Пошук

Документ № 120371715

  • Дата засідання: 09/07/2024
  • Дата винесення рішення: 09/07/2024
  • Справа №: 991/7781/23
  • Провадження №: 12015100100003812
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.

Справа № 991/7781/23

Провадження 1-кп/991/97/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209КК України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України,

ОСОБА_14, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрована за адресою (останнє відоме місце проживання): АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.

1.1.В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід прокурору. Свою заяву обґрунтував тим, що прокурор ОСОБА_5 проявляє упередженість та протидіє стороні захисту в повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження. Так, прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні 19.04.2024 під час розгляду клопотання про витребування в НАБУ оригіналів документів, вилучених у ТОВ «Астен-МН» у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, надав суду завідомо недостовірну інформацію, що вилучені документи повернуті директору ТОВ «Астен-МН». На підставі цього судом прийнято необґрунтоване рішення та відмовлено в задоволенні клопотання. Зазначені дії прокурора, на переконання ОСОБА_6, свідчать про упередженість та перешкоджання ОСОБА_6 в реалізації його права на захист.

1.2.Крім того, 08.07.2024 ОСОБА_6 подав в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором САП ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, яка, за твердженням ообвинуваченого знаходиться на розгляді.

1.3. ОСОБА_6 просив відвести прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015.

2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1.Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення заяви про відвід заперечив та додатково зазначив про таке. Клопотання про витребування документів у НАБУ, навіть у разі його задоволення, не можливо б було виконати у зв`язку з тим, що всі матеріали кримінального провадження, окрім речових доказів, передані детективом та перебувають у нього. З приводу повернення вилучених документів у ТОВ «Астен-МН» прокурор наголосив, що вони поверталися власнику, а потім знову були вилучені на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до речей і документів, про що складений протокол з описом вилучених документів.

2.2.Захисники ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_6 .

2.3.Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишили питання на розсуд суду.

2.4.Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_8 .

3.Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

3.2.Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі статтею 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.

3.3.Неупередженість (об`єктивність) прокурора передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК). Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.

Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (стаття 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (стаття 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та забезпечення законності (стаття 9 КПК України України).

3.4.Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує його об`єктивність і неупередженість в кожному кримінальному провадженні. Якщо ж прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні.

3.5.Підстава, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, і такі випадки неможливо наперед визначити або унормувати. Отже, ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини у кожному конкретному випадку. Як вбачається із формулювань статті 77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами.

3.6.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (стаття 80 КПК України). Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.

3.7.Розглядаючи наведені обвинуваченим підстави для відводу, Суд бере до уваги два критерії упередженості - суб`єктивний та об`єктивний. Суб`єктивний критерій має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності, упередження, зацікавленості; об`єктивний критерій визначається достатніми гарантіями для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість прокурора, що може бути перевірена.

3.8.Із змісту заяви про відвід вбачається, що обвинувачений пов`язує упередженість прокурора з такими обставинами:

-висловлюваннями прокурора в ході підготовчого судового засідання щодо заявленого обвинуваченим клопотання про витребування документів, що, на думку обвинуваченого, призвела до постановлення судом необґрунтованого рішення та є перешкоджанням прокурором обвинуваченому в реалізації його права на захист;

-у зв`язку із зверненням зі скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_5 дисциплінарного проступку.

3.8.1.Щодо висловолювань прокурора під час розгляду клопотання про витребування документів

Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. В змагальному типі кримінального процесу, який задекларований в актуальних умовах правового регулювання, однією із засад є змагальність сторін (за виключенням доведення винуватості особи у вчиненні злочину). Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Отже, висловлення прокурором своєї позиції з приводу заявленого обвинуваченим клопотання про витребування документів є процесуальним правом прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд при розгляді заявлених сторонами кримінального провадження клопотань за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний аргумент сторони з точки зору його обґрунтованості, кожний поданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частиною 1 статті 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, таким, що ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Прокурор має право висловити свою позицію по суті заявленого обвинуваченим клопотання, однак рішення за результатами розгляду такого клопотання приймає виключно суд.

Стверджуючи про надання прокурором суду недостовірної інформації як прояв упередженості, обвинувачений ОСОБА_6 посилається на обставини вилучення документів у ТОВ «Астен-МН», які на даний час судом не досліджувалися. Суд при встановленні підстав для відводу оцінює лише доводи учасника, який його заявляє, на предмет об`єктивної обґрунтованості у нього сумнівів щодо неупередженості прокурора. Виходячи з цього, звинувачення прокурора в тому, що він надав суду завідомо недостовірну інформацію під час розгляду клопотання про витребування документів, на даний час не підтверджуються.

Висновок суду щодо наявності сумнівів у неупередженості прокурора не може ґрунтуватись на припущеннях, а повинен ґрунтуватись на конкретних фактах. Такі факти обвинуваченим не доведені, а заявлений відвід містить лише оціночні судження щодо дій прокурора та не містить об`єктивно підтверджених даних про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистої заінтересованості прокурора ОСОБА_5, тоді як сама по собі незгода обвинуваченого з процесуальними діями прокурора або постановленим рішенням суду такими не являються.

3.8.2.Щодо звернення зі скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_5 дисциплінарного проступку

Обвинувачений ОСОБА_6 в обґрунтування своєї позиції зазначив, що у зв`язку з його зверненням зі скаргою у прокурора виникли неприязні стосунки до нього, що свідчать про упередженість. Проте, звернення обвинуваченого з дисциплінарною скаргою щодо дій або бездіяльності прокурора є правом обвинуваченого, яке передбачено законодавством. І таке звернення не є підставою для відводу. Суд окремо звертає увагу, що дисциплінарна скарга подана 08.07.2024, тобто за день до заявленого відводу, тобто твердження обвинуваченого про те, що ця скарга знаходиться на розгляді відповідного органу, є необґрунтованим. Про наявність такої скарги прокурор ОСОБА_5 дізнався у судовому засіданні безпосередньо під час оголошення обвинуваченим заяви про відвід. Враховуючи викладене, твердження обвинуваченого про упередженість прокурора у зв`язку зі зверненням зі скаргою, об`єктивно не відповідає дійсності. Водночас, Суд вважає такі дії обвинуваченого (звернення з дисциплінарною скаргою в обґрунтування упередженості прокурора) створенням штучних умов для заявлення відводу прокурору і відповідно затягування судового розгляду.

4.Враховуючи викладене, сумніви обвинуваченого стосовно неупередженості прокурора не визнаються обґрунтованими. Обвинувачений не надав достатньої інформації щодо можливих ознак упередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України, тому Суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими. Тому в задоволенні заяви про відвід належить відмовити.

Керуючись статтями 26, 77, 81, 344, 376 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали буде оголошений 12.07.2024 о 13 год 55 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Судді:

ОСОБА_16