- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/7291/24
Провадження 1-кс/991/7319/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (код за ЄДРПОУ 37947040), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (код за ЄДРПОУ 37947040), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023.
Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023 щодо обставин заволодіння майном та доходами Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» (надалі - «КП «Міжнародний аеропорт «Одеса») та подальшої легалізації активів нібито отриманих в результаті вчинення вказаного та інших кримінальних правопорушень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 368 КК України.
В рамках кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі №991/8744/23 накладено арешт на майно, належне ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (код за ЄДРПОУ 37947040), а саме на майно, що було передане Одеською міською радою до ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у відповідності до Акту приймання-передачі майна від 31.10.2011, в кількості 2488 одиниць майна, на суму 118 350 549 грн в тому числі: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 36 919,4 кв.м. та на майно ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», а саме на: будівлі та споруди, загальною площею 26 700,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 2247547851101.
На переконання заявника, арешт накладено необґрунтовано, оскільки на час розгляду клопотання детектива про арешт майна слідчий суддя не володів низкою фактичних обставин справи, врахування яких має суттєве значення для вирішення питання про арешт майна. Тоді як саме по собі арештоване нерухоме майно, із врахування нових фактичних обставин справи, не відповідає ознакам речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України. Окрім того, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі завершено, тож відпала будь-яка потреба в подальшому арешті майна ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», а том, за доводами заявника, арешт підлягає скасуванню у порядку, визначеному ст. 174 КПК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримала подане нею клопотання та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.
Детектив ОСОБА_3 категорично заперечував проти задоволення клопотання, просив врахувати, що 17.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 завершене, наразі триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. Окрім того у кримінальному провадженні 26.09.2023 винесено детективом постанову, якою визнано все майно, що незаконне відчужене на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в кількості 2488 од. та 75% корпоративних прав речовими доказами у провадженні. Зазначив, що слідчим суддею ВАКС вже розглядалось ідентичне клопотання заявника та ухвалою слідчого судді від 23.04.2024 у його задоволенні було відмовлено. Додав, що в межах кримінального провадження повідомлялось про підозру ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, серед яких злочини, передбачені ст. ст. 191, 209, 366, 368, 369 КК України та відносно одного з підозрюваних - ОСОБА_10 виділено матеріали в окреме кримінальне провадження та укладено угоду про визнання винуватості. Поряд з цим просив врахувати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_11 ) в момент вчинення кримінального правопорушення і протягом наступних 5 років, до 2017 року були бенефіціарними власниками ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», юридичної особи, в інтересах якої було відчужене комунальне майно.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Так, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 96-2 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 під 13.04.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КПК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023 у справі № 991/8744/23 накладено арешт з позбавленням права на відчуження та розпорядження на майно, належне ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (ЄДРПОУ 37947040) з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
За версією сторони обвинувачення, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (змінено з ОСОБА_11 26.09.2018), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, домовились про спільне вчинення злочину, шляхом створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику. З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками. Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_12, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», з метою переконання депутатського корпусу ради виступити на сесії Одеської міської ради під час голосування за прийняття рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у приватну власність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на умовах, що 75% спільно створеного підприємства (ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса») буде належати ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», а 25% - Одеській міській раді. У подальшому, з метою реалізації схеми заволодіння комунальним майном, учасниками злочину було вжито заходів, внаслідок яких було підписано Акт приймання - передачі майна від 31.10.2011, отримано від Одеського міського голови свідоцтво про право власності на майно від 29.12.2011, та вчинено дії, спрямовані на перереєстрацію права власності такого майна з комунальної у приватну власність за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», що спричинило вибуття із власності КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.
При цьому, за доводами слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент». Водночас, визначений у результаті створення ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» розподіл часток корпоративних прав, за яким передбачалося, що 75% буде належати ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», а 25% - Одеській міській раді, а також положення Статуту новоствореного товариства, відповідно до яких для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 відсотками голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, фактично позбавило можливості Одеській міській раді впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.
Разом з тим, такий розподіл часток надав можливість ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», яке фактично було підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6, впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.
Про такі обставини за версією органу досудового розслідування свідчать самостійне рішення ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» під час загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» про передачу майна аеропорту у заставу для отримання кредиту в AT «Укрексімбанк» у відповідності до договору від 16.10.2013 також про ризики втратити майно аеропорту та корпоративних прав на ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідчить проект протоколу загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», вилучений в електронному вигляді 17.11.2017 під час обшуку за адресою: м. Київ, пр. Музейний, 4, де ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент», маючи 75% корпоративних прав, зловживаючи цією обставиною, прийняла рішення зменшити частку міста Одеси в ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з 25% до 9, 57%, а також від імені ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» 23.12.2020 здійснено відчуження ТОВ «Петроль Плюс» частини незаконно отриманого майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса», а саме продано нерухоме майно площею 464.3 м.к. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2248377651101 (паливний склад).
Таким чином, майно набуте на підставі акту приймання-передачі є об`єктом кримінально протиправних дій, саме з метою заволодіння таким майном вчинено протиправні дії, що є предметом розслідування в рамках кримінального провадження.
Разом з тим, за версією органу досудового розслідування за рахунок незаконно отриманого доходу від аеропортової діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» побудувало та отримало у власність нежитлові будівлі та споруди, що наразі арештовано. Тож нежитлові будівлі та споруди, збудовані після створення товариства були отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні підстави вважати про відповідність майна ознакам речового доказу.
Окрім того у кримінальному провадженні 26.09.2023 винесено детективом постанову, якою визнано все майно, що незаконне відчужене на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в кількості 2488 од. та 75% корпоративних прав речовими доказами у провадженні.
Поряд з цим встановлено, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КПК України.
Як наголошено детективом під час судового розгляду, в межах кримінального провадження повідомлялось про підозру ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень серед яких злочини, передбачені ст. ст. 191, 209, 366, 368, 369 КК України та відносно одного з підозрюваних ОСОБА_10 виділено матеріали в окреме кримінальне провадження та укладено угоду про визнання винуватості.
Варте уваги і те, що таке майно належить ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке, за версією органу досудового розслідування, було передано від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» незаконно, що стало можливим внаслідок розподілу часток корпоративних прав товариства, за яким 75% належить ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», що підконтрольне ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підозрюються у вчиненні вказаних протиправних дій, які мають вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та якими було створено умови для незаконного набуття майна.
Отже, враховуючи те, що за доводами органу досудового розслідування таке майно було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, отже воно може бути предметом спеціальної конфіскації.
У той же час, слід зазначити що питання про спеціальну конфіскацію вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (абзац 1 частини 9 статті 100 КПК України).
17.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000172 завершене та наразі триває ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, що жодним чином не свідчить про закінчення досудового розслідування, про що зазначає представник заявника у своєму клопотанні.
Досудове розслідування завершується фактом відкриття матеріалів підозрюваному, його захиснику та іншим особам, в порядку ст. 290 КПК України та є стадією досудового розслідування. Водночас кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. ст. 219, 283 КПК України.У свою чергу закінчення досудового розслідування фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи закриттям кримінального провадження.
Таким чином необхідність у застосуванні до майна заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
Поряд з цим, слідчим суддею не встановлено таких обставин, які б свідчили, що арешт майна суттєво перешкоджає здійсненню товариством господарської діяльності.
Таким чином на переконання слідчого судді, арешт на майно ухвалою від 06.10.2023 накладено обґрунтовано, доказів, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба до суду не надано.
За наведених обставин, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1