Пошук

Документ № 119514601

  • Дата засідання: 04/06/2024
  • Дата винесення рішення: 04/06/2024
  • Справа №: 991/3423/24
  • Провадження №: 42023000000000674
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.

Справа № 991/3423/24

Провадження № 1-кс/991/3458/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4

його захисників адвокатів ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

слідчого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за № 42023000000000674,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть скарги

1.1. 22 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, в якій адвокат ОСОБА_5 просив скасувати повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_4 27 січня 2024 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за № 42023000000000674.

Скарга обґрунтована такими доводами:

- повідомлення про підозру складене та вручене неналежним суб`єктом, а саме слідчим СУ ГУНП в Чернівецькій області, тобто з порушенням правил підслідності, адже згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України досудове розслідування має здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України;

- повідомлення про підозру містить неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_4, адже кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, може бути вчинене лише з прямим умислом та корисливим мотивом, втім, ці елементи складу злочину стороною обвинувачення не доведені;

- сторона обвинувачення не врахувала обставини, за яких укладався контракт № 403/1/22/317, а саме небажання інших країн напряму постачати зброю Україні, що обумовлювало необхідність її постачання через ланцюг проміжних компаній;

- лише після одержання попередньої оплати за контрактом міг бути ініційований процес постачання, зокрема і одержання дозвільних документів;

- перевірка ОСОБА_9 . заводу-постачальника не була фіктивною;

- фактично ОСОБА_4 інкримінується низка здійснених ним у межах своїх повноважень дій щодо укладення контракту, і сторона обвинувачення не обґрунтувала, які нормативно-правові акти вони порушують;

- укладення контракту належить виключно до господарсько-правових відносин, про що свідчить низка вжитих заходів, пов`язаних з врегулюванням спору в порядку господарського судочинства, і ці заходи були вжиті саме з ініціативи ОСОБА_4 ;

- в ході досудового розслідування зафіксовано розмови, які свідчать про намір виконати контракт, тобто відсутність наміру протиправно заволодіти грошовими коштами;

- левова частка грошових коштів заблокована на рахунках ТОВ «Львівський арсенал», а подальший рух перерахованих на виконання контракту коштів свідчить про їх звичайне використання у підприємницькій діяльності;

- дії підозрюваних не відповідають ознакам організованої групи, адже ОСОБА_4 до 14 серпня 2022 року не мав повноважень щодо укладення договору, і був призначений в.о. лише через 4 дні з моменту її створення за версією сторони обвинувачення.

1.2. 27 травня 2024 року у судовому засіданні старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні скарги та звернув увагу, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 січня 2024 року підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення визнано обґрунтованою. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2024 року зазначене рішення залишене без змін.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримав скаргу та звернув увагу, що ОСОБА_4 не інкримінується одержання неправомірної вигоди, а тому зафіксоване в ході досудового розслідування листування щодо поділу грошових коштів не релевантне обставинам, які розслідуються у кримінальному провадженні. Висновок спеціаліста, на думку захисника, не має доказового значення, а строки досудового розслідування продовженні не Вищим антикорупційним судом, тобто неналежним чином.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та зазначив, що не знайомий з ОСОБА_9 . Визначення ризику на рівні «середній» було, за твердженням підозрюваного, звичайною практикою та застосовувалося по всім контрактам, як і надання дозвільних документів після укладення контракту. ОСОБА_4 звернув увагу, що контракт був завізований іншими відділами міністерства.

2.2. Прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_8 заперечили проти задоволення скарги та наголосили на тому, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, що було неодноразово встановлено слідчими суддями та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, зокрема, під час розгляду клопотань щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши скаргу, письмові заперечення, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Частина 1 ст. 276 КПК України визначає обов`язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку:

- затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

- обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів;

- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:

- прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

- анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

- найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

- зміст підозри;

- правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

- права підозрюваного;

- підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, втім системний аналіз норм, які передбачають вимоги до рішень органів досудового розслідування та прокурора, зокрема і до повідомлення про підозру як одного з таких рішень, дозволяє виокремити такі особливості цього інституту оскарження та вимоги до повідомлення про підозру, а також вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування:

- суб`єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України);

- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб`єктом;

- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України);

- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України);

- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України. Адже викладена в письмовому повідомленні підозра слугує підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, а відповідність його змісту вимогам кримінального процесуального закону є гарантією дотримання права на захист. Лише за умови належного повідомлення особі у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється, сторона захисту отримує можливості ефективно реалізовувати своє право та спростувати позицію сторони обвинувачення;

- визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав, та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.

3.3. Відповідність повідомлення про підозру вимогам кримінального процесуального закону та додержання порядку його вручення

Повідомлення про підозру від 27 січня 2024 року містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка повідомляється про підозру, їх підписи, ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Повідомлення про підозру викладене чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.

Викладене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цих процесуальних документів.

Адвокат ОСОБА_5 не навів доводів щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру та не спростовував факту його одержання підозрюваним.

Щодо здійснення повідомлення про підозру неуповноваженим суб`єктом, зокрема, з порушенням правил підслідності, слідчий суддя звертає увагу, що згадані доводи неодноразово наводилися стороною захисту у цьому кримінальному провадженні, зокрема під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду проаналізовано наведені доводи, ухвалою суду від 12 лютого 2024 року у справі № 991/726/24 констатована відсутність в цій частині порушень вимог кримінального процесуального закону.

У слідчого судді відсутні підстави для іншого висновку, адже нових доводів стороною захисту у цьому контексті не наведено.

3.4. Зміст повідомлення про підозру

27 січня 2024 року ОСОБА_4 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану у складі організованої групи в особливо великих розмірах.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9, будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.» (Словацька Республіка), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 серпня 2022 року, створив і очолив організовану групу, до складу якої залучив тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України ОСОБА_4, начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_10, які були відповідальні за погодження та укладення контрактів на постачання озброєння, військової та спеціальної техніки, директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (у подальшому заступника директора ТОВ «Львівський арсенал»), а також інших невстановлених на цей час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_9 та ОСОБА_4 здійснювали загальне керівництво, координацію та управління організованою групою, організацію заволодіння бюджетними коштами та подальше розпорядження ними, надавали вказівки іншим учасникам організованої групи щодо безпосереднього заволодіння коштами, а також планували подальше розподілення отриманих прибутків між членами організованої групи.

При цьому ОСОБА_12 було відведено роль особи, яка підтримуючи особисті стосунки із службовими особами МОУ, відповідальними за здійснення державних закупівель, буде вчиняти дії, спрямовані на пошук підприємств-контрагентів, з якими можуть бути укладені відповідні договори та контракти на поставку озброєння, та подальше схиляння директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_11 на укладення державного контракту. Крім того, відповідно до відведеної ролі ОСОБА_12 повинен був вживати заходів на маскування та приховування протиправної діяльності, пов`язаної із заволодінням бюджетними коштами, шляхом створення уяви реальності виконання договірних зобов`язань.

ОСОБА_10 було відведено роль особи, яка будучи відповідальною службовою особою МОУ за здійснення державних закупівель, буде вчиняти дії, спрямовані на створення умов для погодження та підписання державного контракту на закупівлю мінометних пострілів, сприяти у подальшому перерахуванню грошових коштів на рахунки залученого до злочинної схеми підприємства, зареєстрованого в Україні, а також вчиняти інші дії, направлені на маскування дій учасників організованої групи.

Директору ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_11 було відведено роль особи, яка будучи керівником підприємства, що має дозвіл на здійснення експорту товарів військового і подвійного призначення на період воєнного стану, повинна була укласти державний контракт з Міністерством оборони України на поставку озброєння з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами, не маючи наміру здійснювати реальне постачання товару. Крім того, ОСОБА_11 після отримання на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівський арсенал» коштів згідно умов державного контракту повинен був вчинити дії, спрямовані на прикриття злочинної діяльності, шляхом перерахування коштів на інші рахунки, у тому числі рахунки підприємств-нерезидентів.

До вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за № 3291.05 у Реєстрі суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.

ОСОБА_9, використовуючи підконтрольну йому юридичну особу «Sevotech a.s.», забезпечив передумови для укладення фіктивного контракту з ТОВ «Львівський арсенал», ведення хибних перемовин щодо укладання та виконання вказаного контракту, а також вчинення подальших дій для виведення (переведення) грошових коштів у готівку та здійснення прикриття групи шляхом проведення фіктивних оглядів наявності товару на заводі виробника в Республіці Хорватія.

ОСОБА_11, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал», будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_9 є фігурантом низки кримінальних проваджень, у тому числі щодо незаконного заволодіння коштами МОУ під час укладання та виконання інших державних контрактів, а також достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені МОУ, 14 серпня 2022 року здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту № 23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.» на даний час - «Sevotech a.s.» в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт., а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт. та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт., на загальну суму 36 600 000 доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.

13 вересня 2022 року ОСОБА_9, з метою створення видимості можливості виконання контракту № 23/04/LAS, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м. Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду ОСОБА_9 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», яке у свою чергу направило їх до МОУ.

Надалі ОСОБА_11 надіслав до МОУ комерційну пропозицію за № 39/09-Р-9 від 26 вересня 2022 року на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами № 39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року, № 39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року та № 39/09-1-1 від 06 жовтня 2022 року, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

11 жовтня 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_11, як наділені правом підпису, залишивши поза увагою (1) відсутність сертифікатів виробника товару та експортних ліцензій країни-виробника, (2) застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків МОУ, який присвоїв контракту середній рівень ризику, (3) відсутність у ТОВ «Львівський арсенал» комерційних пропозицій від постачальника (термін скінчився 10 жовтня 2022 року, тобто за день до укладання контракту), (4) відсутність на дату підписання контракту дозвільних документів на поставку мінометних пострілів, які мали бути отримані в Держекспортконтролі, уклали державний контракт № 403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт.

Зазначений контракт був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року, а саме пункту 7, який визначав, що державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім`я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтверджуючих документів. Тобто залучення і використання учасниками організованої групи суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал» було необхідною умовою, без якої вчинення кримінального правопорушення було б неможливим.

10 листопада 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_11 з метою створення хибного уявлення виконання умов Контракту та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту, згідно з умовами якої:

- вартість (ціна) товарів за цим Контрактом становить 1 381 923 400,00 грн;

- обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом (КПКВ 2101150/1) у 2022 році складають 1 340 465 698,00 грн;

- за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) товарів на момент підписання Контракту на строк не більше як чотири місяці з дати перерахування коштів на рахунок виконавця;

- попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після прийняття рішення замовником про здійснення попередньої оплати на оплату виключно на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені Контрактом, з наданням підтвердних документів.

Контракт і додаткова угода до нього № 1 від 10 листопада 2022 року були погодженні ОСОБА_10 .

У подальшому ОСОБА_11 скерував до МОУ лист, яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10 листопада 2022 року, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10 грудня 2022 року.

Крім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_12 прибув разом із ОСОБА_9 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» вони здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для наступного листування з МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_11, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.

При цьому, ОСОБА_10, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_4, у порушення нормативних актів, які регулюють рух та погодження документів з фінансових питань у МОУ, 10 листопада 2022 року підготував та погодив проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10 листопада 2022 року за № 403/2/2/10012 направив його в адресу Міністра оборони України.

13 листопада 2022 року рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 було затверджено.

Таким чином, службові особи МОУ ОСОБА_4 та ОСОБА_10, не маючи наміру забезпечувати реальне постачання товару, незважаючи на численні порушення вимог законодавчих актів погодили та уклали Контракт. Окрім того, незважаючи на порушення вимог законодавчих актів, без дотримання істотних умов вказаного Контракту була укладена додаткова угода від 10 листопада 2022 року № 1 до нього, а також підготовлене та погоджене рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, що призвело до затвердження рішення щодо здійснення попередньої оплати і, як наслідок, незаконного перерахування бюджетних коштів.

17 листопада 2022 року за результатами підписання згаданого рішення на банківський рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» МОУ, на виконання умов Контракту здійснило попередню оплату на загальну суму 1 340 465 698,00 грн.

Того ж дня з метою маскування вчинення злочину та унеможливлення відслідковування походження коштів грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».

У подальшому після купівлі іноземної валюти на виконання умов контракту № 23/04/LAS грошові кошти в сумі 3 659 970 доларів США та 9 150 000 Євро були перераховані ТОВ «Львівський арсенал» на рахунки «Sevotech a.s.».

3.4.1. Оцінюючи наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя зауважує, що цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї досудового розслідування.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Переконуючи слідчого суддю у достатності доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру, прокурор обґрунтовував свою позицію такими матеріалами:

- контрактом № 23/04/LAS, укладеним 14 серпня 2022 року між ТОВ «Львівський арсенал» та «Sevotech spol s.r.o.» на поставку мінометних мін, кінцевим отримувачем яких є МОУ, зокрема мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, на загальну суму 36,6 млн доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія. Серед інших умов вказаного контракту зазначено:

партія Товару має бути в наявності та готова до відправки на день підписання Контракту (п. 1.2);

продавець посвідчує походження Товару Сертифікатом походження, форма якого зазначена у Додатку № 2, та Сертифікатом якості Товару (п. 2.1);

продавець гарантує, що Товар, який передається за цим контрактом, є або на зберіганні в справному стані, або поточного виробництва, таким, що первинно вироблявся за стандартами виробника (технічними умовами) на даний вид товару і умовами цього Контракту (п. 2.2);

покупець має сплатити 100% загальної вартості Контракту, що становить 36,6 млн доларів США на підставі рахунку Покупця протягом 10 днів з дати набуття чинності Контракту та після надання Продавцем Покупцю визначеного переліку документів (п. 5.4);

- протоколом огляду від 08 травня 2023 року реєстраційних даних компанії «Sevotech spol s.r.o.», під час якого встановлено, що ОСОБА_9 є членом наглядової ради компанії з 04 листопада 2022 року;

- державним контрактом № 403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт., укладеним між МОУ в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Львівський арсенал» в особі ОСОБА_11 . За умовами Контракту: орієнтовна вартість товарів на момент укладання Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 381 923 400 грн; за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від орієнтовної вартості товару за Контрактом на строк не більш, як на п`ять місяців з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця; у разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації; виконавець зобов`язаний поставити товари згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.7. Контракту;

- додатковою угодою № 1 від 10 листопада 2022 року до державного контракту № 403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року, умови якої відповідають зазначеним у повідомленні про підозру;

- статутом ТОВ «Львівський арсенал», який визначає правовий статус та повноваження директора товариства;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю ОСОБА_11 від 12 липня 2023 року, в ході якого зафіксовано його розмови з ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, у тому числі з приводу укладеного контракту. Наведені розмови свідчать про існування між цими особами неформальних стосунків;

- заявою МОУ від 10 січня 2024 року, у якій зазначено про заподіяння міністерству майнової шкоди, пов`язаної з безпідставною оплатою 1,34 млрд грн за державним контрактом від 11 жовтня 2022 року з ТОВ «Львівський арсенал» та довідкою-розрахунку розміру цієї шкоди;

- висновками проведених судових почеркознавчих та технічних експертиз документів № 22324/23-32, № 26358/23-32, 22325/23-33, якими підтверджено справжність підписів ОСОБА_11 та ОСОБА_4 та відтисків кліше печаток на контрактах;

- протоколом огляду інформації, одержаної від АБ «УКРГАЗБАНК» та ПАТ «КБ АКОРДБАНК», під час якого встановлено, що 17 листопада 2022 року на рахунок ТОВ «Львівський арсенал» № НОМЕР_1, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МОУ здійснило оплату (платіжні доручення від 15 листопада 2022 року №№ 403/1/737, 403/1/738, 403/1/739, 403/1/740, 403/1/741) на загальну суму 1 340 465 698,00 грн). Того ж дня грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий в ПуАТ «КБ АКОРДБАНК»;

- листом Держекспортконтролю від 28 липня 2023 року, згідно з яким ТОВ «Львівський арсенал» дозвільні документи на здійснення імпорту мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт видавалися 30 грудня 2022 року та 10 травня 2023 року, тобто після підписання контракту та додаткової угоди;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15, який повідомив, що обіймаючи посаду заступника директора Департаменту, здійснював повноваження внутрішнього контролю, у тому числі оцінку ризиків за контрактами на підставі Порядку організації в системі МОУ внутрішнього контролю за управлінням ризиками, затвердженого наказом МОУ № 145 від 02 квітня 2019 року. Ризик за Контрактом з ТОВ «Львівський арсенал» був визначений як «середній», оскільки за своєю природою Контракт був лише угодою про наміри, а чинності набував лише за настання істотних умов. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 йому повідомив про достатність листа від ТОВ «Львівський арсенал» щодо підтвердження наявності товару на складах виробника та копії експортної ліцензії для набуття Контрактом чинності та підписання додаткової угоди;

- комерційною пропозицією «Sevotech spol s.r.o.» від 15 вересня 2022 року, термін дії якої сплив 10 жовтня 2022 року, тобто за день до підписання Контракту;

- протоколом огляду листа Держфінмоніторингу від 26 вересня 2023 року щодо підозрілих фінансових операцій, зокрема зазначено, що бюджетні кошти, одержані «Sevotech spol s.r.o.» від ТОВ «Львівський арсенал» як передплата за Контрактом, у подальшому були використані для придбання об`єкту нерухомості (заводу по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства);

- протоколом огляду від 26 січня 2024 року мережі «Інтернет», а саме журналістського розслідування щодо обставин постачання боєприпасів за Контрактом, в ході якого журналіст зустрічалася з ОСОБА_9, який повідомив про обговорення протиправних домовленостей з ОСОБА_4 ;

- листом-погодженням до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_10 під графою «Обґрунтованість умов контракту підтверджую»;

- листом-погодженням до Додаткової угоди № 1 до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_10 під графою «Обґрунтованість умов додаткової угоди підтверджую»;

- рішенням щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, підписаним ОСОБА_4, до якого долучено лист-погодження з підписом ОСОБА_10 ;

- протоколами проведення обшуків, зокрема в офісних приміщеннях, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Львівський арсенал», та Міністерстві оборони України;

- іншими матеріалами.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, в цілому підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для обґрунтованого припущення, що кримінальне правопорушення було вчинене.

Сторона обвинувачення надала переконливі доводи, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення міг бути причетний ОСОБА_4 . Зокрема, така вірогідність ґрунтується на тому, що об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачала послідовність дій багатьох осіб, які можна виокремити у певні етапи. Можливість здійснення кожного наступного етапу залежала від реалізації попереднього, і у випадку нездійснення хоча б однієї ланки з ланцюга дій причетних осіб, реалізація загального плану була б неможлива.

Частина цих дій була обумовлена посадою ОСОБА_4 та реалізацією ним наданих йому повноважень, а саме - підписання ним контракту № 403/1/22/317. Як на стадії укладення контракту, так і в ході його виконання дії посадових осіб МОУ можуть бути розцінені як невиправдано ризиковані, які зрештою спричинили шкоду у значному розмірі, що може вказувати про те, що вони вчинені свідомо та в умовах обізнаності із загальним планом заволодіння державними коштами. Частина цих дій належала до сфери компетенції ОСОБА_4, і без них досягнути протиправної мети було б неможливо.

До посадових обов`язків ОСОБА_4, як т.в.о. директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оброни України належало здійснення організації підготовки документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Крім того, на підставі довіреностей Міністра оборони України ОСОБА_4 був уповноважений на підписання від імені Міністерства оборони України зовнішньоекономічних договорів (контрактів, додаткових угод) на здійснення закупівлі товарів (робіт, послуг), відповідно до бюджетних асигнувань на 2022 рік за бюджетною програмою (підпрограмою) «Закупівля і модернізація озброєння та військової техніки», а також здійснення інших дій, пов`язаних з їх виконанням. Викладені обставини спростовують доводи сторони захисту щодо неможливості створення організованої групи до його призначення на посаду.

Викладене переконує слідчого суддю у вірогідності вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а тому слід констатувати, що сторона обвинувачення має достатньо доказів підозрювати його у такому вчиненні.

Слідчий суддя враховує наведені стороною захисту аргументи про те, що дії ОСОБА_4 були опосередковані колом його службових повноважень, втім ці доводи не виключають версії сторони обвинувачення.

Не спростовують версію сторони обвинувачення і доводи сторони захисту щодо вирішення питань, пов`язаних з невиконанням контракту, у площині господарсько-правових відносин та надані на їх підтвердження матеріали (претензії, рішення Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2023 року, листування сторін за контрактом тощо). Зазначені дії самі по собі не виключають складу кримінального правопорушення, адже могли використовуватися причетними особами з метою приховання протиправної діяльності.

Не свідчить про відсутність ознак кримінального правопорушення і формальна відповідність окремих дій посадових осіб нормативно-правовим актам, на що звертав увагу адвокат ОСОБА_5, адже обставини кримінального правопорушення передбачають спрямованість дій підозрюваного та інших осіб на протиправне заволодіння грошовими коштами та усвідомлення негативних наслідків укладання контракту для держави, і надані прокурором матеріали дають підстави для обґрунтованого припущення про наявність таких мотивів.

Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_6 щодо закінчення строку досудового розслідування, адже прокурором надано ухвалу слідчого судді про його продовження, і оцінка її законності та обґрунтованості не належить до повноважень слідчого судді у межах розгляду скарги.

На переконання слідчого судді перебування ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру, враховуючи обставини кримінального правопорушення, кількість осіб, причетних до його вчинення, що обумовлює потребу органу досудового розслідування у продовженні досудового розслідування з метою з`ясування всіх обставин.

3.5. Висновки слідчого судді

Підсумовуючи аналіз доводів сторони захисту, слідчий суддя констатує:

- за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 27 січня 2024 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України;

- сторона захисту не навела доводів, що повідомлення про підозру ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, та не навела переконливих доводів, які б виключали можливість вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин;

- сторона захисту не навела доводів щодо порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру та не заперечувала факту його одержання;

- станом на час розгляду скарги перебування ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру.

Отже, враховуючи, що слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1