- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/2186/24
Провадження 1-кп/991/27/24
У Х В А Л А
27 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
під час відкритого судового засідання у приміщенні зали суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному 04 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000156, за обвинуваченням:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Каніж Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого за адерсою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
розглянувши клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000156 від 04.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час судового розгляду справи прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у вказаному провадженні.
Доводи клопотання про продовження строку дії обов`язків
Подане клопотання прокурор обґрунтовує застосуванням під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави та покладанням на нього низки обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. У подальшому ухвалами слідчих суддів та колегії суддів строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків неодноразово продовжувався та востаннє був продовжений ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 строком до 11.06.2024. Даною ухвалою продовжені такі обов`язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із Кіровоградської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Кіровоградській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Вказуючи на продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію вищевказаних обов`язків на два місяці.
Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов`язків підтримав. Зазначив, що дотепер продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та ризик переховування від суду. Ризик переховування прокурор обґрунтував досягненням обвинуваченим віку, що надає право вільного виїзду за межі країни навіть під час дії військового стану та матеріальним становищем обвинуваченого, яке дозволить останньому тривалий час перебувати за межами країни. Ризик впливу обвинуваченого на свідків прокурор обґрунтував можливістю використання ОСОБА_7 своїх зв`язків на посаді судді задля тиску на свідків. Водночас прокурор зазначив, що ризик впливу дещо зменшився з минулого судового засідання оскільки обвинуваченого відсторонено від здійснення правосуддя до набрання вироком законної сили або закриття кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 вирішення питання стосовно клопотання прокурора залишили на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 017 736,5 гривень та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому покладені на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки неодноразово продовжувалися. Востаннє такі обов`язки як: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із Кіровоградської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватись від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Кіровоградській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну продовжені ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 строком на два місяці.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_7, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З приводу обґрунтованості підозри (обвинувачення) суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скерований до суду, та на теперішній час здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду, на який посилається прокурор, колегія суддів погоджується з доводами останнього про те, що вказаний ризик дотепер продовжує існувати.
Вказана позиція суду ґрунтується на обвинуваченні ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, що у відповідності до приписів кримінального законодавства України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна. Водночас, беручи до уваги, що згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 368 КК України є корупційним, то у разі доведення вини ОСОБА_7 до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Зазначена обставина з іншими ризиками, на переконання суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Поряд з тяжкістю можливого покарання колегією суддів також береться до уваги і матеріальний стан обвинуваченого, який відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, ОСОБА_7 тільки за останні 3 роки після вираховування податків отримав офіційних доходів на понад 7 млн грн. Водночас Судом враховується і вік обвинуваченого, який дозволяє останньому безперешкодно виїхати за межі країни навіть під час дії воєнного стану.
У сукупності викладеного колегія суддів вбачає можливість у разі прийняття ОСОБА_7 рішення щодо необхідності ухилення від можливої кримінальної відповідальності вчинити дії з метою виїзду за межі країни та перебувати в умовах розшуку тривалий час. Кожна окремо з наведених підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, суд вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце і дотепер.
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні колегія суддів враховує, що свідками в провадженні є судді Кропивницького апеляційного суду та безпосередньо особи, які були залученні до надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди. Враховуючи, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу був суддею відповідного суду, він міг здобути авторитет та налагодити товариські відносини з відповідними колегами, що є свідками у справі. Вказане, на переконання суду, свідчить про можливість використання обвинуваченим наявних в нього товариських відносин з суддями для впливу на них у кримінальному провадженні. Також обвинувачений може використати здобутий авторитет та зв`язки за час перебування на посаді судді з метою тиску і на осіб, що безпосередьо причетні до передачі неправомірної вигоди.
Водночас при оцінці ризику впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підсумовуючи вищевикладене, у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правової підстави для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченого від суду та ризик можливого впливу на свідків, що дає суду можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою останнього з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) утримуватись від спілкування із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Кіровоградській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 27 липня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000156 від 04.04.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3