- Головуючий суддя (ККС ВС): Маринич В.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 991/2124/24
провадження № 51-3322 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року задоволено заяви суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 52017000000000361 на стадії досудового розслідування. Матеріали судової справи № 991/2124/24 (провадження № 11-сс/991/350/24) передано для здійснення повторного розподілу для визначення складу суду.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року.
Вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки при її постановлені суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та засади використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
На думку захисника, в оскаржуваній ухвалі наведено не достатньо підстав для того, щоб стверджувати про наявність конфлікту інтересів або упередженості, що б вимагало відводу суддів, тобто, рішення про самовідвід є необґрунтованим. Також, вважає, що у цьому провадженні дотримані процедурні вимоги проведення повторного авторозподілу від 04 червня 2024 року та посилається на відсутність порушень, що визначені в пункті 5 частини 1 статті 75 КПК. Стверджує, що аргументом, який свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення є звіт від 26 червня 2024 року про неможливість розподілу справи між суддями.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 24 червня 2024 року, було вирішено питання про самовідвід суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі статей 75, 80 КПК.
Тобто, таке рішення не перешкоджає подальшому провадженню, а отже не може бути самостійним предметом перевірки у касаційному порядку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
У зв`язку з цим у Суду відсутні процесуальні підстави для надання відповідей на доводи касаційної скарги, оскільки оскаржуване в касаційній скарзі судове рішення не може бути предметом касаційного перегляду.
Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3