- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/2582/24
Провадження 1-кс/991/2608/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №52017000000000361, яка полягає у нерозгляді клопотання захисника від 19.03.2024 про закриття кримінального провадження, поданого у порядку ст.220 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №52017000000000361, яка полягає у нерозгляді клопотання захисника від 19.03.2024 про закриття кримінального провадження, поданого у порядку ст.220 КПК України.
У поданій скарзі зазначено наступні обставини.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000361 за підозрою, в тому числі, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
19.03.2024 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порядку ст. 220 КПК України із клопотанням (Вих. №20240319/1). У клопотанні просив прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 1 cт. 284 КПК України.
За доводами адвоката, відповідно до інформації з офіційного веб-сайту AT "Укрпошта", клопотання отримано 19.03.2024. Однак, станом на дату звернення зі скаргою до суду, клопотання адвоката не розглянуте, що свідчить про бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання сторони захисту у строк, встановлений ч. 1 ст. 220 КПК України.
У зв`язку з наведеним, адвокат просив слідчого суддю: зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №52017000000000361 або іншу уповноважену особу розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, від 19.03.2024 про закриття кримінального провадження у порядку ст. 220 КПК України; зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні №52017000000000361 або іншу уповноваженуособу прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
Розгляд скарги призначений на 08.04.2024 на 16 год 30 хв, про що належним чином повідомлено учасників.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подану скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі.
Прокурор САП ОСОБА_6 до суду не з`явилася, була повідомлена про розгляд належним чином, надіслала до суду заперечення в яких зазначила, що дійсно до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшло клопотання від захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про закриття кримінального провадженняна підставі п. 2 ч. 1 cт. 284 КПК України.Однак, відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 46, ч. 1 ст. 220 КПК України, підозрюваний та його захисник наділені правом заявляти клопотання про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні. Натомість закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням, яке, відповідно до ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 284 КПК України, приймається у формі постанови слідчого, дізнавача, прокурора. Подання клопотань про прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачено. Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження є не клопотанням про проведення процесуальних дій, а клопотанням про прийняття процесуального рішення, подання яких під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачено. За таких обставин у прокурора не виникло обов`язку розглянути зазначене клопотання у строк не більше 3 днів з моменту подання та у випадку повної або часткової відмови в його задоволенні винести вмотивовану постанову, як це передбачено ст. 220 КПК України. Додала, що зазначені норми законодавства були нею роз`яснені захиснику 26.03.2024 у відповіді на подане ним клопотання. Крім того, із зібраних під час досудового розслідування доказів у кримінальному провадженні №52017000000000000361 не вбачається підстав для прийняття рішення про його закриття щодо підозрюваної ОСОБА_5, що також роз`яснено захиснику.Таким чином, вважає, що нею не вчинено бездіяльності, яка підпадає під ознаки п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, тому просила відмовити в задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 . Розгляд скарги просила здійснювати за відсутності прокурора, за врахуванням позиції, викладеної в письмових запереченнях.
Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з врахуванням поданих заперечень.
Слідчий суддя заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст. 304 КПК України).
Як вбачається з матеріалів скарги, клопотання захисника від 19.03.2024 надійшло до САП 19.03.2024 (відповідно до інформації з офіційного веб-сайту AT "Укрпошта", ідентифікатор відправлення 0101141231058). До суду зі скаргою адвокат звернувся 29.03.2024.
За таких обставин адвокатом дотримано строк на оскарження, встановлений положеннями ст. 304 КПК України.
Вивчивши скаргу захисника та додані до неї матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 за підозрою в тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
В межах даного провадження захисником ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_5, до прокурора САП було подане у порядку ст.220 КПК України клопотання від 19.03.2024 про закриття кримінального провадження.У клопотанні захисник просив прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
Оскільки клопотання сторони захисту у строк, встановлений ч. 1 ст. 220 КПК України, не розглянуте, тож, на переконання адвоката, прокурором вчинено бездіяльність.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто згідно ст.220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.
Аналізуючи положення кримінального процесуального закону вбачається, що процесуальні дії, які вчиняються слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, це передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи, спрямовані на регулювання перебігу досудового розслідування та його закінчення, забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, оформлення прийнятих слідчим, прокурором процесуальних рішень тощо.
Тобто процесуальні дії безпосередньо не спрямовані на забезпечення процесу доказування, натомість вони створюють необхідні умови для провадження основних слідчих дій, що пов`язані з отриманням доказової інформації та характеризуються опосередкованою діяльністю слідчого.
Верховним Судом у постанові від 05.09.2018 у справі 438/1749/16-к, процесуальні дії визначено, як регламентований кримінальним процесуальним законом комплекс заходів (дій), що спрямований на збирання, фіксацію та перевірку доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі, на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, у журналі судового засідання.
У той же час закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням, яке, відповідно до ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 284 КПК України, приймається у формі постанови слідчого, дізнавача, прокурора, про що вірно зазначено у відповіді прокурора на клопотання адвоката.
У постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №757/26714/22-к, суд зазначив, що навіть ст. 307 КПК України чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК України «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК України не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії. Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК України визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. Під час оскарження дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час стосовно оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим паче слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України).
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання захисника з вимогою прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_5 не є процесуальною дією, оскільки ініційовані стороною захисту питання фактично є клопотанням про прийняття конкретного рішення, яке має відповідні правові наслідки, тому таке клопотання захисника не підлягає розгляду в порядку ст.220 КПК України.
Вказане свідчить, що прокурором обґрунтовано повідомлено захисника стосовно неможливості розгляду клопотання захисника в порядку ст.220 КПК України (лист від 26.03.2024 вих.№07/2-18125-17).
За таких обставин бездіяльності прокурора не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
З огляду на наведене, підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
Поряд з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що заявником у скарзі у тому числі ставляться вимоги щодо зобов`язання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 щодо підозрюваної ОСОБА_5, однак такі вимоги скарги виходять за межі повноважень слідчого судді під час розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України, оскільки згідно положень ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а тому суд не вправі давати вказівки стосовно того, яке рішення він має прийняти за результатом розгляду клопотання.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1