Документ № 120016386

Справа № 991/5104/24

Провадження 1-кс/991/5140/24

УХВАЛА

21 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

прокурора - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_5, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 62023000000000400,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить: скасувати здійснені стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлення про підозру від 01.02.2023, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 16.05.2023 у кримінальному провадженні № 62023000000000400, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; зобов`язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 62023000000000400 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, а також відомостей щодо набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого: (1) повідомлення про підозру ОСОБА_5 є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на припущеннях, що не підтверджені належними та допустимими доказами, які б вказували на вчинення протиправних дій ОСОБА_5 ; (2) у діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, оскільки: він не є належним суб`єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення; органом досудового розслідування не встановлено суть неправомірної вигоди, коли, як та для кого вона буде надана/отримана, яким чином буде передаватись/отримуватись; в діях ОСОБА_5 відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не вказано, які саме дії повинен був вчинити ОСОБА_5 для реалізації Постанови КМУ № 95 від 21.02.2017.

ІІ. Позиції учасників провадження

3.Захисник ОСОБА_3 наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.

4.Прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на таке: (1) повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_5 у відповідності до положень КПК; (2) за змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК; (3) підозра перевірялася декілька разів слідчими суддями, за наслідком чого визнавалась обґрунтованою; (4) є відповідні докази, які сторона обвинувачення зібрала та які вказують на зв`язок ОСОБА_5 з кримінальним правопорушенням, щодо якого останньому здійснено повідомлення про підозру.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).

6.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).

7.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).

8.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

9.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

10.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.

11.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).

12.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (ч. 1 ст. 47 КПК).

13.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).

14.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК (ч. 2 ст. 33-1 КПК).

15.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).

16.Аналіз положень ч. 3 ст. 17 КПК, ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 94 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри.

17.Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

18.Встановлення ж двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.

ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

19.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

20.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

21.З наданих сторонами документів встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК.

22.У межах кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 ОСОБА_5 01.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, тобто у неналежному виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні службової недбалості.

23.У подальшому, 16.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (т. 2 а.с. 27-71).

24.18.05.2023 матеріали з кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 були виділені у кримінальне провадження №62023000000000400 від 18.05.2023 та передані за підслідністю із Державного бюро розслідувань до Національного антикорупційного бюро України (т. 2 а.с. 72-124).

25.Наразі Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК.

26.Суть наведеного у повідомленнях про підозру та у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри кримінального правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у 2017 році, обіймаючи посади відповідно Міністра енергетики та вугільної промисловості України та директора Департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля, діючи умисно, за попередньою змовою, всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про центральні органи виконавчої влади», наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 271, Порядку ведення договірної роботи в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, з метою одержання неправомірної вигоди операторами газорозподільних систем (далі - ГРС) організували та здійснили підписання договорів експлуатації державних ГРС з протоколами розбіжностей у редакції операторів цих систем.

27.У такий спосіб операторів ГРС фактично звільнено від передбачених постановою № 95 обов`язків зі здійснення відрахувань плати за надані в експлуатацію ГРС, що належать державі, чим без законних на те підстав надано можливість безоплатного користування державним майном.

28.Через подальше нездійснення операторами ГРС плати за їх експлуатацію у розмірі 10 % залишкової балансової вартості державного майна з травня 2017 року по грудень 2020 року державним інтересам завдано шкоду на суму понад 1 млрд 485 млн гривень.

29.За версією органу досудового розслідування, зміст злочинних дій підозрюваного ОСОБА_5, направлених у змові з ОСОБА_6 на досягнення злочинного результату, полягав зокрема у:

-наданні ОСОБА_5, як очільником Міненерговугілля, окремим організаційно-розпорядчим документом повноважень ОСОБА_6 щодо укладення договорів з операторами ГРС, визначення та зміни їх істотних умов (хоча такі умови визначались затвердженим Постановою КМУ 95 текстом Примірного договору);

-подальшому забезпеченні відсутності контролю за дотриманням Міністерством законів України та актів Кабінету Міністрів України.

30.На виконання цієї злочинної домовленості, ОСОБА_5 :

-10.03.2017 за № 01/31-20290 видав довіреність, якою доручив директору Департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля ОСОБА_6 представляти інтереси Міністерства перед юридичними особами з питань, що пов`язані з укладанням та підписанням від імені Міненерговугілля з операторами ГРС, зокрема, договорів експлуатації ГРС або їх складових, відповідно до постанови № 95, та надав право, зокрема, підписувати відповідні правочини з операторами газорозподільних систем, визначаючи всі істотні умови, а також, за необхідності, укладати та підписувати додатки до таких правочинів, додаткові угоди, акти, проводити будь-які необхідні переговори та узгодження, вирішувати виникаючі спірні питання;

-надалі, під час укладення та подальшого виконання відповідних договорів не організував роботу структурних підрозділів Міністерства, у тому числі безпосередньо підпорядкованого йому Департаменту правового забезпечення у такий спосіб, який би забезпечував обов`язкове візування проектів договорів та узгодження розбіжностей із залученням цього Департаменту, а у подальшому не забезпечив та не здійснив контроль за виконанням Міністерством вимог ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та підпунктів 25, 27 п. 4 Положення про Міненерговугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, щодо ефективного використання газорозподільних систем та їх складових як об`єктів державної власності, та вимог ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», постанови КМУ № 95 щодо укладення договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових в редакції затвердженого цією постановою Примірного договору та повного і своєчасного виконання їх умов сторонами, зокрема здійснення відрахувань плати за надане відповідно до цього договору в експлуатацію майно, що належить державі, та надходження їх до Державного бюджету України.

31.Саме зазначені дії ОСОБА_5, на переконання органу досудового розслідування, уможливили укладення ОСОБА_6 від імені Міненерговугілля договорів експлуатації державних ГРС та їх складових із протоколами розбіжностей в редакції операторів ГРС, що призвело до подальшого нездійснення такими операторами плати за експлуатацію газорозподільних систем у розмірі 10% залишкової балансової вартості державного майна, тобто до завдання шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

32.Ураховуючи, зокрема, такі факти, як:

- кількість укладених договорів з операторами ГРС (усього 37, з яких 34 підписано з розбіжностями в редакції операторів ГРС);

- тривалість діяльності з укладення відповідних договорів (з травня по грудень 2017 року);

- осяжність та важливість питання використання державних ГРС, що є окремим вагомим напрямком роботи Міністерства, яке, у свою чергу визначено органом управління ними;

нездійснення візування проектів договорів з операторам ГРС та узгодження розбіжностей Департаментом правового забезпечення Міненерговугілля, безпосередньо підпорядкованим ОСОБА_5, на переконання органу досудового розслідування, дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були спільними, узгодженими, послідовними та цілеспрямованими, переконливо свідчать про попередню змову на їх виконання і, будучи здійсненими саме в такій послідовності та узгодженості, разом призвели до настання злочинного результату - отримання операторами ГРС неправомірної вигоди у вигляді звільнення від плати за користування державним майном та неотримання державою коштів від такої оплати на суму понад 1 млрд 485 млн гривень.

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення

33.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

34.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

35.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

36.Зібрані у кримінальному проваджені № 62023000000000400 докази, на переконання слідчого судді відповідають тому рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.

37.Відповідними доказами, зокрема, є фактичні дані, які містяться у таких документах:

-копії звіту № 01-21 Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго за результатами проведеної оцінки виконання вимог постанови КМУ № 95, згідно з яким за результатами проведеного дослідження документів та інформації, наявної в Міненерго, надано негативну оцінку діяльності Міністерства щодо виконання вимог Постанови КМУ від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових». Підставою для визначення такої оцінки стало, зокрема, підписання з операторами ГРС 33-ти Додаткових угод до Договорів та 1-го Договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових з Протоколом розбіжностей (т. 3 а.с. 1-34);

-копії висновку судово-економічної експертизи від 25.05.2021 № 50/7, складеному за результатами проведеної оцінки виконання вимог Постанови КМУ від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», яким визначена розрахункова сума недоотриманих державою в особі Міненерговугілля України бюджетних коштів, яка встановлена у Звіті №01-21 (т. 3 а.с. 44-112);

-роздруківці редакції постанови КМУ № 95 від 21.02.2017 та затвердженого примірного договору станом на 21.02.2017, постанови КМУ № 188 від 29.03.2017 про внесення змін до постанови КМУ № 95 від 21.02.2017 та редакції постанови КМУ № 95 від 21.02.2017 та затвердженого примірного договору станом на 31.03.2017, щодо укладення договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових в редакції затвердженого цією постановою Примірного договору та повного і своєчасного виконання їх умов сторонами, зокрема здійснення відрахувань плати за надане відповідно до цього договору в експлуатацію майно, що належить державі, та надходження їх до бюджету (т. 3 а.п. 113-132);

-копії довіреності на ОСОБА_6 від 10.03.2017 № 01/31-2090, підписаної ОСОБА_5, зокрема щодо доручення директору Департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля представляти інтереси Міністерства перед юридичними особами з питань, що пов`язані з укладанням та підписанням від імені Міненерговугілля з операторам ГРС, зокрема, договорів експлуатації ГРС або їх складових, відповідно до постанови № 95 та підписувати відповідні правочини з операторами ГРС, визначаючи всі істотні умови, а також, за необхідності, укладати та підписувати додатки до таких правочинів, додаткові угоди, акти, проводити будь-які необхідні переговори та узгодження, вирішувати виникаючі спірні питання (т. 3 а.с. 133);

-копії Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 13.04.2017 про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових, власниками яких є держава, вимоги якого зобов`язували привести договірні відносини з операторами ГРС щодо використання газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава, у відповідність до вимог Примірного договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових, затвердженого Постановою КМУ № 95, тобто, на переконання органу досудового розслідування, позбавляли ОСОБА_6 повноважень надавати від імені Міненерговугілля згоду на зміну умов цього Примірного договору, про що було достеменно відомо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 136);

-копіях протоколів допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 щодо процедури перегляду тарифів на послуги з розподілу природного газу, обставин погодження та укладання договорів експлуатації газорозподільчих мереж та їх складових (т. 3 а.с. 137-149, т. 4 а.с. 1-28);

-копіях наказів від 03.01.2017 № 4, від 06.03.2017 № 179, від 20.07.2017 № 474 про розподіл повноважень між Міністром енергетики та вугільної промисловості, першим заступником, заступником Міністра та виконуючим обов`язки державного секретаря, відповідно до яких Міністр очолює Міністерство, здійснює керівництво його діяльністю, організовує та контролює виконання Міністерством Конституції, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, представляє Міністерство у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні. Міністр безпосередньо керує діяльністю, зокрема, Департаменту правового забезпечення (т. 4 а.с. 61-105);

-копії висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проекту постанови Кабінету міністрів України «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем» від 08.02.2017, яким встановлено, що у травні-жовтні 2017 року Міненерговугілля уклало із операторами ГРС правочини з протоколами розбіжностей, умови яких не відповідають та не забезпечують виконання вимог Постанови КМУ № 95, що призвело до безкоштовного користування у період з травня 2017 по грудень 2020 року цими операторами державного майна (газорозподільних систем або їх складових) на праві господарського відання, не перерахування ними до державного бюджету коштів у розмірі 10 % залишкової балансової вартості цього державного майна щороку, що є порушенням вимог абзацу 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» та призвело до недоотримання коштів державним бюджетом в особі Міненерговугілля, чим нанесено збитки державі на загальну суму 1 485 561 377, 29 грн. Загальна сума недоотриманих коштів державним бюджетом в особі Міненерговугілля становить 1 488 645 641, 22 грн. Також, згідно з вказаним висновком, відповідальною особою за ці порушення є, зокрема, міністр енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_14 (т. 4 а.с. 106-131).

38.Зазначені документи, на переконання слідчого судді, доводять, що існує зв`язок ОСОБА_5 з обставинами, щодо стверджуваного органом досудового розслідування порушення вимог Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про центральні органи виконавчої влади», наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271 Порядку ведення договірної роботи в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, з метою одержання неправомірної вигоди операторами ГРС, а також організації та здійснення підписання договорів експлуатації державних ГРС з протоколами розбіжностей у редакції операторів цих систем, у результаті чого операторів ГРС фактично звільнено від передбачених постановою № 95 обов`язків зі здійснення відрахувань плати за надані в експлуатацію ГРС, що належать державі, чим надано можливість безоплатного користування державним майном та завдано шкоду державним інтересам.

39.З огляду на зазначене, доводи захисника щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

40.За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри було здійснено без достатніх доказів.

41.Зміст повідомлення про підозру є зрозумілим та дає уявлення щодо кожного з елементів відповідного кримінального правопорушення.

42.Водночас доводи сторони захисту щодо невірної оцінки органом досудового розслідування повноважень Міненерго щодо укладання договорів, а також недостатньої конкретизації певних фактів, якими обґрунтовано повідомлення про підозру, зокрема стосовного того які саме дії повинен був вчинити ОСОБА_5 для реалізації Постанови КМУ № 95 від 21.02.2017, у значній мірі стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінальних правопорушень в діянні підозрюваного ОСОБА_5 . Розв`язання таких питань потребує аналізу та оцінки всіх наявних у справі доказів, з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності, а також відповідних повноважень, щодо встановлення складу кримінального правопорушення, визначення правильної кваліфікації кримінального правопорушення, а отже здійснюється судом на стадії судового провадження та не належить до повноважень слідчого судді.

43.Тому, слідчий суддя, не знаходить підстав для скасування повідомлення про підозру на підставі таких доводів.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_5, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 62023000000000400 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1