- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/7690/24
Провадження 1-кс/991/7862/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
26 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/7690/24,
ВСТАНОВИВ:
22.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява про відвід, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
1. Зміст заяви та її обґрунтування
22.08.2024 суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 подана заява про самовідвід від розгляду справи № 991/7690/24 (провадження №1-кс/991/7851/24) за заявою адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування, яка була подана у межах кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017 (справа №991/7690/24, провадження №1-кс/991/7851/24).
Вказана заява мотивована тим, що за час розгляду ОСОБА_4, як слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, клопотань, поданих в межах кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017, у нього сформувалась позиція, яка полягає в тому, що строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчилися, що унеможливлює подальше проведення слідчих та процесуальних дій в його межах. У зв`язку з чим він неодноразово відмовляв в задоволенні ініційованих в цьому провадженні стороною обвинувачення клопотань про застосування різних видів заходів забезпечення кримінального провадження.
На переконання судді ОСОБА_4, зазначені обставини можуть викликати сумнів в його неупередженості, що є передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підставою, яка виключає його участь у цьому кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017, в тому числі й у розгляді та вирішенні заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_5 (справа 991/7690/24), а тому просить розглянути його заяву про самовідвід.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід з огляду на її необґрунтованість. На думку адвоката, КПК України не передбачає можливості заявляти суддею самовідвід від розгляду зави про відвід іншого слідчого судді.
Детектив ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав заяву в якій просив здійснити розгляд заяви про самовідвід судді за його відсутності.
Інші учасники, будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили.
Суддя ОСОБА_4 також був повідомлений про розгляд його заяви про самовідвід, однак у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо заявленого самовідводу не подав, надавши для дослідження матеріали вказаної судової справи.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов`язковою, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, інші підстави, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, зобов`язані заявити самовідвід.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК України повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З вказаного вбачається, що заява про відвід (самовідвід) має бути вмотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.
Так, проаналізувавши наведені в заяві доводи, суддею встановлено, що суддя ОСОБА_4 вважає, що в об`єктивного спостерігача можуть виникнути сумніви в його неупередженості, оскільки він має власну сформовану думку щодо процесуальної долі кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017, яка полягає в тому, що строки досудового розслідування у вказаному провадженні закінчилися, а тому подальше проведення слідчих та процесуальних дій в його межах неможливе.
Вирішуючи питання про те чи достатньо вказаних відомостей для висновку про неможливість розгляду суддею ОСОБА_4 заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування, яка була подана у межах кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017, суддя виходить з таких міркувань.
Приписами ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В контексті цього, суддя відзначає, що на розгляді судді ОСОБА_4 перебуває не конкретне клопотання, заява чи скарга, які безпосередньо стосуються обставин кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017, а заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від участі в розгляді її скарги на постанову про зупинення досудового розслідування. При цьому, предмет розгляду такої заяви має чітко встановлені законодавчі межі, що передбачає необхідність вирішення виключно одного питання, а саме факту наявності чи відсутності, передбачених ст. 75 КПК України, обставин, які виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні. Разом з тим, питання строків досудового розслідування, законності чи обґрунтованості прийнятих учасниками кримінального провадження процесуальних рішень, достатності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, ймовірно причетних до вчинення розслідуваних злочинів, тощо не входять до кола тих, які суддя має право вирішувати при розгляді заяви про відвід слідчого судді.
Тобто, сформована позиція судді ОСОБА_4 щодо спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06.03.2017 не може впливати на прийняття ним об`єктивного та обґрунтованого рішення за результатом розгляду заяви адвоката про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду справи №991/7690/24 (провадження №1-кс/991/7851/24).
Так, статтею 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Статтею 15 Кодексу передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Разом з тим, в цьому конкретному випадку твердження про те, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 є безпідставними і необґрунтованими, оскільки вони не містять будь-яких конкретних відомостей про наявність упередженого ставлення судді до будь-якого з учасників.
При цьому, суддя також бере до уваги, що від жодного з учасників кримінального провадження не надійшло будь-яких зауважень щодо неупередженості судді ОСОБА_4, або ж висловлення йому недовіри, натомість сторона захисту в особі адвоката ОСОБА_3 наполягала на відсутності обставин, які б викликали сумнів в його безсторонності.
Відтак, в цьому випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_7, а тому його заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/7690/24, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1