- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 623/261/19
Провадження 1-кп/991/123/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку з Дружківським міським судом Донецької області),
захисників адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_8 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України;
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000291, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2018, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею частиною 3 статті 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.
1.1.Захисник ОСОБА_8 10.05.2024 на електронну адресу суду надіслала заяву про відвід прокурору САП ОСОБА_5 від участі у розгляді справи.
1.2.Заява про відвід обґрунтована тим, що у сторони захисту наявні об`єктивні сумніви в неупередженості прокурора у зв`язку з його висловлюваннями у судових засіданнях. Прокурор систематично демонструє своє упереджене ставлення до захисника. Дискредитуючі висловлювання прокурора впливають на ділову репутацію захисника, адже він постійно порівнює її з попередніми адвокатами та зневажливо ставиться до неї, намагається переконати колегію суддів, що сторона захисту затягує розгляд справи, заявляючи різні клопотання. Такі дії прокурора призводять до погіршення умов сторони захисту, формування негативної думки про обвинуваченого і захисника та обмежують сторону захисту в можливості користуватися процесуальними правами.
1.3.Також підставою для відводу захисник зазначає психологічний тиск з боку прокурора на свідка. Так, сторона захисту заявила клопотання про виклик для допиту свідка ОСОБА_11, прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, аргументуючи це тим, що ОСОБА_11 був обвинуваченим у даній справі. Суд задовольнив клопотання та здійснив виклик свідка, повідомивши йому про необхідність явки у судове засідання. В судовому засіданні 03.05.2024 прокурор повідомив, що він особисто телефонував свідку, тому йому достеменно відомо, що свідок 06.05.2024 буде у Києві і зможе прибути для допиту. В особистій телефонній розмові зі свідком ОСОБА_11 06.05.2024 останній підтвердив, що йому телефонував прокурор та повідомив про необхідність з`явитися на виклик для допиту до приміщення Вищого антикорупційного суду. Така поведінка прокурора свідчить про здійснення тиску на свідка, адже що саме говорив прокурор свідку - невідомо, але очевидно, що метою прокурора є викликати страх у свідка надавати показання, які заперечуватимуть позицію сторони обвинувачення, враховуючи, що свідок ОСОБА_11 був обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. КПК України не передбачено, що прокурор зобов`язаний забезпечити явку у судове засідання свідка сторони захисту, тому прокурор перевищив свої повноваження, що свідчить про його упередженість.
1.4.Захисник просить відвести прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018.
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_8 просила задовольнити відвід з викладених у заяві підстав.
2.2.Захисник ОСОБА_9 підтримав думку захисника ОСОБА_8 щодо упередженості прокурора, проте зазначив, що розгляд питання про відвід передчасний, спочатку потрібно провести допит свідка ОСОБА_11, під час якого поставити йому запитання щодо зазначеного захисником дзвінка та здійснення тиску з боку прокурора. Прокурора потрібно притягнути до відповідальності за перевищення службових повноважень.
2.3.Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію своїх захисників.
2.4.Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення заяви про відвід заперечив.
3.Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
3.2.Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі статтею 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
3.3.Неупередженість (об`єктивність) прокурора передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК). Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.
3.4.Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (стаття 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (стаття 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та забезпечення законності (стаття 9 КПК України України).
3.5.Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує його об`єктивність і неупередженість в кожному кримінальному провадженні. Якщо ж прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні.
3.6.Підстава, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, і такі випадки неможливо наперед визначити або унормувати. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини у кожному конкретному випадку. Отже, ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Як вбачається із формулювань статті 77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами.
3.7.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (стаття 80 КПК України). Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.
3.8.З урахуванням позиції сторони захисту Суд має встановити, чи містять рішення та дії прокурора ОСОБА_5 під час судового розгляду у кримінальному провадженні ознаки упередженості, в даному випадку - висловлювання у судових засіданнях та здійснення телефонного дзвінка свідку сторони захисту ОСОБА_11 .
3.9.Обґрунтовуючи упередженість прокурора, захисник посилається на те, що він своїми висловлюваннями у судовому засіданні дискредитує її як фахівця. Суд наразі не вбачає об`єктивного підґрунтя в таких доводах. Під час судових засідань прокурор дійсно висловлював свою думку щодо заявлених стороною захисту клопотань і заперечував проти їх задоволення. Проте такі висловлювання не мали такого характеру, який би впливав на репутацію захисника або якимось чином погіршував становище сторони захисту. Висловлення прокурором позиції щодо заявлених захисником ОСОБА_8 клопотань про витребування документів та тимчасовий доступ до речей і документів не було здійснено у зневажливій формі, або в такій, яка б принижувала сторону захисту.
3.10.Стверджуючи про обмеження прав сторони захисту, ОСОБА_8 не наводить жодного зв`язку між висловлюваннями прокурора та можливостями адвоката здійснювати належний захист свого підзахисного. Більше того, обсяг процесуальних прав захисника визначений законом і будь-які висловлювання інших учасників процесу не можуть звузити цей обсяг або перешкодити захиснику у здійсненні своєї діяльності. Прокурор має право висловити думку про поважність/неповажність неприбуття захисника у судове засідання, однак відповідне рішення з цього питання ухвалює суд з урахуванням досліджених обставин.
3.11. Висловлювання прокурора про намагання сторони захисту затягнути судовий розгляд та порівняння з іншими захисниками - це суб`єктивна думка, твердження, позиція сторони обвинувачення, яку прокурор має право висловити у судовому засіданні. Упередженість пов`язана із наперед визначеним ставленням до чого-небудь, у даному випадку - до здійснення захисником певних дій та до сторони захисту загалом. Сторона захисту і сторона обвинувачення постійно перебувають у відносинах змагальності, що зумовлює процесуальне протистояння та висловлення незгоди із рішеннями (діями) учасника кримінального провадження під час судового провадження у судових засіданнях. Тому висловлювання прокурором своєї позиції у судовому засіданні не може свідчити про його упередженість, а твердження захисника про упередженість ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях та зводиться до незгоди з висловленою прокурором думкою у судовому засіданні.
3.12.Щодо тверджень захисника ОСОБА_9 про перевищення службових повноважень прокурором, то у сторони захисту наявні можливості реагувати на перевищення прокурором своїх повноважень або недотримання етичних норм за наявності об`єктивних для того підстав. Це, своєю чергою, не має жодного відношення до процесуальних підстав для відводу прокурора у кримінальному провадженні і здійснюється поза межами судового розгляду відповідного кримінального провадження.
3.13.Суд не бере до уваги доводи захисника про можливе здійснення тиску, адже вони не підтверджуються і зводяться лише до того, що захисник, не будучи обізнаною про зміст розмови між прокурором та свідком, впевнено стверджує, що прокурор має на меті викликати страх у свідка надавати показання, які заперечуватимуть позицію сторони обвинувачення. Тобто, в цьому контексті захисник висловлює виключно свої суб`єктивні міркування про те, що здійснений прокурором дзвінок ОСОБА_11 для виклику у судове засідання для допиту в якості свідка, був здійснений з метою його залякування. Разом з тим, суд зазначає, що під час проведення допиту зазначеного свідка, сторона захисту може особисто поставити запитання свідку щодо залякування його прокурором та у разі встановлення зазначеної обставини звернутися з відповідною заявою. Тим більше, що свідок перед допитом приводиться до присяги та попереджається про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 КК України за надання завідомо неправдивих показань.
3.14.Також захисник не надала іншої інформації щодо можливих видимих ознак упередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, про які вона зазначила як про підставу для відводу прокурора, а тому суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими.
4. Оцінюючи в сукупності доводи захисника і встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора обставини, Суд не вбачає упередженості прокурора, тому в задоволенні заяви про відвід належить відмовити.
Керуючись статтями 77, 81, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 21.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13