- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/2242/21
Номер провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисника адвоката ОСОБА_9,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна у межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2021 року за № 52021000000000013 та 09 травня 2022 року за 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 13 травня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року у справі № 760/675/16-к на належне йому майно, а саме :
а) квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 61,1 кв.м. (реєстраційний номер 587321380000), шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном;
b) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 35998942), шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.
На це клопотання прокурор ОСОБА_5 28 травня 2024 року подала заперечення, у яких посилалась на накладення арешту на це майно ще й ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року у справі № 760/3429/18 задля забезпечення його конфіскації як виду покарання.
1.3. 25 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року у справі № 760/3429/18 на належне йому майно, а саме :
а) квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 61,1 кв.м. (реєстраційний номер 587321380000);
b) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 35998942).
На це клопотання прокурор ОСОБА_5 подала заперечення та посилалась на те, що ухвалою від 09 лютого 2018 року накладено арешт з метою конфіскації майна ОСОБА_10 як виду покарання, що свідчить про актуальність цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачає конфіскацію майна. Крім того, вказала, що повідомлення про підозру направлялось ОСОБА_10 на адресу реєстрації, тобто у визначеному КПК України порядку.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 08 липня 2016 року, зокрема, на квартиру ОСОБА_10, позаяк арешт було накладено з метою спеціальної конфіскації майна, підстави для застосування якої, з урахуванням приписів ст. 96-2 КК України, стороною обвинувачення не віднайдені. Зауважила, що у слідчого судді були підстави для задоволення клопотання детектива НАБУ, поданого 06 лютого 2018 року, позаяк на той час щодо ОСОБА_10 13 серпня 2016 року було складено повідомлення про підозру, яке направлялось за адресою реєстрації його місця проживання, власноруч вказаною ним у заяві про видачу паспорта від 25 грудня 2015 року.
2.2. Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання про скасування арешту і додатково клопотав про скасування цих ухвал слідчих суддів та наполягав на відсутності підстав для арешту квартири та будинку, що належать його підзахисному. Зазначив, що слідчий суддя, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 170 КПК України, чинних на момент постановлення ухвали від 08 липня 2016 року, неправомірно наклав арешт на майно особи, яка не мала статусу підозрюваного. Також, повідомив, що слідчим суддею в ухвалі від 09 лютого 2018 року правовою підставою для арешту майна зазначено відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що вказує на безпідставність накладення такого арешту, оскільки у цьому кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся. Підсумовуючи, наполягав як на безпідставності накладення арешту на квартиру та будинок, так і на тому, що наразі така необхідність відпала.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав ці клопотання з наведених у них мотивів.
2.4. Інші учасники судового провадження покладалися на розсуд суду.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та матеріали, надані учасниками, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Обставини накладення арешту і мотиви суду
25 грудня 2015 року ОСОБА_13 отримав новий паспорт у зв`язку зі зміною прізвища на « ОСОБА_14 ».
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 08 липня 2016 року у справі № 760/675/16-к з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна було накладено арешт на належне ОСОБА_8 майно, а саме:
а) квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 61,1 кв.м. (реєстраційний номер 587321380000), шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном;
b) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 35998942), шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.
13 липня 2016 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру шляхом направлення такого повідомлення за адресою реєстрації його місця проживання, а саме: АДРЕСА_4, що відповідає ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року було скасовано цю ухвалу в частині накладення арешту на згаданий житловий будинок ОСОБА_10 та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у цій частині у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ).
06 лютого 2018 року детектив НАБУ звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням, у якому прохав накласти арешт на раніше згадувані квартиру та будинок ОСОБА_10 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року у справі № 760/3429/18 це клопотання детектива було задоволено та накладено арешт на майно останнього з метою конфіскації майна як виду покарання.
3.3. Правове регулювання
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.4. Висновки суду
3.4.1. Як уже зазначалось судом, арешт полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.
Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням уповноваженої на те особи, визначеної КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 08 липня 2016 року, зокрема, на квартиру ОСОБА_10, позаяк цей арешт було накладено з метою спеціальної конфіскації майна, правові підстави для застосування якої відсутні.
Таким чином, враховуючи, що сторона кримінального провадження, яка була ініціатором та інтересантом застосування цього заходу забезпечення, підтвердила відсутність підстав для арешту квартири ОСОБА_10 з метою її спеціальної конфіскації, клопотання захисту у цій частині підлягає задоволенню.
В іншій частині, а саме - щодо будинку ОСОБА_10, клопотання про скасування ухвали слідчого судді від 08 липня 2016 року задоволенню не підлягає, позаяк накладений на нього арешт було скасовано ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року.
Крім того, за встановлених обставин недоцільно надавати оцінку доводам захисника у частині відсутності правових підстав для арешту майна з метою його спеціальної конфіскації, оскільки результати такої оцінки не вплинуть на рішення колегії суддів.
3.4.2. Разом з тим, суд встановив відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо скасування ухвали слідчого судді від 09 лютого 2018 року, передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України.
Так, під час судового розгляду цих клопотань сторони захисту було встановлено, що детектив НАБУ звертався 06 лютого 2018 року до слідчого судді із клопотанням про арешт згадуваних квартири та будинку ОСОБА_10 як підозрюваного у вчиненні, зокрема, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання.
Як вже зазначалось у п. 3.2., ОСОБА_10 було повідомлено про підозру за адресою реєстрації його місця проживання. Твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 статусу підозрюваного з огляду на порушення процедури направлення повідомлення про підозру спростовуються наявністю у розпорядженні сторони обвинувачення копії його заяви від 25 грудня 2015 року про видачу паспорта, у якій останній власноруч і вказував відповідну адресу свого місця проживання, за якою сторона обвинувачення у порядку, визначеному КПК України, повідомила йому про висунуту підозру.
А тому, у слідчого судді були правові підстави для накладення арешту на таке майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.
Також, стороною захисту не викладено об`єктивних обставин, які б підтверджувались доказами, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. А тому, це клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/675/16-к на майно ОСОБА_10, а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 587321380000).
3. У решті клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3