Документ № 121287818

Справа № 991/7123/24

Провадження 1-кс/991/7147/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, підозрюваної ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно

ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та яка підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 стосовно підозрюваної ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Детектив зазначає, що наказом КБ «Приватбанк» від 18.02.2005 № 956 ОСОБА_5 призначено на посаду заступника Голови правління банку - директора Казначейства ТОВ КБ «Приватбанк» з 01.02.2005. Наказом ПАТ КБ «Приватбанк» від 05.01.2017 № Э.28.0.0.0/1- 31000749 на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2894 від 20.12.2016 «Про припинення повноважень та призначення членів правління та ради ПАТ КБ «Приватбанк» та поданої заяви про звільнення ОСОБА_5 звільнено з займаної посади (05.01.2017 останній робочий день).

Так, ОСОБА_5, займаючи посаду заступника Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директора казначейства, керувалась у своїй діяльності Положенням про казначейство Банку, та підпорядковувалася Голові правління Банку ОСОБА_10 . Отже, ОСОБА_5 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.

Детектив зазначає, що голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, який одночасно був одним із кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та членом наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», маючи на меті заволодіти коштами вказаного банку, не пізніше періоду з 26.01.2015 по 16.03.2015, організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої, поряд з ним, у різний час входили Голова Правління ПАТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_10, заступник керівника напрямку - директор департаменту міжбанківського дилінгу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12, який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з АТ КБ «Приватбанк», заступник Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директор казначейства ОСОБА_5, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_11, заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ «КБ Приватбанк» ОСОБА_13 та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, які надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи.

У період з 26.01.2015 по 16.03.2015 членами організованої групи був розроблений план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння коштами ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах з корисливою метою, а саме фінансування підконтрольної компанії нерезидента DROVALE LIMITED та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «Приватбанк» на 2015-2017 роки в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000,00 грн.

Злочинний план ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб полягав у тому щоб:

1) штучно створити зобов`язання Банку виплатити кошти компанії DROVALE LIMITED під приводом викупу власних облігацій за завищеною вартістю, а саме: створити раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами, згідно яких Банк нібито має обов`язок виплатити кошти компанії DROVALE LIMITED в якості викупу цінних паперів - облігацій простих іменних ПАТ КБ «Приватбанк» серії V, W, Х, Y з хибною номінальною вартістю, яка неправомірно розраховується по формулі з прив`язкою вартості облігацій до курсу гривні відносно долару США з визначенням дати викупу від 16-18 березня 2015 року;

2) забезпечити подальше приховування оригіналів дійсних документів викупу Банком зазначених облігацій з приховуванням відомостей про їх реальну номінальну вартість викупу, а саме: договорів купівлі-продажу цінних паперів № 001/14 від 10.11.2014, № 002/14 від 11.11.2014, № 003/14 від 17.11.2014, № 001/15 від 21.01.2015, замінивши їх підробленими документами;

3) штучно створити видимість наявності коштів на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» відкритих для компанії DROVALE LIMITED при фактичній відсутності таких коштів на вказаних рахунках, з метою здійснення виплати коштів на поточний рахунок компанії DROVALE LIMITED, в якості нібито зворотнього викупу облігацій у період 16-18 березня 2015 року;

4) здійснити виплату коштів на поточний рахунок пов`язаної компанії-нерезидента DROVALE LIMITED в якості нібито плата по операції РЕПО згідно з Договором про продаж та зворотній викуп від 10.02.2014 з подальшим закриттям від`ємного залишку коштів, що сформувався на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» відкритих для DROVALE LIMITED.

Відповідно до злочинного плану функції та задачі кожного члена організованої групи були розподілені:

ОСОБА_9, як організатор поклав на себе: загальне керівництво організованою групою; розроблення плану та організацію вчинення злочинів організованою групою; розподіл обов`язків між членами групи та визначення ролей при вчиненні злочинів; прикриття злочинної діяльності під виглядом зовні законного ведення господарської діяльності щодо торгівлі цінними паперами.

На ОСОБА_10 як виконавця покладалось: підписання підроблених документів від імені ПАТ КБ «Приватбанк» необхідних для реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння коштами Банку шляхом їх перерахування на підконтрольну компанію DROVALE LIMITED, зловживаючи при цьому своїм службовим становищем; надання вказівок підлеглим працівникам з метою забезпечення виконання спільно розробленого злочинного плану.

На ОСОБА_12 як виконавця покладалось: підписання підроблених документів від імені компанії DROVALE LIMITED необхідних для реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння коштами Банку; здійснення від імені DROVALE LIMITED правочинів із першою чергою юридичних осіб шляхом укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів та інших документів із ТОВ «Реватiс», ТОВ «IК «Бiзнес-Iнвест», ТОВ «Сонго», необхідних для подальшого перерахування коштів на рахунок ОСОБА_9 .

На ОСОБА_5 як виконавця покладалось: погодження та візування документів від імені ПАТ КБ «Приватбанк», необхідних для реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння коштів Банку зловживаючи своїм службовим становищем; надання законного вигляду операціям з виплати винагороди шляхом введення в оману конролюючих та інших посадових і службових осіб, які могли встановити незаконність проведення операцій.

На ОСОБА_11 як виконавця покладалось: спільно з ОСОБА_13, штучно створити наявність фінансування, коштів на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» відкритих для компанії DROVALE LIMITED для можливості здійснення виплати коштів на поточний рахунок DROVALE LIMITED; здійснити закриття від`ємного залишку на рахунках у тому числі минулими датами; провести операції в системі ПАТ КБ «Приватбанк» за завідомо підробленими документами та минулими датами.

На ОСОБА_13 як виконавця покладалось: спільно з ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, штучно створити видимість наявність фінансування, коштів на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» відкритих для компанії DROVALE LIMITED та здійснити виплату коштів на поточний рахунок DROVALE LIMITED; провести операції в системі ПАТ КБ «Приватбанк» за завідомо підробленими документами та минулими датами.

На інших, невстановлених в ході досудового розслідування осіб, покладалось: складання завідомо неправдивих документів необхідних для реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння коштів ПАТ КБ «Приватбанк»; здійснення передачі документів між учасниками злочинної групи для їх підписання, виконання та досягнення результату спільного злочинного плану; складання договорів правочинів із додатковими документами, платіжних доручень для вчинення фінансових операцій із коштами злочинного походження за вказаними ланцюгами операцій руху коштів.

Так, членам організованої групи було достовірно відомо, що 17.11.2011 ПАТ «КБ «Приватбанк» створено проспект емісії облігацій серії V, щодо емісії відсоткових облігацій в кількості 350 штук, загальною номінальною вартістю 3 500 000 000,00 гривень, який зареєстрований у Національній комісії з цінних паперів і фондовому ринку відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів № 06/2/12-Т від 07.02.2012 з умовами, які, серед іншого, передбачали ціну викупу облігацій, яка дорівнює їх номінальній вартості, дату погашення облігацій 14.02.2015 та можливість їх дострокового погашення лише за відповідним рішенням Правління ПАТ «КБ «Приватбанк».

Після цього, 20.03.2012 між ПАТ «КБ «Приватбанк» в особі ОСОБА_10 (Продавець) та компанією DROVALE LIMITED в особі ОСОБА_12 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД05-12, серії V, загальною вартістю 3 500 000 000,00 грн.

10.04.2012 на виконання цього договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД05-12 від 20.03.2012, серії V, Покупець - DROVALE LIMITED з власного рахунку перерахував кошти в сумі 3 500 000 000,00 гривень на рахунок Продавця - ПАТ «КБ «Приватбанк» з призначенням платежу: «Перерахування коштiв за цiннi папери згiдно договору № ДД05-12 вiд 20 березня 2012 року».

Відповідно цінні папери - облігації серії в кількості 350 штук зараховано на рахунок в цінних паперах компанії DROVALE LIMITED, відкритому у ПАТ КБ «Приватбанк».

У подальшому заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ «КБ Приватбанк» ОСОБА_13 вручну формувала платежі в програмному комплексі банку та щомісячно до 14.11.2014 таким чином від ПАТ КБ «Приватбанк» здійснювала виплату володільцю цінних паперів - DROVALE LIMITED відсотковий дохід за кожний відсотковий період відповідно до умов проспекту емісії облігацій серії V від 17.11.2011.

07.11.2014 від компанії DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про пред`явлення облігацій для дострокового викупу Банком облігацій серії V номінальною вартістю 3 500 000 000,00 гривень, із зазначенням, що з умовами дострокового викупу облігацій ознайомлені.

Після цього, укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 002/14 від 11.11.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» (Покупець) в особі ОСОБА_10 та компанією DROVALE LIMITED (Продавець) в особі ОСОБА_12 про викуп Банком у компанії DROVALE LIMITED облігацій серії V номінальною вартістю 3 500 000 000,00 гривень.

14.11.2014 заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_13 вручну сформувала платежі в програмному комплексі банку та перерахувала кошти ПАТ КБ «Приватбанк» на рахунок DROVALE LIMITED в сумі 3 500 000 000,00 гривень, зазначивши при цьому призначення платежу: «Досрочный выкуп облигаций ПАО КБ "ПРИВАТБАНК" серии V согл договора 002/14 от 11.11.2014».

Таким чином, станом на 14.11.2014 сторони виконали свої зобов`язання згідно договору купівлі-продажу № 002/14 від 11.11.2014 та після цього будь-яка заборгованість Банку за даними облігаціями серії V не обліковувалась.

Незважаючи на викладене та всупереч ст.ст. 43, 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 7, 30 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» (в редакції від 06.11.2014) та п. 1.8 Розділу 1 Статуту ПАТ КБ «Приватбанк», виконуючи визначені ОСОБА_9 . функції згідно злочинного плану, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, зловживаючи своїм службовим становищем у період з 26.01.2015 по 16.03.2015, з метою штучного створення підстав наявності зобов`язань у Банку виплатити кошти компанії DROVALE LIMITED за облігації серії V створили та підписали обумовлені злочинним планом, раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами, а саме:

- лист-повідомлення від компанії DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» з підробленою минулою датою від 07.02.2014, нібито про намір ініціювати продаж Банку облігацій серії V на суму їх номінальної вартості 3 500 000 000,00 гривень;

- лист-відповідь від ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом ОСОБА_10 на адресу компанії DROVALE LIMITED з підробленою минулою датою від 07.02.2014 щодо розгляду листа DROVALE LIMITED та пропозицією провести переговори з метою визначення можливості додаткового фінансування Банку інвестором. При цьому, з метою створення виду законності даного документу та вчиненню злочину організованою групою, цей лист-відповідь від ПАТ КБ «Приватбанк» завізовано підписом ОСОБА_5 ;

- лист-повідомлення від компанії DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» з підробленою минулою датою від 07.02.2014 нібито про намір ініціювати продаж Банку облігацій, на умовах продажу визначених у додатку - протоколу про наміри;

- протокол про наміри з підробленою минулою датою від 07.02.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» в особі ОСОБА_10 та компанією DROVALE LIMITED в особі ОСОБА_12 про надання кредитором додаткового фінансування Банку за умови, що якщо валютою фінансування є гривня, сума погашення розраховується шляхом визначення гривневого еквівалента вартості фінансування в доларах США у дату погашення. Зазначивши також, що остаточний договір буде укладено у формі та за змістом, додатково погодженими сторонами. При цьому, з метою створення вигляду законності даного документу та вчиненню злочину організованою групою, цей протокол про наміри завізовано підписом ОСОБА_5 ;

- заяву про пред`явлення облігацій для дострокового викупу з підробленою минулою датою 10.02.2014 від компанії DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» нібито про пред`явлення для викупу Банком облігацій серії V номінальною вартістю 3 500 000 000,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цінних паперів з підробленим номером № 002/14 та підробленою минулою датою від 10.02.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом ОСОБА_10 та компанією DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 нібито про викуп Банком у компанії DROVALE LIMITED облігацій серії V номінальною вартістю 3 500 000 000,00 гривень. Договір містить текст про те, що Банк забезпечує оплату за цінні папери на рахунок не пізніше 14.03.2014, а компанія DROVALE LIMITED в свою чергу забезпечує переведення цінних паперів на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» не пізніше 14.03.2014. При цьому, з метою створення виду законності даного документу та вчиненню злочину організованою групою, цей договір купівлі-продажу від ПАТ КБ «Приватбанк» завізовано підписом ОСОБА_5 ;

- договір про продаж та зворотній викуп цінних паперів з підробленою минулою датою від 10.02.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом ОСОБА_10 та компанією DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 (далі - договір РЕПО) про те, що кредитор нібито погодився надати додаткове фінансування Банку шляхом придбання облігацій із зобов`язанням зворотнього викупу відповідно до умов цього договору. При цьому, датою купівлі обумовлено 14.03.2014, датою зворотнього викупу обумовлено 14.11.2014, а ціну зворотнього викупу визначено розрахувати по формулі з прив`язкою номінальної вартості облігацій до курсу гривні відносно долару США, що протирічить умовам емісії облігацій серії V (зміна номінальної вартості облігацій), які обумовлені в зареєстрованому у Національній комісії з цінних паперів і фондовому ринку проспекті емісії облігацій серії V. З метою створення виду законності даного документу та вчиненню злочину організованою групою, цей договір РЕПО від ПАТ КБ «Приватбанк» завізовано підписом ОСОБА_5 .

Окрім цього, виконуючи визначені ОСОБА_9 . функції згідно злочинного плану, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, з метою приховування явної відсутності руху коштів в якості оплати викупу облігацій серії V та зарахування цінних паперів на рахунок Банку, а також відсутності оплати за продаж облігацій серії V та відсутності фактичного зарахування цінних паперів на рахунок DROVALE LIMITED, які були обумовлені підробленими договорами від 10.02.2014, в період з 26.01.2015 по 16.03.2015, протиправно створили та підписали:

- лист-повідомлення про настання строку викупу облігацій, з підробленою його минулою датою від 06.03.2014 від компанії DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» нібито про те, що компанія DROVALE LIMITED повідомляє про настання строку викупу облігацій серії V, згідно підробленого договору купівлі-продажу цінних паперів № 002/14 від 10.02.2014;

- протокол про розрахунки з підробленою його минулою датою від 14.03.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» зі підписом ОСОБА_10 та компанією DROVALE LIMITED за підписом ОСОБА_12, про те, що цим протоколом сторони погодилися зарахувати їхні зустрічні вимоги за договором про викуп Банком облігацій у компанії DROVALE LIMITED з однієї сторони та за договором РЕПО про продаж Банком облігацій компанії DROVALE LIMITED з зобов`язанням майбутнього викупу з іншої сторони - шляхом їх взаємозаліку. При цьому, з метою створення вигляду законності даного документу та вчиненню злочину організованою групою, цей протокол про розрахунки від ПАТ КБ «Приватбанк» завізовано підписом ОСОБА_5 .

Таким чином, у зв`язку з неможливістю виконати підроблені договори від 10.02.2014, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та невстановленими в ході досудового розслідування особами штучно створено обґрунтування відсутності фактичних розрахунків між банківськими рахунками сторін та відсутності фактичного перерахування цінних паперів між рахунками в цінних паперах сторін.

Крім того, виконуючи визначені ОСОБА_9 . функції згідно злочинного плану, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та невстановленими в ході досудового розслідування особами з метою реалізації злочинного умислу, обґрунтування вже здійсненого дійсного викупу Банком облігацій серії V за їх номінальною вартістю в сумі 3 500 000 000,00 гривень з перерахуванням коштів 14.11.2014 згідно договору № 002/14 від 11.11.2014 та одночасного штучного створення підстав для виплати компанії DROVALE LIMITED нібито несплаченої частини коштів за підробленим договором № 002/14 від 10.02.2014, 26.01.2015 по 16.03.2015 протиправно складено та підписано договір про внесення змін до договору РЕПО, підробивши його минулою датою від 14.11.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» та компанією DROVALE LIMITED про те, що 14.11.2014 Банк частково сплатив ціну зворотнього викупу облігацій серії V у розмірі 3 500 000 000,00 гривень, нібито за договором РЕПО від 10.02.2014.

Також згідно вказаного договору, сторони досягли домовленості щодо відстрочення сплати непогашеної суми ціни зворотнього викупу, яка розраховується шляхом визначення гривневого еквівалента вартості фінансування в доларах США у дату погашення та датою зворотнього викупу визначено 16.03.2015, що протирічить умовам емісії облігацій серії V (зміна номінальної вартості облігацій), які обумовлені в зареєстрованому у Національній комісії з цінних паперів і фондовому ринку проспекті емісії облігацій серії V. З метою створення вигляду законності даного документу та вчиненню злочину за попередньою змовою з іншими співучасниками, цей договір про внесення змін до договору РЕПО від ПАТ КБ «Приватбанк» завізовано підписом ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5 та невстановленими в ході досудового розслідування особами підроблено вказані документи задніми числами з метою штучного створення підстав для заволодіння коштами Банку та фактичної заміни договору № 002/14 від 11.11.2014, на підставі якого вже здійснено викуп Банком облігацій серії V, проведено всі розрахунки та знято з обліку будь-які зобов`язання Банку щодо облігацій серії V .

У подальшому, з метою приховування незаконної діяльності, 20.02.2015 від ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом ОСОБА_5 спрямовано супровідний лист з документами до Національної комісії з цінних паперів і фондовому ринку для погашення обігу облігацій серії V, обіг яких діяв до 13.02.2015. Надіслані документи містили відомості про достроковий викуп облігацій Банком в повному обсязі за номінальною вартістю саме за достовірним договором № 002/14 от 11.11.2014.

Детективом у клопотанні зазначено, що аналогічні дії були здійснені організованою злочинною групою і щодо проспектів емісії облігацій серії W, щодо яких 24.04.2012 ПАТ КБ «ПриватБанк» створено проспект емісії в кількості 201 шт., загальною номінальною вартістю 2 010 000 000,00 грн; серії Х, щодо яких 07.11.2011 створено проспект емісії в кількості 250 шт., загальною номінальною вартістю 2 500 000 000,00 грн; серії Y, щодо яких 21.05.2013 створено проспект емісії в кількості 300 шт., загальною номінальною вартістю 3 000 000 000,00 грн.

Детектив зазначає, що, виконуючи визначені ОСОБА_9 функції, згідно злочинного плану, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 з метою реалізації спільного злочинного умислу, усвідомлюючи, що законні підстави для виплати коштів на поточний рахунок компанії DROVALE LIMITED в якості викупу облігацій серії V, W, X, Y після їх викупу банком за номінальною вартістю відсутні, штучно створили на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк», відкритих для компанії DROVALE LIMITED, наявність фінансування, тобто уявну наявність коштів при їх фактичній відсутності на рахунках, сформувавши таким чином від`ємний залишок, виплативши кошти на поточний рахунок DROVALE LIMITED.

Так, за результатами проведених операцій у період з 17.03.2015 по 18.03.2015 на підставі підроблених договорів купівлі-продажу від 10.02.2014, договорів РЕПО від 10.02.2014 та договорів про внесення змін до договорів РЕПО, організована злочинна група у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, заволоділа коштами ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах у сумі 9 254 807 860,40 гривень.

Детектив зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

07.09.2023 року у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Також у ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та в подальшому переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_5 30.10.2022 перетнула державний кордон України у напрямку «виїзд» та до цього часу в Україну не повернулася.

У зв`язку із тим, що місце перебування ОСОБА_5 не встановлено, а за місцем проживання та місцем реєстрації остання відсутня органом досудового розслідування вжито заходи щодо вручення, зокрема повісток про виклик на 15.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 03.10.2023 для проведення слідчих та процесуальних дій. ОСОБА_5 на виклики детектива не прибула та поважних причин неприбуття не повідомила.

05.10.2023 постановою детектива ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, оскільки остання переховується від органів досудового розслідування та суду.

Також, детектив зазначив, що ОСОБА_5 є обвинуваченою у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Тому зазначені обставини, на переконання детектива, разом з суворістю санкції статті Кримінального кодексу України, стали підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду за межами території України.

У судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваної ОСОБА_5 - захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили відмовити у задоволенні клопотання. Посилалися на те, що у даному кримінальному провадженні слідчими суддями вже зроблений висновок про закінчення строків досудового розслідування та те, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру здійснено поза межами строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, а отже клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, також подано слідчому судді поза межами строку досудового розслідування. Так, на переконання сторони захисту, норми кримінального процесуального закону щодо продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підлягають застосуванню з врахуванням норм ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України і ст. 5, 8, 9 КПК України. Тобто, продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 після його об`єднання 11.01.2021 з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000448 від 11.05.2018 та повідомлення 22.02.2021 особам про підозру, мало здійснюватися слідчим суддею, а не Генеральним прокурором. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 23.04.2020 у справі № 310/9496/19, від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19. Тому, сторона захисту вважає, що постанови Генерального прокурора від 19.04.2021 та від 13.09.2021 про продовження строків досудового розслідування винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Відповідно строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, після повідомлення особам про підозру закінчився 22.05.2021, а подальше повідомлення про підозру 07.09.2023 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснено поза межами строків досудового розслідування. Також, оскільки стороні обвинувачення відомо, що ОСОБА_5 перебуває за кордоном, а саме в країні Японія, то повідомлення про підозру мало бути здійснено в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України. Також, захисники зазначили, що органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_5 оголошена чи перебуває у міжнародному розшуку, оскільки постанови винесені детективом після того, як закінчились строки досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 12017040000000531. Сторона обвинувачення не зверталась до Інтерполу щодо здійснення заходів з організації міжнародного розшуку ОСОБА_5, також останній не обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Також сторона захисту вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні взагалі не здійснювалось, оскільки більшість часу досудове розслідування було зупинено. Захисники звернули увагу слідчого судді, що на розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022, зокрема за обвинуваченням ОСОБА_5 і остання приймає участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, і сторона обвинувачення, зокрема прокурор ОСОБА_8, який є старшим групи прокурорів у цьому провадженні, не заперечує щодо такої участі обвинуваченої у судових засіданнях. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Підозрювана ОСОБА_5, якій надано дозвіл на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, підтримала позицію своїх захисників. Додатково зазначила, що строки у цьому кримінальному провадженні закінчились, що встановлено вже ухвалами інших слідчих суддів, а отже вона не набула статусу підозрюваної. Твердження сторони обвинувачення про спричинення збитків ПАТ КБ «Приватбанк» у період 2014-2015 років не відповідають дійсності, оскільки на офіційному сайті банку на Національного Банку України наявні відомості про прибуток ПАТ КБ «Приватбанк» у цей період. На запитання слідчого судді, де саме остання перебувала у вересні 2023 року, ОСОБА_5 повідомила, що вона не пам`ятає, щоб згадати їй необхідно передивитись наявні штампи у паспорті.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-5, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини:

1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;

2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;

3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;

4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.

Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366,ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

У межах цього кримінального провадження 07.09.2023 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 за погодження зі заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненим організованою групою (т. 1 а.с. 75-129).

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, стосовно ОСОБА_5 передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Щодо факту набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Відповідно до відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» та Державної прикордонної служби та Державної прикордонної служби встановлено, що ОСОБА_5 30.10.2022 перетнула державний кордон України у напрямку виїзд (т. 1 а.с. 192, 213-215).

Встановлено, що ОСОБА_5 : зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання в Україні: АДРЕСА_2, користується електронною поштою - ІНФОРМАЦІЯ_2 та номером мобільного телефону НОМЕР_2, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 138-141, 171, 212).

Для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 07.09.2023 органом досудового розслідування вжито такі заходи:

- засобами поштового зв`язку направлено за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, та за місцем проживання: АДРЕСА_2, що підтверджується описом вкладень, накладною та конвертом з АТ «Укрпошта» (т. 1 а.с. 130-134);

- як додатковий захід здійснено направлення відсканованого повідомлення про підозру на електронну пошту ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та на мобільні додатки «Telegram» та «WhatsApp», які прив`язані до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 138-149).

Направлення особі, яка перебуває за кордоном, повідомлення про підозру на електронну пошту та за допомогою месенджера є додатковим заходом до основних способів інформування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду від 04.11.2021 року справі № 326/1385/18.

Слідчий суддя враховує, що електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 зазначає у клопотаннях про участь у судовому засіданні щодо розгляду цього клопотання в режимі відеоконференції з власних технічних заходів.

Матеріали справи містять відомості про те, що станом на 27.09.2023 детектив Національного бюро у дорученні в порядку ст. 40 КПК України зазначає про те, що за оперативною інформацією ОСОБА_5 перебуває у Японії, а також про те, що станом на 24.10.2023 ОСОБА_5 до закордонних дипломатичних установ України не зверталася (т. 1 а.с. 117-118).

Матеріали, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 повідомляла орган досудового розслідування про фактичну адресу свого проживання, матеріали справи не містять.

У той же час, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обізнана про наявність повідомлення про підозру стосовно неї у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, а також про його зміст.

Доводи сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 треба було здійснювати в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: відсутністю доказів того, що на день складання повідомлення про підозру органу досудового розслідування було відомо про фактичне місце проживання ОСОБА_5 за кордоном. Більше того, навіть ОСОБА_5 у судовому засіданні не змогла повідомила, де саме, зокрема, у якій країні вона перебувала у вересні 2023 року.

Тому, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування вжито всі належні і достатні заходи для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, а отже ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, остання обізнана про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин.

Щодо доводів захисників про те, що у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 закінчились строки досудового розслідування 22.05.2021, тобто до повідомлення ОСОБА_5 про підозру, та як наслідок остання не набула статусу підозрюваної, слідчий суддя зазначає таке.

Надані стороною захисту копії судових рішень, у яких наведені висновки щодо закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 та щодо повноважень Генерального прокурора на час винесення постанов від 19.04.2021 та від 13.09.2021, а саме: ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2023 у справі № 991/7915/23, від 21.09.2023 у справах № 991/7922/23, № 991/7976/23 про закриття провадження за клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 у справі № 991/7922/23, від 28.11.2023 у справах №991/7915/23, № 991/7916/23, № 991/7976/23, слідчий суддя не враховує при постановленні судового рішення.

Так, у постанові ККС Верховного Суду від 14.05.2024 справа № 991/7976/23 колегія суддів звернула увагу, що питання, яке стосується строків досудового розслідування, може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акта до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, після надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з`ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення. Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з`ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду у межах строку досудового розслідування.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 №3509-ІХ, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 219 КПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру, а також виключено ч. 9 ст. 284 КПК України.

Також пункт 20 - 8 розділу XI «Перехідні положення » викладено в такій редакції: «Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Вказані зміни набули чинності 01.01.2024.

У судовому засіданні встановлено, що 19.08.2022 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12017040000000531 від 06.03.2017 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_16, ОСОБА_17, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_5, ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_18, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

У мотивувальній частині постанови прокурор зазначив, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 перевіряються інші епізоди можливої злочинної діяльності, які не пов`язані з фактичними обставинами, які викладені у письмових повідомленнях про підозру від 22.02.2021 ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_18 . Окрім того, в ході досудового розслідування продовжують вживатися заходи з метою ідентифікації невстановлених осіб, які згідно повідомлених підозр вчинили можливі кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб з підозрюваними.

Тобто, після виділення матеріалів досудового розслідування по підозрам зазначеним шістьом особам, а саме: з 19.08.2022, кримінальне провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 стало «фактовим». Тобто таким, у межах якого здійснюється досудове розслідування злочинів, у вчиненні яких особам не повідомлено про підозру. Така позиція узгоджується з висновками ККС Верховного Суду, зазначеними у постанові від 14.09.2021 справа № 264/7347/20.

Також, у постанові ККС Верховного Суду від 13.12.2023 справа № 169/867/21 зроблено висновок, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить імперативної норми, відповідно до якої строки досудового розслідування, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватись під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи.

Як встановлено у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 07.09.2023 повідомлено про підозру шістьом особам, у тому числі, ОСОБА_5, станом на 21.08.2024 досудове розслідування не завершено.

Тому, з урахуванням норм ст. 5 КПК України, відсутні підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні закінчились строки досудового розслідування до повідомлення ОСОБА_5 про підозру.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Як зазначено вище, з 01.01.2024 виключено ч. 9 ст. 284 КПК України, якою було встановлено, що якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

Тобто, з урахуванням зазначених змін, у слідчого судді з 01.01.2024 відсутні повноваження щодо перевірки обставин закінчення строків досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру та прийняття відповідного рішення.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особі до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства».

Разом з тим положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття ні «достатності доказів для підозри», ні поняття «обґрунтованості підозри».

Однак, поняття «обґрунтованості підозри» розкрито в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Разом з тим, «стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя зобов`язаний врахувати лише наявність достатніх доказів для підозри особи, коли на противагу, наприклад, для обрання запобіжного заходу необхідно довести наявність обґрунтованої підозри (ч. 2 ст. 177, ч. 6 ст. 193 КПК України). Тобто, стандарт доведення для цілей вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування є нижчим за стандарт доведення для застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який фактично дорівнює стандарту для пред`явлення підозри за ст. 276 КПК України. Сам по собі режим спеціального досудового розслідування не передбачає застосування до підозрюваного будь-якого примусу на відміну від, зокрема, обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підтвердження обставин, що дають підстави для висновку про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, у тому числі копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; заяв про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій від 27.12.2011 №Г11.0.0.0/427, від 15.05.2012 № Г11.0.0.0/141, від 08.11.2012 №Г11.0.0.0/426, від 29.05.20113 №Г11.0.0.0/139; тимчасових свідоцтв про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 07.02.2012 № 06/2/12-Т, від 22.06.2012 № 155/2/2012-Т, від 13.12.2012 № 295/2/2012-Т, від 09.07.2013 № 115/2/2013-Т; виписок з реєстру кодів цінних паперів від 13.02.2021 (серії V), від 21.06.2013 (серія W), від 19.12.2012 (серія Х), від 16.07.2013 (серія Y); договорів купівлі-продажу цінних паперів від 20.03.2012 № ДД05-12, від 24.07.2012 № 002/12, від 01.08.2012 № 003/12, від 25.12.2012 № 004/12, від 16.01.2013 № 001/13, від 02.08.2013 № 002/13, від 05.09.2013 № 003/13, від 11.11.2014 №002/14, від 21.01.2015 № 001/15, від 17.11.2014 № 003/14, від 10.11.2014 № 001/14; свідоцтв про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 07.02.2012 № 06/2/12, від 22.06.2012 № 155/2/2012, від 13.12.2012 № 295/2/2012, від 09.07.2013 № 115/2/213; листів ПАТ КБ «Приватбанк» від 22.09.2011, від 29.11.2011, від 26.10.2011, від 20.02.2015, від 11.03.2015, від 07.07.2015, від 12.01.2016, від 11.07.2016,від 20.02.2023 з додатками, від 02.03.2023, від 07.03.2023 з додатком, від 10.03.2023, від 07.08.2023 з додатком; звітів про наслідки погашення облігацій від 07.02.2012 № 06/2/2012, від 22.06.2012 № 155/2/2012, від 13.12.2012 № 295/2/2012, від 09.07.2013 № 115/2/2013; листа-відповіді НКЦПФР від 07.07.2023 № 13/02/7243; виписок про операції з цінними паперами за період з 03.01.2012 по 02.10.2018; протоколів огляду від 26-28.02.2020, від 11.09.2020 з додатками, від 17.12.2020, від 31.01.2023, від 08.02.2023, від 13.02.2023, від 01.03.2023 з додатком, від 09.06.2023 з додатком, від 05.07.2023, від 08.08.2023, від 18.08.2023; проспектів емісій облігації серій V, Х; довідки про перевірку ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018 з додатками; висновку експерта від 06.01.2023 № 3674-Е за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи; висновку експерта від 07.08.2023 № 282/1 за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.04.2023,від 24.05.2023, від 08.06.2023, від 16.06.2023, від 12.07.2023; рішення НБУ про визнання осіб пов`язаними з ПАТ КБ «Приватбанк»; протоколів допиту свідків, та інші матеріали.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.

Водночас на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється.

Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 07.09.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що він відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, які у свою чергу узгоджуються з долученими стороною обвинувачення доказами.

Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Водночас стороною захисту не надано доказів на спростування наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 .

Щодо переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та оголошення у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.

Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» та Державної прикордонної служби встановлено, що ОСОБА_5 30.10.2022 перетнула державний кордон України у напрямку виїзд (т. 1 а.с. 192, 213-215).

Зі змісту відповіді Міністерства закордонних справ України встановлено, що за результатами проведеної закордонними дипломатичними установами України перевірки, звернень від ОСОБА_5 не зареєстровано, інформація щодо місця перебування відсутня (т 1 а.с. 174).

Також встановлено, що детективом Національного бюро здійснювались виклики ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України для допиту як підозрюваної та вручення процесуальних документів, а саме: повістки про виклик на 15.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 03.10.2023, у тому числі, засобами електронної пошти на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою ОСОБА_5 користується донині, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 180-168, 172-174, 178-190).

Водночас, відомості про те, що ОСОБА_5 повідомляла Національне бюро про причини неприбуття на виклик, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки ОСОБА_5 виїхала за межі України та не з`являється без поважних причин на виклики, будучи належним чином повідомленою про такий виклик, детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 05.10.2023 виніс постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_5, копія якої міститься у матеріалах справи (т. 1 а.с. 195-196).

Встановлено, що постанова детектива від 05.10.2023 разом з іншими документами 26.07.2024 направлена до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для здійснення відповідних розшукових заходів, що підтверджується копією доручення (т. 1 а.с. 216).

Слідчий суддя зазначає, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 1 ст. 297-4 КПК України.

Тому, доводи захисників про те, що ОСОБА_5 не оголошена у міжнародний розшук, не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту не надано жодних переконливих доказів на підтвердження наявності у підозрюваної постійного місця проживання за кордоном. Матеріали справи не містять відомостей про оформлення ОСОБА_5 виїзду на постійне проживання за кордон.

На переконання слідчого судді, встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_5, яка має статус обвинуваченої у кримінальному провадженні № 52022000000000228, бере участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, не спростовує факт переховування від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

З огляду на викладене, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017, ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 КПК України). Так, здійснення спеціального досудового розслідування передбачає собою спеціальний порядок виклику підозрюваного, а саме: надсилання повісток про виклик за останнім відомим місцем проживання підозрюваного чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а надсилання копій процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, здійснюється його захиснику (ст. 297-5 КПК України). Однак, якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 5 ст. 297-4 КПК України). Тобто, надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не призводить до надмірного втручання у права та свободи особи, при цьому порядок подальшого здійснення досудового розслідування, в першу чергу, залежить від самого підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Захисниками наведені також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог кримінального процесуального закону, не мають вирішального значення при вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 стосовно ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1