- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3224/23
Провадження 1-кп/991/51/23
У Х В А Л А
іменем України
20 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника власника майна адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПП «Харчові технології» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України.
1.1.Представник ПП «Харчові Технології» адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про скасування арешту майна.
1.2.Своє клопотання представник власника майна мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2019 у справі № 4910/34/19 задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 та накладено арешт на майно ПП «Харчові Технології» із забороною відчуження та розпорядження. Приватне підприємство звернулося до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, однак її залишено без задоволення, а ухвалу без змін. ПП «Харчові Технології» як власник арештованого майна вважає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки сторона обвинувачення не довела наявність будь-яких ризиків щодо приховання, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, а саме по собі арештоване нерухоме майно ПП «Харчові Технології» не відповідає ознакам речових доказів. Крім того, накладення арешту на вказані активи не відповідало принципам пропорційності, співмірності та меті кримінального провадження. Зважаючи на тривалість перебування майна під арештом, відпала будь-яка потреба в подальшому арешті майна ПП «Харчові Технології».
1.3.Станом на дату укладення правочинів щодо відчуження майна ТОВ «ООЕЗ» на користь ПП «Харчові технології» ОСОБА_18 не був керівником, учасником або бенефіціарним власником підприємства. Арештовані нежитлові будівлі та споруди, а також земельна ділянка набуті ПП «Харчові Технології» за договорами від 12.04.2016 та 28.07.2017. З афідавіту ОСОБА_8 очевидно, що відчуження нерухомого майна ТОВ «ООЕЗ» третій особі не пов`язано з цим кримінальним провадженням, а стосується взаємин АТ «Державний експортно-імпортний банк» з ТОВ «ООЕЗ». Таким чином, посилання слідчого судді в ухвалі на обставину, яка не є предметом дослідження у кримінальному провадженні, підтверджує позицію стосовно необґрунтованості накладення арешту. Рішення щодо відчуження майна прийнято задовго до внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження. Крім того, навіть якщо припустити, що ОСОБА_19 вплинув на рішення щодо відчуження майна ТОВ «ООЕЗ» для уникнення звернення на нього стягнення за договором поруки, який укладено з АТ «Державний експортно-імпортний банк», що кримінальне провадження щодо ОСОБА_19 закрито 31.12.2020 у зв`язку з його смертю. Таким чином, будь-які ризики пов`язані з особою ОСОБА_19, відсутні.
1.4.Бенефіціарний власник та/або керівник ПП «Харчові Технології» не мають статусу в кримінальному провадженні та не пов`язані з обвинуваченими. Отже, останні не мають впливу на рішення та діяльність ПП «Харчові Технології». Засновником ПП «Харчові технології» є компанія «ВІРМІНІА ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», а кінцевим бенефіціаром - ОСОБА_20 Керівником з 2019 року є ОСОБА_18 ПП «Харчові Технології» продовжує здійснювати свою господарську діяльність та не вчиняє спроб приховати чи відчужити зазначене майно.
1.5.Під час накладення арешту на майно не проаналізовано вартість арештованого майна порівняно з розміром шкоди, що інкримінується в рамках кримінального провадження. Фактична вартість активів, на які накладено арешт, складає 12 000 000 доларів США. Разом із тим, за версією сторони обвинувачення, для придбання майна ТОВ «ООЕЗ» обвинувачені легалізували 6 500 000 доларів США (кредитних коштів). З цього випливає, що інкримінована матеріальна вигода, одержана обвинуваченими, є вдвічі меншою за вартість майна, на яке суд наклав арешт. Більше того, ця різниця зростає в декілька разів, якщо враховувати, що за кредитним договором повернення коштів забезпечене заставою та іпотекою елеваторного комплексу, вартість якого після встановлення факту неплатоспроможності боржника (ПрАТ «Креатив») станом на 2018 рік становила 174 242 390,26 грн без ПДВ. У документах, доданих детективом до клопотання про накладення арешту, не згадується та не аналізується факт повернення 20 000 000 доларів США на рахунок ПрАТ «Креатив». Кошти в сумі 20 000 000 дол. США були перераховані ПрАТ «Креатив» на придбання тропічної олії за контрактами № 3267 та № 3268, однак фактичної поставки олії не відбулося, компанії-продавці згодом мали зобов`язання повернути передплату в повному обсязі. Так, за період з 31.03.2014 по 16.04.2014 зазначені кошти в повній сумі повернулися на рахунок ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» та надалі використовувалися на потреби підприємства.
1.6.Арештоване майно ПП «Харчові Технології» не відповідає жодній з ознак речового доказу, визначених у статті 98 КПК України та не може використовуватися для встановлення й доведення обставин кримінального провадження.
1.7.Просить скасувати арешт майно, що належить на праві власності ПП «Харчові Технології», а саме:
- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 6,8445 га, кадастровий номер 5110136600:30:005:0010, реєстраційний номер 433771051101, що перебуває у спільній власності ПП «Харчові Технології» (код ЄДРПОУ 32718598), ТОВ «Агропром-КР» (код ЄДРПОУ 40349948) в частках 99% та 1% відповідно;
- нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 26536,1 кв м, реєстраційний номер 471144051101, що перебувають у спільній власності ПП «Харчові Технології» (код ЄДРПОУ 32718598), ТОВ «Агропром-КР» (код ЄДРПОУ 40349948) в частках 99% та 1%;
- нежитлову будівлю цеху за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 290,7 кв м, реєстраційний номер 395334551101, що перебуває у власності ПП «Харчові Технології».
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту майна підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні, та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2019 у справі № 4910/34/19 на майно, що належить на праві власності ПП «Харчові Технології».
2.2.Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого клопотання про скасування арешту з майна та зазначив, що воно отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також є способом легалізації грошових коштів, адже придбання цього майна здійснено за кредитні грошові кошти, які ПрАТ «Креатив» отримало від банку на придбання тропічної олії за контрактами. Питання про накладення арешту на зазначене майно розглядалося у першій інстанції та було предметом перегляду в апеляційній інстанції, накладення арешту Апеляційною палатою визнано обґрунтованим. В даному випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів є єдиним можливим варіантом, оскільки якщо брати до уваги, що ПП «Харчові Технології» є добросовісним набувачем такого майна, то накладення арешту з метою конфіскації або відшкодування завданої шкоди законодавством не передбачено. Крім того, на момент накладення арешту на майно не існувало інституту спеціальної конфіскації. ПП «Харчові технології» не фігурує у кримінальному провадженні, тому сторону обвинувачення цікавить лише майно в тій комплектності, в якій його придбано за грошові кошти, отримані шляхом вчинення злочину, тому підстави для арешту зазначеного майна будуть існувати до прийняття остаточного рішення у кримінальній справі.
2.3.Представником власника майна також не доведено, що відпала потреба в арешті, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
3.Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України (в редакції, чинній на час накладення арешту) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.2. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.3. Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 від 01.10.2019 у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 визнано речовими доказами корпоративні права ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» у розмірі внеску до статутного фонду 76 927 639,5 грн (або 80,1%), що належать іноземним компаніям, бенефіціарним власником (контролером), яких є компанія-нерезидент «TITAN LTD»; на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, площею 6.8445 га, кадастровий номер 5110136600:30:005:0010, реєстраційний номер 433771051101, що перебуває у спільній власності ПП «Харчові Технології», ТОВ "АГРОПРОМ-КР" (в частках 99% та 1%, відповідно); на нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 26536.1 кв м, реєстраційний номер 471144051101, що перебувають у спільній власності ПП «Харчові Технології», ТОВ "АГРОПРОМ-КР" (в частках 99% та 1%, відповідно) зі складовими частинами; на нежитлову будівлю цеху за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 290.7 кв м, реєстраційний номер 395334551101, що перебуває у власності ПП «Харчові Технології».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2019 у справі № 4910/34/19 задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 та накладено арешт на зазначене майно із забороною його відчуження та розпорядження ним.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 у справі № 4910/34/19 апеляційна скарга адвоката ОСОБА_21 залишена без задоволення, ухвала слідчого судді про арешт майна у справі № 4910/34/19 без змін.
3.4.Відповідний порядок скасування арешту майна закріплений у статті 174 КПК України.
Так, у частині 1, 2 статті 174 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Реалізація права на звернення до суду з відповідним клопотанням обумовлена не тим, що суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, а пов`язано з наявністю двох умов, закріплених у статті 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.
При розгляді такого клопотання суд не оцінює ухвалу про арешт майна на предмет її законності, вмотивованості чи обґрунтованості, оскільки це відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час апеляційного оскарження такої ухвали. Суд встановлює підстави для скасування арешту та які впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування, але які не досліджувалися під час накладення арешту на майно в силу відсутності особи, щодо майна якої вирішувалося клопотання про арешт, або ж нові підстави, які виникли після арешту майна і впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування.
3.5.У клопотанні адвокат вказує на необґрунтованість накладення арешту та відсутність подальшої потреби в цьому заході забезпечення кримінального провадження, що обумовлює дослідження і оцінку судом обставин в цих межах.
3.6.Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.7.За версією сторони обвинувачення частину коштів в розмірі 6 500 000 доларів США, одержаних внаслідок привласнення отриманих в АТ «Ощадбанк» кредитних коштів, бенефіціарні власники групи «Креатив» (обвинувачені у цій справі) легалізували шляхом фінансування купівлі контрольованою ними компанією-нерезидентом «Titan LTD» ста відсотків акцій восьми іноземних компаній, що володіли часткою участі у структурі капіталу ТОВ «ООЕЗ» та нерухомим майном. Це майно в подальшому ТОВ «ООЕЗ» продало ПП «Харчові технології».
3.8.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2019, ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна та суд під час апеляційного перегляду надали оцінку обставинам пов`язаними з набуттям ПП «Харчові технології» у ТОВ «ООЕЗ» арештованого нерухомого майна. Зміст ухвали АП ВАКС від 05.12.2019 свідчить, що доводами апеляційної скарги представника були відсутність причетності ПП «Харчові технології» до кримінального провадження та правомірне набуття майна. Суд у зазначеній ухвалі проаналізував такі доводи представника, надав їм відповідну оцінку та зазначив: «Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що арештоване майно підпадає під ознаки речових доказів у цьому кримінальному провадженні… Завдання, для виконання якого детектив звернувся з клопотанням від 15.11.2019, а саме: запобігання можливості відчуження для забезпечення збереження речових доказів, може бути виконане лише через застосування арешту майна (без позбавлення права користування). Наявність ризику відчуження майна обумовлюється тим, що: (1) це майно вже відчужувалось з метою уникнення негативних наслідків у виді звернення на нього стягнення банком; (2) вказане майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, що може бути підставою для застосування певних обмежень, пов`язаних із здійсненням розслідування даного кримінального провадження; (3) цим майном юридичною особою, яка є фактично підконтрольною сім`ї Березкіних, які є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, що дає підстави припускати наявність подальшої зацікавленості в уникненні обмежень, пов`язаних із здійсненням розслідування даного кримінального провадження.». Отже, доводам представника ОСОБА_6, якими він мотивує необґрунтованість накладення арешту, вже надана відповідна оцінка, а підстави для накладення арешту перевірені та підтверджені ухвалою суду Апеляційної інстанції.
3.9.Долучені до матеріалів клопотання додатки (документи), які не досліджувалися під час накладення арешту та були отримані стороною захисту при відкритті матеріалів досудового розслідування, на переконання представника підтверджують, що грошові кошти в сумі 20 000 000 дол США, які перераховані ПрАТ «Креатив» на придбання тропічної олії за контрактами № 3267 та № 3268, за період з 31.03.2014 по 16.04.2014 в повній сумі повернулися на рахунок ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» та надалі використовувалися на потреби підприємства. Однак обставини, про які зазначає представник, судом в повній мірі ще не досліджені під час змагального судового розгляду. Судом не досліджені матеріали кримінального провадження в тому обсязі, який би надав можливість оцінити обґрунтованість доводів представника власника майна. Також судом ще не досліджено вартість арештованого майна, щоб мати можливість зробити обґрунтовані висновки про пропорційність накладеного арешту в прив`язку до інкримінованої шкоди. У зв`язку з чим, надані адвокатом документи можуть розцінюватися судом лише як позиція представника власника майна за наявності чинного рішення слідчого судді про арешт майна, яка не спростовує обґрунтованість такого заходу забезпечення кримінального провадження.
3.10.Крім того, з огляду на те, що арешт накладено на майно як на речовий доказ, судом не приймаються твердження адвоката, що бенефіціарний власник та/або керівник ПП «Харчові Технології» не мають статусу в кримінальному провадженні як на підставу скасування арешту з майна. В частині 3 статті 170 КПК України зазначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу.
3.11.Згідно з частиною 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.12.Щодо доводів представника про те, що відпала потреба у зв`язку із довгою тривалістю арешту майна, суд зазначає, що і хоча з плином часу та подальшим рухом кримінального провадження арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про їх долю одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базуються на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження судом, крім випадків, передбачених КПК України. Тому на цьому етапі кримінального провадження потреби виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
3.13.Щодо зазначеного адвокатом твердження про надмірну обтяжливість арешту, то суд зауважує, що під час судового засідання адвокатом на надано доказів того, що застосований захід забезпечення кримінального провадження завдає негативних наслідків для господарської діяльності власника майна. Підприємство використовує майно у здійсненні господарської діяльності відповідно до його призначення.
4. З урахуванням викладеного, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПП «Харчові технології» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 24.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3