Документ № 120234071

Справа № 991/5452/24

Провадження 1-кс/991/5740/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, та захисника ОСОБА_4, в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 від розгляду клопотання старшого детектива ОСОБА_12, погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_13, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2024 (справа №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24),

ВСТАНОВИВ:

До судді Вищого антикорупційного суду надійшла копія журналу судового засідання від 02.07.2024 у справі №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24, а також заяви захисників підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_9 й ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_4, які просили відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 від розгляду клопотання старшого детектива ОСОБА_12, погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_13, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2024.

На обґрунтування поданої захисниками ОСОБА_9 й ОСОБА_6 заяви про відвід зазначено, що відповідно до ст. 75 КПК України до обставин, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_11 у кримінальному провадженні належать:

І. Порушення встановленого ч. З ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді. Відповідно до відомостей офіційного сайту Судова влада України, документ, який би фіксував автоматичний розподіл справи №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24, відсутній. Натомість міститься документ, який фіксує передачу судової справи раніше визначеному складу суду, що суперечить суті й способу формування складу суду, передбаченому ч. 3 ст. 35 KПК України.

У вказаному документі зазначено, що під час автоматичного визначення слідчого судді 24.06.2024 справу №991/5452/24 поєднано з іншою справою №991/9950/23. При цьому зазначено, що:

кількість суддів, яких визначено на поточну спеціалізацію - 11;

кількість суддів, що розподіляється - 1.

Таким чином, при наявності 11 суддів на авторозподіл справи визначено лише одного суддю ОСОБА_11, що вказує на фактичну відсутність авторозподілу.

Поряд з цим, захисники зазначають, що фактично й на початок авторозподілу справи №991/9950/23 ще 14.11.2023 також визначено лише одного суддю - ОСОБА_11

ІІ. Обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді. Захисники зазначають про проявлене упереджене ставлення слідчого судді ОСОБА_11 до підозрюваного ОСОБА_3, що виявилося в такому.

Достеменно знаючи про наявність ухвал Вищого антикорупційного суду від 14.05.2024, 25.06.2024 слідчий суддя ОСОБА_11 умисно поклав обов`язок па ОСОБА_3 утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_14, а також зазначив ОСОБА_15 як свідка, хоче вона є директором ТОВ «Сітігазсервіс», ОСОБА_16, яка не є свідком, а є адвокатом підозрюваного ОСОБА_17, про що суддя ОСОБА_11 знав достовірно. Вказане свідчить саме про упереджене ставлення судді ОСОБА_11 до ОСОБА_3 та свідоме необґрунтоване обмеження його прав.

Крім того, знаючи про те, що рішення про продовження обов`язків не оскаржується, слідчий суддя ОСОБА_11, достовірно знаючи про стан здоров`я ОСОБА_3, а саме те, що від носіння електронного засобу контролю в нього опухлі щиколотки та локалізований висип, незважаючи на те, що він тільки переніс операційне втручання, має хронічні кардіологічні захворювання та перебуває на постійному лікуванні, умисно необґрунтовано продовжив йому обов`язок носити електронний засіб контролю, розуміючи, що носіння електронного засобу контролю не тільки суттєво порушує нормальний уклад життя ОСОБА_3 та спричиняє значні незручності у його носінні, але і погіршує стан здоров`я.

Також 01.07.2024 ОСОБА_3 стало відомо, що слідчий суддя ОСОБА_11, порушуючи право на захист ОСОБА_3, членів його родини, не повідомляючи ні ОСОБА_3, ні інших членів родини в будь-який спосіб про надходження клопотання щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3, розгляд такого клопотання, прийняте рішення, наклав арешт на майно не тільки ОСОБА_3, але і членів родини. Захисники зауважують, що такі умисні дії слідчого судді призвели до порушення права на захист та права на оскарження його рішень ОСОБА_3 та членами його родини.

Додатково захисники вказують, що описані ними обставини зазначаються не як незгода з процесуальним рішенням, а саме як ознаки упередженості в діях слідчого судді ОСОБА_11, що призвели до порушення конституційних прав особи.

На підставі наведеного, захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 просять відвести слідчого суддю ОСОБА_11 від розгляду справи №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24.

Захисник ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_10, обґрунтовуючи подану нею заяву про відвід, зазначає про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_11, а саме прихильність слідчого судді до детектива НАБУ ОСОБА_18 всупереч вимогам Конституції України, KПК України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 у справі №991/10280/23 до підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 100 000 000.00 грн; у разі внесення застави покладено на підозрюваного ряд обов`язків, до яких також належав обов`язок утриматись від спілкування з підозрюваною ОСОБА_14, свідками ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором.

27.11.2023 детектив НАБУ ОСОБА_12 перед початком допиту вручив підозрюваному ОСОБА_10 постанову про визначення підозрюваному обов`язку утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні від 27.11.2023, в якій зазначив свідком адвоката підозрюваного ОСОБА_16, яку детектив на власний розсуд 27.11.2023 вирішив вважати свідком, а не захисником. Ця та інша обставина стали підставою для звернення із заявою про відвід детектива НАБУ ОСОБА_12 .

Захисник зазначає, що при розгляді заяви про відвід старшого детектива НАБУ ОСОБА_12 та постановленні ухвали від 07.12.2023 суддя ОСОБА_11 виявляв упереджено прихильне ставлення до сторони обвинувачення та фактично формально відмовив у задоволенні відводу детектива НАБУ ОСОБА_12 11.01.2024 по викладених обставинах подано скаргу до Вищої ради правосуддя.

Також захисник зазначає, що слідчий суддя проявив упередженість до підозрюваного ОСОБА_10 при розгляді клопотання про продовження обов`язків у січня 2024 року, що стало підставою для подачі 30.01.2024 до Вищої ради правосуддя другої дисциплінарної скарги щодо судді ОСОБА_11 .

Поряд з цим, як на підставу упередженості захисник звертає увагу, що слідчий суддя ОСОБА_11 зазначає у своїх ухвалах адвоката ОСОБА_16 в різних статусах то свідка, то захисника ОСОБА_10, на власний розсуд та бажання сторони обвинувачення.

На підставі наведеного, захисник ОСОБА_4 просить відвести слідчого суддю ОСОБА_11 від розгляду справи №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24.

Розгляд зазначених заяв про відвід слідчого судді ОСОБА_11 призначено на 03.07.2024.

Порядок вирішення питання про відвід регламентовано ч. 3 ст. 81 КПК України. Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

За наведеного, суддя приходить до висновку про можливість здійснювати розгляд заяв про відвід за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, що сприятиме забезпеченню виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, у тому числі розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2024.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_4 підтримали подані заяви та просили їх задовольнити із викладених підстав.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію своїх захисників.

Захисник ОСОБА_7 підтримав заявлені слідчому судді ОСОБА_11 відводи, зауважив, що всі ключові рішення, які приймалися саме слідчим суддею ОСОБА_11, виносилися ним на користь сторони обвинувачення.

Представник ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» - адвокат ОСОБА_8 підтримав заявлені відводи, зауважив на відсутності безсторонності слідчого судді ОСОБА_11, який ухвалює рішення на користь сторони обвинувачення.

Дослідивши матеріали заяв про відвід, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суддя дійшов таких висновків.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.ч. 3-4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Разом з тим, положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Вказане, на переконання судді, свідчить, що така заява має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Із матеріалів заяв про відвід вбачається, що захисники як на підстави, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_11 у розгляді клопотання, посилаються на п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України - у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи; п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Щодо твердження захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи №991/5452/24 варто зазначити таке.

Вищий антикорупційний суд при здійсненні автоматизованого розподілу справ керується КПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (із змінами та доповненнями в редакції від 15.09.2016 року, далі - Положення) та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затвердженими рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду № 4 від 03.09.2019 (зі змінами, далі - Засади).

Частиною 3 ст. 35 КПК України встановлено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до підпункту 2.3.45 пункту 2.3 розділу ІІ Положення, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Підпунктом 12.7 пункту 12 Засад передбачено, що передача заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню, раніше визначеному слідчому судді проводиться шляхом автоматизованого розподілу. У випадку неможливості передати процесуальні документи слідчому судді, який був раніше визначений автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС), такі заяви, клопотання, скарги по одному кримінальному провадженні розподіляються АСДС на іншого слідчого суддю із збереженням принципу подальшої передачі справ раніше визначеному слідчому судді. Принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді визначається таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження), а у разі його відсутності - наступний раніше визначений слідчий суддя за принципом хронології.

Як вбачається зі Звіту про передачу справи №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24, раніше визначеному складу суду від 24.06.2024, клопотання автоматизованою системою передано слідчому судді ОСОБА_11 як раніше визначеному слідчому судді в порядку хронології за поєднанням зі справою з єдиним унікальним номером 991/9950/23, провадження №1-кс/991/10043/23, що відповідає зазначеним вище положенням здійснення автоматизованого розподілу судової справи.

Водночас безпідставними є твердження захисників про те, що фактично на початок авторозподілу справи №991/9950/23 ще 14.11.2023, із якою було поєднано справу №991/5452/24, також було визначено лише одного суддю - ОСОБА_11 .

Зі Звіту про автоматичне визначення слідчого судді для розгляду справи №991/9950/23 від 14.11.2023 вбачається, що у розподілі брали участь 10 суддів, яким встановлено відповідну спеціалізацію, а саме: судді ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_1, ОСОБА_30 . За випадковим числом 5785 обрано слідчого суддю ОСОБА_11 .

У зв`язку з зазначеним, суддя дійшов висновку, що клопотання старшого детектива ОСОБА_12, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_13, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2024 автоматизованою системою передано раніше визначеному слідчому судді ОСОБА_11, що відповідає нормам КПК України, Положення та Засад, а також технічним налаштуванням програмного забезпечення АСДС «Д-3».

Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, про що йдеться в тексті заяв захисників, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_11 не містять об`єктивних обставин, які можуть свідчити про його упередженість під час розгляду справи №991/5452/24, провадження №1-кс/991/5485/24.

Щодо твердження захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про упередженість слідчого судді ОСОБА_11, що полягає в неповідомленні ОСОБА_3 та членів його родини про розгляд клопотання про накладення арешту на майно, варто зазначити таке.

Частиною 2 ст. 172 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на зазначене, неповідомлення власників майна про надходження клопотання про арешт, залежно від конкретних обставин, може бути визнано слідчим суддею необхідним для забезпечення арешту такого майна та жодним чином не свідчить про упередженість слідчого судді.

Нормами процесуального законодавства передбачено, що в разі відсутності осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна (ч. 8 ст. 173 КПК України).

Таким чином, безпідставними є й твердження захисників, що такі дії слідчого судді призвели до порушення права на захист та права на оскарження рішення ОСОБА_3 .

Щодо тверджень захисників про упереджене ставлення слідчого судді ОСОБА_11 до підозрюваного ОСОБА_3 обґрунтоване прийнятим слідчим суддею рішенням про продовження підозрюваному строку дії обов`язку, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме носіння електронного засобу контролю, незважаючи на стан здоров`я ОСОБА_3, суддя зазначає.

Суду не надано доказів про наявність причинно-наслідкового зв`язку між носінням електронного засобу контролю та станом здоров`я ОСОБА_3, що унеможливлювало б у подальшому виконувати підозрюваним покладений на нього обов`язок. До того ж не надано підтвердження погіршення стану здоров`я підозрюваного саме внаслідок носіння електронного засобу контролю.

Поряд з цим доводи захисту про упередженість слідчого судді ОСОБА_11, оскільки ним прийняте рішення про покладення обов`язку на ОСОБА_3 утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_14, та зокрема свідком ОСОБА_16, яка водночас є адвокатом підозрюваного ОСОБА_17, не приймаються суддею до уваги, з огляду на такі обставини.

Як зауважено у заяві про відвід, постановою детектива НАБУ ОСОБА_12 від 27.11.2023 на підозрюваного ОСОБА_10 покладено обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, у тому числі адвокатом ОСОБА_16, яка теж зазначена детективом як свідок.

Відповідно до ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

У той же час, не можуть бути допитані як свідки, зокрема: 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю (п.п.1,2, ч. 2 ст. 65 КПК України).

Щодо інших обставин, які відомі або можуть бути відомі свідку та які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, на свідка покладено обов`язок, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 66 КПК України давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

Отже особа, яка має статус захисника у кримінальному провадженні може бути допитана як свідок, з урахуванням тих обмежень, які визначені у п.п. 1, 2, ч. 2, ст. 65 КПК України.

Таким чином, оскільки детективом, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні та який, відповідно до положень ст. 40 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, визнано адвоката ОСОБА_16 свідком, тож у слідчого судді були підстави для покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Водночас, як було зазначено слідчим суддею ОСОБА_11 у ухвалі від 07.12.2023 у справі № 99110500/23, набуття особою статусу свідка у кримінальному провадженні не спричиняє припинення статусу захисника у такої особи, тож підозрюваний ОСОБА_10 може вільно реалізовувати своє право на захист та спілкуватися зі своїм захисником ОСОБА_16 .

Поряд з цим посилання захисту на умисне прийняття слідчим суддею ОСОБА_11 вищевказаних рішень, саме з метою свідомого обмеження прав підозрюваних, з огляду на остаточність ухвали слідчого судді та неможливість оскарження до апеляційного суду, не заслуговують на увагу, оскільки законодавцем встановлено механізм звернення підозрюваного до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання, що визначений ст. 201 КПК України.

У ч. 1 ст. 2 КПК України до завдань кримінального провадження віднесено забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія чи процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

За наведеного, суддею вбачається, що викладені в заявах захисників доводи щодо наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_11 зводяться виключно до незгоди захисників із ухваленими ним рішеннями під час розгляду інших справ.

Окрім того, на переконання судді не може свідчити про упередженість слідчого судді також факт його обізнаності про звернення адвоката із дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя, оскільки таке право гарантоване Законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» та реалізується стороною захисту на власний розсуд. Відтак звернення до Вищої ради правосуддя не може бути підставою для відводу слідчого судді.

З огляду на зазначене, суддя дійшов висновку, що в ході судового розгляду заяв захисників підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_9 й ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості та порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, для розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2024.

Відтак, відведення слідчого судді без наявності таких обставин не відповідатиме призначенню інституту відводу та не сприятиме дотриманню гарантій справедливого судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяв належить відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 76, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяв про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1