Документ № 120779322

Справа № 991/6246/24

Провадження № 1-кс/991/6280/24

У Х В А Л А

01.08.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000171,

за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

за участі прокурорів ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, підозрюваного ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.19.07.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.06.2024 в частині скасування обов`язків: не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; носити електронний засіб контролю.

2.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цього клопотання у день його надходження було визначено слідчу суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання, слідча суддя відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

3.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

4.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

5.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

6.Водночас, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).

7.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

8.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).

9.Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

10.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

11.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

12.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

13.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

14.Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

15.Отже, за змістом відповідної норми, на стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

16.До того ж, до повноважень слідчого судді не належить перегляд рішень про застосування запобіжного заходу.

17.Отже, в рамках розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, на підставі наданих сторонами відомостей, слідча суддя встановлює наявність нових обставин, що виникають з часом і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. А реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватись тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом.

18.За таких обставин, під час розгляду цього клопотання з урахуванням наведених положень КПК України, доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити обставини: які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу і впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та, з огляду на такі обставини, чи належить змінити запобіжний захід в частині скасування покладених на підозрюваного обов`язків.

Обставини, що були встановлені під час застосування запобіжного заходу та подальшого його перегляду

19.Слідчою суддею встановлено, що згідно з ухвалою слідчої судді ВАКС від 06.06.2024 у справі № 991/4826/24 до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 000 000,00 гривень та покладено строком на два місяці такі ряду обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою; (2) не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; (3) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утриматися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю /а.с. 9-17/.

20.Вирішуючи питання покладення обов`язків, слідча суддя дійшла висновку, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

21.Поряд з цим, визначаючи розмір застави, слідча суддя, окрім іншого, врахувала обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків та відсутність відомостей про наявність судимостей.

22.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного (далі - АП ВАКС) від 13.06.2024 зазначена ухвала слідчої судді скасована в частині визначеного розміру застави. Визначено ОСОБА_3 заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн. У решті ухвалу слідчої судді залишено без змін /а.с. 18/.

23.За змістом зазначеної ухвали АП ВАКС, повний текст якої наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), колегія суддів погодилась з висновками слідчої судді про обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, існування ризиків встановлених слідчою суддею ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначивши, що кожен з них був слідчою суддею належним чином обґрунтований, а також, що застава у межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України (до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на неї обов`язків, визначивши таку у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Щодо наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу

24.Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши сторони у судовому засіданні, слідча суддя встановила, що клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, серед іншого, мотивоване обставинами, які досліджувались слідчою суддею та АП ВАКС під час прийняття вищенаведених рішень.

25.Так, сторона захисту повторно покликалась на те, що наявність встановлених ризиків є надуманими та безпідставними, а належна процесуальна поведінка підозрюваного нівелює наявність таких ризиків у майбутньому.

26.Водночас, зі змісту клопотання висновується, що обґрунтовуючи зазначену позицію, сторона захисту фактично не погоджується з оцінкою встановлених під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу слідчою суддею та колегією суддів АП ВАКС обставин, які вказують на наявність зазначених ризиків.

27.Оскільки такі обставини не є такими, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, такі доводи не підлягають оцінці під час цього розгляду. Адже уже враховані під час застосування запобіжного заходу.

28.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що із плином часу зменшилась інтенсивність встановлених ризиків, адже період з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу і до моменту розгляду цього клопотання є не значним для того, щоб стверджувати про зменшення інтенсивності ризиків. Водночас, покликання сторони захисту на рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», «Белевитский проти Росії», є нерелевантним до обставин цього клопотання, адже до підозрюваного не застосовується тримання під вартою.

29.Окрім того, сторона захисту покликалась на необхідність скасування двох обов`язків, зазначаючи, що обставини, які, на їх переконання, слугують для скасування зазначених обов`язків, не могли бути відомі під час застосування запобіжного заходу, так як виникли протягом певного періоду часу після їх встановлення.

30.Так, сторона захисту зазначає, що обов`язок носіння електронного засобу контролю є не зовсім дієвим та актуальним з огляду на часті відключення електроенергії у м. Києві, у тому числі і за місцем проживання ОСОБА_3 /а.с. 93-99/, що не дає змоги вчасно заряджати електронний засіб контролю.

31.У зв`язку з цим, від працівників Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у м. Києві) з номеру телефону НОМЕР_1 постійно надходять телефонні дзвінки, щодо перебоїв в роботі електронного пристрою і необхідності в його зарядженні. Такі дзвінки надходять по декілька разів на день, в будь який час дня та ночі /а.с. 19-45/.

32.Водночас, як захисник, так і підозрюваний покликаються на те, що павербанк, який був наданий разом із електронним засобом контролю, є технічно не справним, про що ОСОБА_3 неодноразово повідомлялось співробітникам поліції. На такі усні звернення ОСОБА_3 працівники поліції повідомляють, що технічний пристрій є несправним, однак відсутня можливість його замінити на інший.

33.Про технічні проблеми, зумовлені відсутністю електроенергії та несправністю павербанку ОСОБА_3 також повідомляв прокурора /а.с. 52-55/.

34.Такі обставини, на переконання сторони захисту, свідчать про неможливість (в умовах постійного знеструмлення, відсутності електроенергії по 14-16 годин на добу, незабезпечення справним павербанком) належним чином виконувати обов`язок носити електронний засіб контролю так, щоб він весь час перебував зарядженим. Тобто вказаний обов`язок втрачає свою актуальність в умовах критичного стану енергосистеми.

35.Так, слідчою суддею встановлено, що у відповідь на адвокатський запит захисника ОСОБА_6 . ГУ НП у м. Києві повідомило, що за час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 електронного засобу контролю з 12.06.2024 по 22.07.2024 на пульт моніторингу системи електронного контролю багаторазово находили сигнали тривоги, пов`язані із низьким зарядом акумуляторної батареї пристрою спостереження /а.с. 88, 90/.

36.Поряд з цим, встановлено, що захисник ОСОБА_6 звернулась до ГУ НП у м. Києві із заявою, у якій просила оглянути електронний засіб контролю та зарядний пристрій до нього щодо їх технічної справності та, за можливості, надати відповідний акт огляду, яка прийнята адресатом 23.07.2024 /а.с. 89/. Також, захисник звернулась із такою ж заявою 30.07.2024 безпосередньо до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві /а.с. 120, 121/.

37.Однак, як зазначає захисник, ні у день звернення із зазначеною заявою, ні у будь-який інший день, працівники поліції так і не оглянули зазначені технічні пристрої.

38.Натомість, 30.07.2024 захиснику надійшла відповідь на її заяву від 22.07.2024, у якій зазначено, що 23.07.2024 ОСОБА_3 прибув до ГУ НП у м. Києві, де було проведено візуальний огляду його електронного засобу контролю. Під час огляду ознак механічних пошкоджень та порушення цілісності електронного засобу контролю виявлено не було. Згідно інформації відділку моніторингу системи електронного контролю УОАЗОР зазначений електронний засіб контролю працює в штатному режимі. Також зазначеним листом захисника повідомлено, що у разі необхідності заміни портативного зарядного пристрою (павербанк) ОСОБА_3 може звернутись до управління інформаційно-аналітичної підтримки /а.с. 122, 123/.

39.Аналогічна відповідь була надана працівниками поліції на запит прокурора /а.с. 117-119/.

40.Поряд з цим, 31.07.2024 захисник ОСОБА_6 надіслала на адресу Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві заяву, у якій, окрім іншого, повідомила про те, що обставини, зазначені у відповіді на її заяву від 22.07.2024 не відповідають дійсності, адже під час перебування 23.07.2024 ОСОБА_3 разом з нею в ГУ НП у м. Києві жодного огляду електронного засобу контролю не проводилось, а тому вона просила належним чином відреагувати та здійснити огляд електронного засобу контролю, павербанку та зарядного пристрою до нього, про що скласти відповідний процесуальний документ, щодо підтверджує технічну справність або несправність зазначених електронних засобів /а.с. 124-126/.

41.У судовому засіданні на запитання слідчої судді захисник зазначила про відсутність необхідності очікувати відповідь на зазначену заяву та просила розглядати клопотання на підставі наявних доказів. Отже, з огляду на засаду диспозитивної, слідча суддя приймає рішення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

42.Так, слідча суддя критично оцінює покликання сторони захисту на неможливість належної експлуатації електронного засобу контролю через несправність зарядного пристрою (павербанку) до нього. Адже відповідно до інформації, наданої Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві на запит прокурора та на звернення захисника, електронний засіб контролю, застосований до підозрюваного ОСОБА_3, працює у штатному режимі.

43.Поряд з цим, захиснику повідомлено, що у разі необхідності заміни портативного зарядного пристрою (павербанк) ОСОБА_3 може звернутись до управління інформаційно-аналітичної підтримки.

44.Зазначене стороною захисту не спростовано, не надано доказів того, що ОСОБА_3 звертався з відповідним питанням до Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві. Ба більше, зі змісту звернень захисника ОСОБА_6 до ГУ НП у м. Києві (адвокатського запиту та заяв) слідчою суддею встановлено, що захисником не порушувалось питання заміни зарядного пристрою до електронного засобу контролю.

45.Водночас, слідча суддя критично ставиться до покликань підозрюваного на те, що працівники поліції йому у телефонному режимі повідомили про неможливість заміни зарядного пристрою до електронного засобу контролю. Адже такі покликання не підтверджені доказами та є лише твердженнями підозрюваного, які не можливо перевірити. Поряд з цим, слідча суддя звертає увагу, що підозрюваний є практикуючим адвокатом, про що він неодноразово зазначав у судовому засіданні, з огляду на що, слідча суддя переконана, що йому достеменно відомо, про те, що будь-яка інформація, яка надається суду має бути документально підтверджена. До того ж, підозрюваний та його захисник покликаються на те, що проблеми із зарядним пристроєм до електронного засобу контролю існують тривалий час, фактично із моменту застосування такого засобу, а отже слідча суддя переконана, що вони мали достатньо часу для звернення до працівників поліції з передбаченим законом запитом з метою отримання документального підтвердження факту несправності зарядного пристрою та неможливості його заміни на інший.

46.Водночас, чисельні дзвінки на телефон підозрюваного від поліції можуть пояснюватись не тільки несправностями, але й незарядженням пристрою, останнє є обов`язком самого підозрюваного.

47.Окрім того, слідча суддя зазначає, що станом на момент прийняття цього рішення, ситуація з електропостачанням, зокрема у м. Києві значно покращується. До прикладу, за офіційним повідомленням постачальника електроенергії, починаючи з 23.07.2024 тривалість стабілізаційних відключень знизилась, а для деяких груп споживачів не застосовується, окрім того, 30-31.07.2024 та 01.08.2024 стабілізаційні відключення електроенергії у м. Києві взагалі не застосовувались.

48.Отже, наразі обставини, які викликають труднощі у застосуванні ОСОБА_3 електронного засобу контролю, зокрема необхідність його зарядження від електричного джерела живлення, втратили свою актуальність.

49.З огляду на зазначене, а також враховуючи відсутність даних про те, що електронний засіб контролю, застосований до ОСОБА_3, має технічні несправності, які виключають можливість його експлуатації, слідча суддя доходить висновку про відсутність на даний час підстав для скасування обов`язку носіння електронного засобу контролю.

50.Обґрунтовуючи необхідність скасування обов`язку не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду, сторона захисту покликалась на те, що наразі ОСОБА_3 має статус адвоката та здійснює адвокатську діяльність. У зв`язку зі здійсненням такої діяльності у ОСОБА_3 постійно існує необхідність у пересуванні всією територією України, та, відповідно отримання для цього дозволу органу досудового розслідування. Участь у процесуальних діях, судових засіданнях, швидке реагування на виїзд до клієнта (можливе затримання, обшук тощо) є невід`ємною частиною здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_3 і не повинно певним чином залежати від очікування погодження такого дозволу. Необхідність очікування в погоджені виїзду, на переконання сторони захисту, може призвести до порушення права на захист третіх осіб - клієнтів ОСОБА_3 та створення перешкод в реалізації адвокатської діяльності.

51.Окрім того, за покликанням сторони захисту, скасування зазначеного обв`язку не призведе до спроби переховування від органів досудового розслідування та суду, адже підозрюваний після покладення на нього обов`язків, здав на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) паспорт для виїзду за кордон, виконує всі покладені на нього обов`язки, завжди вчасно з`являється на всі виклики до органу досудового розслідування, що свідчить про бездоганну процесуальну поведінку.

52.Слідчою суддею встановлено, що сторона захисту дійсно неодноразово зверталась до прокурора із клопотанням про надання ОСОБА_3 дозволу на виїзд за межі м. Києва та Київської області з метою здійснення ним професійної діяльності. Такі дозволи прокурором щоразу надавались без буд-яких зволікань /а.с. 46-51/.

53.Такі обставини у судовому засіданні підтвердив прокурор та зазначив, що з метою оперативного вирішення зазначеного питання, ним було повідомлено стороні захисту про можливість отримання дозволу на виїзд за межі м. Києва та Київської області у телефонному режимі за допомогою застосунку «WhatsApp». Зазначене не заперечувала сторона захисту.

54.Так, згідно із наданою стороною захисту інформацією, вони дійсно надсилали прокурору клопотання про надання дозволу на виїзд через зазначений мобільний застосунок та таким же способом отримували відповідь, водночас така відповідь надходила протягом хвилини /а.с. 51, 52/.

55.Поряд з цим, у судовому засіданні сторона захисту зазначила, що щоразу, коли вони звертались із клопотанням про надання відповідного дозволу, прокурор не заперечував.

56.Отже, слідчою суддею встановлено, що покладений на підозрюваного обв`язок не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду, є актуальним та за допомогою нього забезпечується виконання завдань та мети застосованого запобіжного заходу. Наведене, на переконання слідчої судді, свідчить про дієвість застосовного запобіжного заходу, у тому числі зазначеного обв`язку.

57.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання підозрюваного на те, що отримання дозволу на виїзд від прокурора порушує адвокатську таємницю. Адже зі змісту клопотань про надання відповідного дозволу та смс-повідомлень, слідчою суддею встановлено, що стороною захисту у таких зазначається лише місто, до якого має намір виїхати ОСОБА_3 або ж реквізити суду, поряд з цим, жодної інформації про клієнта прокурору не надається, а тому жодна адвокатська таємниця у такому випаду не розголошується.

58.З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного обов`язку.

59.Ба більше, слідча суддя переконана, що запобіжний захід у вигляді застави у визначеному колегією суддів АП ВАКС розмірі, сам по собі не може запобігти встановленим ризикам. Адже колегія суддів, приймаючи рішення про зменшення застосованого до підозрюваного розміру застави, окрім іншого, дійшла висновку про існування встановлених слідчою суддею ризиків і, що запобігти таким можливо у сукупності із покладеними на нього обов`язками, зокрема не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду та носіння електронного засобу контролю.

60.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків, а тому наразі виправдовує подальше їх застосування. З огляду на це, з урахуванням також позиції ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, слідча суддя не вважає за необхідне давати відповідь на решту аргументів сторони захисту, оскільки вони спростовуються наведеним твердженням.

61.З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 200, 201, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1