- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5167/24
Провадження 1-кс/991/5200/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений постановами директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 № 02-201/27552, від 13.09.2023 № 01-201/28263.
У клопотанні зазначено, що представник ТОВ «Зірка Буковелю» звернувся до Вищого антикорупційного суду та Національного антикорупційного бюро України щодо скасування арешту рухомого та нерухомого майна товариства, а також щодо скасування заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «Зірка Буковелю».
Так, Національне бюро листом від 29.03.2024 № 521-288/9011 надало відповідь про відсутність підстав для скасування арешту, який вже не діє. А ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2024 у справі № 991/2835/24 відмовлено у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки із цим клопотанням адвокат звернувся до слідчого судді поза межами строку досудового розслідування.
Водночас, ДП «Національні інформаційні системи» та Міністерство юстиції України листами від 14.05.2024 № 1667/26-07, від 03.06.2024 № 81890/85296-33-24/33 роз`яснили порядок зняття обтяжень, який передбачає відповідне звернення обтяжувача.
Також представник власника майна зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 у справі № 991/7961/23, яка залишена без змін ухвалою колегії судів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023, закрито провадження за клопотанням детектива про арешт зазначеного майна. Тобто, арешт на майно ТОВ «Зірка Буковелю» слідчим суддею не накладено
Отже, виникла ситуація, за якої хоча накладений постановами директора Національного бюро арешт в силу положень ч. 9 ст. 170 КПК України вважається скасованим, жодні положення чинного законодавства прямо не породжують обов`язок реєстратора внести відповідний запис до реєстру, який може бути здійснений лише за рішенням суду та/або за заявою Національного бюро, яке не має наміру направляти відповідну заяву.
Тобто, фактично арешт на майно ТОВ «Зірка Буковелю» не можна вважати скасованим, оскільки, підприємство продовжує зазнавати обмежень у своїх правах, як власник майна, з огляду на наявні обтяження у реєстрі.
Оскільки після постановлення колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвали від 28.11.2023 відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна ТОВ «Зірка Буковелю», то вказаний арешт підлягає скасуванню.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлене належним чином.
Неприбуття у судове засідання детектива не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «Зірка Буковелю», дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, у якому зокрема повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Також встановлено, що у межах цього кримінального провадження постановою Директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 накладено попередній арешт строком на 48 годин на майно підозрюваного ОСОБА_4, що належить йому опосередковано зокрема, на 49,83 % частки у статутному капіталі ТОВ «Зірка Буковелю» (код ЄРДПОУ 33719262), а також 49,83 % кожної одиниці рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, грошових коштів, об`єктів права інтелектуальної власності вказаного суб`єкта господарської діяльності.
08.09.2023 о 16:53:28 державним реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» ОСОБА_5 внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 30810732 щодо публічного обтяження майна, зокрема: 49,83 % кожної одиниці рухомого майна ТОВ «Зірка Буковелю» (код ЄДРПОУ 33719262); документ-підстава: постанова Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 № 02-201/27552, термін дії обтяження до 08.09.2028; 14.09.2023 внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови Національного антикорупційного бюро України від 13.09.2023 № 01-201/28263, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 18-21).
Водночас, доказів того, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підозрюваного ОСОБА_4, що належить йому опосередковано зокрема, на 49,83 % частки у статутному капіталі ТОВ «Зірка Буковелю» (код ЄРДПОУ 33719262), а також 49,83 % кожної одиниці рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, грошових коштів, об`єктів права інтелектуальної власності вказаного суб`єкта господарської діяльності у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017, до матеріалів справи не надано.
Тобто, арешт майна, у забезпечення якого рішеннями Директора Національного антикорупційного бюро України накладено попередній арешт на таке майно, застосовано не було.
Надаючи оцінку обставинам, на які посилається представник власника майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
До повноважень слідчого судді належить здійснення, у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Так, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (п. 1 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ст. 174 КПК України предметом перевірки слідчого судді під час розгляду клопотання про скасування арешту майна є наявність підстав, які б вказували на відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування.
Відповідно до ч. 9 ст. 170 КПК України, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину, зокрема, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Тобто, на час розгляду клопотання попередній арешт, накладений постановами Директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 № 02-201/27552 та від 13.09.2023 № 01-201/28263, скасований, у розумінні кримінального процесуального закону, що не потребує додаткового скасування арешту ухвалою слідчого судді.
Долучені адвокатом ОСОБА_3 до матеріалів справи копії листів: директора Регіональної філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» ОСОБА_6 від 14.05.2024 № 1667/26-07, наданого у відповідь на скаргу представника ТОВ «Зірка Буковелю» від 08.0.2024 № 03/05; першого заступника Міністра юстиції України ОСОБА_7 від 03.06.2024 № 81890/85296-33-24/33.3, наданого у відповідь на звернення від 08.05.2024 № 01/05, фактично містять роз`яснення порядку зняття обтяжень, який передбачає відповідне звернення обтяжувача.
Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не покладає на особу, якою винесено рішення про попередній арешт майна в порядку ч. 9 ст. 170 КПК України, обов`язку вчинити дії спрямовані на реєстрацію відомостей про припинення обтяження, оскільки таке процесуальне рішення має чіткий, законодавчо визначений строк дії.
У той же час, та обставина, що державним реєстратором встановлено строк дії публічного обтяження - арешту рухомого майна до 08.09.2028, можуть свідчити, що реєстратори вийшли за межі вимог рішення від 07.09.2023 № 02-201/27552 про попередній арешт майна.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень «Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна», затвердженого постановою КМУ від 05.07.2004 № 830, внесення відомостей до відповідного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, здійснюється виключно реєстраторами/державними реєстраторами, бездіяльність яких щодо невнесення відомостей про припинення обтяжень, накладених на підставі рішення Директора Національного бюро у порядку ч. 9 ст. 170 КПК України, у зв`язку з відсутністю законодавства, яке регулює такі відносини, може бути предметом адміністративного позову (ч. 4 ст. 6 КАС України).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, для задоволення клопотання представника ТОВ «Зірка Буковелю» про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1