ВАКС визнав винними заступника голови Федерації профспілок Володимира Саєнка, а також його спільника Аркадія Криницького у спробі підкупу суддів Київського апеляційного суду задля звільнення Саєнка з-під варти.

Наприкінці 2022 року правоохоронці затримали Саєнка, підозрюваного у причетності до незаконного відчуження майна вартістю понад 138 млн грн. За версією слідства, у 2019 році Саєнко разом з іншими посадовцями ухвалив рішення про передачу у приватні руки будівлі державної курортної бальнеолікарні в Києві — об’єкта, який узагалі не підлягав приватизації. При цьому майно було продано за заниженою ціною. Саєнка взяли під варту з альтернативою внесення застави у 124 млн грн.

За версією обвинувачення, Криницький та Каптенко вирішили допомогти Володимиру Саєнку, якого тримали під вартою, тобто змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт із носінням електронного браслета. Саєнко наказав їм знайти людину, яка через особисті зв’язки змогла б домовитися із суддями Київського апеляційного суду про позитивне рішення в обмін на хабар.

Спільники в результаті залучили чоловіка, який погодився, але висунув умову — укласти договір про правову допомогу Саєнку із визначенням гонорару в розмірі $20 тис. Крім того, він оцінив необхідний хабар для суддів у понад $75 тис. і заявив, що розпочне переговори тільки після зібрання потрібної суми.

Так, спільники мали передати $150 тис. начебто для подальшої передачі суддям. Один зі спільників, діючи за вказівкою Саєнка, прибув за заздалегідь домовленою адресою та отримав пакет із $150 тис. Отримавши гроші, посередник зробив фото пакета з готівкою та надіслав його іншому співучаснику для підтвердження виконання «завдання». Приблизно через годину він сів у власну автівку марки Toyota, маючи при собі цей пакет, та вирушив у напрямку міста Березань, де планував зберігати кошти до моменту їх подальшої передачі.

Однак уже під час руху по Дніпровській набережній у Києві автомобіль із грошима зупинили правоохоронці. Усе задокументували, а хабар вилучили. Таким чином, реалізацію задуманого було зупинено на етапі підготовки.

Володимир Саєнко свою вину не визнав. Стверджував, що ніколи не мав наміру домовлятися про хабар суддям, не давав жодних незаконних вказівок і вважає справу замовною та спрямованою на його усунення з посади у Федерації профспілок.  Інші обвинувачені також вину заперечили. Один з них пояснив, що з кінця 2022 року з Саєнком не спілкувався, лише допоміг знайти адвоката для його дружини. Наголосив, що під час слідства на нього чинили тиск, змушуючи визнати вину та дати викривальні показання проти. Третій обвинувачений заявив його участь зводилася до передачі номера телефону адвоката дружині Саєнка, а усі подальші події не був залучений і жодних протиправних дій не вчиняв. Захисники заявили, що сторона обвинувачення не надала доказів вини жодного з підсудних «поза розумним сумнівом». Вони наголосили: згадка про будь-яких осіб у розмовах без фактичного підтвердження їхніх дій не може вважатися доказом. Тому адвокати просили виправдати всіх обвинувачених.

ВАКС визнав винними Саєнка та одного зі спільників в ч. 3 ст. 369 КК України і призначив їм  по 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також суд застосував спеціальну конфіскацію до $150 тис. Однак третього обвинуваченого суд виправдав, оскільки дійшов висновку про недоведеність його вини поза розумним сумнівом.