- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/2573/24
Провадження №11-сс/991/265/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03 серпня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2024 року:
1.Відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 52023000000000358 від 03 серпня 2023 року;
2.Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком випадків перебування в укритті під час повітряної тривоги у період дії воєнного стану, у разі такої необхідності), строком на 2 (два) місяці;
3.Покладено на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора чи суду;
-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, у тому числі: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 з приводу фактів та обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 08 квітня 2024 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1.Скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2024 у справі № 991/2573/24;
2.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити, застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000358 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів;
3.При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 17 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51 476 000 гривень;
4.У разі внесення підозрюваним застави покласти на нього такі обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_21, ОСОБА_22, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;
- носити електронний засіб контролю.
Прокурор САП не оскаржує висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, водночас вважає висновок щодо достатності більш м`якого запобіжного заходу у вигляді «нічного» домашнього арешту для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку прокурора САП:
-слідчим суддею не повною мірою враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вагомість доказів, якими підтверджується їх існування;
-про ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду свідчать: 1) тяжкість можливого покарання за інкримінований ОСОБА_5 злочин, а саме: за ч. 4 ст. 369 КК України (позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої); 2) наявність достатніх майнових ресурсів, що може забезпечити тривале переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду (зокрема за 2023 рік ОСОБА_5 отримав дохід в розмірі 50 382 055 грн.); 3) наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та законних підстав для перетину державного кордону під час воєнного стану (під час воєнного стану ОСОБА_5 регулярно виїжджає з України; має дозвіл на проживання та працевлаштування в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії);
-про ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, свідчить те, що в ході можливої участі ОСОБА_5 у діяльності, що є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, ним було використано завідомо підроблений документ - договір про надання зворотної фінансової допомоги № 02-11-2023 від 02.11.2023, як підставу для переказу коштів на рахунок ОСОБА_23 . Це свідчить про те, що ОСОБА_5 може підробити чи знищити вже виготовлені документи, створити інші підроблені документи, зокрема про розірвання чи недійсність договорів про участь у фонді фінансування будівництва, надання фінансової допомоги тощо;
-про ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних свідчать, той факт, що: 1) працівники КСМ груп інформували ОСОБА_5 про прибуття довіреної особи ОСОБА_12 - ОСОБА_23 для оформлення договору про участь у фонді фінансування будівництва свідчить про те, що він користується авторитетом серед інших осіб та має на них важелі впливу; 2) ОСОБА_5 є заступником директора ТОВ «ФК «Прайм», яка входить до групи компаній КСМ ГРУП та є представником ТОВ «Сітігазсервіс»» - це свідчить про те, що він виконує організаційно-розпорядчі функції з можливістю впливу на співробітників цих підприємств в тому числі на тих, які супроводжували оформлення майнових прав на ОСОБА_23 ; 3) ОСОБА_5 є довіреною особою ОСОБА_21, консультує його та має довіреності на вчинення юридично значимих дій від імені ОСОБА_21 та членів його сім`ї - це свідчить про те, що він користується авторитетом у ОСОБА_21 та може впливати безпосередньо на нього та через нього на інших свідків та підозрювану ОСОБА_22 ; 4) під час здійснення досудового розслідування в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_21 та блокнот, в якому були виявлені записи щодо «Заяви на відвід НАБУ і ПРОЦ», «по шахрайству», «Скачати відео запису обрання запобіжного заходу», «Матеріали по ОСОБА_24 » свідчить про те, що, незважаючи на наявність заборони ОСОБА_21 спілкуватись з ОСОБА_5, останній підтримує з ним стосунки та, усвідомлюючи свою причетність, до вчиненого ОСОБА_21 злочину, вживає заходів щодо уникнення ОСОБА_21 кримінальної відповідальності та протидії досудовому розслідуванню;
- про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить можливість використання ОСОБА_5 зв`язків у професійному середовищі з огляду на своє соціальне становище та майновий стан його та членів його сім`ї;
- про ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, свідчить наступне: 1) ОСОБА_5, будучи колишнім працівником Міністерства внутрішніх справ України, отримав інформацію про місце проживання детектива НАБУ, який проводив негласні слідчі (розшукові) дії та намагається чинити на нього тиск шляхом ініціювання повернення неіснуючого боргу; 2) ОСОБА_5 може бути причетним до схем надання неправомірної вигоди службовим особам державних та правоохоронних органів за вчинення дій в інтересах групи компаній «KSM Group»; 3) ОСОБА_5 перешкоджав працівникам Державного бюро розслідувань у проведенні слідчих дій при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000681 від 24.04.2023 за ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 365-2 КК України та висловлював усні погрози на адресу слідчих;
- слідчий суддя не врахував, що наказом Київської міської військової адміністрації від 20.03.2023 № 1 «Про запровадження комендантської години на території міста Києва» запроваджено таку комендантську годину щоденно з 00 год 00 хв до 05 год 00 хв.
25 квітня 2024 року захисник ОСОБА_6 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_8 без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2024 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 без змін.
Заперечення захисника зводяться до того, що:
-відсутній ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду;
-прокурором САП надані некоректні відомості щодо майнового стану ОСОБА_5, зокрема: 1) отримання доходу ОСОБА_5 протягом двадцяти одного року не означає, що цей дохід у такому розмірі є наявним у нього станом на сьогодні і може бути використаний для внесення застави; 2) не враховані витрати ОСОБА_5 на себе та членів сім`ї, сплату податків і зборів, волонтерську діяльність, фінансову допомогу армії тощо; 3) належність ОСОБА_5 восьми нежитлових приміщень - комор, загальною площею 90,5 кв.м., не витримує критики, оскільки ринкова вартість таких активів не перевищує 2 700 тис. грн.
-прокурор зазначила недостовірні відомості щодо обставин вручення повісток та виклику ОСОБА_5 як свідка. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 взагалі отримував повістки та був повідомлений у належний КПК України спосіб;
- ОСОБА_5 було здано паспорт громадянина України для виїзду за кордон до відповідного державного органу наступного дня після обрання запобіжного заходу 04 квітня 2024 року;
-станом на день розгляду апеляційної скарги (25.04.2024) слідство завершено і всі докази зібрані, обставини встановлені. А тому відсутній ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-не доведено ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних;
-відсутні ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється;
-в апеляційній скарзі прокурор САП ОСОБА_8 посилається на п. 2 ч. 1 ст. 409, ст. 411 КПК України, але при цьому не зазначає, в чому саме полягає невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, чому висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та чому невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 .
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та прокурор САП ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки прокурора САП ОСОБА_8, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора САП, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України. У межах цього кримінального провадження, 28 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в:
-у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України;
-у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Тому колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
На стадії досудового розслідування суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року).
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення підозри ОСОБА_5 існували факти та інформація, які свідчили про те, що він міг вчинити кримінальні правопорушення, про підозру у яких йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать докази та документи, які додані до матеріалів клопотання та досліджені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що описана у клопотанні детектива НАБУ та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективами НАБУ та прокурорами САП матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 з відповідними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 358 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо наявності у цьому кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про наявність ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, а колегія суддів погоджується, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив НАБУ послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, за який застосовується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, кримінальне правопорушення за ст. 369 КК України, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.
Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це свідчить також:
1)наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного ОСОБА_5, що може вказувати на достатні фінансові спроможності підозрюваного забезпечити своє переховування (том 2, а.с. 180-187; том 3, а.с. 154-160);
2)наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та законних підстав для перетину державного кордону (том 1, а.с. 188);
3)історія перетину державного кордону підозрюваним, в т.ч. в умовах воєнного стану (том 3, а.с. 161-162);
4)неодноразова неявка ОСОБА_5 за викликом до органу досудового розслідування (том 2, а.с. 149-179);
5)наявність у підозрюваного ОСОБА_5 дозволу на проживання та працевлаштування в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії (том 2, а.с. 146-148).
Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення кримінальних правопорушень про підозру у яких повідомлено ОСОБА_5, обставини їх вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, про наявність зазначеного ризику свідчить те, що в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_21 та блокнот в якому були виявлені записи щодо «Заяви на відвід НАБУ і ПРОЦ», «по шахрайству», «Скачати відео запису обрання запобіжного заходу», «Матеріали по ОСОБА_24 », які свідчать про те, що він, незважаючи на наявність заборони ОСОБА_21 спілкуватись з ОСОБА_5, підтримує з ним стосунки, та в такий спосіб може вживати заходів щодо уникнення ОСОБА_21 кримінальної відповідальності та протидії досудовому розслідуванню (том 2, а.с. 149-179).
Підозрюваний ОСОБА_5, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, зважаючи на наявні в матеріалах провадження відомості про те, що ОСОБА_5 перешкоджав працівникам Державного бюро розслідувань у проведенні слідчих дій при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000681 від 24.04.2023 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2 КК України та висловлював усні погрози на адресу слідчих (том 2, а.с. 202-203).
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про недоведеність прокурором ризику вчинення підозрюваним спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки станом на день розгляду апеляційної скарги досудове розслідування завершено, а стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування (Постанова детектива НАБУ від 12.04.2024 № 521-296/10354), що унеможливлює проведення будь-яких слідчих дій, спрямованих на отримання речей та документів, до яких підозрюваний ОСОБА_5 має доступ та може їх знищити, приховати або спотворити.
Водночас, колегія суддів критично оцінює висновки слідчого судді про те, що:
-прокурором САП не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;
-до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати житло, та покласти на нього ряд процесуальних обов`язків,
та вважає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи і наявним у матеріалах провадження доказам, з огляду, зокрема, на характер та період вчинення злочинів, доведеність існування заявлених ризиків та підтвердження їх конкретними доказами у справі, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи досліджені обставини справи, колегія суддів переконана, що у ході розгляду клопотання детектива НАБУ слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема дійшовши висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 358 КК України, зокрема тяжкого, та наявність 3 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, необгрунтовано відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав на достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вбачає правові підстави для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (підозрюваного).
Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами, ОСОБА_5 отримав дохід в період з 2002 по 2023 рік в сумі 92 734 960 грн, в тому числі за 2023 рік дохід в сумі 50 382 055 грн. (том 2, а.с. 187).
Згідно з відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником 8-ми нежитлових приміщень загальною площею 90,5 кв. м. (том 3, а.с. 154-160).
Колегія суддів вважає, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5, його особи, обставин кримінального правопорушення й встановлених ризиків, застава у розмірі 20 000 000 (двадцяти мільйонів) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Таким чином, існують достатні підстави для скасування ухвали слідчого судді, часткового задоволення апеляційної скарги прокурора САП та клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у вищевказаному розмірі.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Колегія суддів враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищенаведеного, апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_8 слід задовольнити частково. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03 серпня 2023 року - частковому задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 182, 194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою:
1. Клопотання детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, але не пізніше дня закінчення строку досудового розслідування, та взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 20 000 000 (двадцяти мільйонів) гривень.
4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ НОМЕР_2, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_3, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді, суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному колегією суддів.
6. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_21, ОСОБА_22, свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;
- носити електронний засіб контролю.
7. З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
8. Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
9. В іншій частині клопотання та апеляційної скарги прокурора відмовити.
10. Попередити підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3