Документ № 120309730

Справа № 991/2124/24

Провадження №11-сс/991/350/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваної ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.05.2024 у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017.

2.22.01.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_10 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, яке 22.01.2020 було вручено у встановленому КПК порядку.

3.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 16.05.2022 у справі № 991/7486/21 надано дозвіл на здійснення щодо ОСОБА_10 спеціального досудового розслідування (далі - також СДР) у цьому кримінальному провадженні.

4.10.07.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 складено, підписано та за його дорученням прокурором САП ОСОБА_5 того ж дня здійснено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) [далі також - нова підозра чи повідомлення про нову підозру].

5.17.07.2023 детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

6.06.09.2023 слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива (далі - ухвала слідчого судді). 11.09.2023 на зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу. 26.10.2023 ухвалою АП ВАКС апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива про обрання запобіжного заходу задоволено - обрано стосовно підозрюваної ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

7.01.05.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_10 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 10.07.2023 щодо ОСОБА_10 в частині кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 (далі - ухвала слідчого судді).

8.07.05.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді.

9.01.07.2024 цю справу передано на розгляд колегії суддів у складі - головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1, судді: ОСОБА_2, ОСОБА_3, визначеної за результатами повторного автоматизованого розподілу справи від 01.07.2024, ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги захисника.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

10.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру відмовлено.

11.Ухвала мотивована таким: (1) ОСОБА_10 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні; (2) 16.05.2022 ухвалою АП ВАКС надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 щодо ОСОБА_10, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК; (3) 27.06.2023 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 КК, імовірно вчинене ОСОБА_10, та розпочато кримінальне провадження № 42023000000001065, того ж дня до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 382 КК, нібито вчинене ОСОБА_10, та розпочато кримінальне провадження № 42023000000001064, 10.07.2023 зазначені кримінальні провадження об`єднані постановою прокурора разом із кримінальним провадженням № 52017000000000361; (4) 10.07.2023 щодо ОСОБА_10 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК (далі - повідомлення про підозру), яке було направлене прокурором на адресу захисників ОСОБА_10 засобами поштового зв`язку, отже повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358 та частиною 3 статті 382 КК, було здійснене прокурором у порядку, передбаченому статтею 297-5 КПК, тобто за правилами спеціального досудового розслідування; (5) частина 2 статті 297-5 КПК є спеціальною нормою по відношенню до статті 135 КПК, отже вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_10 у інший спосіб суперечило б закону; (6) обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень нерозривно пов`язані між собою (вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358 та 382 КК, було способом вчинення нею у співучасті злочину, передбаченого статтею 191 КК, при цьому кримінальне правопорушення, передбачене статтею 358 КК, було способом вчинення злочину, передбаченого статтею 382 КК), тому виділення матеріалів досудового розслідування щодо одного чи кількох із них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду; (7) норми КПК не передбачають необхідності чи можливості, у тому числі при зміні підозри, повторного ініціювання перед слідчим суддею питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, якщо такий дозвіл вже надано щодо підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

12.Захисник в апеляційній скарзі висловила прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на повідомлення про підозру в інтересах ОСОБА_10 .

13.Захисник зазначила, що: (1) сторона обвинувачення свавільно поширила режим СДР на розслідування кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 382 та частиною 4 статті 358 КК, відомості про нібито вчинення яких були внесені до ЄРДР після надання дозволу на СДР за злочином за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статі 191 КК та як окремі кримінальні провадження, в результаті чого порушено порядок повідомлення ОСОБА_10 про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 382 та частиною 4 статті 358 КК; (2) за логікою слідчого судді, постанова прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження надає дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування і по «нових» кримінальних правопорушеннях, які не були предметом судового контролю; (3) слідчий суддя має перевірити та врахувати всі обставини, включно з передбаченими абзацом 3 частини 1 статті 297-1 КПК (пов`язаність «інших злочинів» із злочинами з переліку абзацу 1 частини 2 статті 297-1 КПК та неможливість відповідного виділення); (4) здійснення спеціального досудового розслідування дозволяється лише щодо злочину, який передбачений у частині 2 статті 297-1 КПК, та з приводу якого було подане клопотання до слідчого судді про здійснення СДР; (5) при самостійному розширенні меж здійснення спеціального досудового розслідування стороною обвинувачення (додавання «інших злочинів»), сторона захисту позбавляється можливості наданої частиною 3 статті 297-3 КПК надати відповідні докази для їх оцінки слідчим суддею, що є порушенням права на захист; (6) слідчим суддею не надано оцінки положенням глави 24-1 КПК, які не передбачають можливості здійснення спеціального досудового розслідування кримінального проступку.

Позиції учасників провадження

14.Захисники підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

15.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.

Оцінка та мотиви Суду

(1) Щодо значення інструменту «оскарження повідомлення про підозру» та меж перевірки підозри

16.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК).

17.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (частина 1 статті 276 КПК).

18.Досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (пункт 4 частини 3 статті 219 КПК).

19.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК).

20.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК).

21.Положення статті 303 КПК були доповнені нормою про право на оскарження повідомлення про підозру відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017. Саме цим Законом були внесені зміни і до статті 219 КПК в частині механізму обрахунку строків досудового розслідування, а також норм, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування (статті 294, 295, 295-1 КПК).

22.Цим Законом: (1) розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування; (2) розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку; (3) запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19). Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносив зміни до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, зокрема щодо впровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21).

23.У зв`язку із цим, передбачення права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді саме Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи. Аналогічна позиція викладена в ухвалах АП ВАКС від 30.10.2024 у справі № 991/10576/23, від 06.02.2024 у справі № 991/650/24.

24.Положення частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя, суд уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

25.Водночас за змістом апеляційної скарги, що було підтверджено стороною захисту під час виступу в судовому засіданні, у цьому провадженні не оскаржується наявність достатності доказів для підозри чи надмірна тривалість досудового розслідування щодо підозрюваної. Підстави скарги стосуються виключно питання дотримання стороною обвинувачення порядку вручення повідомлення про нову підозру (від 10.07.2023) щодо ОСОБА_10 в частині, що стосується кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК.

(2) Щодо перевірки доводів апеляційної скарги по суті

26.Так, сторона захисту вважає, що вручення нового повідомлення про підозру ОСОБА_10 стороною обвинувачення було здійснено в порядку, передбаченому для здійснення СДР (шляхом вручення повідомлення про нову підозру захисникам), безпідставно, оскільки: (1) суд надавав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК; (2) дозволу на СДР відносно ОСОБА_10 за підозрою вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358, слідчий суддя чи суд не надавали; (3) КПК взагалі не передбачає можливості здійснення спеціального досудового розслідування щодо таких кримінальних правопорушень (частина 2 статті 297-1), одне з яких до того ж (передбачене частиною 4 статті 358 КК) є кримінальним проступком та не може розслідуватись в одному провадженні з розслідуванням злочинів (частина 2 статті 217 КПК); (4) самостійне розширення органом досудового розслідування режиму спеціального досудового розслідування на розслідування кримінальних правопорушень за новою підозрою (за статтями 359 та 382 КК) є таким, що суперечить закону та є порушенням права на захист.

27.Суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що прийняте слідчим суддею рішення є правильним та не підлягає скасуванню з огляду на таке.

(2.1) Щодо можливості здійснення спеціального досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, не передбачених частиною 2 статті 297-1 КПК.

28.Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною 2 статті 127, частинами 2 і 3 статті 146, статтями 146-1, 147, частинами 2-5 статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який оголошений у міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (частина 2 статті 297-1 КПК).

29.Отже, КПК дозволяє здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, не передбачених виключним переліком абзацу 1 частини 2 статті 297-1 КПК у разі, якщо (1) злочини вчинені особами, які оголошені у міжнародний розшук, (2) вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цитованій вище нормі, і (3) виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Не є перешкодою для цього також і те, що одне з кримінальних правопорушень, що розслідуються в об`єднаному кримінальному провадженні, є кримінальним проступком, у разі якщо окреме їх розслідування може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (частина 2 статті 217 КПК).

30.Як правильно встановлено слідчим суддею та не заперечується сторонами: (1) 22.01.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК; (2) ухвалою АП ВАКС від 16.05.2022 у справі № 991/7486/21 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК; (3) 27.06.2023 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 КК, нібито вчинене ОСОБА_10, та розпочато кримінальне провадження № 42023000000001065, а також про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 382 КК, нібито вчинене ОСОБА_10, та розпочато кримінальне провадження № 42023000000001064; (4) 10.07.2023 зазначені кримінальні провадження об`єднані постановою прокурора разом із кримінальним провадженням № 52017000000000361.

31.Отже, в об`єднаному наразі кримінальному провадженні № 52017000000000361 розслідуються кримінальні правопорушення, із врахуванням одного з яких (за статтею 191 КК) 16.05.2022 судом надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. У рамках відповідного провадження здійснювалась перевірка наявності підстав для здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_10 і це рішення є остаточним.

32.Правильними є також висновки слідчого судді, що: (1) положеннями статті 217 КПК встановлено, що рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається тільки прокурором та не може бути оскаржене; (2) здійснюючи свої повноваження прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

33.Ці висновки відповідають позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 05.12.2023 у справі № 757/26714/22-к, 14.02.2023 у справі № 405/680/22, 05.07.2022 у справі № 757/27041/21-к), за якою слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні.

34.Фактично сторона захисту не заперечує ці висновки, водночас зазначаючи, що після об`єднання кримінальних проваджень прокурор мав знов звернутись з таким же клопотанням (про СДР) до слідчого судді, який в свою чергу мав перевірити та врахувати всі обставини, включно з передбаченими абзацом 3 частини 1 статті 297-1 КПК (пов`язаність «інших злочинів» із злочинами з переліку абзацу 1 частини 2 статті 297-1 КПК та неможливість відповідного виділення) при розгляді питання про надання нового дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування вже в об`єднаному кримінальному провадженні. Проте сторона обвинувачення з відповідним клопотанням не зверталась.

35.З приводу того, чи мала сторона обвинувачення в такому випадку звертатись з клопотанням про СДР, Суд зазначає таке.

36.КПК прямо не врегульована досліджувана у цьому кримінальному провадженні ситуація, коли стороною обвинувачення: (1) отримано дозвіл на здійснення досудового розслідування щодо підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого переліком, наведеним в частині 2 статті 297- 1 КПК (за статтею 191 КК); (2) після цього кримінальне провадження щодо цієї ж підозрюваної об`єднано з іншими кримінальними провадженнями щодо кримінальних правопорушень, які самостійно не можуть розслідуватися в режимі спеціального досудового розслідування.

37.У вимогах до змісту клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування (частина 2 статті 297-2 КПК) немає вимоги щодо необхідності обґрунтування «пов`язаності» кримінальних правопорушень в об`єднаному кримінальному провадженні. Так само серед підстав для відмови слідчим суддею в задоволенні відповідного клопотання (частини 1, 2 статті 297-4 КПК) немає такої підстави як недоведеність стороною обвинувачення того, що виділення матеріалів щодо кримінальних правопорушень, не передбачених частиною 2 статті 297-1 КПК, може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Предмет перевірки підстав для спеціального досудового розслідування є іншим (частини 1, 2 статті 297-4 КПК). КПК також не забороняє об`єднувати в одне кримінальне провадження ті провадження, досудове розслідування в яких здійснюється у різних режимах (загальному та спеціальному), а таке об`єднання відповідає змісту припису абзацу 3 частини 2 статті 297-1 КПК.

38.Закон також не пов`язує припинення режиму СДР з будь-якими діями, рішеннями сторони обвинувачення щодо розшукуваної особи. Відповідно до частини 5 статті 297-4 КПК він припиняється лише у разі (1) якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або (2) добровільно з`явився до органу досудового розслідування. У таких випадках подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.

39.Крім того, жодних сумнівів в пов`язаності між собою об`єднаних кримінальних проваджень ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні захисниками не висувалось.

40.Слідчий суддя дійшов висновку, що обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень нерозривно пов`язані між собою, тому виділення матеріалів досудового розслідування щодо одного чи кількох із них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Так, відповідно до повідомленої ОСОБА_10 підозри, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382 КК, було способом вчинення нею злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, при цьому кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, було способом вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382 КК. У Суду також немає сумнівів у правильності цього висновку.

41.Отже, Суд не вбачає порушення у тому, що сторона обвинувачення не зверталась повторно за наданням дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у цьому (об`єднаному) кримінальному провадженні. Висновок слідчого судді про те, що норми КПК не передбачають необхідності та можливості, у тому числі при зміні підозри, повторного ініціювання перед слідчим суддею питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, якщо такий дозвіл вже надано щодо підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, є правильним.

42.Суд також звертає увагу, що дозвіл на СДР надається щодо особи (конкретного підозрюваного) [а не щодо кримінальних правопорушень], що відповідає визначенню СДР, яке міститься в частині 1 статті 297-1 КПК, та припису частини 3 цієї ж статті. Передбачення кримінального правопорушення переліком, який наведений у частині 2 статті 297-1 КПК, є однією з підстав надання такого дозволу слідчим суддею щодо підозрюваного.

43.Після отримання такого дозволу сторона обвинувачення здійснює досудове розслідування згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, з урахуванням положень глави 24-1 КПК. Особливостями режиму СРД є, зокрема, обов`язкова участь захисника (частина 1 статті 297-3, частина 4 статті 297-4 КПК) та спеціальний порядок повідомлення про виклики, вручення процесуальних документів (стаття 297-5 КПК). У цьому кримінальному провадженні відповідні вимоги закону дотримано.

(2.2) Щодо ефективних інструментів захисту від можливих зловживання з боку сторони обвинувачення

44.Разом з тим, в такій ситуації (коли прокурор не звертається до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення СДР в такому об`єднаному провадженні) гіпотетично можливе зловживання з його боку, яке може полягати у тому, що стороною обвинувачення самостійно і свавільно режим спеціального досудового розслідування екстраполюється на інші кримінальні правопорушення, які: (1) закон не дозволяє самостійно розслідувати в такому спрощеному порядку; (2) не є пов`язаними зі злочином, розслідування якого вже проводиться в такому спеціальному порядку; або (3) імовірно вчинені іншими особами, щодо яких не надано дозвіл на СДР.

45.Згідно практики Європейського суду з прав людини для того, щоб гарантувати обвинуваченому справедливий судовий розгляд, будь-які труднощі, які викликають обмеження захисту своїх прав, повинні бути належним чином урівноважені та компенсовані процедурами, яких дотримуються національні судові органи.

46.Такими компенсаторними процедурами для сторони захисту є, зокрема, можливість оскаржувати дії (бездіяльність) прокурора (які не підлягають окремому оскарженню на стадії досудового розслідування) на етапі підготовчого судового засідання, клопотати на цій стадії перед судом про виділення матеріалів кримінального провадження щодо тих кримінальних правопорушень, які не були пов`язані з тим, щодо якого було надано дозвіл на СДР в порядку статті 334 КПК, висловлювати свою позицію у разі вирішення судом питання про здійснення спеціального судового провадження, ініціювати питання про відповідні процесуальні санкції для сторони обвинувачення тощо.

47.На етапі досудового розслідування, зокрема, такою ж компенсаторною процедурою може виступати і та, до якої вдався захист у цьому провадженні (оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді), а також оскаржень рішень прокурора до прокурора вищого рівня (частина 6 статті 36 КПК).

48.У таких випадках відповідна перевірка може бути здійснена судом виключно з метою виправлення істотних порушень прав людини, на підставі застосування загальних засад кримінального провадження.

49.Обмеження дискреційних повноважень прокурора об`єднувати кримінальні провадження в режимі спеціального досудового розслідування має чітко кореспондувати призначенню функції судового контролю на досудовому розслідуванні, тобто ґрунтуватися саме на виправленні істотних порушень прав людини. Так, Суд вже зазначав, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена КПК, не є безумовною підставою для її скасування як незаконної. Адже в кримінальному провадженні може виникнути правова ситуація, яка потребуватиме судового контролю з боку слідчого судді у спосіб не передбачений КПК з метою захистити людину, її права та свободи (ухвала судді-доповідача АП ВАКС від 19.02.2021 у справі № 757/4965/21-к).

50.Скасування повідомлення про підозру за таких умов було б можливим у разі доведення стороною захисту очевидного зловживання стороною обвинувачення при об`єднанні кримінальних проваджень, якщо обставини справи надавали б вагомі підстави припускати існування в ньому певної прихованої мети, отримання необґрунтованих переваг у використанні своїх повноважень (свавільного їх використання), які були б неможливі при розслідуванні тих чи інших кримінальних правопорушень в загальному режимі.

51.Разом з тим, сторона захисту не скористалась своїм правом висловити свої доводи, обґрунтувати заперечення по суті, не продемонструвала свавільності дій прокурора в цьому провадженні, наполягаючи лише на тому, що відповідні доводи вона б могла (чи бажала би) висловити виключно в рамках розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення СДР в об`єднаному кримінальному провадженні.

52.У цьому контексті Суд також звертає увагу, що законом не виключається можливість повторного звернення сторони захисту зі скаргою на повідомлення про підозру з інших підстав.

(2.3) Чи мало місце порушення права на захист?

53.На думку апелянта при самостійному розширенні меж здійснення спеціального досудового розслідування стороною обвинувачення (додавання «інших злочинів»), сторона захисту позбавляється можливості, наданої частиною 3 статті 297-3 КПК, подавати відповідні докази для їх оцінки слідчим суддею, що є очевидним порушенням права на захист.

54.Суд не погоджується з таким аргументом, оскільки як було зазначено вище, сторона захисту могла реалізувати це право в цьому провадженні, але не зробила цього. Крім того, слід звернути увагу на такі положення закону та обставини справи.

55.Підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК (частина 1 статті 20 КПК). Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина 1 статті 278 КПК). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК (стаття 279 КПК).

56.При здійсненні спеціального досудового розслідування копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику (частина 2 статті 297-5 КПК).

57.Обов`язок вручення повідомлення про підозру кореспондує головному праву підозрюваного знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють (пункт 1 частини 3 статті 42 КПК).

58.Факт оголошення підозрюваної в міжнародний розшук неодноразово перевірявся Судом як при розгляді клопотання про здійснення СДР, так і про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (в порядку частини 6 статті 193 КПК). Так, зокрема, ухвалами АП ВАКС від 16.05.2022, 06.10.2022, 26.10.2023 констатовано факт оголошення ОСОБА_10 в міжнародний розшук. Копія відповідної постанови про оголошення в міжнародний розшук від 26.02.2020 долучена захисником (том 1 а. с. 211-212). Нових відомостей чи доводів, які б спростовували цей факт, сторони не повідомляли.

59.З огляду на це очевидно, що особисте вручення повідомлення про нову підозру ОСОБА_10 до виконання ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи добровільного з`явлення особи до органу досудового розслідування, є неможливим. КПК зобов`язує при здійсненні досудового розслідування за відсутності підозрюваного (in absentia) копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилати захиснику. Повідомлення про підозру є одним з таких процесуальних документів.

60.Прокурор засобами поштового зв`язку направив повідомлення про нову підозру на адресу шістьох захисників ОСОБА_10 (адвокати ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - том 1 а. с. 130-137).

61.Зазначені захисники залучені підозрюваною або іншими особами за її проханням чи згодою. Тож прокурором виконано обов`язок повідомити підозрювану особу про зміст підозри у належний, передбачений КПК, спосіб з огляду на перебування її в міжнародному розшуку.

62.Крім того, досліджувані в цьому провадженні обставини не свідчать про перешкоджання підозрюваній чи її захисникам надати усні або письмові пояснення з приводу підозри, збирати і подавати докази на спростування підозри (у тому числі через процедуру «оскарження повідомлення про підозру»), брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника.

63.В апеляційній скарзі сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Висновки Суд у за результатами розгляду апеляційної скарги

64.У результаті апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Суд дійшов таких висновків: (1) КПК дозволяє здійснення спеціального досудового розслідування у провадженні, в якому розслідуються і кримінальні правопорушення, не перелічені у частині 2 статті 297-1 КПК (зокрема, передбачених статтями 358 та 382 КК), у разі якщо вони імовірно вчинені особою, яка перебуває в міжнародному розшуку, вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині статті, і виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду; (2) можливі зловживання сторони обвинувачення при об`єднанні кримінальних проваджень в режимі СДР можуть бути зупинені стороною захисту в рамках інших процедур (аніж повторне звернення прокурора про надання дозволу на СДР в об`єднаному провадженні), як на етапі досудового розслідування, так і судового провадження; (3) сторона захисту не тільки не продемонструвала свавільність рішення прокурора при об`єднанні кримінальних проваджень щодо ОСОБА_10 (в аспекті їх пов`язаності чи непов`язаності), але й не висувала такий довід в цьому провадженні, та не позбавлена права реалізувати цей аргумент у подальшому; (4) твердження апелянта про можливе порушення права на захист через надсилання повідомлення про нову підозру ОСОБА_10 її захисникам, тобто в режимі СДР, не знайшло свого підтвердження.

65.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).

66.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

67.Керуючись статтями 276-279, 404, 405, 407, 532, главою 24-1 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.05.2024 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3