- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панкулич В.І.
Справа № 991/4826/24
Провадження №11-сс/991/417/24
УХВАЛА
13 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
підозрюваного ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачен ого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України щодо висловлення адвокатом ОСОБА_9 пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданих їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9, будучи адвокатом та партнером АО «Юридична компанія «Міллер», яка здійснює захист підозрюваної ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, під час зустрічі 10.04.2024 з ОСОБА_11 висловив бажання надати детективам НАБУ та прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за прийняття ними рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091; перекваліфікацію дій підозрюваної ОСОБА_10 з ч.2 ст.364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин; повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри; виділення в окреме провадження епізоду за підозрою ОСОБА_10 та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження.
Сприймаючи ОСОБА_11 як особу, яка від його імені веде діалог з детективами та прокурорами, ОСОБА_9 у ході зустрічі передав йому аркуш білого паперу формату А-4 з переліком процесуальних дій в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_10, за вчинення яких пропонується неправомірна вигода. У подальшому він неодноразово за допомогою мобільного застосунку «Signal» запитував у ОСОБА_11 про стан розгляду його питання.
Під час зустрічі 10.05.2024 ОСОБА_9 висловив ОСОБА_11 пропозицію надати прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США у 2 етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій ОСОБА_10 та повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри - надання неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США, другу частину коштів - після зміни підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження.
04.06.2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі 15 000 000 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 1 - 4, 8 - 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2024 клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави у розмірі 12 000 000 грн. Покладено на підозрюваного з 06.06.2024 строком на 2 місяці обов`язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 - 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Не погодившись з ухвалою, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_6 подали апеляційні скарги з доповненнями, просять її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді застави до ОСОБА_9 .
На думку захисту, прокурором не долучено достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_12 підозри, надані стороною обвинувачення докази не містять інформації щодо пропонування підозрюваним неправомірної вигоди. Також підозра не містить чіткого зазначення конкретної дії та моменту, коли ОСОБА_9 здійснив пропозицію неправомірної вигоди.
Захисник ОСОБА_8 вважає, що слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, оскільки він не дослідив обставини розмови підозрюваного з агентом правоохоронних органів ОСОБА_11 на питання того, чи стосувались вони обговорення «пропозиції неправомірної вигоди» в розумінні ст.369 КК України чи щодо «прохання надати неправомірну вигоду» в розумінні ст.368 КК України.
Стороною обвинувачення не надано протоколи нс(р)д, на яких зафіксовано зустрічі підозрюваного зі свідком ОСОБА_11 17 та 18 квітня 2024 року, з метою приховання того, що свідок міг сам прохати про надання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим і відбувалось подальше обговорення умов та порядку її надання.
Також заявляє про відмінність між протоколом нс(р)д від 10.05.2024 та опублікованим НАБУ в загальному доступі відео, що може свідчити про провокацію підозрюваного.
Захисники заявляють про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Їх наявність слідчим суддею належним чином не обґрунтована та основується на припущеннях. ОСОБА_9 дійсно виїжджав за межі території України з метою ввезення гуманітарної та благодійної допомоги державі, однак кожного разу повертався. Також він здав на зберігання до ЦМУ ДМС у м.Києві паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзду з України.
Підозрюваний належним чином виконує свої процесуальні обов`язки та не має жодного наміру переховуватись від слідства та суду. Крім того, він є адвокатом, має стійку громадянську позицію та міцні соціальні зв`язки, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.
Визначений слідчим суддею розмір застави сторона захисту вважає непомірним, а висновки щодо майнового стану ОСОБА_9 не відповідають фактичним обставинам справи. Слідчим суддею не обґрунтовано наявність в даній справі виключного випадку, передбаченого ч.5 ст.182 КПК України.
Також слідчий суддя дійшов передчасного висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
За результатами розгляду апеляційної скарги за участю прокурора, підозрюваного та його захисників колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: протоколом огляду від 11.04.2024; заявою ОСОБА_11 про вчинення злочину від 11.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.04.2024 з додатками; протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 12.05.2024 та 20.05.204 з додатками; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 10.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 17.05.2024; протоколами огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 14.05.2024 та 15.05.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
У частині тверджень сторони захисту щодо відмінностей між протоколом нс(р)д та відео, опублікованим НАБУ, а також можливої провокації підозрюваного, слід відзначити таке. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достовірності, належності та допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, встановляти факт наявності чи відсутності провокації, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Також слідчий суддя виходив з того, що існують ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні, можливого вчинення підозрюваним дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають важливе значення для кримінального провадження.
ОСОБА_9 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та додаткове альтернативне покарання у вигляді конфіскації майна. За законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права, зокрема, звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також у підозрюваного наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Незважаючи на існуючі обмеження для виїзду за кордон чоловіків, ОСОБА_9 неодноразово виїжджав за межі України. При цьому, майновий стан підозрюваного свідчать про наявність фінансових можливостей забезпечити власні потреби під час можливого переховування.
Зазначені обставини вказують на те, що існує ризик переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, можливість його виїзду за межі України.
Зважаючи на наявність у ОСОБА_9 досвіду роботи прокурором та адвокатом, він обізнаний з методами роботи органів досудового розслідування та прокуратури, а отже може використати такі знання з метою знищення речей чи документів, які можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні. Згідно із наявними у матеріалах клопотання доказами, підозрюваний при спілкуванні зі свідком ОСОБА_11 використовував мобільний додаток «Signal», проте у наданому ним під час обшуку мобільному телефоні такого спілкування не виявлено, а паролі для подолання системи логічного захисту до виявлених мобільних телефонів та планшету підозрюваним не надано.
Зазначені обставини та схильність ОСОБА_9 до конспірації, проявлена під час спілкування з ОСОБА_11, свідчать про наявність ризику можливого вчинення ним дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають важливе значення для кримінального провадження.
У межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, оскільки під час розмов з ОСОБА_11 підозрюваний неодноразово покликався на те, що має з кимось обговорити свої дії та постійно використовував займенник «ми» в контексті розмов про готовність до виконання попередніх домовленостей. У зв`язку з цим існує ризик, що ОСОБА_9 може здійснювати вплив на наразі невстановлених органом досудового розслідування осіб, які ймовірно йому відомі, що підтверджує існування ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, характер кримінального правопорушення та майновий стан підозрюваного, колегія суддів погоджується з існуванням у даному кримінальному провадженні ризиків та вважає, що кожен з них слідчим суддею належним чином обґрунтовано. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, було б недостатнім для запобігання встановленим ризикам та виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов`язків.
У відповідності до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя дійшов висновку, що застава у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України(до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на неї обов`язків. Враховуючи особу підозрюваного, дані щодо його фінансового стану та обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати заставу у розмірі 12 000 000 гривень.
Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що обставини даного кримінального провадження виключають можливість визначення підозрюваному застави у розмірі, передбаченому ст.182 КПК України та вимагають її застосування у більшому розмірі. Безумовно, на це впливає характер кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, розмір неправомірної вигоди та правовий статус осіб, яким вона пропонувалась - детективи НАБУ та прокурора САП.
Однак головним є характер того кримінального правопорушення, за вчинення процесуальних дій у якому пропонувалася неправомірна вигода. Адже пропозиція неправомірної вигоди, згідно підозри, фактично стосувалася штучних перешкод для притягнення до кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у корупційному злочині, підслідному Національному антикорупційному бюро України. Такі обставини дають підстави для визначення застви у розмірі, більшому, ніж передбачено ч.5 ст.182 КПК України.
Водночас колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави та вважає за необхідне застосування до ОСОБА_9 заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень. Такий розмір грошової застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини кримінального провадження не дають достатніх підстав для її визначення у більшому розмірі, оскільки вагомість доказів в обґрунтування підозри не є достатньо високою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги захисників задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді застави в частині визначеного розміру застави скасувати.
Постановити нову ухвалу в цій частині, якою визначити ОСОБА_9 заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень.
У решті оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційні скарги захисників без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3