Документ № 120401060

Справа № 991/878/22

Провадження № 1-кп/991/66/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),

їх захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18,

ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням:

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Фастів Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Городок Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Шевченкове Броварського району Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_9,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_10,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

04.07.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме застави у розмірі 1 921 000 грн, на більш м`який запобіжний захід.

Обґрунтування поданого клопотання

Захисник ОСОБА_20 мотивував подане клопотання тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 17.01.2019 застосував до ОСОБА_11 запобіжний захід у виді застави в розмірі 1 921 000 грн, у разі внесення якої на нього покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків строком до 15.03.2019.

18.01.2019 на виконання вказаної ухвали слідчого судді АТ «ДнСЗ» внесло за ОСОБА_11 заставу в розмірі 1 921 000 грн.

06.02.2019 Київський апеляційний суд скасував ухвалу слідчого судді від 17.01.2019 та постановив нову ухвалу про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.03.2019 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 1 921 000 грн, яка фактично сплачена згідно платіжного доручення від 18.01.2019 № 9612. У зв`язку із внесенням застави, на ОСОБА_11 покладено ряд процесуальних обов`язків строком до 15.03.2019.

Строк дії означених додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз до 15.05.2019. Надалі сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

Захисник зазначив, що запобіжний захід у кримінальному провадженні застосовувався з метою забезпечення виконання ОСОБА_11 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам кримінального провадження, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення).

З огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 як під час досудового розслідування, так і в ході судового провадження, відсутність доказів невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків або вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування, суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, нівелювання ризиків кримінального провадження, враховуючи стадію кримінального провадження, тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, захисник вважає, що існують підстави для зміни застосованого до ОСОБА_11 запобіжного заходу на більш м`який.

Стверджує, що належна поведінка ОСОБА_11 обумовлена не розміром застосованої застави, а усвідомленням своєї невинуватості та бажанням довести це під час відкритого, справедливого судового процесу.

На переконання захисника, застосування до його підзахисного особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення дотримання ОСОБА_11 належної процесуальної поведінки.

Разом з тим захисник просить суд повернути заставодавцю АТ «ДнСЗ» внесену суму коштів як заставу за ОСОБА_11 .

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав заявлене клопотання та просив суд змінити запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив, що застосований запобіжний захід у вигляді застави вважає надмірним, оскільки ОСОБА_11 демонструє зразкову процесуальну поведінку, у тому числі й до повідомлення йому про підозру в межах цього кримінального провадження; додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії; до деяких обвинувачених застосовані більш м`які запобіжні заходи або не застосовані взагалі.

Ризик впливу на свідків відсутній, оскільки сторона обвинувачення вже зібрала докази, визнала їх достатніми, закінчила досудове розслідування та висунула обвинувачення ОСОБА_11 .

Зазначив, що наразі не клопоче перед судом про застосування певного виду запобіжного заходу, однак переконаний, що будь-який із більш м`яких запобіжних заходів буде достатнім для забезпечення досягнення мети застосування такого заходу.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання захисника, вказав, що встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та саме застава у визначеному розмірі здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти втіленню цих ризиків. Тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та їх захисники ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_11 та просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_23 - адвокат ОСОБА_24 та захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_25, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Представник потерпілого (цивільного позивача) Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_26 не прибув у підготовче судове засідання. Разом з тим 25.08.2023 суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішив провести підготовче судове засідання без участі представника потерпілого (цивільного позивача), у зв`язку із заявою останнього про проведення такого засідання за його відсутності.

Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість розгляду клопотання сторони захисту ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу за відсутності захисників ОСОБА_24, ОСОБА_25 та представника потерпілого (цивільного позивача), оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду такого клопотання, що узгоджується із положеннями ст. 194, 201, 314, 324, 325, 326 КПК України.

Мотиви та висновки суду

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, встановив, що слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 17.01.2019 у справі № 760/1498/19 в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 застосував до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 921 000 грн та поклав на нього ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

18.01.2019 АТ «ДнСЗ» внесло на рахунок ТУ ДСА України в м. Києві кошти в сумі 1 921 000 грн у якості застави за ОСОБА_11, що підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2019 № 9612.

06.02.2019 Київський апеляційний суд скасував означену ухвалу слідчого судді від 17.01.2019, постановив нову ухвалу про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.03.2019 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 1 921 000 грн, яка фактично сплачена згідно платіжного доручення від 18.01.2019 № 9612. У зв`язку із внесенням застави, поклав на ОСОБА_11 додаткові процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування, що стосується цього кримінального провадження, зі свідками ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 та підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_8 поза межами процесуальних дій; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків - до 15.03.2019 включно.

Зі змісту ухвали вбачається, що підставою для застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

Слідчі судді Солом`янського районного суду міста Києва двічі продовжували строк дії додаткових процесуальних обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, останній раз до 15.05.2019.

Водночас слідчі судді відмовили у продовженні строку дії таких процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_11, як:

1) не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) носити електронний засіб контролю

(ухвала від 14.03.2019 у справі № 760/6940/19). Підставою для відмови слідчий суддя зазначив зменшення ризику переховування ОСОБА_11 від органів досудового розслідування, суду, а також фактичне незастосування до підозрюваного електронного засобу контролю;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну (ухвала від 12.04.2019 у справі № 760/10435/19). Відмовляючи у продовженні строку дії цього обов`язку, слідчий суддя вказав, що сторона обвинувачення не зазначила інших обставин, окрім тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, на підтвердження продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а отже прокурор не довів необхідність продовження строку дії цього обов`язку.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що надалі сторона обвинувачення зверталась із відповідними клопотаннями про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_11 .

Зважаючи на викладене, наразі до обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 921 000 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.01.2019 та Київського апеляційного суду від 06.02.2019 у справі № 760/1498/19 про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Суд вважає, що наразі ризик переховування обвинуваченого від суду є актуальним.

Так, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.

При оцінці існування цього ризику суд враховує майновий стан обвинуваченого, який є достатнім для існування в умовах переховування. Дохід ОСОБА_11 за 2017-2018 роки склав 46 558 920 грн, з яких 10 414 240 грн - заробітна плата, отримана ним як головою правління АТ «ДнСЗ», а 36 144 680 грн - дивіденди як акціонера АТ «ДнСЗ». Під час розгляду клопотання обвинувачений підтвердив, що продовжує працювати на вказаній посаді (загалом обіймає таку посаду 25 років) та отримує відповідну заробітну плату та дивіденди. Разом з тим дружина ОСОБА_11 також є акціонером вказаного товариства та отримує дивіденди приблизно у такому ж розмірі.

Про існування означеного ризику кримінального провадження також свідчить те, що ОСОБА_11 не позбавлений можливості виїжджати закордон під час дії воєнного стану, оскільки обвинуваченому 65 років, тому на нього не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Під час розгляду клопотання обвинувачений підтвердив, що час від часу виїжджає закордон, зокрема у службові відрядження. Той факт, що обвинувачений кожного разу після відрядження повертався до України, не свідчить що протилежне не може настати у майбутньому.

Також слід врахувати, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.

Зважаючи на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на свідків.

Прокурор зазначив, що деякі свідки є працівниками АТ «ДнСЗ» та перебувають в безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_11 . З огляду на те, що обвинувачений працює у вказаному товаристві 36 років, із яких 25 років є його керівником, суд вважає, що існує ймовірність того, що ОСОБА_11 може впливати на свідків, які перебувають в його підпорядкуванні, службовій залежності, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження.

Також суд враховує, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте зокрема: 1) ОСОБА_12, який також працює в АТ «ДнСЗ», є одним із заступників ОСОБА_11, 2) народному депутату України ОСОБА_13 - помічником-консультантом якого працював ОСОБА_11 .

Зважаючи на вказане, а також те, що, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є пособниками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, організатором якого є ОСОБА_13, суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого кожного з них обвинувачують.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також є актуальним.

Про існування такого ризику свідчить те, що ОСОБА_11 працював помічником-консультантом народного депутата України та більш ніж 25 років керує АТ «ДнСЗ» - одним із найбільших промислових підприємств країни. З огляду на вказані обставини ОСОБА_11 має певні фінансові, організаційні можливості та особисті, ділові зв`язки із широким колом осіб, що свідчить про ймовірність використання таких можливостей та зв`язків, з метою незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, створення умов та обставин перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Беручи до уваги положення ст. 26 КПК України, суд не оцінює продовження існування встановленого на стадії досудового розслідування ризику вчинення ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення в обґрунтування заперечень щодо зміни запобіжного заходу посилалась лише на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, а також недопущення ним спроб переховування, впливу на свідків, інших обвинувачених чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Застосування до ОСОБА_11 застави у розмірі 1 921 000 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.

Такий захід забезпечення кримінального провадження покликаний забезпечити виконання особою не лише додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі їх покладення, але й загальних обов`язків підозрюваного, обвинуваченого, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, тому суд критично ставиться до доводів сторони захисту в цій частині.

Ті обставини, що обвинувачений раніше не судимий, має міцні соціальні, ділові зв`язки в Україні, під час кримінального провадження неодноразово виїжджав закордон, проте не вчинив дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, повністю не нівелюють встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Твердження захисту про те, що при вирішенні питання зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_11 слід брати до уваги, що наразі до інших обвинувачених застосовані більш м`які запобіжні заходи або не застосовані взагалі, суперечить положенням кримінального процесуального законодавства. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 178, 194, 201, питання застосування до особи того чи іншого виду запобіжного заходу або ж зміни запобіжного заходу має індивідуальний характер та його вирішення не залежить від того, які види запобіжних заходів застосовані до інших обвинувачених у кримінальному провадженні та чи застосовані взагалі.

Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Водночас суд погоджується із доводами сторони захисту, що з плином часу такі ризики зменшились.

Суд враховує тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу без зміни визначеного розміру застави. Разом з тим суд звертає увагу, що сукупний індекс інфляції з лютого 2019 року до травня 2024 року складає 161,508 %. З огляду на цю обставину наразі застосований до обвинуваченого розмір застави не видається надмірним та на даний час є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком звернення цих коштів у дохід держави.

Суд зауважує, що раніше під час розгляду відповідних клопотань слідчими суддями враховано зменшення ризику переховування ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та суду, що стало підставою для відмови у продовженні строку дії обов`язків, передбачених п. 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Водночас сторона обвинувачення надалі не ініціювала продовження такого строку щодо обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, що також свідчить про врахування зменшення ризиків кримінального провадження. Таким чином обмеження прав ОСОБА_11 компенсовувалось за допомогою поступового ослаблення відповідного втручання в його права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 921 000 грн у цьому випадку є співмірним та відповідає встановленим обставинам, а застосування до ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, а тому в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 слід відмовити.

Керуючись ст. 182, 199, 201, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3