- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/11115/23
провадження № 11-сс/991/106/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
21 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
В провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває апеляційна скарга прокурора САП ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
18.06.2024 року на вищевказану ухвалу слідчого судді подано апеляційну скаргу захисником ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 (т. 18 а.с. 145-161). При цьому, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що 14.06.2024 року захисником ОСОБА_6 укладено договір з ОСОБА_7 про надання професійної (правничої) допомоги, тому лише цього ж дня він ознайомився зі змістом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказане клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 19.06.2024 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 18 а.с. 227).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що строки на подання апеляційної скарги ним дійсно пропущені, однак лише через те, що зі змістом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень він ознайомився 14.06.2024 року, коли між ним та ОСОБА_7 було укладено договір про надання правової допомоги.
Прокурор САП ОСОБА_9, належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилась, проте засобами електронного зв`язку надіслала письмові заперечення проти клопотання захисника ОСОБА_6, в яких наполягала на відмові у його задоволенні, оскільки з часу проголошення оскаржуваної ухвали підозрюваний ОСОБА_7 та п`ять його захисників не звертались з апеляційною скаргою. Це означає, що вони свідомо не реалізували у передбачений законом строк своє право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 30.01.2024 р. Відтак, відсутні підстави для поновлення захиснику ОСОБА_6 пропущеного строку на її апеляційне оскарження лише на підставі його залучення у дану справу після ухвалення оскаржуваного рішення (т. 19 а.с. 34-38).
Підозрюваний ОСОБА_7 повідомлений про час та місце розгляду клопотання у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку за відсутності вказаних учасників.
При вирішенні заявленого клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Правило дотримання такого строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 розглянуто слідчим суддею 30.01.2024 року у судовому засіданні за участі його захисників - адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 01.02.2024 року (т. 15 а.с. 72, 124).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 31.01.2024 року та сплинув 04.02.2024 року, що припадає на вихідний день, а тому граничним днем подання апеляційної скарги було 05.02.2024 року.
Водночас, свою апеляційну скаргу захисник ОСОБА_6 подав засобами електронного зв`язку 18.06.2024 року, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 18 а.с. 145-161) - тобто, поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 р., в якому суд акцентує увагу на тому, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на «безладний рух». З аналізу практики ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення має бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
За наведених обставин, саме у клопотанні має бути наведене належне обґрунтування причин, які завадили захиснику вчасно (протягом п`яти днів з дня оголошення резолютивної частини ухвали) звернутися до суду апеляційної інстанції.
Натомість, обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що лише 14.06.2024 року уклав договір про надання професійної (правничої) допомоги з ОСОБА_7 та лише цього дня ознайомився зі змістом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
На переконання колегії суддів, укладення підозрюваним ОСОБА_7 угоди з новим захисником на представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції після закінчення строків на апеляційне оскарження відповідного судового рішення не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Аналогічну правову позицію щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі залучення на стадії касаційного розгляду нового захисника неодноразово висловлював і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 01.10.2020 р. у справі № 334/1952/18 та від 07.11.2023 р. у справі № 317/1651/23).
Жодних інших обставин, які б надавали колегії суддів можливість відійти від загального правила та вважати виправданим у даному випадку застосування відповідних позицій ЄСПЛ стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у клопотанні захисника ОСОБА_6 не наведено.
Колегія суддів також враховує, що інтереси підозрюваного ОСОБА_7 під час розгляду клопотання слідчим суддею представляли п`ять захисників. Під час апеляційного розгляду, який триває з 31.01.2024 року, захист підозрюваного також здійснюють п`ять захисників, серед яких є і ті, які брали участь в суді першої інстанції, зокрема адвокати ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 . Жоден з цих захисників не звертався в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу слідчого судді у передбачений законом строк, хоча всі вони приймають активну участь під час розгляду апеляційної скарги прокурора шляхом подання численних клопотань та заперечень.
Крім вищенаведеного, колегія суддів враховує тривалість пропуску строку на апеляційне оскарження, допущене захисником ОСОБА_6
Рішеннями ЄСПЛ неодноразово визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Отже, питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з обставин даного провадження та наявності поважних причин пропуску цього строку, належним чином обґрунтованих у відповідному клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням сукупності вищевикладених обставин, колегія суддів констатує відсутність передбачених законом підстав для поновлення захиснику ОСОБА_6 пропущеного строку на апеляційне оскарження. Під час розгляду клопотання ним не наведено, а судом не встановлено жодних об`єктивних причин, які б перешкоджали стороні захисту вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як не встановлено і наявності особливих та непереборних обставин чи підтвердження того, що відновлення пропущеного строку необхідне для виправлення серйозних судових помилок. Відтак, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 р. - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4