- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/7868/23
Провадження №11-п/991/23/24
Головуючий суддя: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
04 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
секретар судового засідання ОСОБА_6,
за участю:
обвинуваченої ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
представника потерпілого ОСОБА_16,
прокурора ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_12 про відвід суддям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду подання про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_19 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_18 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_20 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_21 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_22 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,
В С Т А Н О В И Л А:
29 квітня 2024 року в Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду надійшло подання колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2024 року про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_19 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_18 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_20 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_21 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_22 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, із Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
В судовому засіданні захисникобвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_12 подав заяву про відвідсуддям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду подання про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19.08.2022з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Стверджує про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості колегії суддів. При цьому посилається на те, що судді, яким заявлено відвід, розглядали клопотання сторони захисту про направленнякримінального провадження №52022000000000228з Вищого антикорупційного судудо Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, за результатами розгляду яких ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.10.2023 такі залишено без задоволення. Таким чином, вказані судді вже встановили момент початку участі держави у статутному капіталі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що є основною обставиною для визначення підсудності, а отже мають сформовану позицію щодо підсудності кримінального провадження №52022000000000228 самеВищому антикорупційному суду.
Вважає, що розгляд подання суддями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за наявності обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, є порушенням прав людини та призведе до ухвалення судового рішення незаконним складом суду.
Проситьвідвести суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 танаправити поданняколегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024 на автоматизований розподіл між суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Заслухавши обвинувачену ОСОБА_7,захисників - адвокатів ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які підтримали заявлений відвід, представника потерпілого ОСОБА_16, прокурора ОСОБА_17 які заперечили наявність підстав для відводу, колегія суддів вважає, що заява адвоката ОСОБА_12 є необґрунтованою.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України" вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
У заяві захисника основною та єдиною підставою для відводу складу суду стала суб`єктивна думка останнього щодо упередженості колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка ґрунтується на тому, що 17.10.2023 колегія суддів, до якої у тому числі увійшли судді АП ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, вже сформувала позицію щодо направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду.
Однак, заява про відвід не містить посилань на те, що судді виявляли упередженість або небезсторонність у даній справі або не забезпечували відсутність будь-яких сумнівів у їх безсторонності.
Таким чином, відсутні обставини, які дозволяють піддати сумніву безсторонність суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, при розгляді даного подання.
Твердження заяви про те, що об`єктивність розгляду подання та здійснення правосуддя можуть бути забезпечені лише шляхом його розгляду колегією суддів, думка яких буде відповідати принципу «tabula rasa», також не може бути підставою для відводу з огляду не таке.
Згідно з п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Відповідно до п.57 Коментарів до Бангалорських принципів упередженість чи забобони визначається як симпатія, прихильність, нахил або схильність у ставленні до тієї чи іншої сторони чи певного результату. У контексті судового провадження це поняття означає схильність вирішити питання або справу у такий спосіб, який не залишає судді можливості цілком вільно відкритися для переконання (Справа «Корона проти суддів Сассекса, в односторонньому порядку МакКарті» (R v Sussex Justices, ex parte McCarthy), Відділення королівської лави Високого суду Англії та Уельсу (1924) 1 KB 256 - 259, лорд-головний суддя Гьюворт). Упередженість - це стан мислення, ставлення чи точка зору, що скеровує або впливає на судження, внаслідок чого суддя не здатний неупереджено виконувати свої обов`язки у зв`язку з конкретною справою. Водночас, стверджувати це не можна без урахування точного характеру цієї упередженості. Якщо, приміром, суддя схильний підтримувати основні права людини, це не створює підстав обґрунтовано вважати, що існує упередженість, заборонена законом, якщо закон чітко й однозначно не вимагає іншого підходу.
А відтак, ні діючими нормами КПК України, ні Бангалорськими принципами поведінки суддів не встановлена можливість застосування принципу «tabula rasa» у кримінальному провадженні, в тому числі і як підстави для відводу судді.
У зв`язку з викладеним, а також, враховуючи відсутність інших підстав для відводу суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 81КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_12 про відвід суддям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 від розгляду подання про направлення кримінального провадження №52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_19 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_18 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_20 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_21 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_22 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5