- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/9195/23
Провадження 1-кп/991/113/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представника потерпілого ОСОБА_10,
представника третьої особи ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_7, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12, від 31.05.2024 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження №42019000000002238 від 22.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №42019000000002238 від 22.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Від захисника ОСОБА_7, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12, 03.06.2024 на електронну скриньку суду надійшло клопотання від 31.05.2024 про повернення прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019.
Клопотання обґрунтовано грубим порушенням, на думку захисника, норм КПК України, шо унеможливлює його розгляд в суді та потребує повернення для усунення недоліків.
Захисник зазначає, що слідчим суддею постановлено ухвалу від 13.03.2023, якою надано дозвіл на здійснення відносно ОСОБА_12 спеціального досудового розслідування. Вказане рішення ухвалено із урахуванням наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас 09.05.2023 у кримінальному провадженні №42019000000002238 ОСОБА_12 змінено повідомлення про підозру та інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК України, із додаванням нової кваліфікації за ч. 3 ст. 27 КК України. Тобто згідно зі змістом нового повідомлення про підозру від 09.05.2023 роль ОСОБА_12 змінено та визначено, як організатора, а не співвиконавця кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, захисник ОСОБА_7 просить повернути обвинувальний акт на підставі того, що дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування надано у кримінальному провадженні №42019000000002238 щодо ОСОБА_12 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого лише ч. 5 ст. 191 КК України, та слідчим суддею не оцінено при наданні згоди на здійснення спеціального досудового розслідування наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала подане клопотання, просила задовольнити із викладених у ньому підстав. Окрім того, захисник долучила пояснення на зазначене клопотання, у яких акцентувала увагу на тому, що сторона обвинувачення після отримання 13.03.2023 дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та зміни 09.05.2023 повідомлення про підозру, не звернулася знову за дозволом до слідчого судді про надання згоди на здійснення спеціального досудового розслідування, вважаючи, що діє попередній дозвіл, що, на думку захисника, суперечить чинному законодавству України, оскільки дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування потрібно отримувати кожен раз відповідно до того як сторона обвинувачення змінює та/або повідомляє про нову підозру.
Захисник ОСОБА_8 підтримав заявлене клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, зауваживши, що подання повторного клопотання про повернення обвинувального акта спрямоване на затягування судового розгляду. Зазначив, що підстави, за яких здійснення спеціального досудового розслідування припиняється, визначені ч. 5 ст. 297-4 КПК України, однак, таких підстав не було встановлено щодо ОСОБА_12, а тому наданий слідчим суддею дозвіл продовжує діяти, у тому числі й після зміни повідомленої підозри.
Інші учасники судового провадження не виявили бажання висловити позицію щодо заявленого клопотання, інших клопотань про повернення обвинувального акта не надходило.
Заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для розгляду клопотання захисника, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта, наведений у ст. 291 КПК України, згідно з якою обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Інші норми КПК України не містять вимог до змісту та форми обвинувального акта.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Отже, із вищенаведеного слідує, що з огляду на засади законності та диспозитивності, суд на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вправі ухвалити рішення про повернення обвинувального акта лише за умови, що він не відповідає вимогам, встановленим ст. 291 КПК України.
Варто зауважити, що питання відповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019 вимогам, встановленим кримінальним процесуальним законодавством, було предметом дослідження суду за клопотаннями захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта, за наслідками розгляду яких суд дійшов переконання, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам процесуального закону в контексті підстав, які, на думку захисників, виключали можливість призначення такого обвинувального акта до судового розгляду, оскільки містить відомості, що передбачені п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК України, без усунення яких такий акт неможливо призначити до розгляду. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам ст. 291 КПК України та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду.
На питання суду захисник ОСОБА_7 не змогла зазначити, вимогам якого саме пункту частини другої статті 291 КПК України не відповідає даний обвинувальний акт.
Водночас захисник посилається на необхідність повернення обвинувального акта прокурору, зважаючи на неотримання стороною обвинувачення дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.
Судом встановлено, що 13.03.2023 слідчим суддею постановлено ухвалу, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019 стосовно ОСОБА_12, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Після цього, 09.05.2023 ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру (п. 1568 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування).
Як зазначає захисник підозрюваного ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_7, зміна повідомлення про підозру ґрунтується на зміні ролі ОСОБА_12 у вчиненому кримінальному правопорушенні, та його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Варто зауважити, що додавання ч. 5 ст. 27 до кваліфікації діяння ОСОБА_12 за ч. 5 ст. 191 КПК України вказує на визначення форми співучасті ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме як організатора злочину.
Аналізуючи положення Глави 24-1 Розділу ІІІ КПК України, які регулюють особливості здійснення спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Частиною другою зазначеної статті визначено перелік злочинів, щодо яких можливе здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 3 ст. 297-1 КПК України).
З аналізу наведених норм вбачається, що дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування надається не щодо окремого кримінального правопорушення чи епізоду, у вчиненні якого особі повідомлено про підозру, а відносно конкретної особи - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких визначено в ч. 2 ст. 297-1 КПК України, а також злочинів, які розслідуються в одному кримінальному провадженні із зазначеними у цій частині злочинами та виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак, норми КПК України не передбачають необхідності чи можливості, у тому числі при зміні повідомленої підозри, повторно ініціювати перед слідчим суддею питання надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, якщо такий дозвіл вже надано щодо підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
До того ж слушними є доводи прокурора, що випадки, за яких здійснення спеціального досудового розслідування припиняється, чітко передбачені ч. 5 ст. 297-4 КПК України, а саме якщо підозрюваний затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування. Зміна ж раніше повідомленої підозри та/або нова підозра не має наслідком повторного звернення до слідчого судді за наданням дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, щодо якого такий дозвіл уже отримано в слідчого судді.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_7 належним чином не обґрунтовані та не свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала підставою для його повернення прокурору для усунення недоліків.
За наведеного, суд дійшов переконання, що в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3