Документ № 119702468

Справа № 991/4061/24

Провадження 1-кс/991/4097/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_3 про встановлення строку стороні захисту для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить:

- встановити у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023 стороні захисту, а саме: підозрюваному ОСОБА_4, захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_6, а також іншим захисникам підозрюваного ОСОБА_4 в разі набуття ними повноважень захисників у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023, строк до 28 травня 2024 року включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000015 від 12.01.2023.

Клопотання мотивовано тим, що 20.02.2024 завершено досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зібрані під час досудового розслідування у вказаному провадженні докази визнано достатніми для складання обвинувального акта та надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. Враховуючи загальний обсяг зібраних у ході досудового розслідування доказів та інших матеріалів зазначеного Кримінального провадження, умови доступу до матеріалів досудового розслідування, створені стороною обвинувачення, час, протягом якого сторона захисту мала можливість ознайомитись із матеріалами досудового розслідування, вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвока ОСОБА_6 зловживають своїм правом та зволікають із ознайомленням із матеріалами досудового розслідування, що вказує на необхідність встановлення стороні захисту строку для такого ознайомлення, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.

В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що достатнім для завершення ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування буде строк 10 робочих днів.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що йому повідомлено про підозру у рамках кримінального провадження № 420180000000002581 від 22.10.2018 після спливу строків досудового розслідування. А за такого, виділення матеріалів щодо нього у окреме кримінальне провадження за № 52023000000000015 є незаконним. Зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які внесені Законом України № 3905 та набули чинності 01.01.2024, не застосовуються до Кримінального провадження, бо про завершення досудового розслідування ОСОБА_4 було повідомлено 19.01.2023. Крім того, у рамках Кримінального провадження сторона обвинувачення вже зверталась до суду із клопотанням про встановлення стороні захисту ОСОБА_4 строку на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, але відкликала його. Повторне звернення до суду із таким клопотанням Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено. Враховуючи викладене, підозрюваний зазначає про необхідність закриття провадження. У випадку задоволення Клопотання, ОСОБА_4 просив максимально збільшити йому строк на ознайомлення, так як ним у рамках Кримінального провадження зроблені запити, що вимагає часу на отримання відповідей на такі запити та відкриття відповідних матеріалів стороні обвинувачення у порядку ст. 290 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підозрюваного, зазначила, що строк для ознайомлення має бути не менше 2-х місяців.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився.

Згідно ч. 10 ст. 290 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду Клопотання.

Враховуючи положення ч. 10 ст. 290 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду Клопотання, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з огляду на забезпечення права на захист підозрюваного ОСОБА_4 захисником ОСОБА_5, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Клопотання за відсутності захисника ОСОБА_6 .

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У рамках Кримінального провадження встановлено обставини, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, ОСОБА_4, набувши повноважень народного депутата України VIII скликання та не будучи забезпеченим житлом у м. Києві, з метою отримання грошових коштів для компенсації вартості оренди житла 16.12.2014 звернувся з заявою на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України про відшкодування витрат за проживання в листопаді 2014 року. Аналогічні заяви народний депутат України ОСОБА_4 подав для отримання грошових коштів для компенсації вартості оренди квартири за грудень 2014 року, січень-квітень 2015 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.04.2015 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.04.2015, зареєстрованого за номером 1036, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, набув у спільну часткову власність 2/3 квартири АДРЕСА_1 .

В пункті 7 договору зазначено, що квартира, що продається, візуально оглянута Покупцем до підписання цього договору і відповідає технічному стану, належному для її використання. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали її використанню за призначенням, на момент огляду не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик квартири до Продавця немає.

Тобто з 20.04.2015 ОСОБА_4 став забезпеченим житлом у місті Києві в розумінні положень ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України», Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.

У подальшому ОСОБА_4, будучи народним депутатом України VIII скликання, усвідомлюючи, що з 20.04.2015 втратив право на отримання компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, та маючи на меті отримати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за рахунок бюджетних коштів, передбачених на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера народними депутатами України, зловживаючи можливостями службового становища, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як народному депутату України гарантії всупереч тим цілям і завданням, заради досягнення яких вони надавались, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, не рахуючись з покладеними на нього Конституцією України і Законами України обов`язками діяти на благо Вітчизни і дбати про добробут Українського народу, вирішив заволодіти коштами, які передбачені Законом для компенсації вартості оренди (винайму) житла народним депутатам.

З метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету України, які передбачені для забезпечення діяльності Верховної Ради України, без наявності законних підстав для отримання таких коштів внаслідок забезпеченості житлом у м. Києві ОСОБА_4 навмисно в період з квітня 2015 року по січень 2016 року подав заяви на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України щодо відшкодування йому вартості оренди квартири шляхом перерахування грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_1, який відкритий у відділені ПУБМ «РЦ в м. Київ ».

Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України від 29.01.2016 № 12 затверджено новий Порядок видачі народним депутатам України коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера, ознайомившись із яким ОСОБА_4, не маючи правових підстав для отримання такої компенсації, з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету, які передбачені для забезпечення діяльності Верховної Ради України, підписав та подав на ім`я Керівника Апарату Верховної Ради України заяву, яка була зареєстрована 18.02.2016 в Апараті Верховної Ради України, в якій просив здійснювати йому щомісячну видачу грошових коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера протягом усього строку виконання депутатських повноважень та перераховувати їх на його особистий картковий рахунок № НОМЕР_1, який відкритий у відділені ПУБМ «РЦ в м. Київ ».

З метою подальшого отримання грошових коштів у розмірі 650 грн на добу без законних на те підстав ОСОБА_4 підписав і подав на ім`я Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами заяву, в якій просив здійснювати йому щомісячну видачу грошових коштів для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера протягом усього строку виконання депутатських повноважень та перераховувати їх на його особистий картковий рахунок № НОМЕР_1, який відкритий у відділені ПУБМ «РЦ в м. Київ ».

При цьому ОСОБА_4 усвідомлював, що зловживаючи службовим становищем, а саме можливостями, які має народний депутат України, подаючи заяви про отримання компенсації вартості оренди житла та не повідомляючи Керівника Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України про наявність у нього житла в місті Києві, з метою заволодіння грошовими коштами, які передбачені на забезпечення діяльності Верховної Ради України, його дії явно суперечать інтересам служби, цілям і завданням гарантій депутатської діяльності, що визначені в Законі, а співробітники Апарату Верховної Ради України не уповноважені здійснювати перевірку повідомленої народними депутатами України інформації щодо наявності підстав для отримання компенсації відповідно до ст. 35 Закону і лише внаслідок висунутої народним депутатом України вимоги зобов`язані будуть виплачувати йому грошові кошти в якості компенсації за оренду житла за рахунок бюджетних коштів.

Внаслідок значного суспільного резонансу, викликаного журналістським розслідуванням про безпідставність одержання окремими народними депутатами України компенсацій за оренду житла чи винайм готельного номера, ОСОБА_4 27.11.2018 звернувся до Апарату Верховної Ради України із поданням про припинення з 01.12.2018 видачі йому грошових коштів, припинивши таким чином вчинюване ним кримінальне правопорушення.

Отже ОСОБА_4, будучи службовою особою і зловживаючи службовим становищем (можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою) шляхом звернення про видачу грошових коштів для компенсації вартості оренди житла та не вжиття заходів для повідомлення Управління справами Верховної Ради України про набуття у власність житла в місті Києві, усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти наявність у народного депутата житла в місті Києві та зобов`язані відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про статус народного депутата України» виконувати його вимоги у формі заяви у період з 20.04.2015 по 30.11.2018 (включно), заволодів бюджетними коштами, які передбачені на забезпечення діяльності Верховної Ради України без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України».

При цьому внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 на підставі поданих ним заяв протягом 2015-2017 років Управління справами Верховної Ради України в період з 20.04.2015 по 30.11.2018 (включно) перерахувало йому грошові кошти для компенсації вартості оренди житла в сумі 700 280,00 грн (що більше ніж у 794 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2018, що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром), якими в подальшому ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

01.12.2022 у рамках кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 19-23).

12.01.2023 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з кримінального провадження № 420180000000002581 від 22.10.2018 виділено у кримінальне провадження № 52023000000000015 від 12.01.2023 матеріали відносно ОСОБА_4 (а.с. 28).

19.01.2023 визнано зібрані під час досудового розслідування докази у Кримінальному провадженні достатніми для складання обвинувального акта (а.с. 29) та повідомлено сторону захисту про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, про що зазначив у судовому засіданні і сам ОСОБА_4

З 25.01.2023 по 09.02.2023 сторона захисту здійснювала ознайомлення із матеріалами досудового розслідування (а.с. 31-32).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 (справа № 991/1466/23 провадження № 11-сс/991/204/23) скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 01.12.2022 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке вручено у кримінальному провадженні № 42018000000002581 від 22.10.2018, з якого 12.01.2023 виділено матеріали відносно ОСОБА_4 в кримінальне провадження № 52023000000000015.

Під час розгляду даного Клопотання ОСОБА_4 зазначає, що виділення матеріалів щодо нього в кримінальне провадження № 52023000000000015 із кримінального провадження № 42018000000002581 є незаконним, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 закінчився ще до повідомлення йому про підозру 01.12.2022 у зв`язку із тим, що станом на дату введення в Україні воєнного стану, у кримінальному провадженні № 42018000000002581 було здійснено повідомлення про підозру ряду осіб, матеріали щодо яких були виділені в окремі провадження, що виключає застосування положень ч. 8 ст. 615 КПК України до вказаного кримінального провадження.

Слідчий суддя відхиляє вказані доводи, з огляду на наступне.

Метою норми ч.8 ст.615 КПК України було врегулювати на період дії воєнного стану питання перебігу строку досудового розслідування у «фактових» провадженнях (до повідомлення будь-якій особі про підозру в таких справах), у тому числі щодо воєнних злочинів. Зокрема, відповідні положення ч.8 ст.615 КПК України були включені у кодекс, а надалі змінені з тим, щоб не допустити можливі випадки уникнення кримінальної відповідальності особами, щодо яких ставиться питання про вчинення ними кримінальних правопорушень (пояснювальна записка до проекту закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану»).

Відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України, що діяла станом на час повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кримінальному провадженні № 42018000000002581, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Аналіз та тлумачення «на дату» означає, що саме на цю дату (24.02.2022) жодній особі не було повідомлено про підозру, в іншому випадку формулювання було б «до дати».

На дату введення в Україні воєнного стану будь-якій особі у кримінальному проваджені № 42018000000002581 не було повідомлено про підозру, тобто були відсутні особи, яким повідомлено про підозру у кримінальному провадженні (підозрювані), то й відсутні були підстави для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно з висновком, викладеним у постанові ККС ВС від 13.12.2023 у справі № 169/867/21, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить імперативної норми, відповідно до якої строки, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватися під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи.

Таким чином, факт здійснення повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні до введення в Україні воєнного стану та виділення матеріалів за підозрою у інше кримінальне провадження не має значення, так як після такого виділення матеріали за підозрою були відсутні у цьому кримінальному провадженні.

Разом з цим, 01.01.2024 та станом на момент розгляду слідчим суддею Клопотання набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» за № 3509-IX від 08.12.2023, відповідно до якого ч.1 ст. 219 КПК України викладено у новій редакції, та визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, також виключено ч. 8 ст.615 КПК України та ч. 2 ст. 219 КПК щодо обрахування строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч. 1 ст. 219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).

Відтак положення Закону України №3509-IX від 08.12.2023 є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.

Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.03.2023 (справа № 991/1466/23 провадження № 11-сс/991/204/23), якою скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 01.12.2022, набрала законної сили.

За ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Таким чином, ОСОБА_4 не мав статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні внаслідок здійснення йому повідомлення про підозру 01.12.2022.

Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Виходячи з аналізу вказаних норм, можна зробити висновок, що досудове розслідування завершується щодо конкретної особи/ конкретних осіб та не може бути здійснене за відсутності підозрюваного у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_4 не мав процесуального статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні внаслідок здійснення йому повідомлення про підозру 01.12.2022, нівелюється і процесуальне рішення прокурора від 19.01.2023 про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні.

Таким чином, станом на 01.01.2024 досудове розслідування Кримінального провадження не завершено.

За такого, з урахуванням вимог та положень Кримінального процесуального кодексу України в діючій редакції, висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 13.12.2023 у справі № 169/867/21 та доказів, що містяться у матеріалах Клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002581 та Кримінальному провадженні (№ 52023000000000015) не закінчився.

Висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладені при розгляді іншої справи, на які посилається ОСОБА_4, не мають значення для даного судового провадження.

17.01.2024 у рамках Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (а.с. 71-76).

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 23.01.2024 (а.с. 125-128) продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 28.02.2024 включно.

20.02.2024 прокурором у Кримінальному провадженні - прокурором САП ОСОБА_9 надано доручення детективу щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розсаджування Кримінального провадження (а.с. 82-83).

На виконання вказаного доручення прокурора, 20.02.2024 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам - адвокатам ОСОБА_6, ОСОБА_10 повідомлено, що докази, зібрані під час досудового розслідування Кримінального провадження є достатніми для складання обвинувального акта, досудове розслідування у вказаному Кримінальному провадженні завершено, у зв`язку з чим стороні захисту надається доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вони можуть ознайомитись у порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Норми Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 290 КПК України, не містять конкретних вимог до форми та формулювання повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Такий спосіб вручення повідомлення, у тому числі повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, передбачає, що особа, якій такий документ адресовано, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел.

Повний доступ до зібраних під час досудового розслідування матеріалів є гарантією забезпечення змагальності процесу та складовою конституційного права особи, щодо якої здійснюється провадження, на захист.

Частиною 10 ст. 290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження, зокрема підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Водночас, право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для кримінального провадження. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах розумних строків відповідає завданням кримінального провадження та засаді розумності строків. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема потерпілого) та суспільства в цілому.

Згідно з ч. 10 ст. 290 КПК України, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Отже, враховуючи положення вищенаведених правових норм, при розгляді даного Клопотання, слідчому судді належить встановити:

1. Чи виконано стороною обвинувачення обов`язок щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування;

2. Чи є підстави вважати, що сторона захисту зловживає процесуальними правами та зволікає із ознайомленням із матеріалами досудового розслідування;

3. У разі якщо є підстави вважати, що сторона захисту зволікають із ознайомленням з матеріалами досудового розслідування, який строк для ознайомлення може вважатися розумним строком.

Як вбачається із матеріалів Клопотання (а.с. 84-85), повідомлення (у порядку ст. 290 КПК України) детектива НАБУ ОСОБА_11 від 20.02.2024 про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні та надання стороні захисту (підозрюваному ОСОБА_4, його захисникам - адвокатам ОСОБА_6, ОСОБА_10 ) доступу до матеріалів досудового розслідування направлені 20.02.2024 поштовими відправленнями (а.с. 86-89), що не заперечувалось в судовому засіданні ОСОБА_4 .

Разом з тим, дія доручення, на підставі якого адвокат ОСОБА_10 надавав безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні припинена наказом № 140 від 15.03.2024 (а.с. 77-81).

Таким чином, оцінивши вжиті стороною обвинувачення заходи для повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, дослідивши зміст процесуальних документів, направлених на виконання вимог ст. 290 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення виконано вимоги ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів досудового розслідування у завершеному досудовому розслідуванні Кримінального провадження.

Так, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить переліку підстав, за яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися зволіканням при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ.

Пункт 3(b) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже, ця гарантія означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є «необхідним» для підготовки основного розгляду справи судом. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. (п. 66 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 28, 42, 56, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку учасників кримінального провадження, вплив зволікання на реалізацію процесуальних прав і обов`язків інших учасників кримінального провадження.

Судовим розглядом Клопотання встановлено, що матеріали досудового розслідування Кримінального провадження складаються із письмових матеріалів (10 томів), п`яти оптичних дисків для лазерних систем зчитування із інформацією про рух коштів по банківських рахунках, інформації оператора телекомунікаційних послуг і повідомлення про завершення досудового розслідування, а також однієї картки пам`яті формату micro SD, що містить відеозапис вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

З урахуванням обсягу матеріалів досудового розслідування, їх характеру та складності Кримінального провадження можна дійти висновку, що матеріали є не дуже об`ємними та помірно складними у опрацюванні, а за такого, ознайомлення із ними не потребує значної кількості часу.

Враховуючи, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснювалося за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, процесуальний статус підозрюваного має 1 особа, матеріали виділено із кримінального провадження № 42018000000002581, досудове розслідування якого здійснювалося з 2018 року, можна зробити висновок про складність кримінального провадження.

Оцінюючи поведінку сторони захисту під час ознайомлення із матеріалами Кримінального провадження та умови доступу до матеріалів кримінального провадження слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до протоколів надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними в порядку ст. 290 КПК України, доданих детективом до Клопотання:

1) підозрюваний ОСОБА_4 розпочав ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 26.02.2024 та, станом на 07.06.2024 письмово не підтвердив стороні обвинувачення ознайомлення з жодним томом матеріалів Кримінального провадження, ним скопійовано 26.02.2024 (том № 10), 01.03.2024 (том № 4);

2) захисник ОСОБА_6 розпочав ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 26.02.2024 та, станом на 07.06.2024 письмово підтвердив ознайомлення з 3 (трьома) томами матеріалів Кримінального провадження: 26.02.2024 (том № 10), 01.03.2024 (том № 9), 08.03.2024 (том № 9), 14.03.2024 (том № 3).

Із вищевикладеного вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 з`являвся до НАБУ для ознайомлення один раз на місць: у лютому та березні 2024 року. При цьому, підозрюваний взагалі не з`являвся для ознайомлення у квітні-травні 2024 року.

Захисник ОСОБА_6 з`явився для ознайомлення один раз у лютому 2024 року та три рази у березні 2024 року. При цьому, захисник взагалі не з`являвся для ознайомлення у квітні-травні 2024 року.

Вказане дає підстави зробити висновок щодо відсутності загальної динаміки у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження.

Як зазначив детектив та не оспорювалось в судовому засіданні підозрюваним, до скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 01.12.2022, з 25.01.2023 по 09.02.2023 ОСОБА_4 ознайомився із 6 томами кримінального провадження (із 8 тоді наявних), а його захисник - адвокат ОСОБА_6 - із усіма наявними 8 томами (а.с. 31-32). Вказані матеріали входять до 10 томів матеріалів досудового розслідування, щодо встановлення строку на ознайомлення з якими подане Клопотання.

При цьому, стороні захисту надано безперешкодний доступ до матеріалів досудового розслідування у приміщенні НАБУ у всі робочі, стороною обвинувачення також виготовлено електронні відскановані копії 10 томів матеріалів Кримінального провадження, де матеріали відображені належним чином і у достатній якості виготовлених копій.

На адресу підозрюваного ОСОБА_4 (11.03.2024, 20.03.2024, 10.04.2024, 22.04.2024, 13.05.2024) та захисника ОСОБА_6 (11.03.2024, 22.04.2024, 13.05.2024) неодноразово детективом направлялись листи нагадування про необхідність прибуття до НАБУ для ознайомлення із матеріалами Кримінального провадження (а.с. 115-122).

За такого, слідчий суддя приходить до загального висновку про створення стороною обвинувачення умов для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та забезпечення засад розумності строків у Кримінальному провадженні.

Оцінивши обсяг матеріалів досудового розслідування, із якими стороні захисту залишилось ознайомитись, складність Кримінального провадження та час, який минув із дня надання доступу до матеріалів досудового розслідування (понад 3 місяці), слідчий суддя приходить до висновку про наявність ознак зволікання з боку сторони захисту при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, у Кримінальному провадженні.

Зволікання із таким ознайомленням перешкоджає реалізації принципу розумності строків у римінальному провадженні та виконанню завдань кримінального провадження.

Вищенаведене у сукупності свідчить про необхідність обмеження права сторони захисту на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування певним строком.

Вирішуючи питання розумності строку при визначенні граничних меж для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься розумність строків.

У відповідності до приписів ч. 1, ч. 3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; (3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

За такого, з урахуванням складності кримінального провадження, яке є складним, невеликого обсягу матеріалів, із якими стороні захисту залишилось ознайомитись, складності матеріалів досудового розслідування, які є помірно складними для опрацювання, строку, протягом якого сторона захисту реалізує своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (понад 3 місяці), умов доступу до матеріалів досудового розслідування (своєчасне повідомлення стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування, надання стороною обвинувачення безперешкодного доступу до матеріалів досудового розслідування та створення належних умов доступу до таких матеріалів, у тому числі за бажанням сторони захисту отримати сканкопії матеріалів), слідчий суддя вважає, що строк до 27.06.2024 включно (загальний строк ознайомлення понад 4 місяці) відповідає критерію розумності та є достатнім для реалізації стороною захисту права на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Крім того, для уникнення спірних питань під час виконання процесуальних дій, пов`язаних із ознайомленням сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, слід зазначити, що, враховуючи вимоги п. 19 ч. 1 ст. 3, статей 20, 28, 50, 290 КПК України, стороною захисту є підозрюваний та його захисники, які можуть бути залучені на будь-якій стадії кримінального провадження, у випадку надання ними документів, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК України.

Доводи підозрюваного щодо протиправності повторного звернення сторони обвинувачення до суду із клопотанням про встановлення строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у рамках Кримінального провадження, за умови, що такий строк не було встановлено, слідчим суддею відхиляються, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує сторони у кількості разів звернення до суду із відповідним клопотанням, навіть у випадку відмови у задоволенні такого клопотання. У матеріалах Клопотання відсутні докази того, що відповідне рішення у рамках даного Кримінального провадження вже приймалось та стороні захисту або потерпілому встановлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження.

Також, в силу положень ч. 3 ст. 26, ч. 10 ст. 290 КПК України, слідчий суддя при розгляді Клопотання не наділений правом вирішувати питання про закриття Кримінального провадження.

Доводи ОСОБА_4 про необхідність надання йому максимально можливого часу для отримання відповідей на зроблені ним з метою формування позиції сторони захисту запити та відкриття відповідних матеріалів стороні обвинувачення у порядку ст. 290 КПК України слідчим суддею також відхиляються, оскільки вказані обставини знаходяться поза межами судового розгляду Клопотання та не впливають на вирішення його по суті.

Враховуючи зазначене, Клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 7, 9, 28, 290, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Встановити у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023 стороні захисту, а саме: підозрюваному ОСОБА_4, захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_6, а також іншим захисникам підозрюваного ОСОБА_4 у разі набуття ними повноважень захисників у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023, строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 27 червня 2024 року включно, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1