справі «Моісеєв проти Росії» ЄСПЛ дійшов висновку, що рівність сторін може бути порушена й тоді, коли має місце обмежений доступ до матеріалів справи або ж до інших документів, що мають значення для провадження.
Представлення суду однією стороною матеріалів є неприйнятним, якщо ці ж матеріали не представлені іншій стороні, і яка надалі не може їх прокоментувати (APEH Uldozotteinek Szovetsege and Others v. Hungary (Апех Ільдезеттеінек Севетшеґе та інші проти Угорщини), § 42).
Принцип змагальності передбачає, що кожна сторона має бути поінформована про докази та аргументи іншої сторони. Це в принципі означає право на ознайомлення з матеріалами справи, яке може включати право робити фотокопії для ретельного ознайомлення з матеріалами і доказами (рішення у справі «Шулер-Цґраґґен проти Швейцарії»). ЄСПЛ зазначив, що навіть позбавлення можливості зробити копії матеріалів справи дорівнювало порушенню статті 6 Конвенції. Обмеження цього права можливе згідно КПК України у відповідності до п.11 ч.3 ст.42 КПК України лише на підставі мотивованої постанови слідчого та прокурора чи ухвали слідчого судді та суду, які у даному проваджені постановлені не були.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення постановлено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання детектива в частині підтриманого прокурором клопотання.
Колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити учасникам провадження, що закрите судове засідання не є підставою для відмови в ознайомленні іншої сторони з матеріалами, що пребувають в приміщенні суду, згідно ст.27 КПК України. При цьому, якщо орган досудового розслідування не бажає відкривати частину матеріалів досудового розслідування при розгляді кримінального провадження, він має право їх не подавати, а у разі їх подання, суд не може використовувати такі матеріали для обгрунтування ухваленого рішення. Крім того, якщо з такими матеріалами сторона захисту не ознайомлена написання листів органом досудового розслідування щодо заперечення надання усіх матеріалів, доданих до клопотання, які обгрунтовують підстави його подання іншій стороні (т.1 а.с124), є підставою для повернення клопотання на підставі ч.3 ст.172 КПК України. Якщо сторона обвинувачення заперечує проти відкриття частини доказів, такі заперечення є підставою для відмови у їх дослідженні судом, що може мати наслідком відмову в задоволенні клопотання у зв`язку з його необгрунтованістю (ч.2 ст.23 КПК України).
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, скасувати ухвалу та постановити нову.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково та накласти арешт із забороною відчудження, користування та розпорядження на:
1) переносний диск Seagate SRD0NF1 (5 Тб, серійний номер: NABZFS49, маркувальне позначення: НОМЕР_1 );
2) НЖМД Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WRD0B12F) та Seagate ST8000VX004 (8 Тб, серійний номер: WKD3LHZM);
3) твердотілий накопичувач SK Hynix HFS256G39TND-N210A (серійний номер: EJ83N70401070425K);
4) переносний твердотілий накопичувач Transcend TS240GESD230C (240 Гб, серійний номер: F53354-0008), які вилучені 21 лютого 2024 року в ході проведення обшуку комплексу будівель та споруд, які розташовані у АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:004:0114, за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГІЯ ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «КД ЕНЕРДЖІ 2», ПП «НАЦПРОД».
В іншій частині клопотання прокурора та апеляційну скаргу представника залишити без задоволення.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4