- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/3224/23
Провадження 1-кп/991/51/23
У Х В А Л А
іменем України
20 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника власника майна адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 частиною 3 статті 209 КК України;
ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України;
ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України.
1.1.Представник ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про скасування арешту майна.
1.2.Своє клопотання представник власника майна мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 760/30166/18 клопотання детектива НАБУ задоволено та накладено арешт на майно ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон». Зазначена ухвала власником майна не оскаржувалась.
1.3.Арешт накладено необґрунтовано, оскільки сторона обвинувачення не довела наявність будь-яких ризиків щодо приховання, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, а арештоване нерухоме майно не відповідає ознакам речових доказів. Крім того, накладення арешту на вказані активи не відповідало принципам пропорційності, співмірності та меті кримінального провадження. Зважаючи на тривалість перебування майна під арештом та відомості, що стали відомі, відпала потреба в подальшому арешті майна. Слідчий суддя в ухвалі в обґрунтування відсутності підстав заборони розпоряджатися та користуватися належним йому майном зазначив, що детективом не доведена наявність ризику приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Тобто слідчий суддя констатував відсутність існування зазначених ризиків стосовно майна. Водночас слідчий суддя не зазначив жодних обставин, які б обґрунтовували необхідність застосування арешту майна в частині заборони його відчуження, зокрема: 1) яким ризикам запобігає накладення арешту із забороною відчуження; 2) у чому вони полягають; 3) чим обґрунтовані. Обставини, які б дозволяли припустити ризики, відсутні, адже ніяких ознак чи спроб розпорядитися відповідним майном або відчужити його третім особам детективами не зафіксовано. Відомості щодо кримінального провадження внесені в ЄРДР 16.05.2016. Отже, ПАТ «ЧГЗБ» протягом двох з половиною років (від початку досудового розслідування і до моменту арешту) продовжувало здійснювати свою господарську діяльність, не вчиняло жодних спроб приховати чи відчужити майно. Слідчий суддя не проаналізував вартість арештованого майна порівняно з розміром шкоди, що інкримінується в рамках кримінального провадження. Відсутні підстави вважати, що ПАТ «ЧГЗБ» придбано ПрАТ «Креатив» за кредитні кошти, отримані від АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014, а тому є необґрунтованим й твердження слідчого судді про те, що майно, яке належить ПАТ «ЧГЗБ», набуто ПрАТ «Креатив» за рахунок незаконно привласнених кредитних коштів. Арештоване майно за своїми властивостями не є об`єктами, які можуть зберегти сліди інкримінованих злочинів. Окрім того, предметом договору купівлі-продажу від 27.12.2013 між компаніями Quadra Commodities SA Limited та Eastern European Finance Limited Inc. були корпоративні права компанії Barcosta Ventures Limited, а не нерухоме майно. Відповідно, арештоване нерухоме майно не набуло нового безпосереднього власника, не передавалося, не переміщувалось і не змінювало своїх властивостей за наслідками зазначеного правочину. Подальше обтяження майна забороною розпорядження та відчуження є незаконним, необґрунтованим та обтяжливим для ПАТ «ЧГЗБ».
1.4.Просить скасувати арешт накладений на майно, яке належить на праві власності ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» (код ЄДРПОУ 00470059), а саме: нерухоме майно, що в цілому складається з будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3454,3 кв м (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 436653651108) та яке має наступні складові частини: будівлю адміністративно-побутового корпусу А загальною площею 954 кв м; будівлю виробничого корпусу (АЦ), Б загальною площею (кв м): 1162,3; будівлю для зберігання вапна (у складі БСУ) Д загальною площею (кв м): 101,5; будівлю цеху РМЦ, Л загальною площею (кв м): 261,8; будівлю ТП-4037, Р загальною площею (кв м): 22,5; деревообробний цех (ДОЦ), С загальною площею (кв м): 606,4; будівлю котельної Т загальною площею (кв м): 59,3; будівлю матеріального сховища № 1, Ф загальною площею (кв м): 72,7; будівлю рембоксу та диспетчерської, Х загальною площею (кв м): 82,4; будівлю водомірного вузлу, Ц загальною площею (кв м): 7,9; будівлю прохідної, лабораторії, електроділянки та охорони, Ч; будівлю спостережного посту № 2, Є загальною площею (кв м): 5,8; залізобетонну огорожу, 1; полігон № 1, 2; полігон № 2, 3; майданчик для збереження металобрухту, 8, 9; еталоний майданчик, 11; підвищений путь для розвантажування вагонів 22, 23, 24; ворота 15, 16, 17, 18, 19; підкранові колії, 25, 30, 31; трубу котельні, 29; І мощення.
2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 клопотання про скасування арешту майна підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №760/30166/18 на майно, що належить на праві власності ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон».
2.2.Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого клопотання та додатково зазначив, що майно придбане внаслідок вчинення кримінального правопорушення з метою легалізації грошових коштів. Купівля майна здійснена за кредитні грошові кошти, які ПрАТ «Креатив» отримало від АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії. Крім того, кінцевим бенефіціарним власником компанії є обвинувачений ОСОБА_8 . На даний час відсутні підстави для скасування арешту з зазначеного майна. Арештоване майно постановою детектива визнано речовим доказом.
3.Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України (в редакції, чинній на час накладення арешту) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.2.Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.3. Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 від 08.11.2018 у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 визнано речовими доказами нерухоме майно ПАТ «Черноморгідрозалізобетон», а саме: нерухоме майно, що в цілому складається з будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3454,3 кв м (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) зі складовими частинами. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 760/30166/18 задоволено клопотання детектива ОСОБА_18 та накладено арешт на нерухоме майно ПАТ «Черноморгідрозалізобетон» із забороною його відчуження.
3.4.Відповідний порядок скасування арешту майна закріплений у статті 174 КПК України.
Так, у частині 1, 2 статті 174 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Реалізація права на звернення до суду з відповідним клопотанням обумовлена не тим, що суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, а пов`язано з наявністю двох умов, закріплених у статті 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.
При розгляді такого клопотання суд не оцінює ухвалу про арешт майна на предмет її законності, вмотивованості чи обґрунтованості, оскільки це відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час апеляційного оскарження такої ухвали. Суд встановлює підстави для скасування арешту та впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування, але які не досліджувалися під час накладення арешту на майно в силу відсутності особи, щодо майна якої вирішувалося клопотання про арешт, або ж нові підстави, які виникли після арешту майна та які впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування.
3.5.У клопотанні адвокат вказує на необґрунтованість накладення арешту та відсутність подальшої потреби в цьому заході забезпечення кримінального провадження, що обумовлює дослідження і оцінку судом обставин в цих межах.
3.6.Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
3.7.Предметом судового розгляду цього кримінального провадження є події незаконного заволодіння коштами АТ «Ощадбанк» під видом одержання кредиту у сумі 20 000 000 доларів США за договором кредитної лінії. За версією сторони обвинувачення, з метою легалізації коштів ПрАТ «Креатив» 16.01.2014 перерахувало 20 000 000 доларів США в рівних частках (по 10 000 000 доларів США) на банківські рахунки іноземних компаній за поставку тропічної олії - «Quadra Commodities SA Limited» (Беліз) та «Creativ Trading SA». В подальшому за рахунок кредитних грошових коштів профінансовано купівлю іноземними компаніями, підконтрольними бенефіціарним власникам групи «Креатив» - «Quadra Commodities SA Limited» (Беліз) та «Titan LTD» (Беліз), корпоративних прав ПАТ «Чорноморгідрозалізбетон» та ТОВ «Одеський олійноекстрактний завод», які в свою чергу володіли цінною нерухомістю. В подальшому корпоративні права (контрольні пакети) компаній «Quadra Commodities SA Limited» та «Titan LTD» оформлені на ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . За таких обставин внаслідок заволодіння кредитними коштами, отриманих в АТ «Ощадбанк», здійснено фінансування придбання корпоративних прав ПАТ «Чорноморгідрозалізбетон» і відповідно майна, яким володіє зазначена юридична особа та яке постановою детектива визнано речовим доказом.
3.8.При розгляді питання про арешт майна слідчий суддя встановив, що майно, яке визнано речовим доказом, пов`язане з обставинами, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, ймовірно набуті кримінально протиправним шляхом та за цим критерієм підпадають під ознаки речового доказу. Слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи відповідність зазначеного нерухомого майна критеріям речових доказів. При чому, як вбачається із змісту ухвали від 22.11.2018 у справі № 760/30166/18, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна надав оцінку обставинам набуття ПАТ «Черноморгідрозалізобетон» зазначеного нерухомого майна та з метою його збереження наклав арешт із забороною відчуження. Можливість накладення арешту з цією метою передбачена пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.
3.9.Згідно із частиною 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.10.Відповідно до частини 9 статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Такі приписи логічно витікають із засади безпосередності дослідження речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Арештоване майно визнано речовим доказом та на даний час судом не досліджено.
3.11.Приймаючи до уваги той факт, що кінцевим бенефіціарним власником ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» є обвинувачений ОСОБА_19, то на даній стадії судового розгляду продовжують існувати підстави припускати про наявність у обвинуваченого зацікавленості в перешкоджанні встановленню обставин, пов`язаних з цим речовим доказом. Крім цього, зазначений факт свідчить про можливу пов`язаність арештованого майна з обставинами кримінального провадження.
3.12.Посилання представника на те, що у зв`язку з тривалим перебуванням майна під арештом відпала потреба в його арешті, не узгоджується зі спеціальними положеннями про збереження речових доказів. Адже, на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001254 перебуває на стадії судового розгляду (дослідження документів сторони обвинувачення), речові докази не досліджені та остаточне рішення у справі судом не прийнято.
3.13.Доводи адвоката стосовно того, що арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, а отже не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, зводяться до незгоди з ухвалою слідчого судді в частині висновків з цього приводу. Той факт, що власник майна не оскаржував ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, не свідчить про необґрунтованість арешту, адже оскарження ухвали є правом учасника кримінального провадження, а чинне законодавство не містить приписів про обов`язковість апеляційного перегляду кожної ухвали про арешт майна. Разом з цим, під час розгляду клопотання про скасування арешту суд не наділений повноваженнями переглядати рішення слідчого судді про застосування цього заходу забезпечення.
3.14.Крім того, на підтвердження своєї позиції представник надає копії документів, які на його переконання доводять те, що арештоване майно не є речовим доказом. На цьому етапі судового розгляду судом ще не досліджені матеріали кримінального провадження в тому обсязі, який би дозволив суду належним чином оцінити обставини, на які посилається представник, і обґрунтованість його доводів в розрізі цього кримінального провадження.
3.15.Також судом не досліджено в сукупності докази на підтвердження вартості зазначеного майна, щоб зробити обґрунтований висновок про пропорційність накладення арешту по відношенню до інкримінованої стороною обвинувачення заподіяної шкоди у цьому кримінальному провадженні. Щодо зазначеного адвокатом твердження про надмірну обтяжливість арешту, то суд зауважує, що під час судового засідання адвокатом на надано доказів того, що застосований захід забезпечення кримінального провадження завдає негативних наслідків для господарської діяльності власника майна, при тому що майно використовується суб`єктом господарювання за його цільовим призначенням.
3.16.На цьому етапі кримінального провадження потреби виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що у свою чергу зашкодить подальшому судового розгляду. За таких обставин подальша потреба в арешті продовжує існувати.
4. З урахуванням викладеного в задоволенні клопотання представника слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПАТ «Чорноморгідрозалізобетон» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 24.05.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3