Документ № 119776912

Справа № 991/4899/24

Провадження № 1-кс/991/4936/24

У Х В А Л А

10.06.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000171, за підозрою ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

за участі детектива ОСОБА_4, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.06.06.2024 старший детектив Національного бюро П?ятого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (далі - детектив, НАБУ), за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 (далі - прокурор, САП), звернувся із клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення 04.06.2024 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчої судді, а саме на:

1.1.1.мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;

1.1.2.мобільний телефон SAMSUNG, IMEI: НОМЕР_3 ;

1.1.3.планшет SAMSUNG GALAXY Tab S9 Ultra, модель SM-X 910, серійний номер R52WB09ET0L ;

1.1.4.кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, що визнані речовими доказами відповідно до постанови детектива від 05.06.2024 (далі - Майно).

1.2.Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів, а коштів також, необхідністю забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

1.3.Клопотання у день надходження було передано до провадження слідчої судді ОСОБА_1

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

2.2.Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.

2.3.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання (частини 1, 2 ст. 170 КПК України).

2.4.У випадку накладення арешту з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 3 ст. 170 КПК України).

2.5.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

2.6.Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

2.7.У випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

2.8.Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (частини 10-12 ст. 170 КПК України).

2.9.У силу частин 1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

2.10.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

ІІІ. Встановлені слідчою суддею обставини із посиланням на докази

3.1.11.04.2024 було розпочато кримінальне провадження № 52024000000000171 /а.с. 17 т. 1/.

3.2.04.06.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000171 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб /а.с. 89-102 т. 1/.

3.3.Поряд з цим, з матеріалів клопотання встановлено, що під час обшуку 04.06.2024, проведеного у цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчої судді від 30.05.2024 у справі № 991/4665/24 /а.с. 125-129 т. 1, а.с. 113-117 т. 2/ у житлі за адресою: АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, було вилучено майно, арешт на яке просить накласти детектив, а саме:

-мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон SAMSUNG, IMEI: НОМЕР_3 ;

-планшет SAMSUNG GALAXY Tab S9 Ultra, модель SM-X 910, серійний номер R52WB09ET0L ;

-кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, які ідентифіковано по номеру та серії купюр за допомогою рахункової машинки /а.с. 132-198 т. 1, а.с. 118-137 т. 2/.

3.4.Так, згідно з протоколом обшуку, ОСОБА_3 добровільно надав та розблокував для огляду мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 . Під час огляду названого телефону встановлено, що він, ймовірно, використовується для особистого спілкування, однак дуже рідко, з огляду на історію дзвінків та інших відомостей, які мають інформацію про дату та час його використання. Водночас, як зазначається у протоколі обшук, є підстави вважати, що відповідні відомості могли видалятись із телефону.

3.5.Також, із протоколу обшуку слідчою суддею встановлено, що на прохання детектива надати доступ та пароль до мобільного телефону SAMSUNG, IMEI: НОМЕР_3, ОСОБА_3 повідомив, що не бажає надавати пароль доступу, оскільки на телефоні міститься інформаціє, яка є адвокатською таємницею. У зв`язку з тим, огляд названого телефону можливий лише після подолання системи логічного захисту в умовах криміналістичної лабораторії, детективом прийнято рішення про його вилучення.

3.6.Окрім того, у протоколі обшуку зазначено, що вилучені мобільні телефони та планшет частково розблоковувались ОСОБА_3 для огляду на місці, однак пароль доступу до них він відмовився надавати, чим фактично обмежив доступ до таких пристроїв. Доступ до інформації, що міститься на вказаних пристроях та їх подальша неналежна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження, після подолання системи логічного захисту.

3.7.Поряд з цим встановлено, що під час обшуку було віднайдено, окрім інших, кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, які, як повідомив ОСОБА_3, належать його тещі ОСОБА_5 . Однак, як зазначено у протоколі обшуку, детективом прийнято рішення про вилучення названих коштів, так як є достатні підстави вважати, що такі є предметом неправомірної вигоди та планувалась їх передача детективам НАБУ та прокурорам САП, з огляду на те, що сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_3 висловив як пропозицію службовим особам НАБУ та САП надати за вчинення ній з використанням наданої їм влади чи службового становища в інтересах ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, була у еквіваленті долари США у сумі 200 000 (двісті тисяч), які він планував передати двома етапами по 100 000 (сто тисяч) доларів США.

3.8.Постановою детектива від 05.06.2024 кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, що вилучені під час обшуку 04.06.2024, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000171 /а.с. 192-198, 207-213 т. 1/.

3.9.04-05.06.2024 детективом проведено огляд мобільних телефонів та планшету, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, під час якого встановлено, що всі три пристрої захищенні системами логічного захисту, паролі до яких ОСОБА_3 не надано, що унеможливлює дослідження вмісту пам`яті зазначених пристроїв без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання систем логічного захисту /а.с. 63-66 т. 2/.

3.10.Постановами детектива від 05.06.2024 щодо мобільних телефонів Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, та SAMSUNG, IMEI: НОМЕР_3, а також планшету SAMSUNG GALAXY Tab S9 Ultra, модель SM-X 910, серійний номер R52WB09ET0L, призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій. На вирішення експерту поставлено питання, чи наявні на телефонах та планшеті системи логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на їх вбудованих носіях пам`яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля тощо) та чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на таких /а.с. 199-206 т. 1, а.с. 59-62 т. 2/.

ІV. Мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

4.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

4.2.Клопотання, подане у межах строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

4.3.04.06.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України /а.с. 89-102 т. 1/.

4.4.Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_11 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_9 .

4.5.За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи адвокатом - керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів партнером Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Міллер» (далі - АО «ЮК «Міллер»), адвокати якого здійснюють захист підозрюваної ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, діючи умисно, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, через свідка ОСОБА_12, висловив пропозицію надати детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, та прокурорам САП, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому ж провадженні, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, що займають відповідальне становище, неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за вчинення в інтересах підозрюваної ОСОБА_10 та інших осіб дій з використанням наданих їм влади та службового становища, а саме за прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_10 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин, повідомлення ОСОБА_10 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри, виділення в окреме провадження епізоду за підозрою ОСОБА_10 та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження. Така неправомірна вигода, за повідомленням ОСОБА_3 висловленого під час особистих зустрічей свідку ОСОБА_12, могла бути надана у два етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 та підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_10 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_10 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри - частину обумовленої ним суми неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США та після прийняття рішення про зміну підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження - другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США.

4.6.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

4.7.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

4.8.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

4.9.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про накладення арешту на майно підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

4.10.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

4.11.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-протоколу огляду від 11.04.2024, під час якого оглянуто сайт АО «ЮК «Міллер» та Єдиний державний реєстр адвокатів України та встановлено, що ОСОБА_3 є адвокатом на підставі свідоцтва № 001165 від 31.05.2021 та керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів партнером АО «ЮК «Міллер» /а.с. 216-221 т. 1/;

-заяви ОСОБА_12 про вчинення злочину від 11.04.2024, у якій він зазначив, що 10.04.2024 адвокат ОСОБА_3, діючи спільно з іншими особами, має намір надати хабар службовим особами в правоохоронних органах за вирішення питання щодо закриття або передачі в інший орган справи відносно ОСОБА_10 /а.с. 25 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 11.04.2024 з додатками, відповідно до якого 09.04.2024 ОСОБА_12 у мобільному застосунку «Signal» надійшло повідомлення ОСОБА_3, де останній зазначив, що він по ОСОБА_10 і, що ОСОБА_12 мали попередити з даного приводу; окрім того, під час зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_3 10.04.2024 в ресторані « Steakhouse », останній повідомив, що адвокатами АО «ЮК «Міллер» здійснюється захист голови правління АТ «Банк Альянс» ОСОБА_10, яке розслідується детективами НАБУ і, що та таке провадження в цілому негативно впливає на репутацію банківської установи АТ «Банк Альянс». Поряд з цим, свідок вважав, що ОСОБА_3 разом з іншими адвокатами та неустановленими особами бажає надати неправомірну вигоду службовим особам НАБУ та САП за виконання дій в інтересах ОСОБА_10, окрім того, ОСОБА_3 надав свідку аркуш паперу А4, де зазначено пункти з такими діями, а саме: «1. Відновлення досудового розслідування зі стадії 290. 2. Перекваліфікація дій ОСОБА_10 за ст. 366 КК України та зміна повідомлення про підозру. На цьому етапі можливий онлайн допит чи відібрання пояснень для отримання необхідних підстав. 3. Виділення епізоду ОСОБА_10 та банку Альянс в окреме провадження. 4. Зміна підслідності нового кримінального провадження за органами Національної поліції України (ГСУ НП). 5. Передача матеріалів справи за підслідністю.» /а.с. 29-37 т. 1/;

-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 12.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі його зустрічей з ОСОБА_3, які відбулися 17.04.2024, 18.04.2024 та 10.05.2024. Зокрема, під час зустрічі, яка відбулась 17.04.2024, свідок повідомив ОСОБА_3 про те, що кримінальне провадження № 52022000000000091 вже на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України та, в разі необхідності, детективи НАБУ можуть надати усі матеріали провадження в електронному вигляді. Натомість, ОСОБА_3, відповів, що про таку можливість йому відомо, і, як зрозумів свідок, що його цікавить можливість вирішення питань виконання пунктів, які зазначені на аркуші паперу формату А4, який ОСОБА_3 передав свідку під час їх попередньої зустрічі. Також, у протоколі відображені деталі зустрічі, яка відбулась 18.04.2024, зокрема, після того, як свідок повідомив ОСОБА_3, що питання щодо виконання пунктів, зазначених на наданому ним раніше аркуші паперу слід узгоджувати з прокурорами САП, а детективи НАБУ не розуміють, чому вони мають це робити, що ОСОБА_3, за допомогою застосунку «нотатки» у своєму мобільному телефоні, шляхом друку вивів на екрані пристрою напис «вже усе проговорено» та показав його свідку. Окрім того, відображено деталі зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_3 10.05.2024, зокрема, що за виконання в інтересах ОСОБА_10 пунктів, зазначених на аркуші паперу, який ОСОБА_3 раніше передав свідку, вони пропонують надати службовим особам прокуратури неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США у два етапи: перший - відновлення досудового розслідування зі стадії ст. 290 КПК України та підготовка документів на виділення матеріалів кримінального провадження чи зміни підозри ОСОБА_10 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_10, за що адвокат наддасть першу частину неправомірної вигоди розмірі 100 000 доларів США; другий - передача матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_10 за підслідністю до Національної поліції України, за що адвокат наддасть другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США. Водночас таку інформацію свідок занотовував у блокнот /а.с. 38-51 т. 1/;

-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі зустрічей ОСОБА_12 з ОСОБА_3, які відбулися 14.05.2024 та 15.05.2024. Зокрема, під час зустрічі 14.05.2024 свідок передав ОСОБА_3 несправжній (імітаційний) засіб - проект постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, після ознайомлення з якою ОСОБА_3 сказав, що все підходить та запитав, чи готові вони, як свідок зрозумів, службові особи САП та НАБУ «стартувати» та сказав, що у нього все готово. Окрім того, свідок зазначив, що після деяких обговорень деталей подальших дій, ОСОБА_3 повідомив, що йому треба вийти і узгодити остаточне рішення з кимось. Коли повернувся, то повідомив, що все нормально, їх влаштовує наданий документ, однак, вони просять зробити якийсь документ щодо ОСОБА_10, щоб показати якийсь позитивний рух відносно неї у кримінальному провадженні, на що свідок відповів, що не приймає самостійно таких рішень та передають цю інформацію. Далі між свідком та ОСОБА_3 відбулась зустріч 15.05.2024, під час якої свідок, діючи під контролем правоохоронних органів, вказав, що перекваліфікація дій ОСОБА_10 на ст. 366 КК України є недоцільною та зазначив, що ст. 364-1 КК України відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції України Після цього свідок надав ОСОБА_3 для ознайомлення несправжній (імітаційний) засіб - постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 364-1 КК України в окреме провадження, ознайомившись із якою ОСОБА_3 зазначив, що свої подальші дії йому слід узгодити із іншими третіми особами. У цей же день, ОСОБА_3 у телефонній розмові у застосунку «Signal» повідомив свідку, що все узгоджено і вони можуть починати раніше обговорені процеси. Після цього, свідок спілкувався з ОСОБА_3 у застосунку «Signal»16.05.2024 та 17.05.2024, а у подальшому їх спілкування припинилось /а.с. 52-64 т. 2/;

-документів з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000091, з яких встановлено, що: досудове розслідування у такому здійснюють детективи НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурори САП; захист ОСОБА_10 здійснює адвокат АО «ЮК «Міллер»; ОСОБА_10 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364-1 КК України; 22.03.2024 стороні захисту та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України /а.с. 68-88 т. 1/.

4.12.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000171 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

4.13.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо підстав для арешту майна

4.14.Правовими підставами для арешту майна є збереження речових доказів, а майна, зазначеного у підпункті 1.1.4 пункту 1 цієї ухвали, також забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

4.15.На переконання слідчої судді доведено, що ці підстави підлягають застосуванню, з огляду на нижче наведене.

Щодо можливості конфіскації майна

4.16.Слідча суддя окремо звертає увагу на підстави для арешту майна, а саме коштів у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, вилучених під час обшуку, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

4.17.Так, в силу положень ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно, зокрема, підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

4.18.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за вчинення якого передбачено додаткове альтернативне покарання у вигляді конфіскації майна.

4.19.Слідча суддя зазначає, що як під час обшуку, так і у судовому засіданні ОСОБА_3 стверджував, що вилучені кошти у валюті долари США йому не належать, а є коштами його тещі - ОСОБА_14, представниця якої в судовому засіданні також покликалась на зазначене. Також пояснила, що віднайдені кошти у розмірі 109 100 доларів США це заощадження сім`ї ОСОБА_5, отримані від продажу квартири у м. Кременчук та автомобілю, а також від підприємницької діяльності її та її чоловіка, які вона залишила на зберігання на період відпочинку за кордоном.

4.20.Однак, слідча суддя вважає такі покликання необґрунтованими з огляду на таке.

4.21.Так, слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_15 є фізичними особами-підприємцями /а.с. 2(з)-6 т. 2/, водночас у власності ОСОБА_15 перебуває декілька вантажних транспортних засобів /а.с. 82-89 т. 2/, на яких він здійснює вантажні перевезення, однак із наданих документів не можливо встановити, який розмір доходу зазначені особи отримують від їх підприємницької діяльності. У судовому засідання сторона захисту також не надала будь-яких достовірних даних щодо такого доходу.

4.22.Водночас, слідчою суддею встановлено, що офіційний задекларований дохід ОСОБА_5 за період 2002-2024 років складає 1 239 886 грн, з яких 985 000 грн - дохід від підприємницької діяльності, нарахований за період 2013-2023 років /а.с. 90-92 т. 1/.

4.23.Окрім того, встановлено, що ОСОБА_5 з 2015 року здає в оренду земельну ділянку /а.с. 17(з)-19 т. 12/, у 2021 році дійсно продала квартиру у м. Кременчук, вартість якої на день продажу складала 285 000 грн /а.с. 22-23 т. 2/. ОСОБА_15 у 2015 році продав частку квартир у м. Кременчук, вартість якої на день продажу складала 122 502 грн /а.с. 24 т. 2/. Поряд з цим, слідча суддя не бере до уваги надані стороною захисту копії договорів купівлі-продажу транспортних засобів /а.с. 25, 26 т. 2/, адже ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_15 не є їх сторонами.

4.24.Отже, слідчою суддею встановлено, ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_15 дійсно отримали дохід від продажу нерухомості, однак, з огляду на вартість відчуженої нерухомості, такий, у порівнянні із сумою віднайдених за місцем проживання ОСОБА_3 коштів у валюті долари США, є незначним.

4.25.До того ж, слідча суддя враховує, що у ОСОБА_5 поряд із отриманням зазначених вище доходів були і витрати, зокрема, у січні 2022 року за нею зареєстровано право власності на житловий будинок у АДРЕСА_2, загальною площею 232,8 кв. м /а.с. 74 т. 2/, у 2016 році ОСОБА_5 придбано квартиру у м. Києві /а.с. 75 т. 2/. Окрім того, як зазначила сторона захисту, ОСОБА_5 має захворювання /а.с. 6 (з)-17 т. 2/, яке потребує доровартісного лікування.

4.26.За наведеного, слідча суддя переконана, що сума сукупного доходу родини ОСОБА_5, одержання якого підтверджуєтеся наданими доказами, з урахуванням здійснених витрат та необхідністю інших життєво-необхідних витрат для задоволення побутових та соціальних потреб людини, очевидно є недостатнім для заощадження коштів у розмірі 100 000 доларів США.

4.27.Отже, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що 109 100 доларів США, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_3, належать ОСОБА_5 .

4.28.З огляду на наведене, слідча суддя переконана, що на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені кошти можуть належати саме підозрюваному, оскільки вилучені за місцем його проживання, а належність таких коштів іншим особам стороною захисту не доведено.

4.29.Отже, наявні підстави для накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку кошти у сумі 109 100 доларів США з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути призначене підозрюваному.

Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні

4.30.Зважаючи на те, що доступ до мобільних телефонів та планшету пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, водночас вони ймовірно можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертних досліджень для подолання такого захисту, а тому наявні умови, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту.

4.31.Таке твердження не спростовується покликаннями сторони захисту на те, що зазначені пристрої були оглянуті детективом під час обшуку і на них не було виявлено інформації, яка має значення для кримінального провадження. Адже, відповідно до протоколу обшуку, такі пристрої не досліджувались детективом на предмет наявності видаленої інформації, водночас, встановлення таких обставин можливе лише після подолання систем логічного захисту, паролі до яких ОСОБА_3 не надано.

4.32.Наведене підтверджується також протоколом огляду від 04-05.06.2024, відповідно до якого, детективом не виявилось можливим оглянути вміст інформації, яка знаходиться на мобільних телефонах та планшеті, у зв`язку з неможливістю подолання системи логічного захисту.

4.33.Також, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що вилучені мобільні телефони та планшет не відповідають ознакам речового доказу та такими не визнавались, адже, значення для цього провадження мають не самі пристрої, а дані, які у них містяться, натомість дослідити такі можливо лише після подолання систем логічного захисту.

4.34.Поряд з цим, з протоколів допиту свідка ОСОБА_12 та додатків до них /а.с. 29-64 т. 1/ слідчою суддею встановлено, що підозрюваний та свідок комунікували саме за допомогою телефонного зв`язку та мобільного застосунку «Signal», проте такого листування ні у вилучених мобільних телефонах, ні у планшетах детективом не виявлено. Наведене переконує слідчу суддю, що на вилучених технічних пристроях все ж таки може бути видалена інформація, яка водночас може мати значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, однак її виявлення та подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження після подолання систем логічного захисту таких пристроїв.

4.35.Слідча суддя також відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення детективом порядку призначення відповідних експертиз в частині доручення їх проведення працівнику НАБУ, а не експерту експертної установи, з огляду на те, що зазначені постанови не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, однак скарги на них можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 КПК України. Поряд з цим, наведене підлягає оцінці судом на предмет належності та допустимості доказів, водночас не впливає на наявність підстав для арешту майна.

4.36.З огляду на зазначене, оскільки існує необхідність у проведенні експертних досліджень, наявна умова для накладення арешту, визначена абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.

4.37.Що стосується можливості використання коштів як доказу у кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає наступне.

4.38.Як зазначено у п. 4.5. цієї ухвали, за змістом повідомленої ОСОБА_3 підозри, остатній висловив пропозицію надати детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, та прокурорам САП, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому ж провадженні, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, що займають відповідальне становище, неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США. Водночас, так мала бути передана у два етапи, по 100 000 доларів США.

4.39.Отже, у обставинах цього кримінального провадження предметом неправомірної вигоди є кошти у іноземній валюті долари США у загальному розмірі 200 000 грн.

4.40.Поряд з цим, під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 були віднайдені кошти у валютах: гривня (145 000 грн), євро (16 400 євро) та долари США (109 100 доларів США) /а.с. 132-191 т. 1/. Отже, розмір віднайдених коштів у валюті долари США наближений до того, який за змістом підозри, мав бути переданий службовим особам НАБУ та САП як перша частина неправомірної вигоди. Поряд з цим, загальна сума мала складати 200 тис доларів США.

4.41.З огляду на наведене, слідча переконана, що кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, ймовірно, можуть бути предметом злочину, а отже і відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

4.42.Водночас, такі обставини підлягають перевірці та встановленню в рамках кримінального провадження за результатами досудового розслідування.

Щодо ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна

4.43.Долучені до клопотання матеріали вказують на достатні підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3, з огляду на обставини, наведені у п. 4.3.-4.13. цієї ухвали.

4.44.Отже, у причетних до можливого вчинення кримінального правопорушення осіб є вагомі підстави приховувати, пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати, передавати майно, на яке детектив просить накласти арешт.

4.45.За таких обставин, вилучене майно підлягає арешту шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування таким. Адже саме у такий спосіб можна запобігти наведеним ризикам.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручання у права і свободи особи

4.46.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

4.47.Відповідна норма не встановлює жодних виключень із цього правила. Отже, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, у тому числі, у випадках вчинення кримінального правопорушення адвокатом, який у такому разі має бути притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а у випадку ж встановлення невинуватості - має бути виправданим. Водночас, щоб це завдання було виконане має бути застосована належна правова процедура. З цією метою з огляду на ключове місце адвоката у системі правосуддя законодавство встановлює ряд гарантій в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012.

4.48.Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 названого Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності; забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом. Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються частиною другою цієї статті. Відповідно до такої, у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі. Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

4.49.Згідно із ч. 3 ст. 23 того ж Закону органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов`язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

4.50.Дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання адвоката був отриманий у слідчої судді за клопотанням заступника Генерального прокурора із визначенням чіткого переліку речей, речей і документів, дозвіл на відшукання яких надавався. Окрім того, щодо визначення переліку речей та документів, слідча суддя бере до уваги, що вирішення питання про надання дозволу на обшук та сам обшук відбувались на початковій стадії досудового розслідування, а до ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що розслідується ймовірно причетний адвокат. За таких обставин чітке розмежування речей, документів, що становлять предмет розслідування, і речей та документів, що становлять виключно адвокатську таємницю та поза розумним сумнівом не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування, на початковій стадії є ускладненим.

4.51.Також під час обшуку був присутній представник ради адвокатів регіону, у присутності якого відбувалось відшукання вилученого Майна.

4.52.Отже, встановлені Законом гарантії адвокатської діяльності були дотримані. А всі заперечення сторони захисту стосовно порядку проведення обшуку не мають значення для вирішення питань цього розгляду.

4.53.Також, слідча суддя звертає увагу на те, що законодавець передбачив участь представника ради адвокатів регіону під час обшуку з метою дотримання законодавчої вимоги про неможливість вилучення речей та документів, які становлять виключно адвокатську таємницю і не містять відомостей, що мають значення для досудового розслідування та не можуть бути отримані іншим шляхом.

4.54.Зважаючи на те, що під час вилучення технічних пристроїв з`ясувати повний зміст даних, що на них містяться було неможливим без відновлення видалених даних, відповідні завдання представника ради адвокатів регіону не були реалізовані у повному об`ємі з об`єктивних причин. Наразі, щодо Майна призначені експертизи з метою подолання системи логічного захисту.

4.55.Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

4.56.Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

4.57.На підставі викладеного, з огляду на те, що дані, які містяться на вилучених технічних пристроях можуть містити адвокатську таємницю, після повернення відповідних речей з експертиз, слідчий, прокурор можуть проводити огляд даних, що вони вміщують, виключно з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення відомостей, що становлять адвокатську таємницю та не містять обставин, що мають значення для досудового розслідування. У випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо відношення тих чи інших даних виключно до адвокатської таємниці, такий огляд має бути припинений для надання можливості власникам майна звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна з метою вирішення належності до адвокатської таємниці та відповідно відсутності потреби у подальшому арешті майна. Вказане відповідає практиці ЄСПЛ (Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria (заява № 74336/01).

4.58.З огляду на викладене, на переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективами Майно, з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

4.59.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.

4.60.Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

4.61.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного Майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Щодо наслідків арешту майна

4.62.На переконання слідчої судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування, такий арешт не є надмірно обтяжливим. А ймовірне втручання в адвокатську таємницю буде врівноважене гарантіями, про які слідча суддя зазначила вище.

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

4.63.Детектив обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення, а щодо коштів також і забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

4.64.З огляду на обставини, викладені у цій ухвалі, на переконання слідчої судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК України, та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане.

4.65.Окремо слідча суддя з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, не вважає за необхідне давати відповідь на решту аргументів сторони захисту, оскільки вони не мають правового значення для прийняття цього процесуального рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 04.06.2024 обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у межах кримінального провадження № 52024000000000171 шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:

-мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон SAMSUNG, IMEI: НОМЕР_3 ;

-планшет SAMSUNG GALAXY Tab S9 Ultra, модель SM-X 910, серійний номер R52WB09ET0L ;

-кошти у сумі 109 100 (сто дев`ять тисяч сто) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США, що визнані речовими доказами відповідно до постанови детектива від 05.06.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 52024000000000171 детективами.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_1