- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/7717/24
Провадження 1-кс/991/7750/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, та який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України,
у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня 2023 року ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8, висловила Віце-прем`єр Міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_9 пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 2 % від площі об`єкта, який в майбутньому буде збудовано на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій по АДРЕСА_3, що складає від 4200 до 4900 кв. м, за невнесення змін та нерозірвання договорів від 09.12.2022 між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» та сприяння в реалізації вказаних договорів.
Упродовж серпня - листопада 2023 року ОСОБА_8 також висловлював зазначену пропозицію особисто, а також повідомляв деталі її надання ОСОБА_9 .
ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, 14.11.2023 забезпечив перерахування зі свого рахунку, відкритому в АТ «Банк Альянс», на рахунок довіреної особи Віце-прем`єр Міністра з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_9 - ОСОБА_10, відкритий у тому ж банку, коштів на суму 2 700 000 грн, чим надав ОСОБА_8 засоби для надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 за невнесення змін та нерозірвання договорів від 09.12.2022 між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» та сприяння в реалізації вказаних договорів.
14.11.2023 ОСОБА_4 надав до Київського відділення № 1 АТ «Банк Альянс» завідомо підроблений документ - договір про надання зворотньої фінансової допомоги № 02-11-2023 від 02.11.2023, начебто укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, використавши таким чином завідомо підроблений документ.
У подальшому, в період з 29.09.2023 по 17.11.2023 ОСОБА_8 надав ОСОБА_9 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди шляхом оформлення на довірену особу ОСОБА_9 - ОСОБА_10 майнових прав на 14 квартир, розташованих по АДРЕСА_4, загальною площею 745,2 кв. м, та права власності на 1 квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 39,81 кв. м.
28.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, але не пізніше дня закінчення строку досудового розслідування. У разі внесення застави на підозрюваного покладені обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; носити електронний засіб контролю.
26.04.2024 підозрюваний ОСОБА_4, у зв`язку із внесенням застави, звільнений з-під варти, а отже останній вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.
25.06.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, до 25.08.2024 включно.
12.04.2024 підозрюваним у кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи факт продовження існування встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення існує необхідність у продовженні на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 . Будь-який інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, прокурор у клопотанні посилається на те, що незважаючи на створення належних умов для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона захисту умисно зволікає з ознайомленням.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 встановлено стороні захисту та представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - ТОВ «Сітігазсервіс», строк до 12.09.2024 включно, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000358.
Отже, наразі існують обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених у ньому, просила задовольнити. Під час розгляду клопотання надала додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання матеріалів.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_4, просили відмовити у задоволенні клопотання, або у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність продовжити строк дії обов`язків, то не продовжувати обов`язки: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_7, представником юридичної особи ТОВ «Сітігазсервіс», щодо якої здійснюється кримінальне провадження, ОСОБА_11, адвокатом ОСОБА_13, свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; носити електронний засіб контролю.
Сторона захисту в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що (1) бездоганне виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків свідчить про його бажання приймати активну участь у досудовому розслідуванні, тому немає ніяких підстав продовжувати строк дії обов`язків; (2) з урахуванням того, що стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування, тобто стороною обвинувачення зібрано всі докази, то відсутній ризик знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Окрім цього неналежним є обґрунтування цього ризику ненаданням ОСОБА_4 у відповідь на запит детектива оригіналу договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 02-11-2023 від 02.11.2023, оскільки, це є порушенням права на захист, зокрема не свідчити проти себе; (3) долучені до клопотання стороною обвинувачення документи не підтверджують вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тобто підозра є необґрунтованою; (4) докази, які надає сторона обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_4 підозри не можна вважати допустимими, оскільки у матеріалах справи відсутні постанови про визначення складу слідчої групи, які були уповноважені здійснювати досудове розслідування на момент проведення слідчих (розшукових) дій; (5) відомості зазначені у протоколі допиту свідка ОСОБА_12 не співпадають із коротким викладом обставин вчинення кримінального правопорушення, а свідок ОСОБА_20 є працівником правоохоронного органу; (6) ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні є абсолютно безпідставним та не підтверджується жодним доказом, також необґрунтованим є і ризик вчинення іншого злочину, оскільки всі зазначені прокурором у клопотанні обставини є лише її припущеннями, які зокрема порушують презумпцію невинуватості. Окрім цього, ОСОБА_4 звернувся зі заявою про повернення йому коштів, які були наданні останнім детективу за договором про зворотню фінансову допомогу; (7) ризик переховування не може бути обґрунтований лише тяжкістю злочину. ОСОБА_4 має намір доводити свою невинуватість у суді, а тому відсутні підстави вважати, що останній буде переховуватись; (8) визначення слідчим суддею умови в обов`язку «утримуватись від спілкування з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором», суперечить нормам п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України; (9) ОСОБА_4 вже здано до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон; (10) застосований до підозрюваного електронний засіб контролю завдає останньому незручності та впливає на його стан здоров`я; (11) також обтяжливим для ОСОБА_4 є обов`язок не відлучатись за межі м. Києва без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, оскільки останній має дитину дев`яти років, яка навчається в школі у Київській області, а отже є необхідність у супроводі її до школи. Також, з урахуванням того, що ОСОБА_4 як заступник директора з юридичних питань ТОВ «Юг-Проект» призначений відповідальним за виконання договорів про співробітництво від 30.06.2024 № 1/24, № 2/24, № 3/24, укладених між ТОВ «КСМ-Груп» та ТОВ «Юг-Проект», має необхідність у виїзді за межі міста Києва у відрядження. (12) Застава внесена дружиною ОСОБА_4 за рахунок запозичених коштів. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Підозрюваний ОСОБА_4 додатково зазначив, що підозра є необґрунтованою. Зазначені прокурором у клопотанні обставини не відповідають дійсності, це ведення в оману суд. Він ( ОСОБА_4 ) належним чином виконує всі покладені на нього обов`язки, прибуває за викликом до суду та правоохоронних органів. Майно відчужене ним своїй малолітній дитині після проведення детективами двох обшуків, однак він ( ОСОБА_4 ) на той час не мав жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Стороною обвинувачення незаконно накладено арешт на майно його дружини та малолітньої дитини. На його переконання, органом досудового розслідування здійснюється його переслідування. Йому ( ОСОБА_4 ) незрозуміло, яким чином покладені на нього обов`язки зможуть забезпечити ризики, про які зазначає прокурор у клопотанні.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.
28.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; а також у використанні завідомо підробленого документа; повідомлення про підозру містить підпис ОСОБА_4 про його отримання (т. 1 а.с. 22-28).
Встановлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 у справі № 991/2573/24, якою скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2024, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначено заставу у розмірі 20 000 000,00 гривень та покладено такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; носити електронний засіб контролю. Копія судового рішення міститься у матеріалах справи (т. 2 а.с. 234-235).
Підозрюваний ОСОБА_4 26.04.2024 звільнений з-під варти, у зв`язку з внесенням застави (т. 2 а.с. 237).
З дня внесення застави ОСОБА_4 вважається особою, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та діють обов`язки, покладені ухвалою від 25.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі № 991/5389/24 продовжено до 25.08.2024 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 (т. 2 а.с. 240-251).
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
Слідчим суддею досліджені матеріали додані до клопотання на підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.09.2023, від 26.09.2023, від 25.10.2023, від 07.11.2023, від 13.11.2023, від 06.12.2023; протоколів огляду 04.10.2023, від 27.10.2023, від 03.11.2023, від 07.11.2023, від 17.11.2023, від 18.11.2023, від 01.02.2024, від 01-05.02.2024, від 09.02.2024 з додатком, від 20.02.2024, від 23.02.2024, від 04.03.2024, від 11.03.2024; відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; матеріалів отриманих у відповідь на запит детектива, у порядку ст. 93 КПК України; платіжних інструкцій на переказ готівки від 08.11.2023; висновку експерта від 06.03.2024 № 3236/24-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи; протоколів допиту свідків та інші матеріали.
Враховуючи зазначені вище стандарти обґрунтованості підозри, викладені у клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень у сукупності з дослідженими доказами, які долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
У судовому засіданні сторона захисту посилалась на необґрунтованість підозри. Так, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості долучених прокурором до клопотання доказів слідчий суддя оцінює критично, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в ч. 2 ст. 87 КПК України - послатись на конкретний пункт цієї норми.
При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.
Наведене також узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року (справа № 668/69/16-к, провадження № 51-10088км18).
Сторона захисту також посилається на неможливість обґрунтування підозри протоколами допиту свідків, в свою чергу слідчий суддя зазначає, що протоколи допиту свідків не оцінюються слідчим суддею як окремий доказ, однак враховуються у сукупності з іншими доказами, які додатково підтверджують зазначені у повідомлені про підозру обставини.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що версія сторони обвинувачення, як і версія сторони захисту підлягають детальному дослідженню та правовому аналізу через з`ясування всіх обставин у сукупності та може бути здійснена судом під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, та якщо при цьому будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, не виключається можливість зміни кваліфікації діяння особи. Тобто, правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, його роль, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину можуть бути вирішенні виключно вироком суду та не підлягають встановленню/спростуванню слідчим суддею на досудовому провадженні, оскільки знаходяться поза межами тих питань, що відносяться до його компетенції.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Вказаний ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 358 КК України.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїду за кордон № НОМЕР_1, який дійсний до 30.03.2027, його досвід перетину державного кордону, у тому числі і в період воєнного стану, також матеріальний стан підозрюваного та членів його сім`ї, який дає ОСОБА_4 можливість проживати за межами території України, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 194-215).
Не залишається поза увагою слідчого судді і те, що ОСОБА_4 неодноразово викликався до органу досудового розслідування для його допиту як свідка, однак останній, будучи належним чином повідомлений, на виклики до детектива не прибув, що підтверджується матеріалами справи (т. 2 а.с. 177-193).
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідним зазначити, що дійсно покладення та дія таких обов`язків обмежує права підозрюваного та становить втручання у його приватне життя. Водночас, у даному випадку пропорційність такого втручання виправдовується потребами кримінального провадження, оскільки ймовірність втечі та неповернення підозрюваного залишається.
Сторона захисту у судовому засіданні просила, зокрема не продовжувати строк дії обов`язків, передбачених п. 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На обґрунтування своїх доводів захисниками надано копії: договорів про співробітництво від 01.07.2024 № 1/24, № 2/24, № 3/24, укладених між ТОВ «КСМ-Груп» та ТОВ «Юг-Проект»; наказів ТОВ «Юг-Проект» від 01.07.2024 № 25/01-зв, № 26/01-зв, № 27/01-зв про призначення відповідального за виконання умов договору про співробітництво № 1/24 від 01.07.2024 ОСОБА_4 ; договору підряду від 17.04.2024 № 269 з додатками; контрактної угоди від 27.12.2023 № NEM_WW_2; звернень підозрюваного до детектива від 04.04.2024 про надання дозволу на виїзд за межі м. Києва, та інші матеріали.
Слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту документи не підтверджують обставини, на які вони посилались у судовому засіданні, щодо навчання малолітнього сина ОСОБА_4 в школі, яка розташована поза межами міста Києва, та необхідність частого виїзду, з урахуванням того, що навчальний рік почнеться у вересні поточного року.
Щодо необхідності виїжджати за межі населеного пункту де проживає останній у службові відрядження, то з наданих документів неможливо однозначно встановити, що ОСОБА_4, для виконання своїх трудових обов`язків, зобов`язаний виїжджати у інші області України.
Слідчий суддя враховує, що з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу, останній лише один раз звертався до детектива з клопотанням про надання дозволу на виїзд. Інших доказів, стороною захисту не надано.
Також стороною захисту не надано доказів і на підтвердження того, що носіння електронного засобу контролю впливає на стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 .
Посилання захисників на безпідставність продовження обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, оскільки підозрюваним вже такий документ зданий, слідчий суддя не бере до уваги та зазначає, що продовження строку дії цього обов`язку забезпечить правові підстави подальшого утримання такого документу у відповідних органах державної влади.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує те, що більшість допитаних свідків є знайомими ОСОБА_4 особами, які повідомили інформацію, що дає підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому підозрюваний, використовуючи свої зв`язки, у тому числі пов`язаність з ТОВ «Сітігазсервіс», з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків (т. 2 а.с. 216).
Також, слідчим суддею враховується те, що в ході обшуку, у межах цього кримінального провадження, за місцем проживання ОСОБА_4 детективами вилучено документи, зокрема: матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 та блокнот, у якому містились записи щодо «Заяви на відвід НАБУ і ПРОЦ», «по шахрайству», «Скачати відео запису обрання запобіжного заходу», «Матеріали по ОСОБА_22 ». Тобто, не є безпідставними доводи прокурора, що, незважаючи на наявність заборони ОСОБА_8 спілкуватись з ОСОБА_4, останній підтримує з ним стосунки та вживає заходів щодо уникнення ОСОБА_8 кримінальної відповідальності та протидії досудовому розслідуванню (т. 2 а.с. 163-176).
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту відкриті усі матеріали, зібрані стороною обвинувачення, у тому числі, і протоколи допиту свідків.
У той же час, ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
При цьому, слідчий суддя враховує норми п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України та вважає за необхідне визначити конкретне коло осіб, з якими підозрюваний має утримуватись від спілкування. Таке судове рішення буде чітким та зрозумілим для його виконання. Викладення обов`язку в такій редакції жодним чином не обмежує права підозрюваного.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Досліджуючи долучені стороною обвинувачення матеріали на підтвердження цього ризику, слідчим суддею встановлено, що на виконання клопотання експерта від 30.04.2024 № СЕ-19-24/29040-ПЧ, детектив 08.04.2024 та 13.06.2024 звернувся до ОСОБА_4, у порядку ст. 93 КПК України, про надання останнім договору про надання зворотньої фінансової допомоги від 02.11.2023 № 02-11-2023. Разом з тим, стороною захисту у відповідь на запит не надано жодних документів, у тому числі і відповіді щодо неможливості виконання цього запиту (т. 2 а.с. 230-233).
Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин стороною захисту не надано.
Отже, враховуючи встановлені обставини стороною обвинувачення підтверджено наявність вказаного ризику, який не зменшився.
На переконання слідчого судді не є явно необґрунтованими і доводи прокурора про те, що наразі не зменшився ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність якого зокрема свідчить те, що ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 42023000000000681 від 24.04.2023 перешкоджав працівникам Державного бюро розслідувань у проведенні слідчих (розшукових) дій та висловлював усні погрози на адресу слідчих (т. 2 а.с. 228-229). Окрім цього, не залишається поза увагою слідчого судді те, що ОСОБА_4 в своїх заявах завуальовано погрожує детективам та прокурорам, які здійснюють досудове розслідування несприятливими наслідками (т. 2 а.с. 252-253).
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави, з продовженням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Посилання сторони захисту на належне виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.
Продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.
Слідчий суддя враховує, що стороні захисту 12.04.2024 (т. 2 а.с. 238) повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тому, слідчий суддя вважає доведеними посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 25.06.2024 у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України.
При визначенні строку, на який доцільно продовжити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 7 ст. 194 КПК України та вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на строк до 23.10.2024.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, до 23 жовтня 2024 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;
- здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1