Пошук

Документ № 121686535

  • Дата засідання: 12/09/2024
  • Дата винесення рішення: 12/09/2024
  • Справа №: 991/5521/24
  • Провадження №: 62023000000000760
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про призначення судового розгляду
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Танасевич О.В.

Справа № 991/5521/24

Провадження1-кп/991/70/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

12 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

його захисника, адвоката ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

його захисників, адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_10,

його захисника, адвоката ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 вересня 2023 року за номером 62023000000000760, за обвинуваченням

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогочастиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Ташлик Смілянського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, та

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія судового провадження

1. 26 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду із Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками.

2. Ухвалою суду від тієї ж дати було призначено підготовче судове засідання на 03 липня 2024 року, у якому неодноразово оголошувались перерви - до 12, 26 липня, 12, 15 серпня, 06, 11 та 12 вересня 2024 року.

3. У ході підготовчого судового засідання суд вирішив низку процесуальних питань:

- ухвалою від 12 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_9 про направлення кримінального провадження до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності(том № 1 а.с. 189-193);

- ухвалою від 26 липня 2024 року продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 23 вересня 2024 року включно, одночасно визначивши заставу у розмірі 3 000 000 гривень 00 копійок (том № 3 а.с. 116-127). Ця ухвала була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2024 року (том № 4 а.с. 49-57);

- ухвалою від 12 серпня 2024 року відмовив у поверненні обвинувального акта прокурору (том № 4 а.с. 99-102) та ухвалою від тієї ж дати, занесеною до Журналу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про витребування документів в порядку пункту 4 частини другої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України;

- ухвалою від 15 серпня 2024 року надав захиснику обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_9 тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у розпорядженні Офісу Генерального прокурора, а саме до розширеного витягу (повної інформації) з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань - відомостей по кримінальному провадженню № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року у вигляді роздруківок по всіх розділах (том № 4 а.с. 108-111).

4. Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про направлення цього кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду (том № 4 а.с. 44-47).

5. У ході підготовчого судового засідання від прокурора надійшло клопотання про здійснення судового виклику до суду для допиту в якості свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (том № 1 а.с. 174-175).

6. 12 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання ОСОБА_7, у якому його захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 просили суд передати обвинуваченому на відповідальне зберігання належний йому на праві власності транспортний засіб - автомобіль TOYOTA Land Cruiser Prado (vin-код: НОМЕР_1 ), державний номерний знак НОМЕР_2, із покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання зазначеного транспортного засобу до ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, та набрання цим рішенням законної сили (том № 3 а.с. 219-225).

В обґрунтування свого клопотання захисники посилалися на те, що 03 квітня 2023 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 620191000000001170 від 20 серпня 2019 року, був проведений «невідкладний» обшук автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, у ході якого були вилучені речі та документи, зокрема, 150 000 доларів США та сам транспортний засіб. Того ж дня постановою слідчого зазначений автомобіль був визнаний речовим доказом та переданий на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУ НП у місті Києві за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, 66. Згодом з кримінального провадження з номером 620191000000001170 було виділено провадження з номером 62023000000000760, зокрема, речовий доказ - транспортний засіб. Проте, під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760 у порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України сторона захисту ОСОБА_7 з`ясувала, що автомобіль зберігається за іншою адресою, на території об`єкту з невизначеним правовим статусом, де фактично відсутні умови для забезпечення належного технічного стану транспортних засобів.

У той же час, арешт на транспортний засіб ОСОБА_7 в порядку статті 170 Кримінального процесуального кодексу України у жодному з кримінальних проваджень не накладався, автомобіль продовжує перебувати у статусі тимчасово вилученого майна і у порушення статті 169 Кримінального процесуального кодексу України не повернутий власнику. Сторона захисту зверталась до слідчого і прокурора з клопотанням в порядку статті 100 Кримінального процесуального кодексу України про передачу транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7, проте, у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

06 вересня 2024 року від захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшло доповнення до окресленого клопотання, відповідно до якого вони просили зобов`язати прокурора повернути ОСОБА_7 транспортний засіб, а у випадку неможливості такого повернення - передати його на відповідальне зберігання (том № 4 а.с. 185-187).

7. Захисники ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали суду письмове заперечення на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року у справі № 757/12925/23-к про надання дозволу на невідкладний обшук, проведений у порядку частини третьої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України в автомобілі TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_7 (том № 4 а.с. 188-208).

В обґрунтування своїх заперечень захисники зазначили, що ухвала постановлена на підставі клопотання слідчого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 620191000000001170 від 20 серпня 2019 року, у якому провадили розслідування за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, мотивована обставинами цього ж кримінального провадження, тобто слідча дія була здійснена до внесення до Реєстру відомостей про надання неправомірної вигоди суддям Київського апеляційного суду. Проте, в ухвалі зазначено, що обшук 03 квітня 2023 року автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 та вилучення грошових коштів в сумі 150 000 доларів США, які начебто є предметом неправомірної вигоди, був проведений саме для відшукування предмета кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, що не узгоджується із обставинами, підставою та часом проведення «невідкладного» обшуку.

Попри подальше виділення з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 620191000000001170 від 20 серпня 2019 року, у якому провадили розслідування за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, кримінального провадження за номером 62023000000000760 за частиною третьою статті 369 того ж Кодексу, сторона захисту обстоювала позицію нелегітимного процесуального джерела походження «предмета» неправомірної вигоди у кримінальному провадженні за номером 62023000000000760, що тягне за собою неналежність та недопустимість грошових коштів в сумі 150 000 доларів США як доказів.

8. 11 вересня 2024 року захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в порядку частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу Україниподав до суду чотири скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора, а у порядку частини третьої статті 309 цього Кодексу - шість письмових заперечень на ухвали слідчих суддів (том № 6 а.с. 35-250, том № 7 а.с. 1 - 244, том № 8

а.с. 1-24).

8.1. Захисник просив суд визнати незаконними та скасувати постанови прокурорів (1) про доручення здійснення досудового розслідування від 04 квітня 2023 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000296; (2) про визначення підслідності від 01 лютого 2024 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760, (3) про вирішення спору про підслідність від 12 березня 2024 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760 та (4) про продовження строків досудового розслідування від 27 лютого 2024 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760 (том № 6 а.с. 35-41, 61-66, 81-84, 87-89).

8.1.1. В обґрунтування посилався на те, що постанова прокурора Офісу Генерального прокурора від 04 квітня 2023 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні з номером 62023000000000296 слідчим ГСУ ДБР (том № 6

а.с. 48-49) є незаконною, адже фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, від моменту реєстрації відомостей про нього у Єдиному реєстрі досудових розслідувань були такими, що дозволяли безальтернативно визначити підслідність за детективами Національного антикорупційного бюро України за ознаками, переліченими у пунктах 2, 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому не було жодних підстав для того, щоб вважати наведене кримінальне провадження пов`язаним з кримінальним провадженням за номером 62019100000001170, у якому ОСОБА_5 підозрювали у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, що виключало можливість застосування прокурором положень частини десятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. За таких обставин, досудове розслідування кримінального провадження за номером 62023000000000296 відбувалось з очевидним порушенням правил підслідності (том № 6 а.с. 35-60).

8.1.2. З тієї самої підстави захисник вважав незаконною постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 01 лютого 2024 року про визначення підслідності кримінального провадження з номером 62023000000000760 за слідчими ГСУ ДБР (том № 6 а.с. 77-78), адже наведене провадження було підслідне винятково детективам Національного антикорупційного бюро України за ознаками, переліченими у пунктах 2, 3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (провадження за номерами 62023000000000296 та 62019100000001170 були об`єднані під номером 62019100000001170, а згодом з останнього в окреме провадження були виділені матеріали щодо злочину, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, під номером 62023000000000760, тобто кримінальні провадження з номерами 62023000000000296 та 62023000000000760 є тотожними за своїм змістом та стосуються одного того самого злочину) (том № 6 а.с. 61-80).

8.1.3. Постанова Генерального прокурора від 12 березня 2024 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760 щодо злочину, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, про вирішення спору про підслідність (том № 6 а.с. 85-86), якою у цьому провадженні було визначено підслідність за слідчими ГСУ ДБР, на думку сторони захисту, є нічим немотивованою, адже наведене у цій постанові обґрунтування суперечить вже встановленим на той час фактичним обставинам (том № 6

а.с. 81-86).

8.1.4. Порушення правил підслідності також потягнуло за собою незаконність постанови заступника Генерального прокурора від 27 лютого 2024 року (том № 6 а.с. 90-92), якою строк досудового розслідування кримінального провадження за номером 62023000000000760 був продовжений неуповноваженим прокурором до трьох місяців (том № 6 а.с. 87-92).

8.2. Крім того, захисник ОСОБА_6 вважав такими, що постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, низку ухвал слідчих суддів: (1) про продовження строку досудового розслідування від 01 квітня 2024 року у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760; (2) про надання дозволів на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_19, ОСОБА_18,

ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 17 квітня та 29 травня 2023 року у кримінальному провадженні з номером 62019100000001170; (3) про проведення обшуку в належному ОСОБА_19 транспортному засобі TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2, від 05 квітня 2023 року; (4) про надання слідчим Державного бюро розслідувань дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_24 від 29 грудня 2022 року, 16 лютого та 10 березня 2023 року у кримінальному провадженні за номером 62023000000000760; (5) про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні за номером 62023000000000760 інформації, отриманої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за номером 62019100000001170, від 07 березня 2024 (том № 6 а.с. 103-107, 121-127, 186-193, 238-244, том № 7 а.с. 103-113, 209-218).

8.2.1. На переконання захисника, продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за номером 62023000000000760 мали б здійснити слідчі судді Вищого антикорупційного суду, адже після реєстрації 07 вересня 2023 року цього провадження, а тим більше після повідомлення 05 січня 2024 року ОСОБА_5 та

ОСОБА_7 про підозру, матеріали кримінального провадження містили достатні відомості для висновку про підсудність цього провадження Вищому антикорупційному суду відповідно до статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, а не Печерському районному суду міста Києва (том № 6 а.с. 103-120).

8.2.2. З огляду на очевидну предметну підсудність Вищому антикорупційному суду кримінального провадження за номером 62019100000001170 у частині кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального процесуального кодексу України, адвокат ОСОБА_6 вважав, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, надаючи дозволи на проведення невідкладних обшуків у помешканнях фізичних осіб та у транспортному засобі, не здійснив ретроспективного судового контролю щодо цих обшуків, які вже були проведені, чим порушив гарантії статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (том № 6 а.с. 121-185, 186-237, 238-250, том № 7 а.с. 1-102).

8.2.3. В обґрунтування своєї позиції щодо незаконності ухвал слідчих суддів Київського апеляційного суду, постановлених 29 грудня 2022 року, 16 лютого та 10 березня 2023 року, якими були надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за номером 62019100000001170, та ухвали, постановленої 07 березня 2024 року, якою був наданий дозвіл на використання у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760 результатів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у провадженні з номером 62019100000001170, захисник наголошував на ігноруванні слідчими суддями вимог статей 249, 257, 263, 264 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, відповідні клопотання у кримінальному провадженні за номером 62019100000001170 були подані неуповноваженими слідчими (слідчими ГСУ ДБР, а не детективами НАБУ) та без будь-якого підтвердження мережі і належності певним абонентам унікальних ідентифікаторів.

Крім того, під час постановлення ухвали від 07 березня 2024 року слідчий суддя не здійснив належної перевірки щодо законності одержання інформації, що містилась у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13 липня 2023 року №№ 10-3/7822т, 10-3/7817т та 10-3/7828 т, внаслідок чого безпідставно надав прокурору дозвіл на їх використання у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760. Так, згідно з відомостями, зазначеними в цих протоколах, орган досудового розслідування мав провести негласну слідчу (розшукову) дію у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин, тоді як фактично здійснено зняття аудіо інформації під час голосового спілкування однієї особи з іншими за допомогою месенджера «Signal». Тобто, під виглядом однієї негласної слідчої (розшукової) дії здійснено іншу слідчу дію, дозвіл на яку слідчий суддя не надавав (том № 7 а.с. 103-208, 209-244, том № 8 а.с. 1-24).

9. 11 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 3 000 000 гривень та покладенням на обвинуваченого у випадку її внесення таких обов`язків: не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину, поза межами проведення слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (том № 5 а.с. 1-15).

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилався на пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, яке є тяжким злочином, а також на існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме (1) переховування від суду, (2) незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, (4) вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор зазначав, що метою подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою є запобігання зазначеним ризикам, існування яких доводять численні матеріали цього кримінального провадження. Так, міра максимального покарання за інкримінований обвинуваченому злочин становить вісім років позбавлення волі, що є суттєвим та довготривалим обмеженням, яке може спонукати особу до переховування від суду, зокрема, за межами України. Крім того, ОСОБА_5 обізнаний щодо місця проживання свідків сторони обвинувачення, які ще не були допитані в суді, а тому може чинити спроби впливу на них з метою зміни їхніх показань. До того ж, обвинувачення у цьому кримінальному провадженні пред`явлено ОСОБА_5 за замах на надання неправомірної вигоди суддям Київського апеляційного суду за ухвалення останніми рішення про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт в іншому кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_5 інкримінували вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, тобто іншого корупційного особливо тяжкого злочину. Понад це, прокурор стверджував, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_5, він вчинив з іншими ще невстановленими на теперішній час особами, у кількості не менше двох осіб, яких для вчинення злочину підшукував ОСОБА_5 та міг попередити про форми і методи роботи правоохоронних органів України.

ІІ. Позиції учасників підготовчого судового засідання

10. Прокурор вважав за можливе призначити на підставі обвинувального акта судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, просив задовольнити його клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою на шістдесят днів та про виклик свідків, тоді як проти задоволення скарг сторони захисту на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокурора заперечував, а заперечення на ухвали слідчих суддів вважав безпідставними. Стосовно клопотання захисників ОСОБА_7 про передачу останньому вилученого у нього під час обшуку транспортного засобу прокурор не заперечував.

11. У ході підготовчого засідання обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та їхні захисники - адвокати відповідно ОСОБА_6 та

ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_11 підтримали всі подані стороною захисту скарги, заперечення та клопотання, просили такі задовольнити з наведених у них підстав.

Проти задоволення клопотання прокурора про судовий виклик та допит в якості свідків певних осіб не заперечували.

Після відмови у поверненні обвинувального акта сторона захисту не заперечувала також проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

11.1. Під час висловлення думки щодо передачі ОСОБА_7 на відповідальне зберігання автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8 додали, що відповідно до вимог Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» жодних перешкод передати власнику вилучений транспортний засіб не існує, оскільки сам автомобіль не зберігає слідів вчинення злочину. На теперішній час автомобіль зберігають на відкритому майданчику, де на нього впливають зовнішні температурні та інші фактори у вигляді сонця, вітру, дощу, снігу, що пошкоджує технічний стан та зовнішній вигляд цього автомобіля, до якого до того ж мають вільний доступ сторонні особи. Тобто, фактично ГСУ ДБР не забезпечує належні умови зберігання транспортного засобу. З огляду на наведені обставини, для мети запобігання псуванню або знищенню транспортного засобу захисники просили повернути автомобіль ОСОБА_7 або передати його на відповідальне зберігання.

11.2. Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 пояснив, що подані ним скарги пов`язані між собою та стосуються порушення правил підслідності і підсудності з огляду на здійснення досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань замість детективів Національного антикорупційного бюро України, а також на здійснення судового контролю слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду замість слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. На підсилення своєї позиції захисник посилався також на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року, якою була визначена підсудність цього кримінального провадження за Вищим антикорупційний судом.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

12. З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає, що на підставі обвинувального акта у цьому провадженні слід призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити пов`язані із цим питання.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Суд також не встановив обставин, передбачених частиною другою статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, які б могли б бути підставою для рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. З огляду на викладене, судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Щодо поданих скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора, а також заперечень на ухвали слідчих суддів

13. З огляду на положення частини другої статті 303, частини третьої статті 309, статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи мету підготовчого провадження та беручи до уваги, що подані скарги та заперечення на ухвали слідчих суддів не стосуються вирішення питання можливості призначення судового розгляду, а доводи, які в них викладені, підлягають оцінці в контексті допустимості доказів, суд вважає за необхідне долучити їх до матеріалів справи та надати їм оцінку на відповідній стадії судового розгляду.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією, сформованою у практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17 та від 02 червня 2020 року у справі № 369/9625/17.

Щодо клопотання про зміну місця зберігання речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання

14. Як убачається з обвинувального акта, скерованого до суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року, ОСОБА_5, ОСОБА_7,

ОСОБА_10, кожному окремо, пред`явлено обвинувачення за частиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, тобто їм інкримінують вчинення групою осіб за попередньою змовою закінченого замаху на надання неправомірної вигоди у виді 150 000 доларів США службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення останніми певних дій з використанням наданої їм влади (том № 1 а.с. 4-34).

03 квітня 2023 року відбувся обшук транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 на праві власності. У ході обшуку на підлозі другого ряду автомобіля за водійським сидінням був виявлений паперовий пакет зі 150 000 доларів США (том № 4 а.с. 61-68). Окреслена слідча дія відбулась у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 620191000000001170 від 20 серпня 2019 року. У цьому ж кримінальному провадженні - за номером 620191000000001170 - транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 був визнаний речовим доказом та переданий на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУ НПУ у місті Києві (том № 4 а.с. 71-77, 78-79, 80). Згодом матеріали кримінального провадження з номером 62023000000000760 були виділені з кримінального провадження з номером 62019100000001170 (том № 2 а.с. 18). Наразі, за твердженням прокурора, транспортний засіб є речовим доказом лише у кримінальному провадженні з номером 62023000000000760.

15. Визначення поняття речових доказів наведене у частині першій статті 98 Кримінального процесуального кодексу України - такими є матеріальні об`єкти, які були (1) знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегли на собі його сліди або (3) містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У доктрині кримінального права під знаряддям вчинення кримінального правопорушення розуміють предмети та пристрої, які використовують для руйнівного впливу на об`єкт/предмет злочину або для заподіяння фізичної/майнової шкоди, тобто знаряддям є конкретні речі матеріального світу, за допомогою яких безпосередньо вчинено злочин.

Слідами ж злочину є будь-які зміни навколишнього середовища, пов`язаного з учиненням злочину, у вигляді утворених внаслідок цього злочину матеріальних та/або ідеальних відображень цієї події:

-матеріальні сліди являють собою зміни в елементах уречевленої навколишньої обстановки, що утворилися внаслідок механічного, хімічного, біологічного, термічного або іншого взаємовпливу (до прикладу, сліди знарядь зламу, різноманітних дій злочинців, потерпілих, переміщення предметів або речовин, їх наявність або відсутність у певному місці, втрата або набуття ними певних ознак, властивостей тощо);

-ідеальні (нематеріальні) сліди злочину за своєю суттю є уявними образами, слідами-відображеннями, коли криміналістично значуща інформація зберігається у пам`яті людей, проте, вона може бути лише джерелом вербальної (словесної) інформації щодо форми і властивостей об`єкта у тому виді, у якому її сприйняла особа крізь призму її суб`єктивних особливостей.

16. Вилучений у ОСОБА_7 транспортний засіб був визнаний речовим доказом з тих підстав, що він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ, хоча у постанові від (том № 4 а.с. 71-77). При цьому слідчий у своїй постанові обмежився цитуванням частини першої статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, не навівши будь-яких конкретних критеріїв (ознак), які б дозволяли сприймати цей транспортний засіб як такий, за допомогою якого було вчинено злочин - надано неправомірну вигоду.

Крім того, як повідомив прокурор у підготовчому судовому засіданні, наведений автомобіль після його вилучення не оглядали, не фотографували та докладно не описували, протокол його огляду не складали, що суперечить вимогам частини другої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

До того ж, прокурор пояснив, що вилучений транспортний засіб не містить на собі слідів кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченим, а тому у ході судового розгляду сторона обвинувачення не планує ініціювати огляд цього речового доказу.

На запитання суду, чому за наведених обставин, транспортний засіб не був повернутий власнику під час досудового розслідування, прокурор зазначив, що на теперішній час він не заперечує проти повернення такого.

17. Попри позицію прокурора щодо доцільності повернення ОСОБА_7 вилученого у нього транспортного засобу суд керується положеннями частини восьмої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за якими питання про долю речових доказів підлягає вирішенню лише під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, тоді як ухвала про призначення судового розгляду не є таким рішенням, адже дослідити всебічно фактичні обставини кримінального провадження на підготовчому судовому засіданні неможливо, що виключає повноваження суду надавати оцінку речовим доказам та повертати їх на цій стадії.

Проте, відповідно до частини шостої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, зокрема, у вигляді предметів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, підлягають передачі власнику на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

Виходячи з позиції сторони обвинувачення щодо недоцільності подальшого зберігання автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2, належного ОСОБА_7, на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУ НПУ у місті Києві, а також з урахуванням відсутності будь-якого законного обґрунтування для подальшого обмеження права ОСОБА_7 на вільне володіння належним йому майном, суд на цій стадії судового провадження вважає за необхідне мінімізувати ступінь втручання держави у наведене право шляхом передачі ОСОБА_7 зазначеного автомобіля на відповідальне зберігання.

Щодо клопотання прокурора про здійснення судового виклику свідків

18. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України з метою підготовки справи до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту. Разом з тим, з огляду на відсутність будь-якого обґрунтування виклику конкретних свідків за переліком прокурора, суд вважає за доцільне розв`язати відповідне клопотання під час судового розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .

19. Відповідно до змісту статті 199 Кримінального процесуального кодексу України під час розв`язання клопотання про продовження строку тримання під вартою суду належить не тільки оцінити відомості, зазначені у статті 184 цього Кодексу, але й дослідити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

20. Як вже було зазначено у розділі І «Історія судового провадження», ухвалою від 26 липня 2024 року суд продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 23 вересня 2024 року включно, одночасно визначивши заставу у розмірі 3 000 000 гривень 00 копійок(том № 3 а.с. 116-127).

У наведеній ухвалі була надана ретельна оцінка доводам сторін кримінального провадження, встановлено існування кількох ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, врахована низка обставин відповідно до статті 178 того ж Кодексу.

За таких обставин суд не вважає за доцільне надавати повторну оцінку тим обставинам, сукупність яких вже була проаналізована в ухвалі від 26 липня 2024 року та не зазнала змін.

20. Разом з тим, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, його захисник - адвокат

ОСОБА_6 повідомив нові факти, які потребують аналізу у контексті зменшення вже встановлених ризиків або появи нових ризиків, а також існування обставин, що їх необхідно враховувати при обранні запобіжного заходу.

Так, захисник просив суд врахувати такі нові обставини: (1) ОСОБА_5 звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на надмірну тривалість його досудового тримання під вартою, на підставі якої цей суд встановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (том № 8 а.с. 71-106); (2) ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 62019100000001170 за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, щодо ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 листопада 2023 року та визначено йому заставу у розмірі 119 998 956 гривень (том № 8 а.с. 65-70). Наведені відомості адвокат ОСОБА_6 вважав дотичними до кримінального провадження з номером 62023000000000760, позаяк про існування останнього були поінформовані Печерський районний суд міста Києва та Європейський суд з прав людини, які враховували цю обставину у своїх рішеннях.

Крім того, захисник надав суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_5 із зазначення відомостей про його матір - ОСОБА_25 (том № 8 а.с. 41), нотаріально посвідчену заяву

ОСОБА_18 про батьківство ОСОБА_5 щодо їхніх спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_26, 2017 року народження, та ОСОБА_27, 2021 року народження, а також про його активну участь у вихованні цих дітей і сина ОСОБА_18 від першого шлюбу - ОСОБА_28 (том № 8 а.с. 40), акт перевірки проживання станом на 05 серпня 2024 рокау за адресою: АДРЕСА_1, складений Головою Правління ОСББ, згідно з яким у наведеній квартирі проживають ОСОБА_5 (з 2001 року до грудня 2022 року, тобто до взяття його під варту), ОСОБА_18 (з 2016 року та дотепер), ОСОБА_29 (з 2016 року та дотепер), ОСОБА_5 (від народження, тобто з 19 грудня 2017 року та дотепер), ОСОБА_5 (від народження, тобто з 17 грудня 2021 року та дотепер) (том № 8 а.с. 39).

21. Суд дослідив зміст рішення Європейського суду з прав людини від 05 вересня 2024 року та встановив, що 02 листопада 2023 року ОСОБА_5 звернувся до цього суду із заявою про порушення Україною пунктів 1, 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через відсутність обґрунтованої підозри для тримання його під вартою, а також про визнання недотримання розумних строків тримання його під вартою у кримінальному провадженні з номером 62019100000001170 (том № 8 а.с 78-85). Заяві

ОСОБА_5 був присвоєний номер 40406/23 (том № 8 а.с. 105-106). Після розгляду цієї заяви по суті Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Сириця проти України», об`єднавши заяву № 40406/23 з заявами № 18261/23, № 30755/23, встановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яке полягало у надмірній тривалості досудового тримання ОСОБА_5 під вартою (том № 8 а.с. 71-74, переклад том № 8 а.с. 75-78).

Попри згадку у поясненнях Міністерства юстиції України та у тексті рішення Європейського суду з прав людини факту існування кримінального провадження з номером 62023000000000760 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, обставини цього провадження не були предметом скарги ОСОБА_5, їм не надавав оцінки Європейський суд з прав людини, а тому будь-яких форм порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено не було, що робить рішення Європейського суду з прав людини від 05 вересня 2024 року нерелевантним до цього провадження .

22. Щодо наданих захисником ОСОБА_5 документів на підтвердження родинних зв`язків між ним та ОСОБА_25 як між сином та матір`ю, а також щодо проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_18 і спільне виховання й утримання ними трьох неповнолітніх дітей, то суд бере до уваги ці обставини, як такі, що підтверджують міцність соціальних зв`язків ОСОБА_5 за місцем його постійного проживання відповідно до пункту 4 частини другої статті 178 Кримінального кодексу України. Проте, наведені відомості у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження не усувають та не зменшують суттєво вже встановлені ухвалою суду від 26 липня 2024 року ризики.

23. Разом з тим, суд послідовно звертає увагу на те, що ОСОБА_5 понад вісім місяців не вносить визначену йому заставу, навіть після зменшення її розміру, та продовжує перебувати під вартою, що дозволяє припустити надмірний для нього розмір застави та зменшити її 2 500 000 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 315, 316, 369, 372, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогочастиною другою статті 15, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, на 18 вересня 2024 року о 16 годині 00 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, проспект Берестейський, будинок 41.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

У судовий розгляд викликати прокурора, обвинувачених та їхніх захисників.

2. Скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, подані в порядку частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (№ 1 на постанову прокурора від 04 квітня 2023 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62023000000000296 від 03 квітня 2023 року слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань; № 2 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 01 лютого 2024 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань; № 3 на постанову Генерального прокурора від 12 березня 2024 року про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року; № 4 на постанову заступника Генерального прокурора від 27 лютого 2024 року про продовження строків досудового розслідування) - залишити без розгляду як такі, характер яких свідчить про доцільність оцінки викладених у них доводів під час судового розгляду.

3. Заперечення захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, подане в порядку частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року у справі № 757/12925/23-к про надання дозволу на проведений в порядку частини третьої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України обшук в автомобілі TOYOTA Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 ), а також заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, подані в порядку частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (№ 1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_30 від 01 квітня 2024 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року до шести місяців; № 2 на ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_31 від 17 квітня 2023 року по справам № 757/14793/23-к, № 757/14895/23-к, № 757/14795/23-к в рамках кримінального провадження № 62019100000001170 про надання дозволів на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 ; № 3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року № 757/12925/23-к в кримінальному провадженні № 62019100000001170 про надання дозволу на проведення обшуку в належному ОСОБА_19 транспортному засобі TOYOTA Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 ; № 4 на ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_32 від 29 травня 2023 року по справам № 757/21699/23-к, № 757/21683/23-к, № 757/21687/23-к, № 757/21704/23-к, № 757/21702/23-к, № 757/21690/23-к у кримінальному провадженні № 62019100000001170 про надання дозволів на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ; № 5 на ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_33 від 29 грудня 2022 рок у справі № 01-45/824/17710/2022, від 16 лютого 2023 року у справі № 01-45/824/4057/2023 та від 10 березня 2023 року у справі № 01-45/824/5948/2023 про надання слідчим Державного бюро розслідувань дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року; № 6 на ухвалу слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_34 від 07 березня 2024 року про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 62023000000000760 від 07 вересня 2023 року інформації, отриманої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20 серпня 2019 року) - долучити до матеріалів справи, надавши оцінку доводам сторони захисту за результатами судового розгляду.

4. Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання (з доповненнями) - задовольнити частково. Передати автомобіль TOYOTA Land Cruiser Prado (vin-код: НОМЕР_1 ), державний номерний знак НОМЕР_2, на відповідальне зберігання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, із покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання зазначеного транспортного засобу до ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, та набрання цим рішенням законної сили. В іншій частині клопотання - відмовити.

5. Клопотання прокурора про здійснення судового виклику свідків розв`язати у ході судового розгляду.

6. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, строк тримання під вартою на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 10 листопада 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 000 (двох мільйонів п`ятисот тисяч) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код отримувача (код ЄДРПОУ) 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Призначення платежу: застава за … (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою … (назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно з квитанцією від (дата та № квитанції).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, за попередньою змовою з якими, за версією сторони обвинувачення, було вчинено кримінальне правопорушення, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5, а також зі свідками (крім близьких осіб) у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 10 листопада 2024 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та повідомити про це Вищий антикорупційний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків, зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України з подальшим використанням у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5, його захиснику, прокурору негайно після її оголошення, а також направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Ухвала суду в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення. В цій частині ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

В іншій частині - ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя ОСОБА_1