- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/3943/24
Провадження 1-кп/991/49/24
У Х В А Л А
16 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
обвинуваченої ОСОБА_7,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києвіклопотання ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619 за обвинуваченням
ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Конотоп Сумської області, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, є адвокатом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Суду від 09.05.2024 у провадженні призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_7 звернулася до Суду із клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору.
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання обвинуваченої, за наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 нею встановлено низку процесуальних підстав, які дають можливість стверджувати про невідповідність обвинувального акта вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
Так, за твердженням обвинуваченої, для кваліфікації діяння особи як шахрайство обов`язковою ознакою є наявність потерпілого. Разом з тим, незважаючи на звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, обвинувальний акт містить відомості про відсутність потерпілого у кримінальному провадженні. При цьому в акті зазначено, що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 190 КПК України, завдано матеріальну шкоду на суму 2000 доларів США, що становить 75 749, 2 грн.
Крім цього, обвинувачена звернула увагу на те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 зазначено відомості про постанову від 01.02.2024 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Водночас обвинувальний акт не містить відомості про процесуальні витрати, як того вимагає п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Разом з цим, ОСОБА_7 посилалась як на підставу для повернення обвинувального акта на штучність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України та направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
3. Позиція учасників судового засідання
Обвинувачена ОСОБА_7 клопотання про повернення обвинувального акта підтримала частково. Відмовилась від аргументів на користь повернення обвинувального акта в частині направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування. В решті пояснення надала аналогічні викладеним у клопотанні. Наполягала на невідповідності обвинувального акта щодо неї вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України. Крім цього пояснила, що в силу таких недоліків обвинувального акта обвинувачення сформульоване щодо неї вважає не конкретним, а тому просила обвинувальний акт повернути прокурору.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію обвинуваченої щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України та просив повернути його прокурору.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Наполягав на тому, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам КПК України. Пояснив, що потерпілий як суб`єкт кримінального процесу у кримінальному провадженні відсутній. Питання щодо наявності потерпілого у матеріальному плані як ознаки складу кримінального правопорушення не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні. Аналогічну позицію щодо неможливості розгляду у підготовчому судовому засіданні висловив прокурор і про посилання обвинуваченої на штучність кваліфікації. Додатково зазначив, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
4. Оцінка та висновки суду
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши учасників судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам кримінального процесуального закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.
При цьому оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
При цьому, з системного аналізу положень ст. 55 КПК України випливає, що права та обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Однак, за відсутності спричинення особі, яка є заявником, моральної, фізичної або майнової шкоди, вказана особа визнаватись потерпілим не може. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити з того, що шкода від кримінального правопорушення має бути спричинена безпосередньо цій особі.
Відомостей про завдання шкоди ОСОБА_8 Суду надано не було. Так само відсутні докази щодо звернення останнього із заявою про залучення його до кримінального провадження як потерпілого. З відповідним клопотанням ОСОБА_8 не звертався і до Суду.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_8 не набув процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021. У зв`язку з чим відсутність у обвинувальному акті відомостей про ОСОБА_8 як потерпілого у кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам КПК України.
Названий висновок Суду однаково стосується можливості визнання держави Україна потерпілою у межах цього кримінального провадження.
В контексті твердження обвинуваченої про те, що наявність потерпілого є обов`язковою ознакою для кваліфікації діяння особи як шахрайства, Суд наголошує, що відсутність в діянні обвинуваченого обов`язкових об`єктивних та/або суб`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Твердження сторони захисту про необхідність повернення обвинувального акта з огляду на відсутність у ньому відомостей про розмір витрат на залучення експерта оцінюється Cудом критично. Вказане пояснюється тим, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України розмір витрат на залучення експерта має відображатися в обвинувальному акті виключно у разі проведення експертизи під час досудового розслідування. Водночас в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 відсутні відомості про висновок експерта, складений під час досудового розслідування цього кримінального провадження. Своєю чергою наявність постанови про призначення експертизи, на яку посилається обвинувачена, не є доказом проведення такої експертизи та відповідно понесення витрат на залучення експерта.
Крім цього Суд визнає неспроможними для цілей повернення обвинувального акта посилання обвинуваченої на штучність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Зазначене пояснюється тим, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення(п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті, а також здійснення юридичної оцінки встановлених фактичних обставин належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти дійсність встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, відповідність їх юридичної оцінки та правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
За наведених обставини Суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а Судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314-316, 369-372 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3