Документ № 120809071

Справа № 991/9734/23

Провадження № 4-с/991/1/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Олійник О.В.,

суддів Саландяк О.Я., Широкої К.Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання Ярошенко Т.М.,

боржника (заявника) ОСОБА_1,

представника боржника ОСОБА_2,

представника стягувача - прокурора

Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гребенюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 на рішення та дії головного державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова І.А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/9734/23 від 05.06.2024,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні на рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_2(у порядку ст. 447-449 ЦПК України).

У скарзі ОСОБА_1 просить:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/9734/23 від 05.06.2024, щодо:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2024 відносно боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в частині стягнення в дохід держави України грошових коштів у сумі 2 446 000,00 гривень;

- винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2024 з боржника - ОСОБА_1 у розмірі 244 600,00 гривень;

- винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.07.2024, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 690 969,00 гривень;

- винесення постанови про арешт майна боржника від 17.07.2024, якою накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 690 969,00 гривень.

2. Визнати неправомірними та скасувати постанови (рішення) головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у м. Одесі Свешнікова Іллі Андрійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/9734/23 від 05.06.2024, а саме:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2024;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2024;

- постанову про арешт коштів боржника від 16.07.2024;

- постанову про арешт майна боржника від 17.07.2024.

3. Зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у м. Одесі Свешнікова І.А. та/або будь-яку іншу посадову особу Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), уповноважену на забезпечення проведення виконавчих дій за виконавчим листом Вищого антикорупційного суду 991/9734/23 від 05.06.2024, дотримуватися:

- вимог ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024 у справі № 991/9734/23 щодо встановлення ОСОБА_1 розстрочення для сплати грошових коштів в сумі 2 446 000,00 гривень на користь держави;

- не допускати фактів дострокового вчинення виконавчих дій, у частині стягнення з боржника грошових коштів, до спливу встановлених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024 по справі № 991/9734/23 строків (термінів) розстрочення виконання.

У обґрунтування своїх вимог боржник ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець вчинив дії та прийняв рішення, які є неправомірними. Так, державний виконавець достроково відкрив виконавче провадження в частині стягнення грошових коштів; безпідставно нарахував та стягує виконавчий збір; достроково вчиняє виконавчі дії всупереч встановленому судом порядку розстрочення виконання рішення. Також державний виконавець прийняв неправомірні рішення (постанови) у виконавчому провадженні, які оскаржуються: 1) постанову від 16.07.2024 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, у частині стягнення з боржника грошових коштів у сумі 2 446 000,00 грн; 2) постанову від 16.07.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 244 600,00 грн (10% від вказаної вище грошової суми); 3) постанову від 16.07.2024 про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення грошової суми з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 690 969,00 грн; 4) постанову від 17.07.2024 про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 690 969,00 грн.

Боржник ОСОБА_1 вважає, що такими своїми діями і рішеннями державний виконавець порушив вимоги законодавства. Так, державний виконавець розпочав виконавчі дії, не враховуючи ухвалу Вищого антикорупційного суду про розстрочення виконання рішення, хоча відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про правосуддя та статус суддів» таке рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчих документів встановлюється після закінчення строку розстрочення, тому строк пред`явлення виконавчого документу (виконавчого листа) № 991/9734/23 від 05.06.2024 у зв`язку з розстроченням виконання не настав. Не дотримано вимог п. 6 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802), відповідно до якого у разі наявності розстрочення виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Також зазначає, що виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

Позиції учасників провадження у судовому засіданні

Представник боржника ОСОБА_2 підтримав скаргу з наведених у ній підстав і просив задовольнити її, за виключенням вимог, які стосувались визнання неправомірними дій і постанов державного виконавця та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.07.2024 та про арешт майна боржника від 17.07.2024, оскільки державна виконавча служба самостійно усунула відповідні порушення прав ОСОБА_1 . Щодо зміни вимог скарги надав суду письмові доповнення до скарги за підписом боржника ОСОБА_1 .

Боржник ОСОБА_1 підтримав подану скаргу та просив задовольнити зазначені в ній вимоги, з урахуванням доповнення до скарги від 31.07.2024, про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування винесених ним постанов та зобов`язання державного виконавця дотримуватись вимог ухвали суду про розстрочення сплати грошових коштів та не допускати дострокового вчинення виконавчих дій в частині стягнення коштів із боржника.

Прокурор Гребенюк В.І.як представник стягувача Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ураховуючи доповнення до скарги, заперечила проти частини вимог скарги, які стосуються визнання неправомірною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення коштів за виконавчим листом із боржника ОСОБА_1 на користь держави, оскільки зазначене рішення було прийняте відповідно до вимог закону і не порушує прав боржника. Проти вимог скарги про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в сумі 244600 грн із боржника та скасування постанови про стягнення виконавчого збору з боржника, не заперечувала, оскільки наразі відсутні підстави для стягнення такого збору із ОСОБА_1 .

Головний державний виконавець Свешніков І.А., чиї дії та рішення оскаржувались і який надав довіреність на представництво в суді інтересів Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з`явився, подавши 30.07.2024 через підсистему «Електронний суд» відзив на скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. Зазначив, що постанова про арешт майна боржника від 17.07.2024 скасована в частині арешту коштів у сумі 2 690 969 грн, та постановою від 30.07.2024 знято арешт з усіх рахунків боржника. Інші вимоги скарги вважає необґрунтованими, оскільки відповідні дії та рішення його як державного виконавця були вчинені, прийняті відповідно до вимог діючого законодавства.

Оскільки головний державний виконавець Свешніков І.А. та Приморський відділ ДВС були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, суд відповідно до правил ч. 2 ст. 450 ЦПК України провів розгляд скарги за їхньої відсутності.

Мотиви суду

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами) (далі - Закон № 1404-VIII) у ч. 1 ст. 74 визначає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічно статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. При цьому скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Згідно із наданими суду матеріалами та на підставі ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII ОСОБА_1 є боржником, тобто стороною у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, щодо виконання виконавчого листа Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 у справі № 991/9734/23, виданого на підставі постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Тобто ОСОБА_1 як сторона у виконавчому провадженні мав право подати скаргу на дії та рішення державного виконавця у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 до Вищого антикорупційного суду як суду, який розглянув справу як суд першої інстанції та видав виконавчий документ.

Головний державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Свешніков Ілля Андрійович (далі - державний виконавець Свешніков І.А.) 16.07.2024 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер НОМЕР_2) із виконання виконавчого листа № 991/9734/23, виданого 05.06.2024 Вищим антикорупційним судом, про визнання необґрунтованими активами та стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави Україна: 1) грошових коштів в сумі 2 446 00 грн; 2) машино-місця, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 23,3 кв.м; 3) машино-місця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 15,2 кв.м. Пунктом 3 цієї постанови вирішено стягнути із боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 244 600 гривень.

Також 16.07.2024 державний виконавець Свешніков І.А. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 виніс постанову про стягнення виконавчого збору, а саме постановив стягнути із боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 244 600,00 грн. Відповідно до пунктів 3, 4 резолютивної частини постанови ця постанова є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення, строк її пред`явлення до виконання три місяці.

Постановою від 16.07.2024 про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державний виконавець Свешніков І.А. постановив накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 690 969,00 гривень.

Постановою від 17.07.2024 про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державний виконавець Свешніков І.А. наклав арешт на належне боржнику ОСОБА_1 майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2 690 969,00 гривень.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024 у справі № 991/9734/23, провадженні 6/991/2/24, задоволено частково заяву ОСОБА_1 та розстрочено йому виконання постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 по справі № 991/9734/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави грошових коштів у сумі 2 446 000,00 грн терміном на 3 (три) місяці з дня постановлення ухвали суду з врахуванням вже сплачених коштів (244 600,00 грн) шляхом сплати щомісячного платежу за наступним графіком: до 07.08.2024 - 733 800,00 грн, до 07.09.2024 - 733 800,00 грн, до 07.10.2024 - 733 800,00 грн.

12.07.2024 ОСОБА_1 як боржник (відповідач у цивільній справі) подав до Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)заяву про наявність підстав, що унеможливлюють дострокове примусове виконання (в порядку ст. 12, ч. 4 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»), у якій просив: врахувати встановлену ухвалою Вищого антикорупційного суду розстрочку щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь держави шляхом встановлення йому графіку щомісячних платежів; не приймати до примусового виконання виконавчі документи, що стосуються стягнення з нього грошових коштів до моменту закінчення встановлених ухвалою Вищого антикорупційного суду строків, та зазначив, що зобов`язується щоразу письмово інформувати стягувача, орган ДВС та суд щодо сплати коштів на виконання встановленого судом графіку платежів. До заяви додав ухвалу зазначену вище ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024, копії банківських квитанцій про сплату на користь держави 240 000,00 грн і 600,00 грн 02.07.2024 і 03.07.2024, відповідно, та копію листа Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 17.06.2024 із відомостями про платіжні реквізити держави.

Державний виконавець Свешніков І.А. постановою від 30.07.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, посилаючись на розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення коштів на три місяці з дня постановлення ухвали суду, що унеможливлює дострокове примусове виконання рішення, скасував частину постанови про арешт майна боржника від 17.07.2024, а саме виключив текст: «у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 2 690 969 гривень» та вніс до зазначеної постанови об`єкти нерухомого майна - два машино-місця.

Також державний виконавець Свешніков І.А. постановою від 30.07.2024 про зняття арешту з коштів, посилаючись на аналогічні обставини, наведені у попередньому абзаці ухвали, зняв арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд постановляє ухвалу, якою визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Наведені вище норми ст. 447, ч. 2 ст. 451 ЦПК України визначають, що метою здійснення судового контролю за виконанням судових рішень є усунення порушення або поновлення порушеного права заявника (сторони виконавчого провадження).

У зв`язку із поданням боржником ОСОБА_1 доповнення до скарги від 31.07.2024, яким скорочено перелік його вимог, суд не вирішує зазначені у первісній скарзі вимоги, пов`язані із визнанням неправомірними і скасуванням постанов державного виконавця Свешнікова І.А. від 16.07.2024 про арешт коштів боржника та від 17.07.2024 про арешт майна боржника (у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 2 690 969 гривень). Суд враховує, що дані постанови державний виконавець скасував самостійно.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчий лист суду, виданий судом у передбаченому законом випадку на підставі судового рішення, є виконавчим документом, на підставі якого рішення підлягає примусовому виконанню відповідно до Закону (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).

Статтею 12 Закону № 1404-VIII врегульовано питання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання. Так, частиною 1 встановлене загальне правило, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Водночас у частині 2 передбачено, що зазначені в частині першій цієї статті строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Тобто наведені норми Закону № 1404-VIII визначають, що у випадку розстрочки виконання рішення виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом відповідного строку, що встановлюється з наступного дня після закінчення строку, встановленого в разі розстрочки виконання рішення.

Виконавчий збір, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII, - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, та стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч. 2 ст. 27).

У цій справі встановлено, що суд розстрочив боржнику ОСОБА_1 виконання судового рішення в частині стягнення з нього на користь держави коштів у сумі 2 446 000,00 грн з урахуванням вже сплаченої суми 244 600,00 грн та встановив такий графік трьох щомісячних платежів: до 07.08.2024 - 733 800,00 грн, до 07.09.2024 - 733 800,00 грн, до 07.10.2024 - 733 800,00 грн. Про ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024, якою розстрочено виконання судового рішення та про часткову добровільну сплату суми, що підлягає стягненню, ОСОБА_1 повідомив, з наданням підтверджуючих документів, Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) 12.07.2024, тобто за 4 дні до винесення оскаржуваних постанов від 16.07.2024 державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802) передбачено, що в разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

Станом на 16.07.2024 органу ДВС було відомо і він мав у своєму розпорядженні підтверджуючі документи про те, що ОСОБА_1 10.07.2024 розстрочено виконання судового рішення на 3 місяці і строк сплати першого платежу (07.08.2024) ще не сплинув, та що частину суми за судовим рішенням ОСОБА_1 вже сплатив. У зв`язку із цим та наведеним вище правовим регулюванням у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2 446 000,00 грн.

З огляду на відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження в частині стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2 446 000,00 грн рішення державного виконавця у постанові від 16.07.2024 про відкриття виконавчого провадження (у п. 3) про стягнення із боржника виконавчого збору у розмірі 244 600,00 грн (10 % від суми) та винесення постанови від 16.07.2024 про стягнення виконавчого збору із ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, були безпідставними та очевидно порушують право боржника на вільне розпорядження належними йому коштами та на добровільне виконання судового рішення у строки, визначені боржнику судом.

До повноважень суду за результатами розгляду скарги, як зазначено вище, згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, належить визнати оскаржувані рішення, дії неправомірними і зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Тобто закон не наділяє суд повноваженням скасувати оскаржуване рішення державного виконавця. На відсутність такого повноваження в суду звертає увагу і Касаційний цивільний суд Верховного суду у постанові від 23.02.2022 у справі № 1005/7141/2012.

На підставі встановлених обставин, ураховуючи мету судового контролю за виконанням судових рішень, передбачені ч. 2 ст. 451 ЦПК України повноваження суду і те, що права боржника ОСОБА_1 порушують безпосередньо рішення (постанови) державного виконавця, а не дії (процес) щодо їхнього винесення, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги.

А саме, наявні підстави для визнання неправомірними двох постанов (рішень) державного виконавця Свешнікова І.А.: 1) постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 16.07.2024 щодо боржника ОСОБА_1 в частині відкриття виконавчого провадження про стягнення в дохід держави Україна грошових коштів у сумі 2 446 000 та в частині прийняття рішення (пункт 3 постанови) про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 244 600 гривень; 2) постанови від 16.07.2024 про стягнення із боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 244 600 гривень. Для поновлення порушеного права боржника необхідно також зобов`язати державного виконавця усунути зазначені в цій ухвалі порушення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 шляхом скасування зазначених у цьому абзаці постанов (частин постанов).

Статтями 447 та ч. 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що суд здійснює контроль за виконанням судових рішень з точки зору, чи відбулось вже (у минулому) порушення прав сторони виконавчого провадження внаслідок рішення, дії або бездіяльності державного виконавця, та в який спосіб ці порушені права необхідно поновити чи як усунути наявне порушення. Тобто норми ЦПК України, як і норми Закону № 1404-VIII, не наділяють суд повноваженнями зобов`язувати державного виконавця дотримуватись у майбутньому вимог судового рішення або не допускати у майбутньому певних порушень під час виконавчого провадження.

Окрім того, судове рішення, ухвалене судом за правилами цивільного процесу, яке набрало законної сили, є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. А невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України). Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто судові рішення, які набрали законної сили, та норми законів України є обов`язковими для дотримання та виконання у тому числі і державними виконавцями в силу прямої дії наведених правових норм, та відсутня потреба у додатковому зобов`язанні посадової особи іншим судовим рішенням дотримуватись вимог закону або рішення суду у майбутньому.

У зв`язку із зазначеним, не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов`язання державного виконавця Свешнікова І.А. дотримуватися вимог ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.07.2024 у справі № 991/9734/23 щодо встановлення ОСОБА_1 розстрочення для сплати грошових коштів в сумі 2 446 000,00 гривень на користь держави та не допускати фактів дострокового вчинення виконавчих дій, у частині стягнення з боржника грошових коштів, до спливу встановлених ухвалою від 10.07.2024 строків (термінів) розстрочення виконання.

Керуючись статтями 258-260, 268, 353, 450, 451, 453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними постанови головного державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/9734/23 від 05.06.2024, а саме:

- постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 16.07.2024 щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині відкриття виконавчого провадження про стягнення в дохід держави Україна грошових коштів у сумі 2 446 000 (два мільйони чотириста сорок шість тисяч) гривень та в частині прийняття рішення (пункт 2 постанови) про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 244 600 гривень;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2024 щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 244 600 (двісті сорок чотири тисячі шістсот) гривень.

Зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешнікова Іллі Андрійовича усунути зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали порушення прав боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа Вищого антикорупційного суду № 991/9734/23 від 05.06.2024, шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2024 щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині відкриття виконавчого провадження про стягнення в дохід держави України грошових коштів у сумі 2 446 000 (два мільйони чотириста сорок шість тисяч) гривень, та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2024 щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 244 600 (двісті сорок чотири тисячі шістсот) гривень.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Роз`яснити Приморському відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) обов`язок повідомити про виконання ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 05.08.2024.

Головуючий суддя О.В. Олійник

Судді О.Я. Саландяк

К.Ю. Широка