- Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
Справа № 761/39656/18
Провадження № 1-кп/991/192/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 липня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4, захисника у кримінальному провадженні № 5201800000000044.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
секретаря судового засідання ОСОБА_19 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 52018000000000044 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
1.1.23 січня 2023 року колегія суддів постановила ухвалу, якою доручила Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_13 захисника.
1.2.04 лютого 2023 року Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві в особі ОСОБА_20 призначив адвоката ОСОБА_4 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 52018000000000044.
1.3.У судове засідання, призначене на 15 год 00 хв 06 червня 2024 року та на 14 год 00 хв 25 червня 2024 року, захисник ОСОБА_4 не з`явилась, надіслала до суду клопотання з проханням перенести судове засідання 06 червня 2024 року на іншу дату у зв`язку з тим, що у неї з причин дефіциту потужностей в енергетичній системі країни відсутнє електропостачання за її адресою, а також перебуває на лікарняному. Вказана заява надіслана на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 06 червня 2024 року о 08 год 35 хв, тобто за декілька годин до засідання. Крім того, заява не містила будь яких документів, які б підтверджували дійсність перебування на лікарняному або відсутність електроенергії за її адресою мешкання.
1.4.Також на електронну пошту суду 17 червня 2024 року надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про відкладення судового засідання, призначеного на 09 год 00 хв 16 червня 2024 року. Разом з цим, аналізуючи вказане клопотання не зрозуміло, про яке засідання йшла мова, оскільки 16 червня 2024 року припадало на неділю і у вказаний час не було призначено розгляд кримінального провадження. Про причини неявки у судове засідання на 14 год 00 хв 25 червня 2024 року захисник нічого не повідомила.
1.5.Крім того, на електронну пошту суду 15 липня 2024 року о 05 год 45 хв, а відповідно зареєстровано судом о 08 год 11 хв, надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну її як захисника у кримінальному провадженні у зв`язку з конфліктом інтересів. Судове засідання призначено було на 09 год 00 хв цього ж дня.
1.6.Крім того, вказані клопотання, подані через електронну пошту суду, не підписані ЕЦП, а тому суд не змозі перевірити їх автентичність.
1.7.Ба більше, як встановлено судом з профайлу адвоката на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у адвоката ОСОБА_4 право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з п. 3 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 24 квітня 2024 по 24 липня 2024 року на підставі рішення № 64/2024 дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24 квітня 2024 року.
1.8.Разом з цим, захисник не повідомляла про цю обставину ані суд, ані свого клієнта.
1.9.Розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52018000000000044 перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення.
1.10.По-перше, відповідно до загальних норм, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», далі - Закон). Адвокатська діяльність здійснюється, зокрема, на підставі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону).
1.11.Здійснюючи адвокатську діяльність на підставі доручення на адвоката розповсюджуються вимоги, у тому числі, Правил адвокатської етики. Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і проінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
1.12.При цьому, у випадку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати (ст. 31 Закону).
1.13.Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, у тому числі, якщо зупинено або припинено право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 8 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»).
1.14.Крім того, в разі застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на певний строк, такий адвокат, виходячи з принципу пріоритету інтересів клієнта та принципу чесності і добропорядної репутації, має негайно проінформувати клієнта щодо обсягу своїх повноважень (неможливості здійснювати адвокатську діяльність до спливу строку дії дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю) як на стадії прийняття доручення, так і на стадії виконання доручення. Адвокат у разі застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, зобов`язаний проінформувати клієнта про настання обставин, що зумовлюють неможливість надання правової допомоги (здійснення адвокатської діяльності) та строк дії дисциплінарного стягнення (статті 8, 12-1, 26, 27 Правил адвокатської етики).
1.15.Враховуючи вказані обставини, адвокат ОСОБА_4 не виконала свого обов`язку і не проінформувала свого клієнта та центр надання безоплатної правничої допомоги про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. У зв`язку з цим, вона не мала права брати участь у кримінальному провадженні як захисник обвинуваченого ОСОБА_13 та просити про відкладення розгляду справи.
2.По-друге, захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (ч. 2 ст. 45 КПК).
2.1.Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання (ч. 2 ст. 54 КПК).
2.2.Враховуючи, що суд не був проінформований про відсутність повноважень у захисника ОСОБА_4 у період з 22 квітня 2024 року по теперішній час, а обвинувачений не наполягав на відмові від захисника, тому вважає за доцільне дати оцінку неявкам такого захисника у судові засідання у вказаній справі. Вважаючи причини неявки захисника неповажними, суд зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду остання була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 17 квітня 2024 року. Разом із тим, адвокат не виконала обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду. У своїх клопотаннях не зазначила про обставини, які унеможливили іншим чином, завчасно, повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання.
2.3.Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, колегія, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодила дати судових засідань зі сторонами.
2.4.Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
2.5.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).
2.6.У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
2.7.Відтак, із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання, є наявність виключно тих обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
2.8.Однак, із клопотань захисника не вбачається таких обставин. Адже, як на поважну причину для відкладення судового засідання вона посилалась на відсутність електроенергії, лікарняний або необхідність її заміни на іншого захисника. Натомість, не вказувала, яким чином зазначене впливає на її процесуальний обов`язок з`явитися на виклик до суду.
2.9.А тому причини неприбуття у судові засідання захисника ОСОБА_4 суд вважає неповажними.
3.Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
3.1.Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
3.2.Колегія суддів, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисник порушує принцип забезпечення обвинуваченому права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинуваченого на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч.1 ст. 318 КПК України.
3.3.Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
3.4.Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
3.5.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
3.6.Згідно з нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
3.7.Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.
3.8.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
3.9.Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. У профайлі адвоката ОСОБА_4 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що вона обліковується в Раді адвокатів Київської області.
3.10.З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаного адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, зокрема, неявка в судові засідання, завчасне неповідомлення про причини своєї неявки, а також неповідомлення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статтей 138, 324 КПК України суд постановив:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 7420/10, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 01 березня 2019 року № 67) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 761/39656/18 (провадження № 1-кп/991/192/19), тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3