Документ № 121180351

Справа № 991/6686/24

Провадження 1-кс/991/6715/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, в якому детектив просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 діб із можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3 964 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 002 992 грн та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, судовими експертами; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, в рамках якого ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 14.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024 року в межах строку досудового розслідування та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 001 484, 00 грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Проте, як зазначає сторона обвинувачення, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені судом ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та враховуючи те, що дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 09.08.2024, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити чи переховувати документи.

Розгляд клопотання призначений на 06.08.2024 на 16 год 45 хв, про що належним чином повідомлено учасників.

До початку судового розгляду 06.08.2024 від ст.детектива ОСОБА_6 надійшли документи для долучення до матеріалів клопотання, що підтверджують отримання копії клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та матеріалів, що його обґрунтовують, підозрюваним та його захисником ОСОБА_5 05.08.2024.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива, просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, при цьому просив визначити заставу у розмірі, що був визначений слідчим суддею в ухвалі від 14.06.2024 та у разі внесення застави підозрюваним, покласти на нього обв`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України. Зазначив, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні та в письмових запереченнях просили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Окрім того, зазначили, що підозра є необґрунтованою, відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави, визначений слідчим суддею в ухвалі від 14.06.2024 є непомірним для підозрюваного. За доводами захисту, основу підозри складають покази лише одного свідка ОСОБА_8, який повідомив, що про необхідність надання неправомірної вигоди йому відомо зі слів інших фігурантів справи, а не самого ОСОБА_4, жодної вказівки або натяку про необхідність надання неправомірної вигоди особисто від ОСОБА_4 він не отримував. Натомість в діях свідка ОСОБА_8 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, а саме пропозиція хабаря. Таким чином, за доводами захисника, в діях голови Старокозацької сільської ради ОСОБА_4 відсутні всі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, а висновки органу досудового слідства стосовно підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України є передчасними, необґрунтованими та безпідставними. Окрім того, на переконання сторони захисту, при прийнятті рішення про розмір застави, слідчим суддею помилково враховані відомості про майно, що належить батькам ОСОБА_4, які проживають в іншій області та його дорослій доньці, яка вже самостійно працює та має стабільний високий дохід.

Водночас підозрюваний та захисник просили врахувати те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні неповнолітню дитини, матеріальна шкода не завдана, злочин не спрямований проти життя та здоров`я, вина не доведена, а пред`явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, таким чином на переконання сторони захисту утримання ОСОБА_4 під вартою незаконне та жоден ризик передбачений статті 177 КК України не доведений.

Окрім того захисник просила долучити характеризуючі матеріли щодо підозрюваного в копіях.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 .

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4, будучи головою Старокозацької сільської ради, спільно із начальником Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та Нижнього Дунаю ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою групою осіб, одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у сумі 20 000 доларів США, що за курсом встановленим Національним банком України склало 808 882 грн за прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_8 нерухомого майна території майнового комплексу «Комплекс будівель та споруд 3», за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Козацька сільська рада.

13.06.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Вказане повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки оголошені та вручені ОСОБА_4 13.06.2024, що не заперечується стороною захисту.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

14.06.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси у справі №947/18762/24 до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 09.08.2024 включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу 3 303 (три тисячі триста три) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 001 484 (десять мільйонів одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні, за умови внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду від 18.07.2024, ухвалу слідчого судді від 14.06.2024 залишено без змін.

Водночас суддею Одеського апеляційного суду висловлена окрема думка у справі №947/18762/24 та зауважено, що слідчий суддя, не оцінивши всіх обставин провадження в їх сукупності, визначив підозрюваному ОСОБА_4 непомірний розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу при обранні тримання під вартою, у зв`язку із чим, на переконання судді апеляційного суду, апеляційна скарга захисника підлягала частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно було задовольнити клопотання слідчого частково та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн.

Окрім того, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, здійснювалось слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області.

У подальшому, постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 25.07.2024, на виконання виключних повноважень, передбачених ст. ст. 216, 218 КПК України, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

05.08.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 до 3 місяців, тобто до 13.09.2024.

Отже, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 09.08.2024, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

У свою чергу належність кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

В той же час ОСОБА_4 повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, таким чином органом досудового розслідування він підозрюється у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Водночас розмір коштів, які за версією органу досудового розслідування були передані як неправомірна вигода, відповідає положенням п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

За наведених обставин, на час розгляду клопотання ст.детектива слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про непідсудність клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024160000000557 Вищому антикорупційному суду.

Доказів на спростування наведеного не надано.

Ст.детектив у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Так, зокрема у даному кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати службових осіб БУВРу та Старокозацької сільської ради щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень; призначити судову лінгвістичну експертизу; розсекретити всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновки експертиз комп`ютерної техніки та програмних продуктів, призначити додаткові експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів; отримати висновок фоноскопічної експертизи; отримати висновок портретної експертизи; забезпечити проведення та отримати висновок товарознавчої експертизи; оглянути речові докази; визначити остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, наявність або відсутність достатніх доказів для повідомлення про підозру іншим особам; отримати матеріали, що характеризують особу підозрюваних.

За доводами сторони обвинувачення, обставинами, що перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше, є зміна 25.07.2024 підслідності у кримінальному провадженні, необхідність отримати всі матеріали кримінального провадження та провести велику кількість слідчих і процесуальних дій, завантаженість експертів експертних установ, необхідність дотримання послідовності проведення певних процесуальних/слідчих дій, зокрема проведення огляду вмісту мобільних телефонів можливе лише після проведення комп`ютерних експертиз тощо.

Як було зазначено вище в даній ухвалі, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 13.09.2024, згідно постанови керівника САП.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Оскільки 09.08.2024 строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про його продовження, оскільки як стверджують ст.детектив та прокурор - продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах.

Слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №12024160000000557 обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

У той же час слід зауважити, що на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, до того ж досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Поряд з цим слідчий суддя не перевіряє доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

До того ж ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду 18.07.2024 залишена без зміни.

Водночас вартими уваги є доводи захисника щодо суперечливості наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, які стосуються ролі ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Вартими уваги є і доводи захисника про те, що об`єкт, за надання права користування яким, згідно версії слідства, надано неправомірну вигоду знаходиться на території Старокозацької об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області вздовж автодороги М-15 «Одеса-Рені» біля виїзду з села Красна Коса Білгород-Дністровського району Одеської області. Проте вказаний об`єкт є незавершеним об`єктом будівництва та обліковується на балансі БУВРу, як «очисні споруди Дністровського групового водопроводу». Будівництво очисних споруд зазначеного об`єкту було розпочато наприкінці 1990 року та призупинено у 1996 році через брак фінансування. Ступінь готовності на дату припинення робіт складала 38%. З 1998 року роботи по будівництву не здійснювались. У 2021 році була створена комісія, яка вивчила стан зазначеного об`єкту та враховуючи аварійний стан об`єктів незавершеного будівництва, які знаходились в стані недоцільному щодо їх добудови та низьку ступінь будівельної готовності була внесена пропозиція щодо передачі об`єкту незавершеного будівництва на баланс Старокозацької сільської ради (листи від 17.12.2020 року, від 01.03.2021 року, 30.03.2021 року). Окрім того, як зауважено захисником, стосовно цього об`єкту Старокозацька сільська рада зверталась за роз`ясненнями до Міністерства економіки України та стосовно цього об`єкту Старокозацькою сільською радою прийнято рішення щодо надання згоди на безоплатне прийняття з державної власності до комунальної власності.

Отже, за доводами захисту, зазначений об`єкт є частиною Дністровського групового водопроводу, який не був добудований та не вводився в експлуатацію, тривалий час перебуває без нагляду та охорони, має незадовільний стан. Окрім того, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі нерухомого майна, жодних прав власності або інших похідних від права власності прав за БУВРом не зареєстровано.

Вказані обставини підлягають обов`язковому з`ясуванню в межах досудового розслідування цього кримінального провадження.

Заслуговують на уваги і доводи захисту про те, що згідно показань свідка ОСОБА_8 про необхідність надання неправомірної вигоди йому відомо зі слів інших фігурантів, а не ОСОБА_4 .

Водночас слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №12024160000000557, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

На переконання слідчого судді, ймовірність переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, є особливо тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Існування вказаного ризику підтверджується і тими обставинами, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі, оскільки кримінальний закон виключає можливість застосування до осіб, що вчинили корупційний злочин положень статей 69, 75 КК України, окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги те, що обіймаючи виборчу посаду Старокозацького сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя погоджується з наявністю у даному кримінальному провадженні ризику знищити чи приховати документи, які мають значення для даного кримінального провадження.

Так, підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього та про обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому використовуючи своє службове становище може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Не виключається можливість здійснення впливу ОСОБА_4 і на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи приховувати документи, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного: одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується.

Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати документи, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування (продовження застосування) до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто враховувати, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 303 (три тисячі триста три) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 001 484 грн (десять мільйонів одна тисяча чотириста вісімдесят чотири грн).

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 18.07.2024 колегією суддів вказаний розмір застави визнаний обґрунтованим.

Водночас, в окремій думці, висловленій суддею Одеського апеляційного суду у справі №947/18762/24 суддя зазначив, що враховуючи положення ч.ч. 4, 5 ст. 183 КПК України, а також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, пов`язаного з отриманням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі з метою незаконного збагачення з використанням службового становища в органах державної влади, які беззаперечно компрометують та підривають довіру суспільства до державних органів та держави в цілому, а також викликають підвищений суспільний резонанс, розмір ймовірної неправомірної вигоди, отриманої в результаті здійснення таких дій, а також майновий та сімейний стан підозрюваного, застава в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3028 000 грн., здатна була б, з огляду на перспективу її втрати, забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та була б достатньою для запобігання вищенаведеним ризикам.

У клопотанні ст.детектив просить визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 3 964 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 002 992 грн.

У судовому засіданні прокурор змінив вимогу і просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному слідчим суддею в ухвалі від 14.06.2024.

Сторона захисту просила у разі застосування застави визначити її розмір в межах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 14.06.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з 13.06.2024, тобто з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

За наведених обставин суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, доцільно визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких та враховуючи, що заявлені ризики, які враховувалися при застосуванні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, однак при цьому має бути таким, щоб підозрюваний мав можливість внести кошти у визначеному розмірі.

Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000,00 грн (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та вбачаються підстави вважати такий розмір помірним для підозрюваного, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожною вимогою; не відлучатися із Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду); повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю (суд) про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, судовими експертами; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому обов`язок, визначений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного саме в такій редакції: «не відлучатися із Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду)», з огляду на місце проживання та місце роботи останнього.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 13.09.2024 включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12024160000000557.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 13.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000,00 грн (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожною вимогою;

- не відлучатися із Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду);

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю (суд) про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, судовими експертами;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 13.09.2024 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1