- Головуючий суддя (ККС ВС): Лобойко Л.М.
УХВАЛА
29 липня 2024 року
м. Київ
справа № 349/508/16
провадження № 51-3565ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ставить питання про касаційний перегляд оскаржуваних рішень.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
У касаційній скарзі мають бути зазначені обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції з урахуванням підстав для скасування або зміни судових рішень, передбачених у ст. 438 КПК.
Однак, наведених вимог кримінального процесуального закону засуджений не дотримався.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі засуджений фактично просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку їм надали суди першої та апеляційної інстанцій, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Окрім того засуджений вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак не наводить доводів на обґрунтування такої позиції з урахуванням вимог ст. 413 КПК та змісту постановлених судових рішень.
Крім того посилається на незаконний склад суду під час розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді, однак його доводи неузгоджені зі змістом ст. 31 КПК, що передбачає підстави визнати склад суду незаконним.
Засуджений, убачаючи можливість закриття кримінального провадження, у тому числі з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, не звернув уваги на те, що касаційний суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу і має право скасувати обвинувальний вирок із закриттям кримінального провадження за умови, що обставини в ньому досліджені всебічно, повно й об`єктивно.
У касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, які можуть бути підставами для скасування, зміни судових рішень та закриття кримінального провадження і які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні рішень, навести конкретні доводи на обґрунтування кожної позиції.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3