- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/3667/24
Провадження № 1-кс/991/3703/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
08 травня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні про арешт майна відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: старший детектив Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3
Власник майна ОСОБА_4 ; представник власника майна - адвокат ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (надалі - прокурор).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
29 квітня 2024 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07.04.2020 за фактом заволодіння та привласнення бюджетних коштів військовими службовими особами Генерального штабу Збройних сил України, зокрема Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу та Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України, військових представництв та службовими особами ТОВ «Еверест Лімітед», а також інших суб`єктів господарювання приватної форми власності в ході виконання умов державного контракту за державним оборонним замовленням на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 30.12.2016 № 308/2016/9 щодо розробки системи оперативного (бойового) управління ЗСУ за ознаками складу злочинів, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
У ході досудового слідства встановлено, що 30.12.2016 між Міністерством оборони України, як замовником, та ТОВ «Еверест Лімітед», як виконавцем, в межах закритої тендерної процедури (державне оборонне замовлення) укладено державний контракт № 308/2016/9 на розробку автоматизованої системи оперативного управління ЗС України в рамках дослідно-конструкторської розробки (надалі - ДКР) шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1».
При цьому ТОВ «Еверест Лімітед» не мало досвіду в побудові автоматичної системи управління військами, а було залучено до виконання оборонного замовлення шляхом лобіювання їх інтересів військовими службовими особами.
Загальна сума по цьому контракту становить 722 616 765,24 гривень.
Відповідно до тактико-технічного завдання ДКР «ІНФОРМАЦІЯ_1», специфікації до контракту, з метою реалізації функціоналу ДКР ТОВ «Еверест Лімітед» мало розробити спеціальне програмне забезпечення, а не придбати його. Проте, враховуючи відсутність у ТОВ «Еверест Лімітед» досвіду створення подібних програмних продуктів, представники замовника протиправно спростили задачу виконавцю шляхом погодження ТОВ «Еверест Лімітед» придбання готових програмних продуктів у третіх осіб.
Під виглядом нових програмних продуктів фактично зазначені суб`єкти господарювання у зазначену систему оперативного управління ЗСУ встановлено наявні у вільному доступі, незначно змінені програмні продукти, які не відповідають технічному завданню за обсягом можливостей, ступенем захищеності тощо. Крім цього, собівартість цих програмних продуктів є значно меншої вартості, аніж видатки державного бюджету на їх придбання.
Так, ТОВ «Еверест Лімітед» у якості платформи ДКР «ІНФОРМАЦІЯ_1» використало придбані у афілійованих суб`єктів господарської діяльності продукти, а саме: систему документообігу та автоматизації бізнес-процесів «Megapolis.DocNet», «UnityBase Defense» та «SMS Communication System», що призвело до безпідставних витрат з державного бюджету в сумі 239 млн.грн. (98 млн.грн. нібито на розробку спеціального програмного забезпечення та 141 млн.грн. на його доопрацювання та адаптацію).
Більшу частину бюджетних коштів, одержаних ТОВ «Еверест Лімітед» у ході виконання ДКР шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1», перерахувало на рахунки афілійованих суб`єктів господарювання: ТОВ «Айкюжн ІТ», ТОВ «Інтекресі Бейз», ТОВ «НДІ Автопром» та ТОВ «РКІ-Консалтинг» за виконані роботи на умовах співвиконавців, поставлені програмні продукти та техніку.
Згідно з аудиторським звітом північно-східного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 14.12.2020 № 234/6/40/6 встановлено факти невідповідності виготовленого дослідного зразка попередньо затвердженим технічним завданням, ризики в управлінні коштами та майном, а також неефективне використання бюджетних коштів та зауваження щодо створеного програмного продукту і його функціоналу, а саме: 171,9 млн.грн. протиправних видатків унаслідок здійснення оплати за перенесення строків виконання робіт, здійснення додаткових видатків на оплату ПДВ, витрати на коригування документації тощо; 550,7 млн.грн. ризик втрати майна через неналежне та несвоєчасне проведення інвентаризації майна, яке перебувало у виконавця ДКР; 15,2 млн.грн. безпідставні видатки на закупівлю програмного забезпечення, що фактично не використовувалось; 3,9 млн.грн. безпідставних видатків на розробку робочої конструкторської документації, що не знайшла свого відображення в спеціальному програмному забезпеченні; 263,7 млн.грн. видатків на оплату ймовірно завищених обсягів виконаних виконавцем робіт, без фактичної перевірки трудомісткості розробленого продукту.
Як наслідок розроблювана система оперативного управління ЗСУ не відповідала першочергово встановленим тактико-технічним завданням вимогам.
Указане свідчить про наявність в діях службових осіб Генерального штабу Збройних сил України, зокрема Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу та Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України, військових представництв та службовими особами ТОВ «Еверест Лімітед», а також інших суб`єктів господарювання приватної форми власності складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України, а саме заволодіння чужим майном - коштами державного бюджету, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
У клопотанні прокурор зазначає, що керівник ТОВ «Еверест Лімітед» ОСОБА_4 зі сторони головного виконавця - очолюваного ним товариства підписував розрахунково-калькуляційні матеріали в межах ДКР із штучно завищеною вартістю виконаних робіт, а також без погодження установи, що здійснює воєнно-науковий супровід ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ЦНДІ, основного користувача системи - Головного оперативного управління ГШ ЗСУ, підписував зміни до тактико-технічного завдання, якими суттєво звужувався функціонал спеціального програмного забезпечення (з запланованих першочергово 200-250 інформаційно-розрахункових задач (ІРЗ) до 10-15 ІРЗ у кінцевому варіанті ДКР), безпідставно пролонгував строки здачі етапів (підетапів робіт) виконання ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1» тощо.
25 квітня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон "Xiaomi Mi 10T Pro", модель М2007J3SG, IMEI НОМЕР_1, НОМЕР_2, - доступ до інформації, що на ньому міститься, обмежується його власником, а також пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; ноутбук Acer TMP414-51-595W, s/n НОМЕР_3 із зарядним пристроєм, на якому міститься інформація щодо порядку створення ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1», водночас доступ до інформації котрого (зокрема, додатків для обміну повідомленнями (Signal, Viber, Telegram тощо) обмежується його власником, а також пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; USB-накопичувач у корпусі білого кольору з написом АН0000181 - на якому міститься інформація щодо порядку створення ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1»; картка пам`яті micro-SD 9181AA 32G 09QS2 з адаптером - на якій міститься інформація щодо порядку створення ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1»; жорсткий диск s/n S2UQJ9DC705774 місткістю 750 Gb - у ході огляду якого не вдалося отримати доступ до наявної на ньому інформації, що унеможливило встановлення вмісту даних на ньому у ході проведення обшуку; флеш-носій "Transcend" з написом "Vega" D33193 у корпусі білого кольору - на якому міститься інформація щодо порядку створення ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1»; системний блок до ПК (код приладу E9F748DE-2CD6-4012-B049-EDD82190F843) - на якому міститься інформація щодо порядку створення ДКР, шифр «ІНФОРМАЦІЯ_1», водночас доступ до інформації, що на ньому міститься, обмежується його власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; договір (прим. №4) про передачу майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності №36413/1820 від 28.09.2023; копія листа Департаменту захисту інформації Держспецзв`язку №04-648/ВС1 від 23.07.2022 щодо затвердження матеріалів державних експертиз КСЗІ; копії трьох атестатів відповідності щодо засвідчення КСЗІ; копія протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед»; копія наказу №2/д від 19.03.2014 щодо призначення ОСОБА_4 на посаду директора ТОВ «Еверест Лімітед»; витяг з протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед» від 18.03.2014; зауваження щодо організації роботи центру оперативного керівництва станом на 13.01.2021.
Враховуючи те, що указані вище предмети та документи можуть містити відомості, що будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, 25 квітня 2024 року указані вище предмети та документи постановою детектива визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме: мобільний телефон "Xiaomi Mi 10T Pro", модель М2007J3SG, IMEI НОМЕР_1, НОМЕР_2 ; ноутбук Acer TMP414-51-595W, s/n НОМЕР_3 із зарядним пристроєм; USB-накопичувач у корпусі білого кольору з написом АН0000181; картка пам`яті micro-SD 9181AA 32G 09QS2 з адаптером; жорсткий диск s/n S2UQJ9DC705774 місткістю 750 Gb; флеш-носій "Transcend" з написом "Vega" D33193 у корпусі білого кольору; системний блок до ПК (код приладу E9F748DE-2CD6-4012-B049-EDD82190F843); договір (прим. №4) про передачу майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності №36413/1820 від 28.09.2023; копія листа Департаменту захисту інформації Держспецзв`язку №04-648/ВС1 від 23.07.2022 щодо затвердження матеріалів державних експертиз КСЗІ; копії трьох атестатів відповідності щодо засвідчення КСЗІ; копія протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед»; копія наказу №2/д від 19.03.2014 щодо призначення ОСОБА_4 на посаду директора ТОВ «Еверест Лімітед»; витяг з протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед» від 18.03.2014; зауваження щодо організації роботи центру оперативного керівництва станом на 13.01.2021. Також просить зберігання майна, на яке накладено арешт, доручити Головному підрозділу детективів НАБ України в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання копіями матеріалів, зокрема: витягом з ЄРДР; постановою про визначення підслідності від 03 листопада 2022 року; постановою про зміну групи прокурорів від 18 квітня 2024 року; ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 19 жовтня 2021 року; аудиторським звітом від 14 грудня 2020 року; листом ДВКР СБУ від 27.11.2020; ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024; протоколом обшуку від 25.04.2024 з додатками; постановою про визнання речовим доказом від 25.04.2024; постановою про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 26 квітня 2024 року тощо.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник- адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Разом з тим, адвокат ОСОБА_5 надав слідчому судді заперечення, у яких зазначив про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки детектив звернувся з даним клопотанням із пропуском строку. Крім того, зазначив, що факт наявності злочину нічим не доведений, а тому не може бути і достатніх підстав вважати майно- доказом злочину.
Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього та заслухав думки сторін судового провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».
Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України: «Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання».
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 25 квітня 2024 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено речі та документи, які перебували у володінні ОСОБА_4 та які у подальшому були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42020100000000123 на підставі постанови детектива від 25 квітня 2024 року, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, підставою для накладення арешту на майно є те, що у ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження з метою встановлення наявності файлів на вилучених носіях даних, у тому числі видалених, які містять відомості щодо обставин вчиненого злочину.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім того, накладення арешту на вказане майно забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні речі та документи, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді від 22 квітня 2024 року був наданий дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 а з метою відшукання зазначених у цьому клопотанні речей та документів, у зв`язку з чим вони не є тимчасово вилученим майном, у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України. В той же час, з копії опису вкладення, яке міститься у судовій справі (том 1 а.с. 160), видно, що прокурор звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого під час обшуку майна 27 квітня 2024 року, тобто у межах строку, встановленого абз. 2 ч. 5 ст.171 КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Інші питання (обставини), на які посилається адвокат ОСОБА_5 у своїх запереченнях, жодним чином не спростовують встановлені слідчим суддею підстави для накладення арешту на вилучене майно, а їх вирішення не стосується предмету цього розгляду та не буде впливати на кінцеве рішення.
В той же час, не можуть бути задоволені вимоги клопотання в частині доручення Головному підрозділу детективів НАБУ зберігати майно, на яке накладено арешт, оскільки норми кримінального процесуального законодавства не наділяють слідчого суддю такими повноваженнями.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Клопотання прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року - задовольнити частково.
2. Накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме:
- мобільний телефон "Xiaomi Mi 10T Pro", модель М2007J3SG, IMEI НОМЕР_1, НОМЕР_2 ;
- ноутбук Acer TMP414-51-595W, s/n НОМЕР_3 із зарядним пристроєм;
- USB-накопичувач у корпусі білого кольору з написом АН0000181;
- картка пам`яті micro-SD 9181AA 32G 09QS2 з адаптером;
- жорсткий диск s/n S2UQJ9DC705774 місткістю 750 Gb;
- флеш-носій "Transcend" з написом "Vega" D33193 у корпусі білого кольору;
- системний блок до ПК (код приладу E9F748DE-2CD6-4012-B049-EDD82190F843);
- договір (прим. №4) про передачу майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності №36413/1820 від 28.09.2023;
- копія листа Департаменту захисту інформації Держспецзв`язку №04-648/ВС1 від 23.07.2022 щодо затвердження матеріалів державних експертиз КСЗІ;
- копії трьох атестатів відповідності щодо засвідчення КСЗІ;
- копія протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед»;
- копія наказу №2/д від 19.03.2014 щодо призначення ОСОБА_4 на посаду директора ТОВ «Еверест Лімітед»;
- витяг з протоколу зборів учасників ТОВ «Еверест Лімітед» від 18.03.2014;
- зауваження щодо організації роботи центру оперативного керівництва станом на 13.01.2021.
3. В решті клопотання відмовити.
4. Ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 13 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1