- Головуючий суддя (ККС ВС): Лобойко Л.М.
УХВАЛА
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 991/2051/24
провадження № 51-1834ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 на окрему ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2024 року про відкриття апеляційного провадження та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року про скасування ухвали слідчого судді,
встановив:
Скаржник ставить питання про касаційний перегляд рішень Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2051/24 щодо вирішення питання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20 квітня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Так, у касаційній скарзі має бути зазначено судове рішення, що оскаржується (п. 3 ч. 1 ст. 427 КПК). Однак всупереч цій вимозі в касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначено низку рішень у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5, де скаржник має статус слідчого судді, а не особи, яка в силу ст. 425 КПК має право на оскарження таких рішень.
Окрім того, зі змісту скарги вбачається, що слідчий суддя просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2024 року, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на незаконне затримання та про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов`язання. Разом із цим скаржник просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року, якою скасовано вищезазначену ухвалу слідчого судді та повернуто матеріали за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду на новий розгляд.
Відтак слідчий суддя оскаржує в касаційному порядку судові рішення:
- ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2024 року про відкриття апеляційного провадження, яка в силу ст. 424 КПК не підлягає оскарженню;
- ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року, якою переглянуто рішення слідчого судді та яка у відповідності до ч. 4 ст. 424 КПК також не може бути предметом касаційного розгляду.
Стаття 425 КПК містить перелік осіб, які мають право подати касаційну скаргу, однак у цьому переліку немає слідчого судді.
Зазначене позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитись які саме рішення, передбачені ст. 424 КПК, оскаржує ОСОБА_4 .
Вказує скаржник на винятковість обставин, які дають підстави заявляти в суді касаційної інстанції вимогу відкрити провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, якою вирішено питання щодо ухвали слідчого судді та призначено новий розгляд у суді першої інстанції і яка по суті не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте ОСОБА_4 не дотримався цих положень закону, оскільки в касаційній скарзі не визначився з предметом оскарження та просить скасувати три ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Не погоджується скаржник і з окремою ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 квітня 2024 року, якою постановлено звернутись до Вищої ради правосуддя для вжиття стосовно судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 заходів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак його доводи стосуються лише незаконності постановлених рішень щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 без конкретних вказівок на передбачені КПК підстави для скасування окремої ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Скаржник у касаційній скарзі має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень і які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 на окрему ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2024 року про відкриття апеляційного провадження та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2024 року про скасування ухвали слідчого судді залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3