Опис справи
НАБУ і САП підозрюють посадовців ЗСУ та директора приватного товариства в зловживанні при розробці автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «ДЗВІН». На проєкт було витрачено 722 млн грн бюджетних коштів, з яких 246 млн грн імовірно розтратили.
Серед підозрюваних:
- Радіон Тимошенко - колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант;
- Володимир Рапко - ексначальник військ зв’язку ЗСУ, генерал-майор;
- Віктор Артихович - ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник;
- Юрій Пастухов - директор ТОВ «Еверест Лімітед» та головний виконавець контракту.
За даними слідства, у 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з приватною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. Протягом чотирьох років технічне завдання змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість проєкту на 300 мільйонів гривень. Без належного обґрунтування кількість дослідних зразків зросла з 4 до 12, що спричинило додаткові витрати на коригування документації, а саме 115 мільйонів гривень.
Як встановили НАБУ і САП, розроблена система:
- не відповідає технічному завданню;
- несумісна з протоколами НАТО;
- не інтегрується з військовими системами;
- із 200 запланованих інформаційно-розрахункових задач реалізовано лише 10.
Попри значні недоліки, наприкінці 2022 року систему «ДЗВІН» офіційно прийняли на озброєння ЗСУ.
Вже у 2024 році замість того, щоб усунути критичні проблеми, на доопрацювання системи навпаки хотіли виділити додаткові кошти. Це може свідчити не лише про спроби приховати попередні корупційні зловживання, а й про наміри їх продовжити.
Дії фігурантів інкриміновані за ст. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
.png)
.png)
.png)
У 2021 році журналісти Bihus.Info у розслідуванні повідомили, що Міноборони замовило у ТОВ «Еверест Лімітед» розробку системи управління ЗСУ. На її створення витратили чотири роки та 600 мільйонів гривень бюджетних коштів. Однак аудит виявив у «Дзвоні» настільки серйозні недоліки, що її впровадження в армії може бути не лише недоцільним, а й неможливим.
Аудит також встановив конкретний перелік посадовців, які ухвалювали рішення щодо проєкту та підписували відповідні документи. Формально замовником виступало Міністерство оборони, яке й оплачувало контракт, однак керували процесом чиновники Генштабу ЗСУ.
Контракт із компанією підписав тодішній начальник військ зв’язку Генштабу генерал Володимир Рапко. Ідея збільшити кількість комплектів утричі та завищити кошторис на додаткові 255 мільйонів гривень походила з доповіді Управління розвитку автоматизації (на той час під командуванням полковника Віктора Артиховича).
Підписи Рапка й Артиховича також стоять під актами приймання робіт на всіх етапах розробки «ДЗВОНУ» — проєкт виконували, здавали й приймали поступово. Винятком став лише останній етап, який так і не відбувся.
